LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Дніпровський апеляційний суд431/6165/2021

від 24.01.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Старобільського районного суду Луганської області від 31 січня 2022 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.6 ст. 481 МК Укр…

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/17/23 Справа № 431/6165/2021 Суддя у 1-й інстанції - Ткач О.В. Суддя у 2-й інстанції - Мудрецький Р. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 січня 2023 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі судді Мудрецького Р.В., переглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , на постанову Старобільського районного суду Луганської області від 31 січня 2022 року, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, і.н. НОМЕР_1 , не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.6 ст.481 МК України,- ВСТАНОВИВ: Постановою суду від 31 січня 2022 року визнано винним ОСОБА_1 за ч.6 ст. 481 МК України, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді конфіскації транспортного засобу:WOLKSWAGEN GOLD, р.н. НОМЕР_2 , VIN НОМЕР_3 , синього кольору, 2007 року випуску, об`єм дизельного двигуна 1896,00 см.куб. Стягнуто судовий збір та витрати пов`язання із зберіганням автомобіля. Судом встановлено, що 17.11.2021 року приблизно 12 год. 40 хв. на автомобільній дорозі в селі Чмирівка по вул. Соснова було зупинено нарядом патрульної поліції Старобільського РУП ГУНП в Луганської області транспортний засіб марки WOLKSWAGEN GOLD, р.н. НОМЕР_2 , VIN НОМЕР_3 , під керуванням громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до бази даних ЄАІС Держмитслужби та за даними Диспетчера ЗМК та Пасажирського пункту пропуску АСМО -Інспектор» транспортний засіб WOLKSWAGEN GOLD, р.н. НОМЕР_2 , VIN НОМЕР_3 , 31.07.2021 року о 14 год.38 хв. було - ввезено на митну територію України громадянином України ОСОБА_1 за паспортним документом НОМЕР_4 , через пункт пропуску «Ягодин - Дорогузьк» Волинської митниці, користуючись правами резидента, який знаходиться на тимчасовому консульському обліку в Посольстві України в республіка Польща в митному режимі «тимчасове ввезення до 60 днів» під зобов`язання UA205020/2021/112328 від 31.07.2021 року про зворотнє вивезення транспортного засобу у термін до 29.09.2021 року. Згідно даних програмно - інформаційного комлексу "Інспектор" та єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС) автомобіль марки WOLKSWAGEN GOLD, р.н. НОМЕР_2 , VIN НОМЕР_3 з митної території України станом на 17.11.2021 громадянином України ОСОБА_1 не вивозився та у інший митний режим, згідно законодавства не поміщувався, на момент зупинки відповідних документів, що підтверджують факт аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, зазначеною особою подано не було. У відповідності до ст. 192 МКУ, щодо обставин аварії, чи дії обставин непереборної сили гр. ОСОБА_1 до митних органів не звертався. Таким чином, громадянин України ОСОБА_1 перевищив встановлений ч. 1 ст. 380 МК України строк тимчасового ввезення транспортного засобу більше ніж на 30 діб. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду та закрити провадження за відсутністю складу правопорушення, а в разі визнання його винуватим закрити провадження за малозначністю. Вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 обгрунтовує тим, що рішення суду незаконне, оскільки він не мав наміру вчиняти правопорушення, оскільки перевищення строку і перебування автомобіля в Україні відбувся з тих обставин, що його дружина захворіла та автомобіль знаходився на ремонті. Вказані обставини були відомі суду І інстанції. Тобто, в даній ситуації наявні умови непереборної сили. Разом з цим, відповідно до ч.7 ст. 380 МК України, перебіг строку тимчасового ввезення транспортного засобу зупиняється, що також згідно ч.1 ст. 460 МК України, не тягне за собою відповідальності. За вказаних обставин, апелянт зазначає, що з цих підстав судові витрати були безпідставно стягнуті з нього. Також, апелянт вказує, що автомобіль перебував в України з перевищенням незначного строку, що також свідчить про малозначність правопорушення. Про судові засідання призначенні на 28 вересня, 18 жовтня, 16 листопада, 14 грудня 2022 року ОСОБА_1 повідомлявся за допомогою SMS-повідомлення на номер телефону, який останній зазначив в апеляційній скарзі. Проте з незалежних від суду апеляційної інстанції обставин ОСОБА_1 не отримав повідомлення про час та місце розгляду справи. Із апеляційної скарги ОСОБА_1 видно, що місце проживання зазначене в апеляційній скарзі є АДРЕСА_1 , що є тимчасово окупованою територією. У зв`язку з цим виклик ОСОБА_1 , здійснювався шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті Дніпровського апеляційного суду, який є загальнодоступним. Будь-яких заяв або клопотань про відкладення розгляду справи або розгляд справи без його участі до суду не надходило. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не зазначає, що бажає приймати участь під час апеляційного перегляду справи. При цьому, апеляційний суд враховує вимоги ст. 294 КУпАП, що здійснюється перегляд справи, а не її розгляд та суд апеляційної інстанції наділений правом здійснити такий перегляд без участі апелянта. Також, апеляційний суд враховує положення ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Враховуючи викладене, суд приходить до переконання про можливість перегляду даної справи за відсутності особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності на підставі доказів, долучених до матеріалів справи, оскільки судом використанні всі процесуальні можливості щодо повідомлення ОСОБА_1 . Представник митниці також повідомлявся про перегляд справи, однак до суду не з`явився, що не перешкоджає здійсненню перегляду без участі останнього. Апеляційний суд, переглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. За змістом протоколу про порушення митних правил № 63/70200/21 від 17 листопада 2021 року, відповідно до бази даних ЄАІС Держмитслужби та за даними Диспетчера ЗМК та Пасажирського пункту пропуску АСМО -Інспектор» транспортний засіб WOLKSWAGEN GOLD, р.н. НОМЕР_2 , VIN НОМЕР_3 , 31.07.2021 року о 14 год.38 хв. було - ввезено на митну територію України громадянином України ОСОБА_1 за паспортним документом НОМЕР_4 , через пункт пропуску «Ягодин - Дорогузьк» Волинської митниці, користуючись правами резидента, який знаходиться на тимчасовому консульському обліку в Посольстві України в республіка Польща в митному режимі «тимчасове ввезення до 60 днів» під зобов`язання UA205020/2021/112328 від 31.07.2021 року про зворотнє вивезення транспортного засобу у термін до 29.09.2021 року. Під час зупинки вказаного автомобіля під керуванням ОСОБА_1 працівниками поліції встановлено, що станом на 17 листопада 2021 року інформація щодо вивезення вищевказаного транспортного засобу в базах даних відсутня. Частиною 1 статті 458 МК України передбачено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. За протоколом про порушення митних правил ОСОБА_1 ставиться у провину порушення митних правил, за що передбачена відповідальність частиною 6 статті 481 МК України. Згідно з частиною 6 статті 481 МК України перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розукомплектування, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскацію таких транспортних засобів. ОСОБА_1 не заперечує ті обставини, що він ввіз транспортний засіб на митну територію України та перевищив строк тимчасового ввезення. Проте апелянт вказує, що перевищення строку тимчасового ввезення відбулося у звязку із обставинами непереборної сили. З цих обставин апеляційний суд зазначає наступне. Під обставинами непереборної сили відповідно до пункту «а» частини 4 статті 263 МК України розуміються стихійне лихо (пожежа, повінь тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях у зоні митного контролю, інші надзвичайні та невідворотні за даних умов події. Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що згідно з частиною 3 статті 120 МК України підтвердження факту знищення товарів унаслідок аварії або дії обставин непереборної сили має відбуватися відповідно до розділу VIII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 № 657, і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.10.2012 за № 1669/21981. На врегулювання відповідних питань актом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику прямо вказується в МК України. Зокрема, у відповідному розділі Порядку аварія розглядається як небезпечна подія техногенного характеру, у зв`язку з якою товари, транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, були пошкоджені (зіпсовані, знищені, втрачені тощо) або потребували певного часу для відновлення можливості їх переміщення з метою забезпечення виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи. Обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов`язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події. Залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції. При цьому, якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили. Керівник митного органу, в зоні діяльності якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, або особа, що виконує його обов`язки, після отримання заяви невідкладно організовує проведення огляду території чи іншого місця, де знаходяться, знаходились або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, за винятком випадків, коли такий огляд проводити недоцільно з урахуванням характеру аварії чи обставин непереборної сили та їх наслідків. Огляд території чи іншого місця, де знаходяться, знаходились або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, також не проводиться у разі відсутності протягом тривалого часу внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили можливості дістатися до місця пригоди. За результатами огляду складається акт встановленої форми у трьох примірниках. Один примірник акта вручається особі, відповідальній за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, другий - невідкладно надсилається митному органу, під контролем якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, а третій - залишається у справах митного органу, посадовими особами якого він був складений. Натомість ОСОБА_1 в апеляційній скарзі вказує, що перевищення строку і перебування автомобіля в Україні відбувся з тих обставин, що його дружина захворіла та автомобіль знаходився на ремонті, тобто перевищення строку відбулося не внаслідок дії обставин непереборної сили. Разом з цим, до апеляційної скарги ОСОБА_1 не долучено доказів, що він звертався до митного органу із вказаних обставин, які на його думку є обставинами непереборної сили. За цих обставин, апеляційний суд вважає безпідставними і доводи, що відповідно до ч.7 ст. 380 МК України, перебіг строку тимчасового ввезення транспортного засобу зупиняється, оскільки вказані ОСОБА_1 обставини в апеляційній скарзі не можна віднести до обставин непереборної сили. Крім цього, апеляційний суд вважає безпідставними доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про можливе звільнити останнього від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням, оскільки підстави для звільнення особи що притягається до адміністративної відповідальності за малозначністю діяння відсутні. Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням. Усне зауваження може бути зроблено лише за малозначне правопорушення. Законодавство не містить їх переліку або вказівок на ознаки, що дозволяють судити про малозначність провини. Очевидно, це такі адміністративні правопорушення, які не становлять великої шкідливості й не завдають значних збитків державним або суспільним інтересам, або безпосередньо громадянам. Між тим апеляційним судом не встановлено обставин, які б значно знижували суспільну небезпеку вчиненого чи не завдавали значних збитків державним інтересам діями ОСОБА_1 та свідчили про малозначність такого порушення. З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про обґрунтованість рішення судді місцевого суду в частині накладення на ОСОБА_1 стягнення. Під час розгляду справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП повно й всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 під час апеляційного перегляду не знайшли свого підтвердження, а тому не підлягають задоволенню, відтак постанову суду першої інстанції, як законну та обґрунтовану, необхідно залишити без зміни. Керуючись ст. 294 КУпАП суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Старобільського районного суду Луганської області від 31 січня 2022 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.6 ст. 481 МК України - залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду Р.В.Мудрецький

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»