Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/2863/19
від 13.04.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДП О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/2863/19 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Козачок І.С. Суддя-доповідач - Курко О. П. 13 квітня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Курка О. П. суддів: Гонтарука В. М. Білої Л.М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 січня 2020 року (м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : в вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 січня 2020 року позов задоволено частково, а саме: визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у зарахуванні ОСОБА_1 до стажу, що враховується при призначенні і виплаті пенсії по інвалідності, період роботи з 18.08.1989 року по 09.10.1992 року у кооперативі "Струмок"; визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 02 травня 2019 року №11/3-05 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 ; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу, що враховується при призначенні і виплаті пенсії по інвалідності, період роботи з 18.08.1989 року по 09.10.1992 року у кооперативі "Струмок"; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути та вирішити заяву ОСОБА_1 від 23.04.2019 року про призначення пенсії по ІІІ групі інвалідності з урахуванням встановлених судом обставин; у решті вимог позову - відмовлено; стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору у розмірі 700 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Так, відповідач вважає, що до страхового стажу позивача правомірно не враховано період роботи в кооперативі "Струмок", оскільки запис про звільнення з роботи містить виправлення. Вважає, що позивач не має достатнього стажу для призначення йому пенсії по інвалідності, а саме 12 років. Відзив позивача на апеляційну скаргу на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду не надходив, що відповідно до ч.4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_1 17.08.2017 року встановлено ІІІ групу інвалідності від загального захворювання, що підтверджується випискою з акта огляду МСЕК серії АВ №0943646 та ніким не заперечується. Як свідчать матеріали справи, 23.04.2019 року позивач звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про призначення пенсії по III групі інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058 від 09.07.2003 року, надавши всі наявні у нього документи. Листом від 11 травня 2019 року №15319/03 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило про відмову в призначенні пенсії у зв`язку з недостатністю необхідного страхового стажу, оформлену рішенням від 02.05.2019 року № 11/3-05. У зазначеному листі відповідач посилається на те, що відповідно до рішення від 02.05.2019 року №11/3-05 до страхового стажу позивача не враховано, зокрема, період роботи позивача з 18.08.1989 року по 09.10.1992 року в кооперативі "Струмок", оскільки запис про звільнення з роботи містить виправлення. Зважаючи на це, позивачу відмовлено у призначенні пенсії через те, що відповідно до поданих документів тривалість його страхового стажу становить лише 10 років 1 місяць 2 дні замість необхідних 12 років. Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся з позовом до суду. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що робота ОСОБА_1 у вказаний період у кооперативі "Струмок" підтверджена наявними у справі та у матеріалах пенсійної справи первинними документами. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного. Частиною 1 ст. 30 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закону № 1058-IV) встановлено, що пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону. Згідно з ч. 1 ст. 32 вказаного Закону особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією: для осіб з інвалідністю II та III груп від 49 років до досягнення особою 51 року включно - 12 років страхового стажу. Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Апеляційний суд зазначає, що період роботи ОСОБА_1 з 18.08.1989 року по 09.10.1992 року в кооперативі "Струмок" підтверджується записами №7,8 трудової книжки серії НОМЕР_1 (а. с. 54 зворот) Посилання апелянта на те, що запис №8 про звільнення з роботи за власним бажанням відповідно до наказу №20 від 09.10.1992 року містить виправлення, суд відхиляє, оскільки суд не знайшов підтверджень таких виправлень. Судом встановлено, що записи № 7 та № 8 у трудовій книжці про роботу позивача в кооперативі "Струмок" за період з 18.08.1989 року по 09.10.1992 року завірені підписами відповідальних осіб та печаткою. Будь-які виправлення судом не встановлені, чим спростовується рішення відповідача від 02.05.2019 року № 11/3-05 в цій частині. ( а.с. 46) При цьому, відповідальність за можливі помилки або виправлення у трудовій книжці не може бути перекладена на працівника та призводити до позбавлення його права на врахування фактично відпрацьованого часу у складі трудового стажу, який враховується для призначення пенсії. Отже, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції, що робота ОСОБА_1 у вказаний період у кооперативі "Струмок" підтверджена наявними у справі та у матеріалах пенсійної справи первинними документами, а саме відомостями трудової книжки. Відтак, зазначений стаж роботи слід врахувати позивачу для призначення пенсії по інвалідності. Також суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку щодо необхідності вийти за межі позовних вимог з метою ефективного захисту прав та свобод людини та скасувати рішення відповідача №11/3-05 від 02 травня 2019 року в частині відмови зарахувати до страхового стажу позивача, що враховується при призначенні і виплаті пенсії, період роботи з 18.08.1989 року по 09.10.1992 року у кооперативі "Струмок", а також висновок про відмову в призначенні пенсії. Враховуючи вищевикладене, відповідач повинен вчинити перерахунок страхового стажу позивача, і у разі його достатності - прийняти рішення про призначення пенсії по інвалідності. Відтак, слід зобов`язати відповідача повторно розглянути та вирішити заяву позивача від 23.04.2019 року про призначення йому пенсії по ІІІ групі інвалідності з урахуванням встановлених судом обставин, зокрема того, що страховий стаж позивача у період роботи з 18.08.1989 року по 09.10.1992 року у кооперативі "Струмок" є належним чином підтвердженим записами трудової книжки. Оцінюючи позицію апелянта, колегія суддів вважає, що обставини, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, у апеляційній скарзі не зазначено. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 січня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 13 квітня 2020 року. Головуючий Курко О. П. Судді Гонтарук В. М. Біла Л.М.