LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС686/25715/19

від 17.03.2020 · Цивільна
Резолютивна:Відкрити касаційне провадження у справі запозовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, за касаційною с…

Ухвала 17 березня 2020 року м. Київ справа № 686/25715/19 провадження № 61-3745ск20 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідачі: Держава Україна в особі Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, Державна казначейська служба України, розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 19 листопада 2019 року у складі судді Шевчик О. М. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 23 січня 2020 року у складі колегії суддів: Ярмолюка О. І., Купельського А. В., Янчук Т. О., ВСТАНОВИВ: У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Держави Україна в особі Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди. Позов обґрунтовано тим, що ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 липня 2019 року скаргу ОСОБА_1 в кримінальному провадженні № 42017241010000039 залишено без розгляду. Хмельницький апеляційний суд ухвалою від 03 вересня 2019 року скасував цю ухвалу та призначив новий розгляд за скаргою. ОСОБА_1 зазначав, що внаслідок постановлення слідчим суддею незаконного рішення йому завдано моральної та майнової шкоди. Зокрема, він зазнав душевних страждань і приниження, переніс стрес і розчарування через відчуття несправедливості, були порушені його честь і гідність, він вживав додаткових зусиль для організації свого життя. Крім того, для скасування незаконної ухвали та відновлення порушених прав позивач витрачав особистий час на підготовку апеляційної скарги, поїздки до апеляційного суду та участь у судових засіданнях, ніс витрати на проїзд у громадському транспорті, папір, електроенергію та заправку картриджа принтера. З урахуванням вищевикладеного ОСОБА_1 просив суд стягнути з державного бюджету України через Державну казначейську службу України на свою користь 1 000 000 000,00 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди та 80 040,00 грн майнової шкоди. Рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 19 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 23 січня 2020 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що ОСОБА_1 не довів факт заподіяння йому шкоди та її розмір, а також причинний зв`язок між прийняттям судового рішення та настанням шкоди. У лютому 2020 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 19 листопада 2019 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 23 січня 2020 року у вищевказаній справі, в якій посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі. Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено підстави касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, зокрема такими підставами є неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права виключно у випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Підставами касаційного оскарження рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 19 листопада 2019 року та постанови Хмельницького апеляційного суду від 23 січня 2020 року заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без врахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 646/1591/18, від 27 листопада 2019 року у справі № 750/6330/17, від 10 квітня 2019 року у справі № 464/3789/17, від 17 грудня2018 року у справі № 509/4156/15-а, від 19 грудня 2018 року у справі № 640/14909/16-ц, від 27 січня 2020 року у справі № 577/3791/18, постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 904/4494/18 та від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц, постанові Верховного Суду України від 25 травня 2016 року у справі № 6-440цс16(пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). Касаційна скарга подана у передбачений законом строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України. З урахуванням наведеного касаційне провадження в цій справі необхідно відкрити. Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відкрити касаційне провадження у справі запозовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 19 листопада 2019 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 23 січня 2020 року. Витребувати з Ярмолинецького районного суду Хмельницької області матеріали вищезазначеної цивільної справи № 686/25715/19. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, в 10-денний строк з дня отримання ухвали. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: І. Ю. Гулейков О. В. Ступак Г. І. Усик

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»