Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/1881/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/1881/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Петричкович А.І. Суддя-доповідач - Курко О. П. 21 вересня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Курка О. П. суддів: Гонтарука В. М. Білої Л.М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року (м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : в квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року позов задоволено частково, а саме: визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у здійсненні позапланового заходу державного нагляду (контролю) за письмовою заявою ОСОБА_1 , викладену у листі від 12.02.2020 № 2200-0904-8/4077; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно вирішити по суті заяву ОСОБА_1 від 21.12.2019 про проведення перевірки даних вказаних у довідці Славутської ОДПІ №6705/10/19-2821 від 07.07.2011, письмовій інформації Головного управління ДПС у Хмельницькій області №59 від 30.06.2020 щодо сплати єдиного податку, звітах про нараховані та сплачені суми фіксованого розміру страхових внесків за 2003; 2004; 2006; 2007 роки, і даних пенсійного органу про сплату позивачем страхових внесків, та обставин встановлених судом у цьому рішенні; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Так відповідачем зазначено, що зважаючи на відсутність у позивача статусу страхувальника на момент звернення із заявою про проведення перевірки, підстави для ії проведення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відсутні. У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечив наведені доводи апеляційної скарги, зазначивши про їх необґрунтованість та повне спростування в ході розгляду даної справи судом першої інстанції. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що згідно з Витягом з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 30.06.2020, позивач - ОСОБА_1 26.06.2003 був зареєстрований як фізична особа-підприємець. 27.06.2008 припинено підприємницьку діяльність фізичною особою-підприємцем, підстава - власне рішення. Відповідно до рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 19.10.2018 по справі №679/251/17, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року (далі - Рішення по справі №679/251/17), у адміністративному позові ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницької області про зобов`язання вчинити дії - відмовлено повністю (а.с.12-15). Зокрема, Рішенням по справі №679/251/17 встановлено, що відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу форми ОК-5 ОСОБА_1 страхові внески сплачувались ним як фізичною особою-підприємцем у 2004 році в розмірі 39,38 грн. За інші періоди такі відомості відсутні, оскільки останнім відповідні звіти до органів доходів і зборів управління Пенсійного фонду України в м. Нетішин не подавались, із заявами щодо здійснення перевірок поданих ним відомостей як суб`єктом підприємницької діяльності не звертався, що у судовому засіданні не спростовувалось. За таких обставин, у відповідача не було підстав для внесення відомостей про сплачені страхові внески до індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 . Суд не вправі зобов`язати відповідача внести такі дані лише на підставі довідки Славутської ОДПІ, поданої позивачем, оскільки такі дані підлягають перевірці територіальним органом доходів і зборів Пенсійного фонду України за зверненням платника. Також, потрібно враховувати, що Рішенням по справі №679/251/17 фактично була вирішена вимога ОСОБА_1 про зобов`язання Головного управління пенсійного фонду України в Хмельницькій області внести до персональної електронної облікової картки ОСОБА_1 суму сплаченого єдиного внеску та суми заробітку (доходу), з якого сплачено страхові внески ОСОБА_1 як суб`єктом підприємницької діяльності у 2003, 2006 та 2007 роках (2-а вимога позову), тому це відповідно є підставою для закриття провадження у цій частині, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України. 21.11.2019 ОСОБА_1 на адресу відповідача направив лист, в якому вказує: "Керуючись Рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 19.10.2018 року (Постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2019 р.) в справі № 679/251/17, направляю звіти про нараховані та сплачені суми фіксованого розміру страхових внесків за 2003; 2004; 2006; 2007 роки." (а.с. 16-20). Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 12.12.2019 № 41870/06 позивача повідомлено, що згідно з абзацом 2 пункту 2 постанови правління Пенсійного фонду України від 03.12.2013 № 25-2, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.12.2013 за № 2141/24673, відомості про застрахованих осіб та звіти щодо сум нарахованих внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування подаються органам Пенсійного фонду України за період до 01 січня 2011 року лише за результатами перевірки, здійсненої за заявою платника. Тому, у головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відсутні підстави для внесення Додатку 26 за 2003,2004,2006,2007 роки, які надіслано 21.11.2019 (а.с. 21). 21.12.2019 позивач на адресу відповідача направив заяву, в якій вказує: "Керуючись постановою правління ПФ України від 03.12.2013 р. № 25-2 (зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2013 р. за N 2141/24673), прошу провести перевірку поданих мною відомостей про застрахованих осіб та звіти щодо сум сплачених внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за період 2003; 2004; 2006 та 2007 роки." (а.с. 22). Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 12.02.2020 № 2200-0904-8/4077 позивача повідомлено, що органи Пенсійного фонду України здійснюють перевірки суб`єктів господарювання у загальному порядку, встановленому Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Вказаний Закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю) їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю). Відповідно до ч. 8 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-IV, фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою. Згідно даних Єдиного державного реєстру, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 знятий з обліку 27.06.2008 в результаті ліквідації. Враховуючи вищевикладене, для здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) за письмовою заявою фізичної особи, яка позбавлена статусу підприємця, немає законодавчих підстав (а.с. 23). Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся з позовом до суду. Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що в розумінні Закону №1058-ІV та Інструкції № 21-1, особа яка сплачувала у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, є застрахованою особою (платником), тому суд не погоджується із висновками відповідача у листі від 12.02.2020 № 2200-0904-8/4077 щодо відсутності підстав для здійснення перевірки (позапланового заходу державного нагляду (контролю)) поданих позивачем звітів про нараховані та сплачені суми фіксованого розміру страхових внесків за 2003; 2004; 2006; 2007 роки та довідки Славутської ОДПІ №6705/10/19-2821 від 07.07.2011. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-ІV). Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону №1058-ІV, цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Згідно з п. 2 ст. 11 Закону №1058-ІV, загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування. До 01.01.2011 був чинний п. 4 ч. 2 ст. 17 Закону №1058-ІV, згідно з яким страхувальник зобов`язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом. Відповідно до п.п. "е", п. 12 Розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" №2464-VI від 08.07.2010 (далі - Закон №2464-VI), у Законі України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" статті 17 - 19 виключити. Тобто, із набранням чинності з 01 січня 2011 року Законом №2464-VI наведена вище норма матеріального права, якою визначалося подання звітності територіальним органам Пенсійного фонду, із Закону №1058-IV була виключена. Згідно з п. 2 Постанови правління Пенсійного фонду України від 03.12.2013 № 25-2 "Про визнання такою, що втратила чинність, постанови правління Пенсійного фонду України від 08 жовтня 2010 року N 22-2" (далі - Постанова № 25-2), установлено, що облік застрахованих осіб, звіти щодо сум нарахованих внесків та сум нарахованих внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за періоди до 01 січня 2011 року ведуться відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 10 червня 2004 року N 7-6 "Про затвердження Порядку формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2004 року за N 1000/9599, та постанови правління Пенсійного фонду України від 05 листопада 2009 року N 26-1 "Про порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2009 року за N 1136/17152; відомості про застрахованих осіб та звіти щодо сум нарахованих внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України за період до 01 січня 2011 року подаються лише за результатами перевірки, здійсненої за заявою платника. Враховуючи відсутність станом на 12.12.2019 заяви платника - ОСОБА_1 про проведення перевірки поданих звітів, відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у внесенні до персональної електронної облікової картки ОСОБА_1 сум сплаченого єдиного внеску та сум заробітку (доходу), з якого сплачено страхові внески ОСОБА_1 як суб`єктом підприємницької діяльності, викладена у листі від 12.12.2019 №41870/06, є правомірною. Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення першої позовної вимоги. Згідно абз. 2 п. 1.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 (далі - Інструкція № 21-1), застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Частиною 1 ст. 21 Закону №1058-ІV визначено, що персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування. Для формування інформаційної бази системи персоніфікованого обліку використовуються відомості, що надходять від: державних реєстраторів юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; роботодавців; застрахованих осіб; фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, виконавчих органів сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад та уповноважених суб`єктів для обліку даних Єдиного державного демографічного реєстру; податкових органів, територіальних органів Пенсійного фонду за результатами перевірок платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або в порядку міжвідомчого обміну інформацією; державної служби зайнятості; інших підприємств, установ, організацій та військових частин; компаній з управління активами; зберігачів; інших джерел, передбачених законодавством. Судова колегія вважає обґрунтованими доводи суду першої інстанції, що в розумінні Закону №1058-ІV та Інструкції № 21-1, особа яка сплачувала у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування є застрахованою особою (платником). Тому, посилання апелянта у листі від 12.02.2020 № 2200-0904-8/4077 щодо відсутності підстав для здійснення перевірки (позапланового заходу державного нагляду (контролю)) поданих позивачем звітів про нараховані та сплачені суми фіксованого розміру страхових внесків за 2003; 2004; 2006; 2007 роки та довідки Славутської ОДПІ №6705/10/19-2821 від 07.07.2011 є безпідставними. Окрім того, суд вважає вимогу позивача про зобов`язання відповідача внести до персональної електронної облікової картки суму сплаченого єдиного внеску та суми заробітку (доходу), з якого сплачено страхові внески ОСОБА_1 як суб`єктом підприємницької діяльності у 2003, 2006 та 2007 роках передчасною, оскільки пенсійним органом не проведено перевірку, як того вимагає Постанова № 25-2, тому ця вимога не підлягає задоволенню. Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів. Згідно з письмовою інформацією відповідача за №534/08-16 від 29.04.20120, надані суду дані про сплату позивачем страхових внесків за 2003 -2007 роки та повідомлено, що не має вимоги про сплату боргу від 17.11.2016 за №Ф-443, оскільки сплив її термін зберігання - три роки (а.с. 44-45). Відповідно до письмової інформації Головного управління ДПС у Хмельницькій області за №59 від 30.06.2020, ОСОБА_1 перебував на обліку в Нетішинській ДПІ Славутського управління ГУ ДФС у Хмельницькій області як фізична особа-підприємець, і в період з 2003 по 2007 роки сплатив наступні суми єдиного податку: 1) 2003 рік: 20.09.2003-30 грн; 06.10.2003 - 30 грн; 02.12.2003 - 62 грн; 2) 2004 рік: 17.03.2004 - 100 грн; 29.04.2004 - 100 грн; 28.07.2004 - 100 грн; 14.12.2004 - 100 грн; 3) 2005 рік: 07.04.2005 - 18 грн; 12.04.2005 - 0.25 грн; 12.04.2005 - 0.88 грн; 4) 2006 рік: 15.03.2006 - 30 грн; 04.05.2006 - 30 грн; 16.05.2006 - 30 грн; 19.05.2006 - 5 грн; 17.06.2006 - 30 грн; 19.07.2006 - 60 грн; 20.09.2006 - 60 грн; 21.11.2006 - 60 грн; 18.12.2006 - 30 грн; 2007 рік: 17.01.2007 - 100 грн; 20.03.2007 - 100 грн; 22.05.2007 - 150 грн; 06.07.2007 - 5 грн; 20.08.2007 - 50 грн; 20.09.2007 - 150 грн. Отже, відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у здійсненні позапланового заходу державного нагляду (контролю) за письмовою заявою позивача, є протиправною. А тому, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести перевірку, за заявою платника (позивача) від 21.12.2019 з урахуванням поданих ОСОБА_1 звітів про нараховані та сплачені суми фіксованого розміру страхових внесків за 2003, 2004, 2006 та 2007 роки, письмової інформації Головного управління ДПС у Хмельницькій області щодо сплати сум єдиного податку та інших даних наданих позивачем та наявних у пенсійного органу. Оцінюючи позицію апелянта, колегія суддів вважає, що обставини, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, у апеляційній скарзі не зазначено. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 21 вересня 2020 року. Головуючий Курко О. П. Судді Гонтарук В. М. Біла Л.М.