Ухвала КАС ВС № 420/2044/19

УХВАЛА 18 березня 2020 року Київ справа №420/2044/19 адміністративне провадження №К/9901/5970/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Тацій Л.В., суддів: Стрелець Т.Г., Стеценка С.Г., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держпраці в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 червня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2020 року по справі № 420/2044/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІМАГРО.» до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправними та скасування припису та постанови, - ВСТАНОВИВ: 05 квітня 2019 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ХІМАГРО.», звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці в Одеській області, в якому просило: - визнати протиправним та скасувати припис про усунення виявлених порушень № ОД177/1580/АВ/П від 27 лютого 2019 року в частині, а саме - пункти 4 та 5 припису; - визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Головного управління Держпраці в Одеській області № ОД177/1580/АВ/П/МГ-ФС від 07 березня 2019 року. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 червня 2019 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2020 року, адміністративний позов задоволено. Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції розглянули справу за правилами загального позовного провадження. Вважаючи судові рішення такими, що ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права, відповідач подав касаційну скаргу відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), яку зареєстровано у Верховному Суді 02 березня 2020 року. Так, при вивченні матеріалів касаційної скарги, суд установив, що касаційна скарга не відповідає вимогам статтей 328, 330 КАС України, з огляду на таке. Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. За правилами частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини 2 якої, у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 4 статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Отже, системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланнями на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. Перевіряючи доводи касаційної скарги, Верховним Судом встановлено, що скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України, оскільки у порушення вимог пункту 4 частини 2 цієї статті, у ній не зазначено, передбачені статтею 328 цього Кодексу підстави, а аргументи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, з посиланням на неповне з`ясування обставин справи та зібраним по справі доказам судами першої та апеляційної інстанцій. Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставинами, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхиленні ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Отже, касаційна скарга за формою та змістом не відповідає положенню пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України, позаяк в ній не зазначено та не визначено підстав (підстави), передбачених статтею 328 КАС України. Наслідком відсутності зазначення у касаційній скарзі підстав, визначених частиною 4 статті 328 КАС України є залишення такої скарги без руху. Крім того, відповідно до частини 4 статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору. Всупереч зазначеної вище законодавчої норми скаржник не додав до своєї касаційної скарги документ про сплату судового збору в розмірі, визначеному Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI). Одночасно з касаційною скаргою скаржником подано клопотання про відстрочення сплати судового збору за подачу касаційної скарги, посилаючись на те, що Головне управління Держпраці в Одеській області є бюджетною організацією, фінансування якої здійснюється з Державного бюджету відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2020 рік». На теперішній час у Головного управління відсутнє фінансування у необхідному розмірі для сплати судового збору за подачу касаційної скарги по справі № 420/2044/19. Розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд приходить до висновку, що воно задоволенню не підлягає з наступних підстав. Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Відповідно до статті 8 вказаного Закону № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті. Зважаючи на те, що вищезазначені умови, за наявності яких скаржника можливо було б звільнити від сплати судового збору чи відстрочити його сплату, відсутні і враховуючи те, що звільнення, відстрочення та розстрочення, зменшення розміру судового збору суб`єкту владних повноважень може розцінюватися, як надання суб`єкту владних повноважень певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов`язані сплачувати відповідний збір. Таким чином, суд вважає, що у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору слід відмовити. Щодо розміру судового збору слід зазначити таке. За змістом підпункту 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. На момент звернення з позовом (у квітні 2019 року) підпункт 1 пункт 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI передбачав, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору була встановлена у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем, ставка судового збору була встановлена у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У частині 1 статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до статті 7 Закону України від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» установлено в 2019 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 01 січня 2019 року в розмірі 1 921,00 грн. Судовий збір, що підлягав сплаті при зверненні до суду з позовом, який містить одну позовну вимогу майнового характеру та одну немайнового характеру, поданим юридичною особою в 2019 році складав 15 065,95 грн (13 144,95 + 1 921,00 = 15 065,95). Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 30 131,90 грн (15 065,95 * 200% = 30 131,90). Для усунення недоліків касаційної скарги в частині сплати судового збору, Головному управлінню Держпраці в Одеській області, необхідно сплатити судовий збір у розмірі 30 131,90 грн за такими реквізитами: отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102, найменування податку, збору, платежу - судовий збір (Верховний Суд, 055), призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД Касаційний адміністративний суд, номер справи, у якій сплачується судовий збір. З урахуванням викладеного, заявник касаційної скарги повинен виправити її недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху шляхом надання до суду касаційної інстанції документа про сплату судового збору та подання виправленої касаційної скарги із зазначенням: які саме норми матеріального права неправильно застосовано судом (судами) у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. Згідно з частиною 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 КАС України. Відповідно до положень статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання передбачених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 248, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ: Відмовити Головному управлінню Держпраці в Одеській області у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору. Касаційну скаргу Головного управління Держпраці в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 червня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2020 року по справі № 420/2044/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІМАГРО.» до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправними та скасування припису та постанови - залишити без руху. Надати Головному управлінню Держпраці в Одеській області строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали шляхом надання до суду касаційної інстанції документа про сплату судового збору та подання виправленої касаційної скарги із зазначенням: які саме норми матеріального права неправильно застосовано судом (судами) у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. Роз`яснити, що у разі неусунення зазначених недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк, скарга буде повернута заявнику. Надіслати Головному управлінню Держпраці в Одеській області копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Тацій Л.В. Суддя Стрелець Т.Г. Суддя Стеценко С.Г.