Постанова 4803 № 213/900/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/669/20 Справа № 213/900/20 Суддя у 1-й інстанції - Князєва Н. В. Суддя у 2-й інстанції - Джерелейко О. Є. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 червня 2020 року м. Дніпро Суддя Дніпровського апеляційного суду Джерелейко О.Є., за участю: особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 та його захисника Голуба С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 на постанову Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 травня 2020 року щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнаного винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, В С Т А Н О В И В: При обставинах, зазначених в постанові суду першої інстанції, ОСОБА_1 26.02.2020 року о 16.10 годин біля будинку №21 по вул. Громової в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу керував автомобілем ВАЗ-2103, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини роту, тремтіння пальців рук, порушення мови). Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України. Постановою Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 травня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, та стягнуто з останнього на користь держави судовий збір у розмірі 420, 40 гривень. Не погоджуючись з вищевказаною постановою, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в який просить постанову скасувати, винести нову постанову, якою закрити щодо нього провадження по адміністративній справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП. В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що судом першої інстанції його було позбавлено права на гласність судового процесу, на можливість заперечувати проти доказів, які визнані судом належними, допустимими, та які слугували підставою для визнання його винуватості у цьому адміністративному правопорушенні, якого він не вчиняв. Окрім того, судом було проігноровано його клопотання про допит свідків, а саме поліцейських, які складали щодо нього протокол, оскільки подані ними письмові докази суперечать показам свідків, допитаних в судовому засіданні, а саме ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Вказує на те, що відеозапис з нагрудних камер поліцейських проводився з порушенням вимог п. 5 розділу 2 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, оскільки відеозапис надано уривками, при цьому суд критично віднісся до показів зазначених вище свідків в частині того, що він погодився пройти огляд на стан сп`яніння. Зазначає, що ним до суду першої інстанції було подано клопотання про розгляд справи із застосуванням технічної фіксації судового процесу, однак судом було проігноровано це клопотання. Посилається на те, що поліцейськими йому не були роз`яснені положення ст.266 КУпАП, якою регламентований порядок проходження огляду на стан сп`яніння, наслідки відмови від проходження такого огляду. Крім того, до моменту складення протоколу щодо нього він вимагав у поліцейських надати йому технічні засоби для визначення стану сп`яніння на місці або направити його на медичний огляд до медичного закладу. Крім того, свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в судовому засіданні показали, що ознак сп`яніння вони у нього не бачили, алкоголю з порожнини рота чутно не було, також свідки повідомили, що поліцейськими їм було надано для підпису пусті бланки пояснень, а заповнення цих бланків проходило без їх відома та участі, написане не читали. Також вказані свідки не чули, щоб поліцейські роз`яснювали йому права, передбачені ст.268 КУпАП, включаючи його право на безоплатного захисника під час його адміністративного затримання, в порядку ст.261 КУпАП, що підтверджується відеозаписом. При цьому в матеріалах справи відсутній протокол затримання. Вказує на те, що свідком ОСОБА_4 йому було роз`яснено порядок проходження огляду на стан сп`яніння, визначений ст.266 КУпАП, та наслідки відмови від проходження такого огляду. В судовому засіданні вказаний свідок підтвердив, що до складання протоколу ОСОБА_1 вимагав у поліцейських надати йому Драгер або направити до медичного закладу, та те, що запаху спиртного від нього не було чутно. Посилається на те, що зазначені пояснення вказаних свідків не відображені в постанові суду. Також суд першої інстанції критично віднісся до показів свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в частині того, що він погодився на проходження огляду на стан сп`яніння, з тих підстав, що їх покази суперечать письмовим доказам, які не місять розбіжностей, та в сукупності підтверджують фактичні обставини вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Зазначає, що після його затримання поліцейські запропонували пройти йому огляд на стан сп`яніння, а саме із застосуванням приладу Драгер, на що він відмовився, оскільки того дня випив пляшку безалкогольного пива, однак після роз`яснення ОСОБА_4 наслідків відмови від проходження такого огляду, він одразу, в присутності двох свідків, звернувся до працівників поліції з проханням направити його на огляд до ПНД м. Кривого Рогу, проте поліцейські його вимоги проігнорували. В матеріалах справи відсутній відеозапис в період з 16.40 до 17.07 годин, саме тоді, коли був складений протокол, та саме в цей час він вимагав направити його на огляд до ПНД, навіть просив надати газоаналізатор для проходження огляду на місці. Крім того, він звертав увагу суду на те, що поліцейським під час складення протоколу взагалі не було йому повідомлено про можливість судом позбавлення його права керування. Також звертав увагу суду на те, що письмові пояснення свідків заповнені різними барвниками ручок, а тому зазначене свідчить, що працівники поліції надали свідкам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пустий бланк пояснень. Зазначає, що в матеріалах справи наявне направлення на огляд для визначення стану сп`яніння до ПНД м. Кривого Рогу, однак у вказаному направленні відсутній його підпис про його отримання, також в цьому направленні відсутні підписи свідків, крім того, його покази не повністю відображені в постанові суду. В суді апеляційної інстанції особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 та його захисник Голуб С.О. підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити. Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та докази, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов таких висновків. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Як встановлено апеляційним переглядом, вказані вимоги закону при розгляді судом першої інстанції справи про адміністративне правопорушення були дотримані та виконані в повному обсязі. Твердження ОСОБА_1 про те, що судом першої інстанції його було позбавлено права гласності судового процесу не є слушним, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 249, ч. 1 ст. 268 КУпАП України розгляд справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 здійснювався відкрито з можливістю надати пояснення, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою захисника, та чим і скористалась особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , що підтверджується матеріалами справи. Також судом першої інстанції були задоволені клопотання ОСОБА_1 та його захисника щодо допиту свідків, які складали протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які і були допитані в судовому засіданні та надали пояснення по суті справи, крім свідка ОСОБА_5 , якого суд першої інстанції неодноразово викликав, але він до суду так і нез`явився з невідомих суду причин, а тому доводи ОСОБА_1 не свідчать про ігнорування судом його клопотань (а.с.11,29,32-43, 45,47,49,51,52) . Що стосується клопотання про розгляд справи із застосуванням технічної фіксації судового розгляду, то вказане клопотання наявне в матеріалах провадження, однак відсутність звукозапису судового засідання не є підставою для закриття провадження у справі відповідно до КУпАП. В ході апеляційного розгляду було забезпечено фіксування судового процесу та за клопотанням сторони захисту повторно досліджені докази. Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, суддя районного суду дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за фактом відмови від проходження огляду для встановлення стану сп`яніння. Цей висновок суду підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, в їх сукупності, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, в якому викладені обставини його вчинення, та який підписаний ОСОБА_1 без будь-яких зауважень, письмовими поясненнями двох свідків, відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, з якої встановлено, що ОСОБА_1 підтвердив, що він вживав спиртні напої десь чотири години тому, але він не згоден проходити огляд на стан сп`яніння як на місці за допомогою приладу Драгер, так і в медичному закладі, та іншими матеріалами справи, внаслідок чого суд дійшов вмотивованого висновку про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відмова водія транспортного засобу від проведення огляду на стан сп`яніння є підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення, а тому судом першої інстанції обґрунтовано зроблено висновок про доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки він відмовився пройти огляд на стан сп`яніння. Під час оформлення протоколу про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 було роз`яснено про можливість проходження огляду на стан сп`яніння як на місці за допомогою приладу Драгер, так і в медичному закладі, що прослуховується з відеозапису події (а. с. 8). Про ознайомлення з правами відповідно до ст. 268 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення є відповідна відмітка. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо порушення поліцейськими вимог чинного законодавства, не заслуговують на увагу, оскільки ними було роз`яснено про можливість проходження огляду на стан сп`яніння як на місці за допомогою приладу Драгер, так і в медичному закладі, попереджено про те, що поведінка водія ОСОБА_1 буде мати наслідком відмову від проходження огляду. Працівниками поліції щодо ОСОБА_1 було складено направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу і швидкість реакції до КП КБ ППД ДОР від 26 лютого 2020 року о 16 годині 40 хвилин, однак огляд не проводився у зв`язку із відмовою ОСОБА_1 його проходити, що підтверджується наявним в матеріалах справи направленням (а. с. 3). Не заслуговують на увагу доводи про те, що він не відмовлявся від проходження такого огляду та те, що вказане направлення не містить підписів його та свідків, оскільки факт відмови зафіксований на відеозаписі події, підпис направлення іншими особами, крім поліцейського, не передбачений. Також в протоколі про адміністративне правопорушення було чітко зазначено про порушення ОСОБА_1 п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: за відмову від проходження у встановленому законом порядку медичного огляду на встановлення стану алкогольного сп`яніння, однак ОСОБА_1 відмовився, зазначив про надання пояснень в суді та підписав протокол, що підтверджується відеозаписом з бодікамер поліцейського (а. с. 1, 8). Крім того, поліцейським під час складання протоколу було повідомлено ОСОБА_1 про те, що на підставі ст. 265 КУпАП у нього вилучаються посвідчення водія - ОСОБА_1 , серії НОМЕР_2 від 27 червня 2003 року, та вручається тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, про що зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, де він поставив свій підпис і зазначив, що він його отримав, що також зафіксовано на відеозаписі бодікамери поліцейського. Що стосується доводів ОСОБА_1 про те, що працівниками поліції йому не було повідомлено про можливість судом позбавити його права керування, то вони не заслуговують на увагу, оскільки працівниками поліції було повідомлено ОСОБА_1 про день та час, коли будуть розглядатись вказані матеріали щодо нього в суді першої інстанції, та яке саме рішення прийме суд - їм не відомо, що підтверджується відеозаписом з боді камери поліцейського. Посилання в апеляційній скарзі на не здійснення безпреривно відеозапису події не свідчить про його недостовірність та відсутнє фіксування згоди ОСОБА_1 на проходження огляду, оскільки ОСОБА_1 підписав складений протокол без зауважень, їх не мали і свідки, які зафіксовані під час ознайомлення ОСОБА_1 зі змістом протоколу та його підписанням, а тому покази свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_4 суд оцінює критично. В суді апеляційної інстанції були допитані свідки, де свідок ОСОБА_3 пояснив, що він був запрошений працівниками поліції в якості свідка події, яка сталася з ОСОБА_1 , якому було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння, але він відмовився, оскільки вживав алкоголь, але після спілкування із товаришем, він погодився, але працівники поліції йому вже відмовили, крім того, пояснив, що він заповнював пустий бланк для пояснень. Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні суду апеляційної інстанції пояснив, що при ньому ОСОБА_1 повідомив працівникам поліції, що він випив пляшку безалкогольного пива, після чого вони відмовили ОСОБА_1 проходити огляд на стан сп`яніння, оскільки вони вже склали щодо нього протокол про адміністративне правопорушення, також повідомив, що він не побачив у ОСОБА_1 ознак сп`яніння. Судом встановлено, що під час допиту свідків в суді апеляційної інстанції, вони надали аналогічні пояснення із поясненнями, які були надані ними в суді першої інстанції, та суд також вважає, що їх показання в частині погодження ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння нічим не підтверджуються та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Доводи апеляційної скарги щодо неможливості посилання на письмові пояснення свідків, які заповнені поліцейськими, не свідчать про їх недостовірність, оскільки в письмових поясненнях зазначено, що пояснення записано вірно та ними прочитано, що засвідчили свідки своїми підписами (а. с. 2). Також свідки підписали протокол про адміністративне правопорушення, в якому викладені обставини події та підписання протоколу про адміністративне правопорушення було здійснено ОСОБА_1 без будь-яких зауважень у присутності свідків. Посилання ОСОБА_1 на відсутність в матеріалах справи протоколу його затримання, оскільки працівники поліції його наздоганяли та повідомили йому, що він є затриманим, не приймається до уваги, тому що відповідно до частини 2 статті 42 Закону України Про Національну поліцію передбачено застосування фізичного впливу як захід примусу. Фізичним впливом є застосування будь-якої фізичної сили, а також спеціальних прийомів боротьби з метою припинення протиправних дій правопорушників, що не свідчить про його затримання, та з відеозапису камери працівника поліції встановлено, що працівниками поліції було застосовано фізичну силу щодо ОСОБА_1 з метою перешкодити втечі ОСОБА_1 , що він спочатку і намагався зробити (а. с. 8), а працівниками поліції після застосування фізичного впливу було попереджено, що особа буде затримана та доставлена до відділу поліції, а не є затриманою. Отже, об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність викладених доказів не убачається, тому вказані докази є належними та допустимими. Враховуючи зазначене, в діях ОСОБА_1 у зв`язку із відмовою від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Таким чином, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки не виникає сумніву щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, так як правопорушення повністю знайшло своє підтвердження доказами. Накладаючи адміністративне стягнення, суд дотримався вимог ст. ст. 30, 33 КУпАП і призначив його в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП з урахуванням особи ОСОБА_6 , інших обставин справи, а також того, що вчинене ним правопорушення є одним із найнебезпечніших правопорушень в сфері безпеки дорожнього руху і найгрубішим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами та становить велику суспільну небезпеку. При апеляційному перегляді не встановлено порушень судом першої інстанції ст.ст.279,280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні, а тому постанову суду необхідно залишити без змін. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 на постанову Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 травня 2020 року залишити без задоволення. Постанову Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 травня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду О.Є. Джерелейко