Постанова 4855 № 620/3350/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/3350/19 Суддя (судді) першої інстанції: Ткаченко О.Є. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 квітня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого-судді: Парінова А.Б., суддів: Беспалова О.О., Ключковича В.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до провідного інспектора Менського районного відділу Управління державної служби з надзвичайних ситуацій України в Чернігівській області Дивня Тараса Сергійовича, Менського районного відділу Управління державної служби з надзвичайних ситуацій України в Чернігівській області, Управління державної служби з надзвичайних ситуацій України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та скасування припису, В С Т А Н О В И В: До Чернігівського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до провідного інспектора Менського районного відділу Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області Дивня Тараса Сергійовича, Менського районного відділу Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській облсті, Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області про: - визнання протиправними дії Менського районного відділу Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області, провідного інспектора Менського районного відділу Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області Дивня Тараса Сергійовича; - скасування припису Менського районного відділу Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області від 01.11.2019 № 216 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог щодо скасування припису Менського районного відділу Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області від 01.11.2019 № 216 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки з підстав його відкликання. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та передати справу на розгляду суду першої інстанції. Доводи апелянта, зокрема, обґрунтовані тим, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, позаяк оскаржуваний припис було прийнято неправомірно, його відкликання здійснено відповідачем всупереч встановленого порядку, що належно не перевірено судом першої інстанції. Окрім того, наголошено на тому, що балансоутримувачем споруди є Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Чернігівській області, а Менський районний суд Чернігівської області та голова суду ОСОБА_1 жодних договорів з ТУ ДСА з вказаного питання не укладала. У відзиві Управління державної служби з надзвичайних ситуацій України в Чернігівській області на апеляційну скаргу, зокрема, вказано, що незважаючи на те, що оскаржуваний позивачем припис № 216 від 01 листопада 2019 року посадовою особою органу державного нагляду (контролю) було відкликано, тобто, він є таким, що не вимагається до виконання, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі висвітлила свою позицію та аргументи стосовно неможливості Менським районним судом Чернігівської області усунути існуючі порушення у сфері пожежної та техногенної безпеки. Також вказано на безпідставність інших доводів позивача, викладених у апеляційній скарзі. Учасники справи, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, до суду не з`явилися. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. За наведених обставин, колегія суддів вирішила здійснити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного. Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, посадовими особами Управління державної служби з надзвичайних ситуацій України в Чернігівській області проведено плановий захід державного нагляду щодо дотримання Менським районним судом Чернігівської області вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. Перевіркою встановлено порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, які, відповідно до порядку, визначеного частиною 6 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», зафіксовані у акті № 227 від 01.11.2019 щодо дотримання Менським районним судом Чернігівської області вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на об`єкті за адресою: вул. Сіверський шлях 146, м. Мена, Чернігівська область. Враховуючи виявлені порушення, відповідачем складено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 01.11.2019 № 216, в якому викладено перелік заходів, яких необхідно вжити для усунення виявлених порушень. Не погоджуючись із вказаними діями та рішенням відповідача, позивач звернулась до суду. Оцінюючи доводи апелянта у взаємозв`язку з обставинами справи, колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. У пункті 53 рішення від 08 квітня 2010 року у справі «Меньшакова проти України» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням у випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету, за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 року у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства»). Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду. Гарантоване статтею 55 Конституції України та Кодексом адміністративного судочинства України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Водночас, як убачається з обставин даної справи, листом Управління державної служби з надзвичайних ситуацій України в Чернігівській області від 21.12.2019 № 24-11/1670 спірну вимогу відкликано та вказано, що припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 01.11.2019 № 216, складений за результатами планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання Менським районним судом вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, не підлягає виконанню. Суд першої інстанції задовольняючи клопотання відповідача про закриття провадження у справі в частині позовних вимог щодо скасування припису Менського районного відділу Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області від 01.11.2019 № 216 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки з підстав його відкликання, виходив з того, що відповідно до пункту 8 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення. Тобто, у разі виправлення суб`єктом владних повноважень оскаржуваних порушень суд закриває провадження у справі, якщо відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення. На переконання колегії суддів, відповідач відкликавши спірний припис, усунув можливість настання будь-яких юридичних наслідків для позивача, які б могли мати місце, а відтак відсутні обґрунтовані підстави стверджувати про те, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з тим, що наявні підстави для закриття провадження у справі у вказаній частині, передбачені пунктом 8 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України. Колегія суддів вказує, що апелянтом не наведено яким чином скасування відкликаного припису може вплинути на її суб`єктивні права та інтереси. Окрім того, суд апеляційної інстанції відхиляє посилання апелянта на те, що суд першої інстанції не навів детальних аргументів щодо передумов складання припису, позаяк вказані обставини жодним чином не свідчить про те, що відкликаний припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 01.11.2019 № 216 будь-яким чином зачіпає права та інтереси ОСОБА_1 , або несе певні юридичні наслідки для останньої. Відтак, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків не спростовують та не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду, позаяк не містять аргументованих доводів на спростування правомірності висновку суду першої інстанції у взаємозв`язку з обставинами справи, та не свідчать про порушення судом першої інстанції при розгляді справи норм матеріального або процесуального права. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Разом з цим, колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції було у повній мірі встановлено обставини справи, яким надано належну правову оцінку із дотриманням діючих норм матеріально та процесуального права. За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на зазначене, та враховуючи, що колегією суддів не встановлено порушень судом першої інстанції під час вирішення даної справи, які відповідно до ст. 317 КАС України є підставою для його скасування, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись ст.ст. 242, 308, 311-313, 315-316, 321-322, 325, 328-329 КАС України, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя Парінов А.Б. Судді Беспалов О.О. Ключкович В.Ю.