Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/10104/19

Головуючий І інстанції: Мар`єнко Л.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 квітня 2020 р. Справа № 520/10104/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді Катунова В.В., Суддів: Бершова Г.Є. , Ральченка І.М. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.11.2019, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 13.11.19 по справі № 520/10104/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (надалі за текстом позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (надалі за текстом відповідач), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив: - визнати протиправними дії відповідача, які полягають у зменшенні розміру пенсії з 95% до 85% грошового забезпечення, в обмеженні максимальним розміром пенсії ОСОБА_1 та невиплаті суми перерахованої пенсії за період з 01.01.2016; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 11.01.2016 року перерахунок та виплату пенсії позивачу в розмірі 95% грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром пенсії та виплатити суму перерахованої пенсії за період з 01.01.2016 року без відстрочення та прив`язки до періодів, які встановлено Постановою Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року однією сумою з компенсацією за несвоєчасну виплату пенсії, згідно Постанови Кабінету Міністрів №159 від 21.02.2001 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати". Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08.11.2019 позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у зменшенні розміру пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 90 % грошового забезпечення до 85 % грошового забезпечення з 01.01.2016. Зобов`язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у розмірі 90 % грошового забезпечення, з 01.01.2016, без відстрочення та прив`язки до періодів, які встановлено Постановою Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018, однією сумою, з урахуванням раніше виплачених сум. В іншій частині позовних вимог - відмовлено. Вважаючи рішення суду, в частині задоволення позовних вимог, таким, що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати і постановити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що відповідач під час спірних правовідносин діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством, тобто відповідно до Закону України " Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб". На підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження. Відповідно до приписів ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Враховуючи, що відповідач оскаржує постанову суду першої інстанції лише в частині задоволення позовних вимог, колегія суддів не вбачає підстав для надання правової оцінки рішенню суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову, в межах розгляду даної апеляційної скарги. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_1 знаходиться на обліку в ГУПФ України в Харківській області та отримує пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України " Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". На час призначення пенсії (01.05.2005), основний розмір пенсії позивача складав 90% грошового забезпечення. На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" ГУ ПФУ в Харківської області позивачу здійснено перерахунок пенсії та виплату перерахованої пенсії з 01.01.2016. На підставі довідки про грошове забезпечення відповідачем було проведено перерахунок пенсії позивачу, виходячи з 85% грошового забезпечення. З 14.0.2005 позивача віднесено до осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби категорії 1, що підтверджено копією посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (Категорія 1) Серія НОМЕР_2 від 14.07.2005 (а.с. 20, також позивач є інвалідом ІІ групи. З 01.07.2005 основний розмір пенсії позивача (вислуга років 30 з урахуванням участі на ЧАЕС категорія 1) складав 95% грошового забезпечення. В результаті перерахунку згідно ст. 67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок ЧАЕС", підсумок пенсії (з надбавками) станом на 01.10.2005 (з урахуванням максимального розміру пенсії) склав 4740,26 грн, що підтверджено копією перерахунку пенсії (а.с.22). Після проведеного з 01.01.2008 пенсійним органом перерахунку та всіх наступних перерахунків, пенсія була обчислена виходячи з основного розміру пенсії 85% грошового забезпечення за 30 роки вислуги (55% (за 20 років вислуги) + 30% (за 10 років понад 20 років вислуги) без врахування відсоткового збільшення як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії. Підсумок пенсії (з надбавками) позивача визначено з урахуванням максимального розміру пенсії . Пенсійним органом здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2016, виходячи з основного розміру пенсії 85% грошового забезпечення за 30 років вислуги, в результаті якого підсумок перерахованої суми пенсії (з надбавками), з урахуванням максимального розміру, склав 19259 грн, що підтверджено перерахунком пенсії (пенсійна справа № 10028153 - МВС). Позивач через свого адвоката звернувся до ГУПФУ в Харківській області із запитом, в якому просив здійснити перерахунок та виплачувати йому пенсію в розмірі 95% грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром, а також здійснити виплату недоплаченої частини пенсії з нарахуванням та виплатою компенсації втрати частини доходу, оскільки було зменшено розмір пенсії з 95% грошового забезпечення до 85% грошового забезпечення. Листом ГУПФУ в Харківській області від 29.09.2019 №30134-02.3/20 повідомлено позивача (його адвоката), що з 29.04.2006 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких Законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців» від 04.04.2006 №3591-ІV. Згідно зі змінами, внесеними Законом №3591-ІV до п. «в» ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" , збільшення пенсії за вислугою років (на 5 та 10%) учасникам ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи не передбачено (а.с. 29). Не погоджуючись із таким розрахунком пенсії та зменшенням з 01.01.2016 зі 95% грошового забезпечення до 85% грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з даним позовом. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у зменшенні розміру пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 90 % грошового забезпечення до 85 % грошового забезпечення з 01.01.2016 та зобов`язання Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у розмірі 90 % грошового забезпечення, з 01.01.2016, без відстрочення та прив`язки до періодів, які встановлено Постановою Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018, однією сумою, з урахуванням раніше виплачених сум, виходячи з наступного. Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Судом першої інстанції вірно враховано, що Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», визначено умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію. Так, статтею 13 цього Закону ( у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) встановлено, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення; б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт «б» статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); в) особам, зазначеним у пунктах «а» і «б» цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення. Згідно пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції станом на 01.01.2003 року, чинній до набуття Законом № 3591-IV чинності, - до 29.04.2006 року), особам, зазначеним у пунктах "а" і "б" цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення. Таким чином, до 29.04.2006 військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1 (в даному випадку, позивачу), передбачалося збільшення розміру пенсії за вислугу років на 10 процентів, у зв`язку із чим з 01.01.2003 року основний розмір пенсії позивача (вислуга років 33 з урахуванням участі на ЧАЕС категорія 1) за вислугу років складав 100% грошового забезпечення з урахуванням збільшення на 10% як особі, яка брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесена до категорії

1. Водночас, п.9 Закону України "Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців" від 4 квітня 2006 року №3591-IV внесено зміни до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" та пункти "б" і "в" частини першої вказаної статті викласти в такій редакції: "б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають страховий стаж 25 років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України (пункт "б" статті 12): за страховий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний повний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); в) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, які звільняються з військової служби на умовах Закону України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" (пункт "в" статті 12): за вислугу 15 років - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення із збільшенням цього розміру на 2 проценти за кожний повний рік вислуги понад 15 років, але не більше ніж 50 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43)". Вказаний Закон від 4 квітня 2006 року № 3591-IV набув чинності з дня його опублікування - з 29 квітня 2006 року (п.1 Прикінцевих положень Закону № 3591-IV). З огляду на викладене, із набуттям чинності 29 квітня 2006 року Законом № 3591-IV, пунктом 9 якого були внесені зміни, згідно з якими нова редакція підпункту "в" статті 13 Закону № 2262-ХІІ зазначену 10-процентну доплату особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи не передбачала. Підставою перерахунку всіх призначених за Законом № 2262-ХІІ пенсій згідно з пунктом 3 статті 63 цього Закону (у редакції, чинній па час виникнення спірних правовідносин) є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. Порядок перерахунку пенсій з 1 січня 2008 року регулюється Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45, згідно з пунктом 1 якого перерахунок раніше призначених відповідно до Закону № 2262-ХП пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством. Нові види грошового забезпечення військовослужбовців були визначені постановою №1294, яка набирала чинності з дня втрати чинності указами Президента України, що визначали умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу державних органів, але не раніше ніж 1 січня 2008 року. З матеріалів справи вбачається, що що після проведеного з 01.01.2008 року перерахунку та всіх наступних перерахунків, пенсія позивача обчислювалася виходячи з 85% грошового забезпечення (33 роки вислуги), з яких: 55% - за 20 років вислуги + 30% - за 10 років понад 20 років вислуги), вже без 10% доплати як особі, яка брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи категорії 1, оскільки на момент здійснення з 01.01.2016 перерахунку нова редакція підпункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ зазначену 10-процентну доплату особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та віднесені до категорії 1, вже не передбачала. Водночас, як вірно зауважив суд першої інстанції, при перерахунку пенсії з 01.01.2016 основний розмір пенсії склав 85%, що є протиправним, враховуючи те, що при призначені пенсії позивачу основний розмір пенсії склав 90%, з огляду на наступне. Так, базою для розрахунку максимального розміру пенсії, з урахування суми підвищення, є дані, зазначені у довідці про розмір грошового забезпечення, визначеного відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294, станом на момент призначення позивачу пенсії. Відповідно до ч.2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу, максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43). Законом від 27.03.2014 №1166-VІІ, який набрав чинності з 01.04.2014, внесено зміни до статті 13 Закону "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", зокрема змінено у відсотках розмір грошового забезпечення. Відповідно до ч.2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у редакції Закону №1166-VІІ, максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43). Таким чином, з 01.04.2014 положення ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо визначення максимального розміру пенсії за вислугу років 70% відповідних сум грошового забезпечення втратили чинність у зв`язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом №1166-VІІ. З урахуванням наведеного, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом №1166-VІІ зміни до частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення стосуються порядку призначення пенсії у разі реалізації права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Крім того, згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсязі існуючих прав і свобод. Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій). У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян які під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно - правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення. Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій, такі не можуть бути звужено шляхом внесення змін до законодавства. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 03.04.2018 по справі №175/1665/17, від 24.04.2018 по справі №686/12623/17, а також в постановах Верховного Суду України від 10.12.2013 по справах № 21-420а13, № 21-348а13, від 17.12. 2013 по справі № 21-445а13. Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Таким чином, при розрахунку розміру підвищення до пенсії, максимальний її розмір має обраховуватися із вказаного у довідці грошового утримання станом на 01.01.2016, але виходячи із розміру пенсії у відсотках, право на які особа набула на момент виходу на пенсію і розмір яких не може бути зменшено наступними змінами в законодавстві. З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку. Водночас, згідно положень ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але своєчасно не отримав з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більш як за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недоотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. З системного аналізу вказаних норм вбачається, що законодавством не передбачено виплати пенсії належної позивачу частинами, а отже належним виконанням судового рішення у даному випадку є саме виплата перерахованої суми пенсії позивачу однією сумою. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Другого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2018 по справі №820/1458/18, від 06.06.2019 по справі №520/1255/19, від 31.05.2019 по справі №520/260/19, від 05.08.2019 по справі №520/4138/19, від 14.08.2019 по справі №520/322/19. Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Щодо зобов`язання відповідача проводити виплату пенсії ОСОБА_2 без відстрочення та прив`язки до періодів, які встановлено Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, однією сумою, колегія суддів зазначає наступне. Згідно ч. 3 ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі по тексту - Закон № 2262-ХІІ) (в редакції на момент призначення пенсії, до 01.01.2017 року) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у строки, встановлені частиною другою статті 51 цього Закону. Водночас, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 року № 1774-VIII частину 4 статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" викладено у такій редакції: "усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій". Вказана норма набрала чинності з 01.01.2017. Згідно п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України 17.07.1992 року № 393 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів № 103 від 21.02.2018 року) перерахунок пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", проводиться на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Згідно п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 р. та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку: - з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 року; - з 1 січня 2020 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. та до забезпечення повної виплати розрахованої суми. Кабінет Міністрів України Постановою від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова № 988) та постановою від 18 листопада 2015 року № 947 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268» встановив розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадовими окладами і спеціальними званнями, що значно перевищують посадові оклади і плату за спеціальні звання колишніх працівників органів внутрішніх справ. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 1774-VIII від 06.12.2016 частину четверту статті 63 Закону № 2262-XII викладено у новій редакції: «Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України <…>» Так, 21 лютого 2018 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21 лютого 2018 року № 103 (далі - Постанова № 103). Так, пунктом 3 Постанови № 103 Кабінетом Міністрів України вирішено перерахувати з 01 січня 2016 року пенсії, призначені згідно із Законом № 2262-ХІІ, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції». Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року. Пунктом 8 розділу II Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (далі - Закон № 3668- VІ), який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, та пунктом 23 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" (далі - Закон №1166-VII), який набрав чинності з 1 травня 2014 року, до частини 2 статті 13 Закону № 2262-ХІІ було внесено зміни та цифри "90" замінено цифрами "80" та цифри "80" замінено цифрами "70" відповідно. Оскільки постанова КМУ від 21.02.2018 №103 прийнята вже після виникнення спірних правовідносин (01.01.2016) та погіршує становище позивача в частині строків виплати належної йому пенсії за 2016-2017 роки, вона не підлягає застосуванню судом у спірних правовідносинах. Судом встановлено, що з 01.01.2016 у позивача виникли обставини, що тягнуть за собою зміну розміру його пенсії, зокрема, відбулась зміна розміру видів грошового забезпечення поліцейських, а також враховуючи, що такий перерахунок не проведено з 01.01.2016 з вини державних органів (зокрема - МВС України та відповідача), саме з цього часу і необхідно здійснити перерахунок пенсії позивача і її виплату. Порядок № 45 не запроваджував спеціальних строків виплати перерахованих пенсій, а тому строки платежів мали узгоджуватись з вимогами ч. 2 ст. 85 Закону України "Про пенсійне забезпечення", ч. 1 ст. 47 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", ч. 3 ст. 52 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Отже, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині зобов`язання відповідача здійснити з 01.01.2016 виплату пенсії позивачу без відстрочення та прив`язки до періодів, які встановлено постановою Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України. З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач у спірних правовідносинах, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, без дотриманням вимог ч.2 ст.2 КАС України. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.11.2019 по справі № 520/10104/19 залишити без змін . Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя-доповідач В.В. Катунов Судді Г.Є. Бершов І.М. Ральченко