Постанова Дніпровський апеляційний суд № 186/202/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/397/20 Справа № 186/202/20 Суддя у 1-й інстанції - Демиденко С. М. Суддя у 2-й інстанції - Джерелейко О. Є. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 квітня 2020 року м. Дніпро Суддя Дніпровського апеляційного суду Джерелейко О.Є., за участю: особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 на постанову Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 11 березня 2020 року щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнаного винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, В С Т А Н О В И В: При обставинах, зазначених в постанові суду першої інстанції, 12 лютого 2020 року о 01 годині 30 хвилин по вул. Горького,12 в м. Першотравенськ Дніпропетровської області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом "ВАЗ 21061", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, невиразна млява мова, почервоніння зіниць очей, та від проходження медичного огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку та продуття спецпристрою "Драгер" на місці водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст.130 КУпАП. Постановою Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 11 березня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік та стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 420 гривень 40 копійок. Не погоджуючись з вищевказаною постановою, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в який просить скасувати постанову як необгрунтовану, та прийняти нову постанову, якою закрити провадження у справі щодо нього у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що суд взагалі не аналізував дії працівників поліції на предмет їх законності, оскільки працівники поліції одразу ж хотіли повезти його до медичної установи, щоб здати аналіз крові на алкоголь, натомість він казав їм про те, що лише показники приладу дають підставу відвезти його до лікарні, також не було взято до уваги, що йому наказали підписати пояснення, та при цьому запевнили, що, якщо він цього не зробить, то заберуть його автомобіль, але він не зазначав ніякої інформації про вживання алкогольних напоїв. Вказує на те, що після того, як працівники поліції склали протокол та вписали текст в пояснення, запросили двох свідків - ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , яким самі працівники поліції повідомили, що він знаходиться в стані алкогольного сп`яніння, оскільки годину тому вживав алкогольне пиво, та сказали їм поставити підписи у вже написаних поясненнях, лише вписавши зверху їх дані. Зазначає, що поліцейськими не було його проінформовано про порядок застосування спеціального технічного засобу, не надано сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки та взагалі використання спеціальних технічних засобів поліцейськими у присутності двох свідків на місці зупинки транспортного засобу не здійснювалося, однак, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп`яніння алгоритм дій повинен бути таким, що запропонуванню проїхати до лікарні з боку поліцейського повинно передувати вимірювання вмісту алкоголю за допомогою газоаналізатора та його показання у 0,2% проміля, або відмова від продуття прибору. Посилається на те, що незважаючи на його неодноразові прохання, суд не викликав та не забезпечив явки свідків, зазначених в протоколі, не допитав їх безпосередньо в судовому засіданні, які б підтвердили той факт, що вони ставили підписи у вже написаних раніше бланках пояснень і вони не могли чути, щоб він відмовлявся від проходження медичного огляду, та здійснив розгляд справи за матеріалами, що надані органами поліції, чим порушив принцип безпосереднього дослідження доказів, що є неприпустимим з огляду на приписи чинного законодавства. В суді апеляційної інстанції особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити. Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та докази, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов таких висновків. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Як встановлено апеляційним переглядом, вказані вимоги закону при розгляді судом першої інстанції справи про адміністративне правопорушення були дотримані та виконані в повному обсязі. Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, суддя районного суду дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за фактом відмови від проходження огляду для встановлення стану сп`яніння. Цей висновок суду підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, в їх сукупності, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, в якому викладені обставини його вчинення, письмовими поясненнями двох свідків, та поясненнями самого ОСОБА_1 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення про те, що він випив літр алкогольного пива, після чого сів за кермо автомобіля, та відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння як на місці за допомогою приладу "Драгер", так і в медичному закладі, оскільки вживав алкогольні напої, що є підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення. Судом першої інстанції надано належну оцінку доказам, якими спростовуються доводи апеляційної скарги, а також до суду першої інстанції ОСОБА_1 інших доказів не надавав, лише просив закрити справу щодо нього у зв`язку із невизнанням вини та відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Відмова водія транспортного засобу від проведення огляду на стан сп`яніння є підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення, а тому судом першої інстанції обґрунтовано зроблено висновок про доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки він відмовився пройти огляд на стан сп`яніння. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо порушення поліцейськими вимог чинного законодавства, які не пропонували йому проходити огляд на місці за допомогою приладу "Драгер", не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються протоколом про адміністративне правопорушення, де зазначено про порушення ОСОБА_1 п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відмову від проходження у встановленому законом порядку медичного огляду на встановлення стану алкогольного сп`яніння та продуття спецпристрію "Драгер" на місці, однак ОСОБА_1 відмовився, та зазначив про це в письмових поясненнях, написаних власноруч, та ним підписаних, що обґрунтовано зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення та оцінено судом як відмова від проходження огляду у встановленому законом порядку (а. с. 1). Також в матеріалах провадження міститься Акт огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу "Драгер № 6810" (а. с. 2), ним підписаний, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці, що свідчить про пропонування працівниками поліції ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння на місці та підтверджує висновки суду про його відмову від проходження огляду. Твердження ОСОБА_1 про те, що працівники поліції змусили його підписати чистий лист пояснень та відмовляли від проходження огляду на стан сп`яніння на місці не приймається до уваги, оскільки спростовуються письмовими поясненнями, які написані ним власноруч та підписані ним особисто, та протоколом про адміністративне правопорушення, який не містить будь-яких зауважень, що свідчить про погодження із протоколом та не вказував на його примус зі сторони працівників поліції. Згідно із Розділом ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, поліцейський, за наявності підстав, встановлених законодавством, проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів. При цьому поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, які надаються на вимогу особи, яка підлягає допиту. Будь-які відомості про те, що ОСОБА_1 , під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, пред`являв таку вимогу, матеріали провадження не містять, а також він взагалі відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою "Драгер", а тому доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 в цій частині не є слушними. Доводи апеляційної скарги щодо неможливості посилання на письмові пояснення свідків, які заповнені поліцейськими, не свідчать про їх недостовірність, оскільки свідки в письмових поясненнях особисто зазначили, що написано вірно, про що поставили свої підписи (а. с. 5, 6). Посилання в апеляційній скарзі на не допитування в судовому засіданні свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_3 не заслуговують на увагу, оскільки клопотання про їх виклик до суду першої інстанції не заявлялись. Крім того, свідки викликались до суду апеляційної інстанції, однак не з`явились (а. с. 27, 28). Під час апеляційного перегляду ОСОБА_1 повідомив, що мав намір запросити свідків до суду, але вони відмовились з`явитись до суду. Отже, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо допущених порушень під час складання протоколу не заслуговують на увагу, оскільки будь-яких зауважень не надходило, при цьому в протоколі та письмових поясненнях містяться підписи ОСОБА_1 та його зазначення про те, що він вживав алкоголь - пиво. Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність викладених доказів не убачається, тому вказані докази є належними та допустимими. Таким чином, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки не виникає сумніву щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, так як правопорушення повністю знайшло своє підтвердження доказами, що також були дослідженими при апеляційному розгляді. При апеляційному перегляді не встановлено порушень судом першої інстанції ст.ст.279,280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні, а тому постанову суду необхідно залишити без змін. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 на постанову Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 11 березня 2020 року- залишити без задоволення. Постанову Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 11 березня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду О.Є. Джерелейко