Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/2814/19

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/2814/19 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Михайлов О.О. Суддя-доповідач - Курко О. П. 08 січня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Курка О. П. суддів: Гонтарука В. М. Білої Л.М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2019 року (м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : в вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2019 року позов задоволено частково, а саме: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо необчислення стажу роботи ОСОБА_1 в районах Крайньої Півночі за період з 28.08.1985 по 01.02.1986, з 07.05.1986 по 30.01.1992, з 15.06.1992 по 22.03.1994, з 13.04.1994 по 20.10.1997 на пільгових умовах із розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати стаж роботи ОСОБА_1 за період з 28.08.1985 по 01.02.1986, з 07.05.1986 по 30.01.1992, з 15.06.1992 по 22.03.1994, з 13.04.1994 по 20.10.1997 в районах Крайньої Півночі на пільгових умовах із розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців; зобов`язано відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 24.09.2018 з урахуванням заробітної плати за період з 01.01.1987 року по 31.12.1991 згідно з архівною довідкою муніципальної бюджетної установи "Муніципальний архів Нерюнгринського району", республіки Саха (Якутія) Російської Федерації, №к-196/2 від 08.02.2018; в задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Так, відповідачем зазначено, що періоди роботи в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до цих районів, з 1 березня 1960 року до 1 січня 1991 року зараховуються в стаж роботи в півторакратному розмірі при умові укладання трудового договору, в якому повинно бути зазначено, що на працівника поширювались пільги, передбачені п.5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 року. Періоди роботи після 1 січня 1991 року зараховуються лише в одинарному розмірі. Однак трудових договорів та інших документів, які б підтверджували факт їх укладання, за періоди роботи в районах Крайньої Півночі позивачем не надавались. Також надані позивачем довідки видані на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в той час як згідно паспортних даних заявник - ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно трудової книжки з 13.04.1994 року по 20.10.1997 року заявник працював на автобазі технологічного автотранспорту виробничого об`єднання "Якутвугілля", а довідку про заробітну плату від 29.02.2018 № 1-23-34-05К101з/405 видано ВАТ "Мечел". Однак в історичній довідці від 21.02.2018 року № 1-23.34-05к101з/384 не зазначені правові підстави, згідно яких ВАТ ХК "Якутвугілля" увійшла до складу групи "Мечел". Крім того, починаючи з 01.01.1992 заробітна плата за періоди роботи в районах Крайньої Півночі для обчислення розміру пенсії враховується без північної надбавки та районного коефіцієнта. В довідках про заробітну плату від 08.02.2018 року № К-196/2 і від 08.02.2018 року №К-196/3, виданих муніципальною бюджетною установою "Муніципальний архів Нерюнгринського району" з 01.01.1992 відсутня інформація про розмір північної надбавки та районного коефіцієнта. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з 24.09.2018 згідно рішення №222550001671 від 14.02.2019 призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про Загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058 від 09.07.2003. Трудова книжка позивача містить виправлення дати народження з 28 на 29 січня 1964 року, та запис - виправленому на 29.01.1961 згідно паспорта 002845671, виданого 21.01.2019, вірити. Запис підписаний директором ТОB "Поділляпромгаз ЛХЗ" та скріплений печаткою. Листом від 19.07.2019 за №К-20-АД-02.26-06 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області розглянуло запит з питань пенсійного забезпечення позивача, та зазначило, зокрема, що в матеріалах пенсійної справи заявника наявні довідки про заробітну плату, видані муніципальною бюджетною установою "Муніципальний архів Нерюнгринського району" за періоди роботи: - з вересня 1985 року по лютий 1986 року - від 08.02.2018 року № К-196/1; - з травня 1986 року по травень 1992 року - від 08.02.2018 року №К-196/2; - з червня 1992 року по березень 1994 року - від 08.02.2018 року №К-196/3. Всі вищезазначені довідки видані на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в той час як згідно паспорта заявник - ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно трудової книжки з 13.04.1994 року по 20.10.1997 року заявник працював на автобазі технологічного автотранспорту виробничого об`єднання "Якутвугілля", а довідку про заробітну плату від 29.02.2018 року №1-23-34-05К 101з/405 видає ВАТ "Мечел". В історичній довідці від 21.02.2018 року №1-23.34-05к101з/384 не вказані правові підстави, згідно яких ВАТ ХК "Якутвугілля" увійшла до складу групи "Мечел". Крім того, починаючи з 01.01.1992 заробітна плата за періоди роботи в районах Крайньої Півночі для обчислення розміру пенсії враховується без північної надбавки та районного коефіцієнта. В довідках про заробітну плату від 08.02.2018 року №К-196/2. і від 08.02.2018 року №К-196/3, виданих муніципальною бюджетною установою "Муніципальний архів Нерюнгринського району", з 01.01.1992 відсутня інформація про розмір північної надбавки та районного коефіцієнта. Враховуючи вищевикладене, підстави для обчислення пенсії ОСОБА_1 згідно довідок про заробітну плату від 08.02.2018 року № К-196/1, від 08.02.2018 року №К- 196/2, від 08.02.2018 року №К-196/3, виданих муніципальною бюджетною установою "Муніципальний архів Нерюнгринського району", та довідки про заробітну плату від 29.02.2018 року №1-23-34-05К101з/405, виданої ВАТ "Мечел", відсутні. Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся з позовом до суду. Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з часткової доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для часткового задоволення адміністративного позову. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного. Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-IV) для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не було враховано при обчисленні пенсії надані ОСОБА_1 довідки про заробітну плату, у зв`язку з зазначенням у таких дати народження ОСОБА_1 - 28.01.1964. Однак, враховуючи, що вказані у таких довідках періоди роботи підтверджуються трудовою книжкою позивача, яка містила помилкове зазначення такої дати та була виправлена лише у 2019 році (та уже з виправленням дати народження була подана відповідачу), такі доводи відповідача є безпідставними. Стосовно посилання відповідача на те, що згідно трудової книжки з 13.04.1994 по 20.10.1997 заявник працював на автобазі технологічного автотранспорту виробничого об`єднання "Якутвугілля", а довідку про заробітну плату видає ВАТ "Мечел", суд зазначає наступне. Так, довідка від 26.02.2018 року №1-23-34-05К 101з/405 видана на бланку "Мечел", містить підпис керуючого директора АТ ХК "Якутвугілля", який скріплений печаткою "Мечел". При цьому, у архівній довідці від 26.02.2018 №1-23-34-05К 101з/384, котра оформлена аналогічно, зазначено, що у зв`язку зі зміною найменування товариства на акціонерне товариство холдингова компанія "Якутвугілля", затверджені форми бланків і відтиск печатки з використанням символіки "Мечел". Зазначене спростовує доводи відповідача щодо питання достовірності такої довідки. Крім того, відповідно до ч.3 ст.44 Закону №1058, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. Щодо обчислення трудового стажу за роботу у районах Крайньої Півночі у пільговому обчисленні (один рік за півтора), колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до пункту 5 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV період роботи до 01.01.1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01.01.1991 року. Згідно абз. 2 п. 5 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10.02.1960 року №148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26.09.1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі". Відповідно до п.п. "д" п. 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 року "Про упорядкування пільг для осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", робітникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей держави, на умовах укладення ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк 5 років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки, надавати додаткові наступні пільги: зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності. Пільги, які передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за власним бажанням і які уклали строковий договір про роботу в цих районах. Пунктом 3 постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10.02.1960 року № 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" зазначено, що працівникам, які користуються в даний час пільгами, кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, до 1 березня 1960 р. зараховувати за два роки роботи при розрахунку стажу для отримання пенсії за віком, по інвалідності і за вислугу років, а після 01.03.1960 року - за один рік і шість місяців роботи при обрахуванні стажу для отримання пенсії за віком і по інвалідності. Статтею 3 Указу Президії Верховної Ради СРСР "Про розширення пільг на осіб, що працюють у районах Крайньої Півночі і у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" від 26 вересня 1967 року передбачено скоротити тривалість трудового договору, що дає право на отримання пільг, передбачених статтею 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року "Про упорядкування пільг для осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", з п`яти до трьох років. Отже, період роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях прирівняних до них, з 01.03.1960 року зараховується до стажу роботи в полуторному розмірі при умові, якщо працівник мав право на пільги, встановлені ст. 5 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі". Перелік районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на яких розповсюджується дія Указів Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року і від 26 вересня 1967 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", визначений постановою Ради Міністрів СРСР №1029 від 10 листопада 1967 року. Спору, що місцевість, де працював позивач, відносилась до районів Крайньої Півночі, між сторонами немає, тому це не потребує доказування. Судом встановлено, що згідно записів в трудовій книжці, позивач у період з 28 серпня 1985 року по 01 лютого 1986 року, з 07 травня 1986 року по 30.01.1992, з 15.06.1992 по 22 березня 1994 року, з 13.04.1994 року по 20.10.1997 працював в районах Крайньої Півночі. Верховним Судом в постановах, зокрема, від 17 травня 2019 року по справі №644/2182/17, від 31 липня 2019 року по справі №287/15/17-а, викладено правову позицію про те, що з огляду на вищенаведені норми права, для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, повинні бути надані або трудова книжка або письмовий трудовий договір або довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Тобто достатньо одного із перерахованих документів, а не їх сукупність. Враховуючи вищевикладене, стаж роботи позивача в районі Крайньої Півночі за трудовим договором підтверджується записами в трудовій книжці, а також відповідними довідками, тому відмова відповідача в зарахуванні періодів роботи позивача до 01.01.1991 в районах Крайньої Півночі до пільгового стажу з врахуванням кратності з підстав відсутності письмових трудових договорів є протиправною. Щодо періоду стажу після 01.01.1991, суд враховує, що Угода про гарантії прав громадян держав-учасників Співдружності Незалежних Держав в області пенсійного забезпечення від 13.03.1992 визначає, що для встановлення права на пенсію, у тому числі пенсій на пільгових підставах і за вислугу років, громадянам держав-учасників Угоди враховується трудовий стаж, придбаний на території будь-якої з цих держав, а так само на території колишнього СРСР за час до набрання чинності цієї Угоди (стаття 6). В період 1991-1997 років і по 31.12.2001 року в РФ діяв Закон РРСФР "Про державні пенсії в РРСФР" від 20.11.1990 року №340-І, абзацом 7 частини 1 статті 94 якого було передбачено наступне: При підрахунку трудового стажу, вказаного в статтях 10, 11, 12, 29 Закону, наступні періоди роботи (служби) обчислюються в пільговому порядку: у районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, - в полуторному розмірі. Таким чином, стаж роботи позивача має бути обчислений згідно із законодавством держави, на території якої відбулась трудова діяльність. Оскільки таке обчислення здійснювалось в пільговому порядку (в полуторному розмірі), тому період роботи в районах Крайньої Півночі після 01.01.1991 також має бути зарахований у пільговому обчисленні. Отже, позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача зарахувати ОСОБА_1 стаж роботи за період з 28.08.1985 по 01.02.1986, з 07.05.1986 по 30.01.1992, з 15.06.1992 по 22.03.1994, з 13.04.1994 по 20.10.1997 в районах Крайньої Півночі на пільгових умовах із розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців, підлягають задоволенню. Також апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи суду першої інстанції стосовно необхідності вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність щодо необчислення стажу роботи в районах Крайньої Півночі на пільгових умовах із розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців. Окрім того, позивач просить перерахувати призначену пенсію з 24.09.2018, взявши до обчислення заробітну плату за 60 місяців згідно з довідками за період з 01.01.1987 року по 01.01.1992 в районах Крайньої Півночі, однак під такий період підпадає лише одна довідка - №к-196/2 від 08.02.2018 (інші довідки не охоплюються вказаним періодом). Таким чином, слід зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати за період з 01.01.1987 року по 31.12.1991 (60 місяців) згідно з архівною довідкою муніципальної бюджетної установи "Муніципальний архів Нерюнгринського району", республіки Саха (Якутія) Російської Федерації №к-196/2 від 08.02.2018. Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судове рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог сторонами не оскаржується, тому його правомірність в цій частині судовою колегією не переглядається. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2019 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 08 січня 2020 року. Головуючий Курко О. П. Судді Гонтарук В. М. Біла Л.М.