Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 415/981/20
від 14.04.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 квітня 2020 року справа №415/981/20 приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гаврищук Т.Г. суддів: Блохіна А.А. Міронової Г.М. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Лисичанського міського суду Луганської області (суддя - Калмикова Ю.О.) від 12 березня 2020 року (повний текст рішення складений 12 березня 2020 року) у справі №415/981/20 за позовом ОСОБА_1 до Інспектора роти 1 батальйону 3 Управління патрульної поліції у Луганській області Погорилюк Аліни Євгенівни про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, - ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом до Інспектора роти 1 батальйону 3 Управління патрульної поліції у Луганській області Погорилюк Аліни Євгенівни про визнання протиправною та скасування постанови серії ДП18 № 678425 від 28.01.2020 року щодо притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП. Рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 12 травня 2020 року в задоволені позову відмовлено. В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Позивач зазначає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доводам, що відповідач не мав жодного належного та допустимого доказу, який свідчив про порушення ПДР. Жодного знаку, який би вказував на наявність пішохідного переходу, або ж наявність по переду руху - перехрестям не існувало. Посилання на відеозапис камери не можливо брати за доказ, оскільки на ньому не видно початку маневру, не можливо чітко ідентифікувати місце зйомки. Позивач також зазначив, що під час руху вул. В.Сосюри в м.Лисичанськ в р-ні зупинки громадського транспорту «ЛТУ» він ні яких ознаків (дорожня розмітка, дорожні знаки) зазначаючих про наявність на відповідній ділянці автодороги пішохідного переходу не бачив. Ширина автодороги та дорожня розмітка давала можливість визначитись із тим, що рух транспорту на цій ділянці здійснюється не менш як чотирма полосами руху, після чого вій здійснив випередження без виїзду на зустрічну полосу руху автомобілей попереду рухаючогося транспортного засобу із додержання правил ПДР, оскільки швидкість руху транспортного засобу була менше ніж за 30 км на годину. Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного. Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 №678425 від 28.01.2020 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 425,00 грн. Наведена постанова була винесена відповідачем внаслідок встановленого порушення позивачем вимог п. 14.6 (а), п. 14.6 (б) ПДР України, а саме: позивач 28.01.2020 року о 15 год 31 хвл. в м. Лисичанську керуючи транспортним засобом SHKODA Octavia, реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснив обгін на перехресті вул. Войкова та вул. В.Сосюри в подальшому і на пішохідному переході (позначеному відповідними дорожними знаками) Частиною 2 статті 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення встановлена відповідальність, зокрема, за проїзду перехресть, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, у вигляді накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів. За приписами статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності (ст. 7 КУпАП). Статтею 254 КУпАП визначено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених ст.258 цього Кодексу. За приписами ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст. 251 КУпАП). Відповідно ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показань свідків. Згідно статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Згідно п. 14.6 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі ПДР України), обгін заборонено: а) на перехресті; в) ближче ніж за 50 м перед пішохідним переходом у населеному пункті і 100 м - поза населеним пунктом. У відповідності до пункту 1.10 ПДР України обгін - випередження одного або кількох транспортних засобів, пов`язане з виїздом на смугу зустрічного руху; смуга руху - поздовжня смуга на проїзній частині завширшки щонайменше 2,75 м, що позначена або не позначена дорожньою розміткою і призначена для руху нерейкових транспортних засобів; пішохідний перехід - ділянка проїзної частини або інженерна споруда, призначена для руху пішоходів через дорогу. Пішохідні переходи позначаються дорожніми знаками 5.35.1 - 5.37.2, дорожньою розміткою 1.14.1 - 1.14.3, пішохідними світлофорами. За відсутності дорожньої розмітки межі пішохідного переходу визначаються відстанню між дорожніми знаками або пішохідними світлофорами, а на перехресті за відсутності пішохідних світлофорів, дорожніх знаків та розмітки - шириною тротуарів чи узбіч. На підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 КпАП України, відповідачем було надано, зокрема, відеозаписи з камери №LSJ-X300024_BB0024, LSJ-X300005_BB0005, з яких вбачається, що позивач 28.01.2020 року о 15 годині 31 хвилин в м. Лисичанську по вул. В.Сосюри, 131, керуючи транспортним засобом, SHKODA Octavia, реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснив обгін на перехресті вул. Войкова та вул.В.Сосюри в подальшому і на пішохідному переході (позначеному відповідними дорожніми знаками, дорожньою розміткою). Суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про те, що факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 КпАП України, підтверджено належними доказами. Доводи апеляційної скарги спростовуються відеозаписами з камери № LSJ-X300024_BB0024, LSJ-X300005_BB0005. За таких обставин та враховуючи наявні у справі докази суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач під час винесення оскаржуваної постанови діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови. Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Колегія суддів дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін. Керуючись статтями 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 12 березня 2020 року у справі №415/981/20 - залишити без задоволення. Рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 12 березня 2020 року у справі №415/981/20 - залишити без змін. Повне судове рішення складено 14 квітня 2020 року. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 14 квітня 2020 року та оскарженню не підлягає. Головуючий: Т.Г. Гаврищук Судді: А.А. Блохін Г.М. Міронова