Постанова Дніпровський апеляційний суд № 182/84/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/3995/20 Справа № 182/84/19 Суддя у 1-й інстанції - Кобеляцька-Шаховал І. О. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 квітня 2020 року м.Кривий Ріг справа № 182/84/19 Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Барильської А.П. суддів - Бондар Я.М., Зубакової В.П. сторони: позивач - ОСОБА_1 відповідач - Служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України,без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2019 року, яке ухвалено суддею Кобеляцькою-Шаховал І.О. у м. Нікополі Дніпропетровської області, відомості щодо дати складання повного судового рішення в матеріалах справи відсутні, - ВСТАНОВИВ: В січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданих дорожньо - транспортною пригодою. В обґрунтування позову зазначено, що 09.09.2018 року, о 10.00 год., позивач, керуючи автомобілем марки BMW 320D, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер (VIN) - НОМЕР_2 , рухався по автодорозі Р-73, з боку м. Нікополь Дніпропетровської області у напрямку м. Дніпро із швидкістю близько 70 км/год., на 52 км + 300 м. вказаної автодороги потрапив у яму, після чого автомобіль став некерованим, змістився ліворуч та виїхав за межі проїзної частини у кювет і перевернувся. Внаслідок ДТП позивач отримав легкі тілесні ушкодження, а автомобіль BMW 320D, реєстраційний номер НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження. За фактом ДТП слідчим відділом Нікопольського ВП ГУНП України в Дніпропетровській області було розпочато кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017040340003917 від 10.09.2017 року. 29.12.2017 року слідчим СВ Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області рядовим поліції Шарандою Є.В. було винесено постанову про закриття кримінального провадження, в якій зазначено про необхідність встановити та притягнути до адміністративної відповідальності посадову особу, яка порушила правила, норми та стандарти, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автодороги Р-73, що призвело до скоєння ДТП. Відповідальним за своєчасне виявлення перешкод дорожнього руху та їх усунення, підтримання безпечних умов руху на державних автомобільних дорогах загального користування, технічний нагляд за станом доріг, організацію будівництва, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування є Служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області. Проте, станом на 10 годину 09.09.2018 року покладені на відповідача обов`язки не були ним виконані, що спричинило невідповідність стану дорожнього покриття встановленим технічним вимогам та стандартам. На ділянці дороги, де сталася ДТП, була яма на 52 км + 300 м., що стало безпосередньою причиною настання ДТП. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення БД № 101685, складеного старшим інспектором ВБДР УПП в м. Кривий Ріг капітаном поліції Крамаром Р.П., 09.09.2017 року, о 10.00 год., на 52 км + 300 м. а/д Р-73 «від а/д Н-08 - Нікополь», будучи відповідальною посадовою особою за експлуатаційний стан та утримання а/д Р-73, заступником начальника Служби автомобільних доріг в Дніпропетровській області ОСОБА_2 не вжито своєчасних заходів щодо ліквідації аварійної вибоїни, розміром: ширина - 2,3 м., довжина - 1,8 м., глибина - 0,12 м. в межах проїзної частини автодороги, відповідно до загальних правил, норм, стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та призвело до скоєння ДТП за участю автомобіля марки BMW 320D, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , внаслідок чого водій отримав тілесні ушкодження, автомобіль отримав механічні пошкодження, чим заподіяна матеріальна шкода. Тим самим встановлено, що ОСОБА_2 порушив п.3.1.1., п.3.1.2. ДСТУ 3587-97, за що відповідальність передбачена ч.4 ст.140 КУпАП - порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху, що спричинили створення аварійної обстановки або пошкодження транспортних засобів, вантажів, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд. Постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10.07.2018 року, яка набула чинності 21.07.2018 року, провадження у справі відносно ОСОБА_2 за ч.4 ст.140 КУпАП було закрито у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальністю. При цьому, вказаною постановою встановлено, що в діях ОСОБА_2 , як відповідальної посадової особи за експлуатаційний стан та утримання існуючої межі автомобільних доріг, вьбачається склад правопорушення, передбаченого ч.4 ст.140 КУпАП. Внаслідок ДТП, яка мала місце 09.09.2017 року, о 10.00 год., на 52 км + 300 м. а/д Р-73 «від а/д Н-08 - Нікополь», автомобіль, співвласником якого є позивач, отримав значні механічні пошкодження. Відповідно до Висновку № 751 експертного автотоварознавчого дослідження з визначення величини матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу внаслідок ДТП, складеного 11.12.2017 року судовим експертом Печерицею Г.В. , ринкова вартість автомобіля марки «BMW 320D», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер ( VIN ) - НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 , співвласником якого є ОСОБА_1 , на момент ДТП становить 179 038, 33 грн. Вартість відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 143 788, 55 грн. Вартість відновлювального ремонту автомобіля є більшою, ніж його ринкова вартість, тому автомобіль економічно відновлювати є не доцільним. За проведення експертного автотоварознавчого дослідження позивачем було сплачено 1700 грн. На підставі наведеного вище, позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь матеріальну шкоду. завдану дорожньо - транспортною пригодою в розмірі 179 038, 33 грн., 1700 грн. за проведення експертного автотоварознавчого дослідження та витрати, пов`язані з наданням правничої допомоги в розмір 3000 грн. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь моральну шкоду, розмір якої він визначив у 20 000 грн., оскільки в результаті ДТП він змушений витримувати незручності у пересуванні, незручності доводиться переживати й усій його сім`ї. Через те, що автомобіль є фізично знищеним та його відновлювальний ремонт фактично не можливий, протягом вже тривалого часу у нього пригнічений стан він постійно згадує про це жахливе ДТП, постійно думає про те, які могли б бути наслідки, а головне те, що він своїми діями ніяким чином не міг відвернути цю пригоду. Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2019 року позов задоволено частково. Стягнуто із Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки в сумі 179 038 грн. 33 коп., компенсацію моральної шкоди в сумі 5 000 грн., судовий збір в сумі 2 575 грн. 79 коп., витрати на проведення експертизи в сумі 1 700 грн. та витрати за надання професійної правничої допомоги, пов`язаної з розглядом справи, в сумі 3 000 грн. Всього стягнуто 189 314 грн. 12 коп. В апеляційній скарзі Служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області, посилаючись на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі. Апелянт зазначає, що суд першої інстанції не врахував відсутності погодження позовних вимог позивача з іншими співвласниками спірного автомобіля, тому рішення суду є незаконним. Зауважує на тому, що неправомірність дій посадової особи Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області не підтверджується належними та допустимими доказами, оскільки факт утримання власником автомобільної дороги в незадовільному експлуатаційному стані не зафіксовано у передбаченому законодавством порядку, так як в матеріалах справи відсутній Акт обстеження ділянки відповідальною особою дорожньо-експлуатаційних служб. Крім того, апелянт вважає, що в матеріалах справі відсутні докази підтвердження неправомірних дій або бездіяльності Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області, внаслідок яких була заподіяна шкода позивача, а ДТП сталося виключно з вини позивача. Також відповідач вважає необґрунтованим розмір моральної шкоди, який стягнутий судом першої інстанції та зауважує на тому, що судом не було вирішено питання передачі майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду. У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суд першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване, на його думку, апеляційну скаргу - залишити без задоволення. Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав. Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, позивач є співвласником автомобіля марки BMW 320D, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що підтверджується перекладеним з польської на українську мову паспортом технічного засобу, переклад здійснено бюро перекладів «Азбука» (а.с.90-92). 09.09.2017 року, о 10:00 год., позивач, керуючи автомобілем марки BMW 320D, реєстраційний номер НОМЕР_4 , рухався по автодорозі Р-73 з боку м. Нікополь Дніпропетровської області у напрямку м. Дніпро зі швидкістю, близько 70 км/год. На 52 км + 300 м. вказаної автодороги автомобіль під керуванням позивача потрапив у яму, після чого став некерованим, змістився ліворуч, виїхав за межі проїзної частини у кювет та перевернувся. Внаслідок ДТП позивач по справі отримав легкі тілесні ушкодження, а автомобіль марки BMW 320D, реєстраційний номер НОМЕР_4 , ідентифікаційний номер ( VIN ) - НОМЕР_2 , отримав механічні пошкодження. За наслідками ДТП, яке сталося 09.09.2017 року, працівниками УПП в м. Кривий Ріг ДПП було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.140 КУпАП стосовно відповідальної посадової особи Служби автомобільних доріг, з вини якої транспортному засобу ОСОБА_1 було спричинено пошкодження, а саме: заступника начальника служби з ремонту та експлуатаційного утримання Служби автомобільних доріг в Дніпропетровській області ОСОБА_2 . Постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10.07.2018 року, яка набула чинності 21.07.2018 року, провадження у справі відносно ОСОБА_2 за ч.4 ст.140 КУпАП було закрито у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальністю. При цьому в діях ОСОБА_2 встановлено склад правопорушення, передбаченого ч.4 ст.140 КУпАП, як відповідальної посадової особи за експлуатаційний стан та утримання Служби автомобільних доріг в Дніпропетровській області та як зобов`язаного здійснювати розвиток та утримання існуючої мережі автомобільних доріг загального користування у межах фінансових ресурсів на поточний рік, а при виконанні робіт по усуненню ямковості на автомобільних дорогах, вживати заходів для установки відповідних попереджувальних знаків (а.с.10). З висновку експерта № 751 від 11.12.2017 року, складеного судовим експертом Печерицею Г.В., вбачається, що ринкова вартість автомобіля марки BMW 320D, реєстраційний номер НОМЕР_4 , ідентифікаційний номер ( VIN ) - НОМЕР_2 , станом на дату складання висновку, становить 179 038, 33 грн., тому відновлювати автомобіль є економічно недоцільним (а.с.12-19). Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог позивача, суд першої інстанції виходив з того, що причиною дорожньо-траспортної пригоди та заподіяння позивачу матеріальної і моральної шкоди, є незабезпечення безпеки дорожнього руху в результаті неналежного виконання обов`язків посадовою особою, а саме: заступником начальника Служби автомобільних доріг в Дніпропетровській області. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Згідно ст. 10 ЗУ «Про автомобільні дороги України» та пунктів 1 і 6 Положення про державне агентство автомобільних доріг України (Укравтодор), центральним органом виконавчої влади в сфері дорожнього господарства та державного управління автомобільними дорогами загального значення являється Укравтодор, який виконує свої обов`язки як безпосередньо, так і через свої територіальні органи управління на місцях, якими являються служби автомобільних доріг в областях України, в тому числі Служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області. Згідно пунктів 2.1 та 2.2, затвердженого наказом Укравтодору Положення про Службу автомобільних доріг у Дніпропетровській області метою і предметом діяльності відповідача є організація будівництва, ремонту та утримання в належному технічному стані автомобільних доріг загального користування в регіоні, технічний нагляд за станом автомобільних доріг, організація контролю за цільовим та ефективним використання бюджетних коштів на утримання автодоріг загального користування та ін. Відповідно приписів ст. 14 та ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху мають право на безпечні умови дорожнього руху та на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг вимогам безпеки руху. Водій має право на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг вимогам безпеки руху. Вказані права учасників дорожнього руху забезпечуються передбаченою ч. 1 ст. 24 Закону України «Про дорожній рух» відповідальністю, яку несуть власники доріг або уповноважені ними органи за створення безпечних умов руху на дорогах, що знаходяться в їх віданні. Автомобільна дорога Р-73 /Н08/ - Нікополь на момент ДТП включена до переліку автомобільних доріг загального користування державного значення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 712 і належить до сфери управління Укравтодору, частина вказаної автодороги пролягає через територію Дніпропетровської області і обліковується на балансі відповідача. Згідно ст. 9 Закону України «Про дорожній рух», до компетенції власників автомобільних доріг або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху належить здійснення заходів щодо розвитку, удосконалення, ремонту та утримання автомобільних доріг в безпечному для дорожнього руху стані; забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього рух; термінове усунення пошкоджень на автодорогах; своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а у разі неможливості - невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами; організація виконання встановлених вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху; компенсація за рішенням судових органів витрат власникам транспортних засобів, якщо ДТП сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг. Відповідно до ст. 11 Закону України «Про автомобільні дороги України», основними обов`язками органу державного управління автомобільними дорогами загального користування є здійснення державного регулювання та контролю у сфері дорожнього господарства, в тому числі контролю за цільовим використанням бюджетних коштів; забезпечення безпечних умов руху транспортних засобів, організація ремонту та утримання автомобільних доріг за встановленими для них державними стандартами; виявлення аварійно-небезпечних місць та прийняття заходів щодо їх ліквідації. Згідно ст. 13 Закону України «Про автомобільні дороги України», орган державного управління автомобільними дорогами загального користування несе відповідальність за стан автомобільних доріг загального користування та за відшкодування збитків користувачам автомобільних доріг. Згідно пунктів 3.1.1 та 3.1.2 ДСТУ 3587-97 покриття проїзної частини не повинно мати осідань, вибоїн, напливів чи інших деформацій, що утруднюють рух транспортних засобів. Гранично допустимі розміри пошкоджень в осінній та весняний періоди складають 1,5 кв.м. на 100000 кв. м. дорожнього покриття, а гранична глибина окремих просідань чи вибоїн не повинна перевищувати 4 см для доріг I - III категорій. Всі пошкодження, осідання, вибоїни, ями чи напливи в осінній та весняний періоди повинні бути ліквідовані в термін не більше п`яти діб, а для цього згідно примітки до пункту 3.1.1 ДСТУ 3587-97 дорожньо-експлуатаційні організації зобов`язані щодекадно перевіряти стан покриття проїзної частини автодоріг, які вони обслуговують. Відповідно до пунктів 1.1 та 1.3 ДСТУ 3587-97 поширюється на всі автомобільні дороги, а його вимоги є обов`язковими. Таким чином, судом вірно встановлено, що дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок пошкодження проїзної частини та в результаті невиконання відповідачем покладених на нього вказаними нормативно-правовими актами обов`язків щодо належного експлуатаційного утримання автодороги, забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці, в тому числі, шляхом обмеження швидкості руху на вказаній аварійній ділянці шляхом встановлення попереджувальних дорожніх знаків. Аналогічні висновки містяться в Постанові Верховного Суду від 13 лютого 2019 року в справі № 0508/1310/2012 провадження № 61-5632св18, та Постанові Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 748/60/17 провадження № 61-16100св18. Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. На підставі наведеного вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків про те, що саме відповідач відповідає за шкоду, заподіяну позивачеві внаслідок неналежного здійснення своїх обов`язків. Доводи апелянта в скарзі про те, що суд першої інстанції не врахував відсутності погодження позовних вимог позивача з іншими співвласниками спірного автомобіля, тому рішення суду є незаконним, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки чинним законодавством не передбачена наявність погодження позовних вимог із співвласниками спірного та необхідність залучати їх до участі у справі, оскільки, в даному випадку, позивач, отримавши матеріальне відшкодування за пошкоджений автомобіль, буде відповідальним за отримані кошти та вирішувати питання можливого їх розподілу із співвласниками, а відповідач буде вважатися таким, що виконав своє зобов`язання щодо відшкодування матеріальної шкоди. Твердження апелянта про те, що неправомірність відповідача не підтверджена належними та допустимими доказами, оскільки факт утримання власником автомобільної дороги в незадовільному експлуатаційному стані не зафіксовано у передбаченому законодавством порядку, колегія суддів також вважає безпідставними, оскільки відповідно до положень чинного законодавства відповідач зобов`язаний постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об`єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух. Такого відповідачем зроблено не було, тоді як факт наїзду на вибоїну довжиною 1,8 м, глибиною 0,12 м, позивачем доведений. Доводи апелянта про відсутність доказів про притягнення Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області до відповідальності, а тому висновок суду про невідповідність дій Служби вимогам законодавства є передчасним, колегія суддів також вважає необґрунтованим, з наведених вище підстав. Колегією суддів не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги відповідача про необґрунтованість стягнутого судом першої інстанції розміру моральної шкоди, оскільки розмір морального відшкодування визначено судом першої інстанції виходячи з принципів розумності та справедливості, з врахуванням роз`яснень, які викладені у п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», а також виходячи з того, що позивач зазнав душевних страждань у зв`язку з пошкодженням майна, що йому належить, неможливістю користування пошкодженим майно та необхідністю докладати додаткових зусиль для нормалізації життя у зв`язку із вказаними обставинами. Також колегія суддів вважає такими, що не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги відповідача про те, що судом першої інстанції не було вирішено питання передачі майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду, з огляду на наступне. Статтею 1192 ЦК України визначено, що з урахуванням обставин справи, суд, за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі, передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо, або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. За приписами частин третьої, четвертої статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. За змістом статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Як вбачається із матеріалів справи, представник відповідача, з урахуванням вимог ЦПК України щодо змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства, приймаючи участь в судовому засіданні в суді першої інстанції, відповідного клопотання про передачу майна після відшкодування збитків не заявляв, вказане питання судом першої інстанції не розглядалось, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції позбавлений можливості вирішувати вказане питання, яке не було предметом розгляду в суді першої інстанції. При цьому колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що відповідач не позбавлений можливості звернутися з відповідним позовом до позивача. Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані, підтверджуються письмовими доказами та не спростовуються доводами, викладеними в апеляційній скарзі. Суд не допустив порушень матеріального або процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування рішення суду, а доводи апеляційної скарги не спростовують зроблених в оскаржуваному рішенні висновків, тому колегія суддів вважає, що підстави для його скасування і задоволення апеляційної скарги відсутні. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, ст.ст. 381, 382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області залишити без задоволення. Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2019 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови складено 13 квітня 2020 року. Головуючий: Судді: