Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 824/1316/19-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 824/1316/19-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Левицький В.К. Суддя-доповідач - Франовська К.С. 17 березня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Франовської К.С. суддів: Совгири Д. І. Кузьменко Л.В. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій, В С Т А Н О В И В : У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся в суду з позовом, в якому просив : - визнати протиправними дії Головного УПФУ в Чернівецькій області щодо відмови у проведенні обчислення йому пенсії по інвалідності відповідно до довідки форми 122 від 11.11.1998 р. №13101; - скасувати розпорядження від 01.01.2012 р. про перерахунок його пенсії відповідно довідки форми 122 від 22.05.2009 р. № 24115, яка не передбачена Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, при обчисленні пенсії по інвалідності; - зобов`язати Головне УПФУ в Чернівецькій області провести обчислення його пенсії відповідно до довідки форми 122 від 11.11.1998 р. № 13101, яка знаходиться в пенсійній справі; - стягнути з Головного УПФУ в Чернівецькій області недоплачені суми пенсії з 01.01.2012 р. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, яка оформлена листом від 27.06.2019 р. № 535/О-11/13, щодо перегляду ОСОБА_1 періоду участі у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження та застосування довідки від 11.11.1998 р. №13101. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.06.2019 р. вх. № 535/О-11/13. З рішенням не погодився позивач, подав апеляційну скаргу, в якій порушує питання про скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нового про задоволення позову. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та процесуального права, а тому підлягає скасуванню. На обґрунтування доводів покликається на те, що судом першої інстанції взято до уваги його відповідь на відзив, не надано належної правової оцінки наданим доказам, крім того, суд безпідставно послався на дискреційні повноваження відповідача. Відповідач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу вважає рішення суду першої інстанції обґрунтованим, прийнятим з врахуванням всіх обставини справи та таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України). Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість судового рішення, повноту встановлення обставин справи, застосування норм матеріального і процесуального права, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів. Як встановив суд, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернівецькій області з 03.08.1995 р., як одержувач пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Відповідно до посвідчення Серія НОМЕР_1 виданого 24.04.1994 р. позивач є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії (а.с. 11, 12, 13). Позивачу призначена пенсія по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків з 03.08.1995 року за нормами Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Частиною 3 вказаної статті передбачено, що умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань. Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Відповідно до п.1 цього Порядку визначено механізм обчислення пенсій по інвалідності що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків. Згідно з пп. 4 п. 3 даного Порядку у разі, коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986-1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати. Згідно ч. 4 ст. 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування. Згідно з пунктом 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Тобто, єдиною і обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписок з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією. Аналогічна правова позиція викладена Верховним судом України у постановах від 17 березня 2015 року № 21-11а15, від 15 грудня 2015 року № 2-а/576/29/14, Верховним Судом у постанові від 13 лютого 2018 року а справі № 358/1179/17. Предметом спору у даній справі є вимоги позивача про обчислення його пенсії на підставі довідки форми 122 від 11.11.1998 р. № 13101, яка знаходиться в пенсійній справі, яка підтверджує період роботи в зоні відчуження в травні 1986 року - 3 дні, в червні-10 днів та в липні-12 днів. Проте, оскільки довідка суперечить іншим первинним документам, які приєднані до матеріалів пенсійної справи, відповідач відмовив у перерахунку пенсії. 14 червня 2019 року позивач звернувся до пенсійного органу із заявою, в якій повторно просив надати порядок обчислення призначеної йому пенсії, вказати номер і дату кожного розпорядження, додати копії його архівних документів, на підставі яких було проведено обчислення (перерахунок) пенсії, посилаючись на неповну відповідь на попереднє звернення від 24.05.2019 року. За результатами розгляду звернення, позивачу була надана відповідь листом № 535/О-11/13 від 27.06.2019 р. Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що ключовим питанням у справі є бездіяльність відповідача у прийнятті рішення за заявою позивача щодо перерахунку пенсії на підставі довідки від 11.11.1998 р. №13101 і що під час розгляду заяви позивача від 14.06.2019 р. вх. № 535/О-11/13 та надаючи відмову листом № 535/О-11/13 від 27.06.2019 р., відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, без урахуванням всіх обставин справи, що мають значення. Суд апеляційної інстанції погоджує такий висновок місцевого суду, враховуючи наступне. Відповідно до частини першої статті 44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затверджено постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок). За приписами п. 4.1 Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2). Вказаним додатком встановлено форму заяви, з якою має звертатися особа, яка просить про перерахунок її пенсії. Згідно п. 4.3. Порядку не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший. Таким чином, в органу Пенсійного фонду виникає обов`язок прийняти рішення за наслідками розгляду заяви особи, яка складена у формі, встановленій вказаним Порядком. При цьому у випадку, коли законом встановлюються повноваження суб`єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд може зобов`язати відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити дію. У випадку, коли ж суб`єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні певної дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин. У даній справі, жодного рішення щодо порушеного позивачем питання прийнято не було, надана відповідь листом в межах розгляду звернень громадян на підставі Закону України "Про звернення громадян". Саме тому суд вправі лише зобов`язати відповідача розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії та прийняти рішення з дотриманням вимог закону. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Постанова суду складена в повному обсязі 17 березня 2020 року. Головуючий Франовська К.С. Судді Совгира Д. І. Кузьменко Л.В.