Постанова 4811 № 453/241/20

Справа № 453/241/20 Головуючий у 1 інстанції: Яссінський Ю.Є. Провадження № 33/811/510/20 Доповідач: Романюк М. Ф. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 травня 2020 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Романюка М.Ф., за участю представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Івануси Миколи Ігоровича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Сколівського районного суду Львівської області від 23 березня 2020 року про притягнення її до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,- в с т а н о в и в : вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 (триста сорок) гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп. судового збору. Згідно з постановою, ОСОБА_1 визнано винною у тому, що вона 26 січня 2020 року о 19 год. 30 хв. в с. Корчин, Сколівського району Львівської області, керуючи транспортним засобом «Citroen Berlingo», д.н.з. НОМЕР_1 , проявила неуважність до дорожньої обстановки та її зміни, не вибрала безпечну швидкість руху, не врахувала дорожньої обстановки, що призвело до виїзду автомобіля за межі проїздної частини та перекидання в кювет, чим порушила вимоги п.п. 1.2; 1.5; 2.3(Б); 12.1 Правил дорожнього руху України. Не погоджуючись із рішенням судді районного суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на незаконність та необґрунтованість постанови судді Сколівського районного суду Львівської області від 23 березня 2020 року, просить таку скасувати, а провадження у справі закрити з підстав встановлених п.1 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування своїх апеляційних вимог апелянт покликається на те, що апелянт не порушувала зазначених в протоколі ПДР, в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про вказані порушення. Вказує, що вину свою категорично не визнає, оскільки, внаслідок неналежного дорожнього покриття, а саме наявності вибоїн глибиною від 8 до 14 см, з гострою ріжучою поверхнею на проїжджій частині дороги на смузі по напрямку руху транспортного засобу під керуванням апелянта, які були непомітними з місця водія, що призвело до попадання автомобіля в яму, внаслідок чого автомобіль втратив керованість та перекинувся у кювет. Апелянт зазначає, що судом не досліджені всі докази у справі та не витребувано з Сколівського ВП повну схему огляду місця ДТП, а в матеріалах справи знаходиться виключно лицева сторона вказаної схеми. Окрім того, зазначає, що за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 26.01.2020 року, шкода була заподіяна лише автомобілю ОСОБА_1 . На думку апелянта, судом першої інстанції не з`ясовано наявність причинно-наслідкового зв`язку між виникненням даної ДТП, порушенням ПДР особою та наслідками, які настали, а саме пошкодження транспортних засобів. Вказує, що судом не встановлено причини ДТП, не зазначено, які саме ПДР були порушені водієм, та якими доказами це підтверджується. Також апелянт вважає, що протокол про адміністративне правопорушення було складено з порушеннями, а дії інспектора є протиправними, оскільки 13.02.2020 року останній не був повноважним складати даний протокол. Крім того звертає увагу, що в своїй постанові суд покликався на протокол від 3.02.2020 року, який відсутній в матеріалах справи. Заслухавши, адвоката Іванусу М.І., який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного. При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. За змістом ст.124 КУпАП відповідальність за вказаною статтею наступає у випадку порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, така підтверджується сукупністю зібраних та перевірених суддею першої інстанції доказів, яким надано належну оцінку. Так, висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується доказами у справі: протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ 027891/116 від 13 лютого 2020 року, схемою огляду місця ДТП від 26 січня 2020 року, оглянутими матеріалами перевірки №351 за фактом ДТП, яка мала місце 26 січня 2020 року в с.Корчин, Сколівського району Львівської області (ЖЄО №438 від 26 січня 2020 року), поясненнями ОСОБА_1 , оглянутим у судовому засіданні відео на CD-R диску. Таким чином, наведеними доказами, достовірність яких в апеляційного суду не викликає сумнівів, в повній мірі стверджується вина ОСОБА_1 вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, на підставі яких суддею відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КУпАП всебічно і повно з`ясовано всі обставини справи, а тому те, що в судовому засіданні не призначено трасологічну експертизу, не вплинуло на правильність висновків судді. Наявний у матеріалах справи протокол про адміністративне правопорушення від серії ОБ 027891/116 від 13 лютого 2020 року складений щодо ОСОБА_1 за своєю формою та змістом відповідає вимогам ст.256 КУпАП, є належним та допустимим доказом, а тому доводи ОСОБА_1 в цій частині є безпідставними. Щодо тверджень апелянта про те, що в оскаржуваному рішенні суддею першої інстанції помилково зазначено, дату складання протоколу про адміністративне правопорушення, 3.02.2020 року, то таке розцінюється судом як технічна описка, відтак вірним слід вважати дату складання протоколу про адміністративне правопорушення, 13.02.2020 року. Дана технічна описка, допущена суддею районного суду, не вплинула на правильність його висновків щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. На думку апеляційного суду, доводи апеляційної скарги про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, які суд першої інстанції обґрунтовано взяв до уваги та належним чином мотивував своє рішення. Доводи апеляційної скарги не спростовують винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, оскільки як правильно встановлено судом першої інстанції, у ОСОБА_1 було достатньо часу, щоб уникнути наїзду на вибоїну, що підтверджується доданими до матеріалів справи відеофайлами. Адміністративне стягнення ОСОБА_1 накладено судом першої інстанції у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, та в межах санкції ст. 124 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. При апеляційному розгляді не знайшли свого підтвердження апеляційні доводи ОСОБА_1 щодо відсутності у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Отже, апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення При перевірці справи в апеляційній інстанції не було виявлено порушень судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке б могло потягти за собою зміну чи скасування постанови. З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді місцевого суду та закриття провадження у частині відсутності у діях апелянта складу адміністративного правопорушення, передбачено ст.124 КУпАП у справі немає. Керуючись ст.294 КУпАП , апеляційний суд, п о с т а н о в и в : постанову судді Сколівського районного суду Львівської області від 23 березня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, залишити без змін, а її апеляційну скаргу, без задоволення. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя М.Ф. Романюк