Постанова Київський апеляційний суд № 752/17882/23

Справа №752/17882/23 Головуючий в суді І інстанції - Дідик М.В. Провадження № 33/824/5235/2023 Доповідач в суді II інстанції - Свінціцька О.П. КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 13 грудня 2023 року м. Київ Київський апеляційний суд в особі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Свінціцької О.П., в присутності захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Федорова Д.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Федорова Д.С. на постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2023 року, в с т а н о в и в: Постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2023 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він, 25.02.2023 року о 23 год. 25 хв., в м. Києві по вул. Бродівській 79, керував автомобілем «Фольксваген», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР. У апеляційній скарзі захисника Федорова Д.С. указано на незаконність постанови судді та необхідність її скасування. В обґрунтування вимог апеляційної скарги захисник зазначив, що ОСОБА_1 не вважає себе винним у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки працівниками поліції його автомобіль було зупинено безпідставно, а наявна в матеріалах справи постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху є неналежним доказом. Вказав на те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння в медичній установі, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення та відеозаписом, який міститься в матеріалах справи, проте безпосередньо в медичній установі ОСОБА_1 лише просив надати підтвердження відповідної кваліфікації лікаря, відповідно до вимог п.3 Розділу ІІІ Інструкції, на що йому було відмовлено, а тому вважає, що в матеріалах справи відсутні докази відмови ОСОБА_1 від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, а відтак, в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП України. Також, на думку захисника, судом порушено право ОСОБА_1 на безсторонній суд, оскільки розгляд справи проведено за відсутності сторони обвинувачення. Крім того, на переконання захисника, розгляд справи відбувся з порушенням правил територіальної підсудності, оскільки подія інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення відбулась у кабінеті лікаря-нарколога КМНКЛ «Соціотерапія» за адресою : вул. Запорожця,20, м. Київ, що відноситься до територіальної підсудності Дніпровського районного суду м. Києва. Крім того, вважає що в протоколі про адміністративне правопорушення в графі місце вчинення правопорушення зазначено недостовірну інформацію, що не відповідає вимогам ст.256 КУпАП. За таких обставин вважає, що провадження у справі слід закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції не з`явився, був повідомлений про дату та час розгляду справи, захисник не заперечував щодо розгляду справи у відсутності ОСОБА_1 . Вислухавши пояснення: захисника ОСОБА_1 - адвоката Федорова Д.С., який подану апеляційну скаргу підтримав, підтвердив її доводи та просив її задовольнити; вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав. Висновки судді місцевого суду про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п.2.5 ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованими. Такий висновок підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення від 25.02.2023, в якому викладені обставини вчинення правопорушення із зазначенням дати та часу його вчинення, відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції, відповідно до якого водій ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Драгер так і в медичному закладі. Дослідивши вказані докази суддя місцевого суду дійшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, правильності кваліфікації його дій за ч.1 ст. 130 КУпАП, необхідності накладення на нього стягнення та на законних підставах, із дотриманням вимог ст. 23 і 33 КУпАП наклав на нього стягнення у межах санкції, передбаченої ч.1 ст. 130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги захисника щодо неповноти дослідження обставин справи не ґрунтуються на матеріалах справи, із яких вбачається, що усі обставини справи суддею були досліджені всебічно, повно і об`єктивно, висновки судді ґрунтуються як на матеріалах справи, так і на вимогах закону. Доводи апеляційної скарги захисника про те, що працівники поліції безпідставно зупинили транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 спростовуються копією постанови серії БАД №385803 від 28.02.2023р., відповідно до якої останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 122 КУпАП. При цьому посилання захисника на те, що вказана постанова є неналежним доказом суд до уваги не приймає, оскільки захисником не наведено доказів того, що вказана постанова була скасована у встановленому законом порядку. Також не ґрунтуються на вимогах законодавства доводи захисника щодо відсутності в діях ОСОБА_1 об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Сама процедура пропозиції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння та фіксація відмови ОСОБА_1 від проходження такого огляду була проведена у відповідності до вимог ст. 266 КУпАП та положень Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Так, з наявного в матеріалах справи відеозапису з нагрудної камери працівників поліції вбачається, що працівником поліції ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу - приладу Драгер, на що останній відмовився. Також працівником поліції ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі, на що ОСОБА_1 погодився та працівниками поліції його було доставлено до медичного закладу, а саме, КМНКЛ «Соціотерапія». Разом з тим, перебуваючи у медичному закладі, на неодноразову пропозицію лікаря пройти огляд, ОСОБА_1 ухилявся від огляду. При цьому суд звертає увагу на те, що відмова ОСОБА_1 була такою, яка не ставила під сумнів факт відмови, що указує на наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. При цьому суд зважає на те, що мотиви відмови від проходження огляду на стан сп`яніння не мають значення для висновків про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Посилання захисника на те, що розгляд справи відбувся з порушенням правил територіальної підсудності суд вважає безпідставними, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, за клопотанням захисника матеріали справи спрямовувались до Київського апеляційного суду для вирішення питання підсудності, однак постановою Київського апеляційного суду від 16.08.2023р. матеріали справи повернуто до Голосіївського районного суду м. Києва для розгляду. Також є безпідставними доводи захисника про порушення судом першої інстанції принципу безсторонності. Як вбачається з матеріалів справи, дії судді і застосована ним процедура жодним чином не вплинули і не могли вплинути на формування сукупності доказів вчинення адміністративного правопорушення. Розглянувши справу і прийнявши рішення на основі повного, всебічного, об`єктивного й неупередженого дослідження й аналізу матеріалів, направлених правоохоронним органом, доводів та аргументів сторони захисту, суд діяв виключно у межах власної функції - відправлення правосуддя. Крім того, слід зазначити, що Київським апеляційним судом повідомлялось Управління патрульної поліції в м. Києві про дату та час розгляду справи, однак до суду апеляційної інстанції особа, що склала протокол про адміністративне правопорушення не з`явилась, хоч і була належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду справи. При цьому КУпАП не містить положень, які б давали можливість суду застосовувати відповідні заходи у випадку неявки в судове засідання представника Управління патрульної поліції. Інші доводи, які наведені захисником у апеляційній скарзі, у тому числі, щодо допущеної помилки в зазначенні місця вчинення правопорушення в протоколі про адміністративне правопорушення, не спростовують правильність висновків суду першої інстанції щодо необхідності притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП та не дають підстав для визнання незаконною та необґрунтованою ухваленої щодо нього постанови та її скасування. З урахуванням викладеного суд вважає, що у ході розгляду цієї справи у суді першої інстанції із належною повнотою були доведені як подія адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП так і вина ОСОБА_1 у його вчиненні. Отже, розгляд цієї справи суддею місцевого суду проведений відповідно до вимог закону, при її розгляді та ухваленні рішення суддею дотримані вимоги ст. 23, 245, 280 КУпАП, рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності із накладенням стягнення є обґрунтованим і належним чином мотивоване. Підстав для скасування чи зміни постанови судді Голосіївського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2023 року щодо ОСОБА_1 суд не вбачає, у зв`язку із чим залишає цю постанову без змін, а апеляційну скаргу захисника без задоволення. Керуючисьст. 294 КУпАП, суд, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу захисника Федорова Д.С. залишити без задоволення. Постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2023 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова оскарженню не підлягає. Суддя О.П. Свінціцька