Постанова 4813 № 522/7613/19

Номер провадження: 22-ц/813/1324/20 Номер справи місцевого суду: 522/7613/19 Головуючий у першій інстанції Абухін Р. Д. Доповідач Громік Р. Д. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30.03.2020 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: головуючого Громіка Р.Д., суддів Драгомерецького М.М., Черевка П.М., за участю секретаря Фабіжевської Т.С., розглянувши у спрощеному порядку за відсутністю учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 26 листопада 2019 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про визначення суми шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, по якій просить визначити суму компенсації заподіяної заявнику моральної шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду у кримінальній справі № 01200700104 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ч.3 ст. 224 та ч.1 ст. 255 КК України та у кримінальному провадженні № 12013170110003770 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2,4 ст. 190 КК України. Визнати компенсацію заподіяну ОСОБА_1 моральної шкоди, що підлягає безспірному списанню з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 .. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 26 листопада 2019 року відмовлено у відкритті провадження. Не погодившись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду, посилаючись на порушення норм процесуального права. В доводах апеляційної скарги зазначено, що заява про визначення суми компенсації заподіяної заявнику моральної шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду подається у порядку, який визначений Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянином незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду». У судове засідання до суду апеляційної інстанції 19 березня 2020 року сторони у справі не з`явились, про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Повне судове рішення виготовлене 23 березня 2020 року, про що зазначено у вступній частині постанови Одеського апеляційного суду. Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до припису п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції послався на те, що відповідно до ч.1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд першої інстанції звернув увагу на те, що заява ОСОБА_1 про визначення суми шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суму не є заявою поданою в порядку окремого провадження. Аналогічна позиція зазначена в постанові Одеського апеляційного суду від 31 жовтня 2019 року по даній справі. Відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право. З огляду на те, що з заяви вбачається спір про право, що розглядається в порядку позовного провадження, суд першої інстанції вважав за необхідне відмовити заявнику у відкритті провадження у справі. Однак колегія суддів повністю погодитись з такими висновками суду першої інстанції не може з огляду на наступне. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із заявою про визначення суми шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, що підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства відповідно до Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду». Відповідно до ст. 12 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду» розмір відшкодовуваної шкоди, зазначеної в пунктах 1, 3, 4 статті 3 цього Закону, залежно від того, який орган провадив слідчі (розшукові) дії чи розглядав справу, у місячний термін з дня звернення громадянина визначають відповідні органи, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратура і суд, про що виносять постанову (ухвалу). Якщо кримінальне провадження закрито судом при розгляді кримінальної справи в апеляційному або касаційному порядку, зазначені дії провадить суд, що розглядав справу у першій інстанції. У разі незгоди з винесеною постановою (ухвалою) про відшкодування шкоди громадянин відповідно до положень цивільного процесуального законодавства може оскаржити постанову до суду, а ухвалу суду - до суду вищої інстанції в апеляційному порядку. Згідно статті 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду» питання про відшкодування моральної шкоди за заявою громадянина вирішується судом відповідно до чинного законодавства в ухвалі, що приймається згідно з частиною першою статті

12. Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом. Вищенаведеними нормами закону чітко визначено, що суд проводить дії, а не вирішує спір матеріального характеру, що розмір моральної шкоди визначається судом незалежно від того, ким прийнято рішення про закриття кримінального провадження. Таким чином, питання щодо відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду вирішується судом відповідно до Конституції України, Закону України Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду» із застосуванням положень Цивільного процесуального кодексу України. Крім того колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у постанові Одеського апеляційного суду від 31 жовтня 2019 року апеляційний суд наголошував, що заява ОСОБА_1 подано в порядку, передбаченому Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду». За таких підстав, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції на наведене уваги не звернув та передчасно вирішив питання про відмову у відкритті провадження, що призвело до постановлення помилкової ухвали й у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції та передання справи для продовження розгляду до того ж суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 26 листопада 2019 року скасувати. Справу направити для продовження розгляду до того ж суду першої інстанції. Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та подальшому оскарженню не підлягає. Повний текст судового рішення складено 30 березня 2020 року. Головуючий Р.Д. Громік Судді: М.М. Драгомерецький П.М. Черевко