Постанова Луганський апеляційний суд № 431/4213/19

Справа № 431/4213/19 Провадження № 33/810/36/20 П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 березня 2020 року м. Сєвєродонецьк Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Луганського апеляційного суду Чобур О.В., розглянувши в присутності представника Луганської митниці ДФС Сорокіна Л.В. апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Старобільського районного суду Луганської області від 11.02.2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Великоцьк Міловського району Луганської області, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 482 МК України, і на нього накладено штраф у розмірі вартості безпосередніх предметів порушення митних правил 217280 грн з конфіскацією безпосередніх предметів порушення митних правил: 980 пляшок горілки «Первак» 0,5 л, 6944 штук рибальських снастей для лову товстолобика, транспортного засобу УАЗ 3962 державний номерний знак НОМЕР_1 , бортового причепу 2008 року випуску державний номерний знак НОМЕР_2 , ВСТАНОВИВ: 17 червня 2019 року о 19 годині 10 хвилин ОСОБА_1 , використовуючи автомобіль УАЗ 3962 державний номерний знак НОМЕР_1 та бортовий причеп 2008 року випуску державний номерний знак НОМЕР_2 , знаходячись в 10 метрах від лінії державного кордону України з РФ в напрямку с. Червона Зірка (Україна) - с.Шоптуховка (РФ), вчинив дії, спрямовані на переміщення товарів, а саме 980 пляшок горілки «Первак» 0,5 л та 6944 штук рибальських снастей для лову товстолобика, через митний кордон України поза митним контролем, тобто поза місцем розташування органу доходів і зборів, і без виконання митних формальностей. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду і закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Посилається на те, що не намагався перемістити товар через митний кордон України та транспортні засоби комерційного призначення у нього не вилучалися. Він рухався польовою дорогою поблизу кордону аби скоротити час, наміру перетину кордону не мав. Він є рибалкою і горілку та снасті перевозив до свого будинку. Користування водоймою є його бізнесом, хоча він і не зареєстрований, як приватний підприємець. Кількість товару обґрунтовує наміром продавати його особам, які приїжджають ловити рибу. Вважає, що суд безпідставно проігнорував показання свідка ОСОБА_2 , який надав аналогічні пояснення, натомість безпідставно взяв до уваги показання свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які є працівниками митної та прикордонної служби, тобто, зацікавленими особами. Інших доказів його вини немає, а тому всі сумніви мають тлумачитися на його користь. В судове засідання ОСОБА_1 повторно не з`явився, причини своєї неявки суду не повідомив. Представник ОСОБА_1 адвокат Мова В.І. з`явився до суду, проте відмовився зайти до зали судового засідання, звернувшись через канцелярію із заявою про відкладення судового розгляду, посилаючись на хворобу ОСОБА_1 . Суд не вбачає передбачених законом поважних причин для відкладення судового розгляду, зважаючи на таке. Чинним законодавством України про адміністративні правопорушення не визначено переліку поважних причин неприбуття особи на виклик суду, у зв`язку з чим в цьому випадку слід застосовувати аналогію права, зокрема, вимоги чинного кримінального процесуального законодавства України, які регулюють вирішення аналогічних питань, це узгоджується з положеннями ст.2 КУпАП. Відповідно до вимог п.5 ч.1 ст.138 КПК України, поважною причиною неприбуття особи на виклик суду є тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад. Адвокатом Мова В.І. не надано будь-якого листка непрацездатності, який би свідчив про те, що ОСОБА_1 перебуває в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням або страждає на тяжку хворобу, яке перешкоджає йому з`явитися до суду. Натомість, ним надана ксерокопія довідки з нерозбірливою печаткою, яка не містить інформації, ким і коли вона видана. За таких умов причини неявки ОСОБА_1 в судове засідання не можна визнати поважними. Крім того, в призначений судом час адвокат Мова В.І. з`явився до суду, проте відмовився зайти до зали судового засідання, надати пояснення щодо клопотання про відкладення справи. Апеляційний суд розцінює таку поведінку, як зловживання процесуальними правами, спрямоване на затягування судового розгляду, а тому вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу ОСОБА_1 без його участі та без участі його захисника. Представник Луганської митниці ДФС Сорокін Л.В. просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Вислухавши пояснення представника Луганської митниці ДФС Сорокіна Л.В., дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить до таких висновків. Вина ОСОБА_1 у вчиненні дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України поза митним контролем, тобто поза місцем розташування органу доходів і зборів, і без виконання митних формальностей, в повній мірі підтверджена дослідженими судом першої інстанції і наведеними у постанові суду доказами. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зокрема, ці дані встановлюються і протоколом про адміністративне правопорушення, на який суд обґрунтовано послався у якості доказу вини ОСОБА_1 , у зв`язку з чим показання зазначених в цьому протоколі свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , рівно як і показання свідка ОСОБА_3 , також обґрунтовано визнані судом доказами вини ОСОБА_1 . Показання цих свідків підтверджують викладені в протоколі факти виявлення в безпосередній близькості від державного кордону України значної партії товару в автомобілі ОСОБА_1 , при цьому свідки зазначили, що правопорушник вже почав розвантажувати товар. Протокол складено відповідно до вимог закону, в присутності понятих, підстав ставити під сумнів викладені в протоколі і показаннях зазначених свідків факти, суд не вбачає. Поняті ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , допитані у якості свідків, також підтвердили обставини, викладені в протоколі. Натомість, показання свідка ОСОБА_2 , який знаходився разом із ОСОБА_1 в автомобілі і допомагав йому розвантажувати товар, суд обґрунтовано визнав недостовірними, наданими з метою допомогти ОСОБА_1 уникнути адміністративної відповідальності. Також суд бере до уваги, що 17 червня 2019 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 разом притягнуті до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 204-1 КУпАП за спробу у складі групи осіб перетнути державний кордон України у напрямку РФ поза встановленим пунктом пропуску, що також викликає сумнів у правдивості показань свідка ОСОБА_2 . Суд цілком слушно не взяв до уваги пояснення ОСОБА_1 про те, що він збирався продавати товар на належній йому водоймі, оскільки ОСОБА_1 не має у власності чи користуванні водойми, підприємницькою діяльністю не займається. Покарання призначено судом в межах санкції ч.1 ст. 482 МК України та з урахуванням даних про особу правопорушника. Розмір штрафу визначено судом з урахуванням експертного висновку від 09.07.2019, згідно якому вартість вилучених у ОСОБА_1 товарів, а саме 980 пляшок горілки «Первак» 0,5 л та 6944 штук рибальських снастей для лову товстолобика складає 217280 грн. За таких умов підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування постанови суду першої інстанції, апеляційний суд не вбачає. Керуючись вимогами ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Старобільського районного суду Луганської області від 11.02.2020 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 482 МК України залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Луганського апеляційного суду О.В. Чобур