Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 372/1895/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 372/1895/21 П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 червня 2022 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача: Бужак Н. П. Суддів: Костюк Л.О., Степанюка А.Г. За участю секретаря: Шевченко Е.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 15 листопада 2021 року, суддя Тихановський О.Б., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,- У С Т А Н О В И Л А: ОСОБА_2 звернувся до Обухівського районного суду Київської області в якому просив визнати протиправною бездіяльність Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Київській області щодо нескладання протоколу про адміністративне правопорушення; про зобов`язання Обухівське районне управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області скласти протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП стосовно водія ОСОБА_1 . Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 15 листопада 2021 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, яка полягає у не складенні протоколу про адміністративне правопорушення по заяві від 10 березня 2021 року. Зобов`язано Обухівське районне управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області скласти протокол про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення по заяві адвоката Костюка Вадима Олеговича від 10 березня 2021 року, поданої в інтересах ОСОБА_2 . Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, особа, яка не брала участі в розгляді справи ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення яким відмовити у задоволенні позову. 14.06.2022 о 10 год. 26 хв. до Шостого апеляційного адміністративного суду від представника скаржника ОСОБА_1 - адвоката Рябека Євгенії Олександровни надійшла заява про проведення розгляду справи в режимі відеоконференції. Згідно з ч.5 ст.195 КАС України учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за 5 днів до судового засідання. Отже, клопотання подано з порушенням строків, визначених ч.5 ст. 195 КАС України. З огляду на вищевикладене, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення клопотання, оскільки воно подано з порушенням строків на його подання. Згідно з частиною 2 статті 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Оскільки учасники справи в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як встановив суд першої інстанції 28 грудня 2020 року працівниками Обухівського ВП ГУНП в Київській області було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №179004 відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 28 грудня 2020 року о 10 год. 05 хв. в с. Нові Безрадичі по вул. Підгірній, 12-А ОСОБА_2 керуючи автомобілем, «HYUNDAI» д.н.з. НОМЕР_1 був уважним за кермом, не врахував дорожню обстановку, не обрав безпечну швидкість та дистанцію руху, через що водій не зміг уникнути загрози, яку можливо було уникнути, тим самим водій спричинив зіткнення з автомобілем «SKODA» д.н.з. НОМЕР_2 внаслідок зіткнення були завдані матеріальні збитки обом сторонам. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п.п.2.3 (в) (д), 10.1, 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України. Постановою Обухівського районного суду Київської області від 05 березня 2021 року у справі №372/86/21 ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень. Судовим експертом ОСОБА_3 було проведено автотехнічне та транспортно - трасологічне дослідження обставин дорожньо-транспортної пригоди. Згідно висновку №46/21 за результатами проведення автотехнічного та транспортно-трасологічного дослідження по матеріалам справи №372/86/21 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 в даній дорожній ситуації дії водія автомобіля «HYUNDAI» д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_2 не відповідали вимогам пункту п.п.13.1, 13.3 Правил дорожнього руху України, тому його дії знаходяться в причинному зв`язку з виникненням даного ДТП. В даній дорожній ситуації дії водія автомобіля «SKODA» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_1 не відповідали вимогам пункту п.п.13.1, 13.3 Правил дорожнього руху України, тому його дії знаходяться в причинному зв`язку з виникненням даного ДТП. 10 березня 2021 року ОСОБА_2 звернувся до Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Київській області із заявою про вчинення адміністративного правопорушення, в якій просив скласти протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та направлені його до Обухівського районного суду Київської області для розгляду. 09 квітня 2021 року Обухівським районним управлінням поліції Головного управління Національної поліції в Київській області було надано відповідь про те, що в діях ОСОБА_1 не вбачається складу адміністративного правопорушення згідно ст. 124 КУпАП. Не погоджуючись з вказаною бездіяльністю Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області позивач звернувся з вказаним позовом до суду. Частина 2 статті 2 КАС визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. За змістом п.19 статті 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк. Згідно ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Як зазначено у ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до ст.7 КУпАП України ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. За змістом ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених ст.258 цього Кодексу. Стаття 258 Кодексу визначає, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Згідно ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Стаття 251 КУпАП визначає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції повинен був пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов`язковими. Таким чином, підставами для визнання протиправним дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень є невідповідність їх вимогам чинного законодавства. При цьому, обов`язковою умовою для визнання таких дій/бездіяльності протиправними є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що складання протоколу - це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб`єкта владних повноважень, а тому позовні вимоги, спрямовані на фактичне зобов`язання його скласти, є безпідставними. За загальним правилом, кожна особа, права та свободи якої було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушених прав та бути адекватним наявним обставинам. Не складення протоколу відносно водія ОСОБА_1 , не порушує права позивача, оскільки не породжує, не змінює та не припиняє його права і обов`язки саме у сфері публічно-правових відносин. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що в цій справі, обраний позивачем спосіб захисту, як оскарження бездіяльності Обухівського районного управління поліції ГУ Національної поліції у Київській області дій та зобов`язання скласти процесуальні документи з метою притягнення до адміністративної відповідальності іншу особу, не створить для скаржника жодних юридичних прав та/чи обов`язків. Окрім того, з огляду на завдання адміністративного провадження, факт притягнення іншої особи до адміністративної відповідальності не може вплинути на особисті права та/або інтереси заявника. Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах була висловлена Верховним Судом у постанові від 18.06.2019 №826/3585/18. Згідно з положеннями ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, що, на думку колегії апеляційного адміністративного суду, дотримано судом першої інстанції. Відповідно до ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право 2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (ст. 317 КАС). З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права, без повного з`ясування всіх обставин справи, а тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову. Керуючись ст. ст. 229, 241, 242, 243, 308, 310, 313, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Обухівського районного суду Київської області від 15 листопада 2021 року скасувати та ухвалити в нове судове рішення, який відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії у повному обсязі. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України. Суддя-доповідач: Бужак Н.П. Судді: Костюк Л.О. Степанюк А.Г. Постанову виготовлено: 14 червня 2022 року.