Постанова 4820 № 686/25715/19

УКРАЇНА ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ____________________________________________________________________ Справа № 686/25715/19 Провадження № 22-ц/4820/162/20 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 січня 2020 року м. Хмельницький Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Купельського А.В., Янчук Т.О., секретар судового засідання Журбіцький В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ярмолинецького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 листопада 2019 року, встановив: 1.

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Держави Україна в особі Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області (далі Суд), Державної казначейської служби України (далі Держказначейство) про відшкодування шкоди. ОСОБА_1 зазначив, що ухвалою слідчого судді Суду від 18 липня 2019 року його скаргу в кримінальному провадженні №42017241010000039 залишено без розгляду. Хмельницький апеляційний суд ухвалою від 3 вересня 2019 року скасував цю ухвалу та призначив новий розгляд за скаргою. Внаслідок постановлення слідчим суддею незаконного рішення йому завдано моральної та майнової шкоди. Зокрема, позивач зазнав душевних страждань і приниження, переніс стрес і розчарування через відчуття несправедливості, були порушені його честь і гідність, він вживав додаткових зусиль для організації свого життя. Крім того, для скасування незаконної ухвали та відновлення порушених прав позивач витрачав особистий час на підготовку апеляційної скарги, поїздки до апеляційного суду та участь у судових засіданнях, ніс витрати на проїзд у громадському транспорті, папір, електроенергію та заправку картриджа принтера. За таких обставин ОСОБА_1 просив суд стягнути з державного бюджету України через Держказначейство на свою користь 1 000 000 000 грн моральної шкоди та 80 040 грн майнової шкоди. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 19 листопада 2019 року в позові відмовлено. Суд виходив з того, що ОСОБА_1 не довів факт заподіяння йому шкоди та її розмір, а також причинний зв`язок між прийняттям судового рішення та настанням шкоди. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга мотивована тим, що незаконним судовим рішенням позивачеві завдано моральної та майнової шкоди, наразі, суд зробив неправильні висновки з установлених обставин, не застосував норми чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, не дав належної оцінки зібраним доказам і дійшов помилкового висновку про необґрунтованість позову. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи Суд і Держказначейство не подали відзив на апеляційну скаргу. 2.

Мотивувальна частина Позиція суду апеляційної інстанції Частиною 1 статті 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини Ухвалою слідчого судді Суду від 18 липня 2019 року скаргу ОСОБА_1 на постанову старшого слідчого в особливо важливих справах Слідчого відділу прокуратури Хмельницької області Бандури Б.Б. від 30 листопада 2018 року про закриття кримінального провадження за № 42017241010000039 залишено без розгляду. Хмельницький апеляційний суд ухвалою від 3 вересня 2019 року задовольнив апеляційну скаргу ОСОБА_1 , скасував ухвалу слідчого судді від 18 липня 2019 року та призначив новий розгляд справи за скаргою ОСОБА_1 . Застосовані норми права Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, в тому числі, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, або у приниженні честі та гідності фізичної особи. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Із положень ч. 1 ст. 1167 ЦК України слідує, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. В силу ч.ч. 1, 6 ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах. Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції Аналіз норм статей 1166, 1167 ЦК України дає підстави для висновку, що в деліктних правовідносинах юридичною підставою відповідальності, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди, є склад цивільного правопорушення. До його елементів належать протиправна поведінка завдавача шкоди, настання шкоди, причинний зв`язок між двома першими елементами і вина завдавача шкоди. При цьому на потерпілого покладається обов`язок доведення факту неправомірної поведінки відповідача, заподіяння ним шкоди та її розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою завдавача шкоди та негативними наслідками. У свою чергу, відповідач має довести відсутність своєї вини у завданні потерпілому шкоди. ОСОБА_1 обґрунтував свої вимоги про відшкодування шкоди тим, що ухвалення слідчим суддею рішення за його скаргою, яке в подальшому було скасоване судом апеляційної інстанції, призвело до душевних страждань і майнових втрат позивача. На підтвердження цих вимог ОСОБА_1 надав суду ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 3 вересня 2019 року (а.с. 12), 8 квитків на разовий проїзд у громадському транспорті та фіскальний чек на оплату послуг з копіювання документів (а.с. 13). Матеріали справи не містять належних і допустимих доказів про те, що відносно ОСОБА_1 були вчинені неправомірні дії, які знаходяться у прямому причинному зв`язку із завданням останньому шкоди. Сам по собі факт, що прийняте слідчим суддею рішення про залишення скарги ОСОБА_1 без розгляду було скасовано судом апеляційної інстанції не свідчить про незаконність дій відповідача та заподіяння ОСОБА_1 шкоди. Надані ОСОБА_1 квитки на проїзд у громадському транспорті та фіскальний чек є неналежними та недостатніми доказами, оскільки вони не підтверджують обставини, які входять до предмета доказування. Так, названі платіжні документи не містять даних про те, що ці витрати поніс саме ОСОБА_1 , до того ж, фіскальний чек виданий 20 вересня 2019 року, тобто вже після скасування судом апеляційної інстанції ухвали слідчого судді. За таких обставин суд першої інстанції правильно керувався тим, що ОСОБА_1 не довів склад цивільного правопорушення, що є юридичною підставою відповідальності Держави Україна перед ним за завдані збитки, тому позов є необґрунтованим. Доводи апеляційної скарги не спростовують указаного висновку суду. Суд першої інстанції помилково послався на норми ст. 1174 ЦК України, яка не регулює спірні правовідносини, разом із тим, указана невідповідність не вплинула на правильність вирішення справи та не може бути підставою для скасування судового рішення. Щодо представництва Судом інтересів держави Відповідно до ст. 2 ЦК України учасниками цивільних відносин є фізичні та юридичні особи, а також держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти цивільного права. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (ч. 1 ст. 170 ЦК України). За змістом ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок ухвалення судом незаконного рішення відшкодовується державою в повному обсязі. Згідно зі ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава. Із положень ч. 4 ст. 58 ЦПК України (в редакції на час розгляду справи) слідує, що держава бере участь у справі через відповідний орган державної влади відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник або представник. Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що відповідачем за позовом про відшкодування шкоди, завданої у процесі здійснення правосуддя може бути лише держава. У цивільному судочинстві держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями саме у спірних правовідносинах, зокрема і представляти державу в суді. Відповідно до положень розділу VІІІ «Правосуддя» Конституції України та Закону України від 2 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суд не наділений повноваженнями представляти державу у суді за позовами про відшкодування шкоди, завданої під час здійснення правосуддя, в тому числі внаслідок ухвалення неправильного рішення. За таких обставин ОСОБА_1 безпідставно відніс Суд до учасників справи як представника відповідача Держави Україна. 3.Висновки суду апеляційної інстанції Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням вимог закону, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Ярмолинецького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 листопада 2019 року без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 24 січня 2020 року. Судді: О.І. Ярмолюк А.В. Купельський Т.О. Янчук Головуючий у першій інстанції Шевчик О.М. Доповідач Ярмолюк О.І. Категорія 33