Постанова 4811 № 944/1941/20

Справа № 944/1941/20 Головуючий у 1 інстанції: Карпин І.М. Провадження № 33/811/663/20 Доповідач: Романюк М. Ф. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 липня 2020 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Романюка М.Ф., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Яворівського районного суду Львівської області від 12 травня 2020 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в с т а н о в и в : вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) грн.40 коп. Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 08.04.2020 о 20 год. 00 хв. ОСОБА_1 в с.Пасіки-Зубрицьки Пустомитівського району Львівської області по вул.Л.Українки 128, керував транспортним засобом «SKODA SUPER-B» н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, (запах алкоголю з порожнини рота, не чітка вимова, порушена координація рухів, почервоніння очей, поведінка що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху. Не погоджуючись із рішенням судді районного суду, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на незаконність постанови судді Яворівського районного суду Львівської області від 12 травня 2020 року, просить таку скасувати, а справу закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. В обґрунтування своїх апеляційних вимог апелянт покликається на те, що оскаржувана постанова винесена з порушенням чинного законодавства України, зокрема не правильно застосовано норми матеріального права, не правильно досліджено обставини справи, не взято до уваги покази порушника та інших доказів у справі. Зазначає, що відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, оскільки працівник поліції надав йому вже готовий прилад «Драгер», який вже був облаштований одноразовим мундштуком, і новий мундштук не відкривався у його присутності. Крім того, вказує, що працівники поліції не пропонували йому проїхати в медичний заклад для проходження огляду на стан сп`яніння. Окрім того, зазначає, що в матеріалах справи немає направлення на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 . Також звертає увагу на те, що апелянтом заявлялось клопотання про виклик свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та допит працівників поліції, проте суд безпідставно відмовив у задоволенні вказаних клопотань. Зазначає що судом не враховано його показів по даній справі, адже ОСОБА_1 заперечував вину у вчинені правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. На його думку, усі перелічені дії суду вказують на упереджене ставлення до нього та відповідно суперечать принципу всебічності, повноти та об`єктивності з`ясування всіх обставин справи та вирішення справи у точній відповідності із законом. Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на підтримання поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягає до задоволення, виходячи з наступного. Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності. Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін. Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно з п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись. Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи. Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає і в разі відмови особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху. Вказані положення повністю узгоджуються з положеннями п.2.5 Правил дорожнього руху України, згідно з якими водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Апеляційний суд не бере до уваги доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість постанови судді, оскільки викладений у судовому рішенні висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення підтверджується сукупністю доказів, а саме: стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №420537 від 08.04.2020 року (а.с.1), направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.3), письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.4,5), постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАК№2360054 від 08.04.2020 (а.с.7), відеозаписом з бодікамери 1550 (а.с.2), а також іншими доказами, які наявні в матеріалах справи. Як вбачається з відеозапису нагрудної камери працівника поліції, долученого до матеріалів справи, на такому в повній мірі відображено, що працівники патрульної поліції неодноразово пропонували ОСОБА_1 у присутності двох свідків пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного приладу «Драгер», однак водій відмовився. Також працівник поліції запропонував водію проїхати в медичний заклад для проходження такого огляду, однак ОСОБА_1 також відмовився. Після того був складений протокол, про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, а саме за відмову водія на вимогу працівника поліції пройти в установленому законом порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння. Таким чином, наведеними вище доказами підтверджується, що ОСОБА_1 в присутності двох свідків відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, що і стало підставою для складання поліцейськими протоколу про адміністративне правопорушення та притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, відтак доводи апеляційної скарги особи, яка притягується до адміністративної відповідальності в частині порушення працівниками поліції порядку виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння є безпідставними. Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги апеляційний суд вважає такими, що спрямовані на уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП. Щодо покликань в апеляційній скарзі про те, що працівники поліції не пропонували ОСОБА_1 проїхати в медичний заклад для проходження огляду на стан сп`яніння, то такі спростовуються відеозаписом нагрудної камери працівника поліції, долученого до матеріалів справи, У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі, працівниками поліції не складалось і відповідне направлення, чим пояснюється відсутність такого в матеріалах справи. Щодо посилань апелянта про те, що суд не повно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, то такі на думку суду є безпідставними, так як згідно постанови суду першої інстанції вбачається, що суд першої інстанції врахував докази, які містяться в матеріалах справи та інші обставини, які мали місце в даній справі. Апеляційний суд вважає, що непроведення допиту свідків в суді першої інстанції, не вплинуло на правильність висновків судді, оскільки в матеріалах справи наявні письмові пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відтак підстав для скасування оскаржуваного рішення не вбачається. Обираючи ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суддя першої інстанції дотримався вимог ст. 33 КУпАП, урахував дані про особу порушника, ступінь його вини та майновий стан, та в межах безальтернативної санкції ч.1 ст.130 КУпАП призначив таке, яке за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для зміни чи скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено. Відтак, апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення по даній справі. З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у справі немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд п о с т а н о в и в: постанову судді Яворівського районного суду Львівської області від 12 травня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, залишити без змін, а його апеляційну скаргу, без задоволення. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя М.Ф.Романюк