Постанова 4852 № 280/1266/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 12 березня 2020 року м. Дніпросправа № 280/1266/19 головуючий суддя І інстанції Калашник Ю.В. Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді (доповідача) Іванова С.М., суддів: Панченко О.М., Чередниченка В.Є., за участю секретаря судового засідання Чорнова Є.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Архінформ-Проект" на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.11.2019 року в адміністративній справі № 280/1266/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Архінформ-Проект" до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,- ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Архінформ-Проект" звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.12.2018 № 0020511407, № 0020501407, № 0020521407. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14.11.2019 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Архінформ-Проект", звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нову постанову про задоволення адміністративного позову. В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що господарські операції з ТОВ «СПЕЦ-АЛЬЯНС-ГРУП» та ТОВ «ДПС-ДНІПРО» мали реальний характер, а тому формування податкового кредиту на підставі останніх є обґрунтованим та правомірним. Зауважено, що законодавство передбачає відповідальність за неналежне виконання контрагентом свого зобов`язання по сплаті ПДВ до бюджету саме для платника ПДВ, а не покупця товару. Головним управлінням ДФС у Запорізькій області було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на обґрунтованість висновків суду першої інстанції, останнє просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Представник позивача в судовому засіданні просила задовольнити вимоги апеляційної скарги на підставах, що в ній зазначені, та скасувати рішення суду першої інстанції і прийняти нове рішення про задоволення адміністративного позову. Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала відносно задоволення апеляційної скарги, зазначаючи, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому підлягає залишенню без змін. Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Як було встановлено судом першої інстанції, у період з 13.11.2018 по 19.11.2018, на підставі направлень від 12.11.2018 № 2708, № 2709, наказу від 12.11.2018 року № 3803, відповідно до пп.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп.78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, фахівцями відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Архінформ-Проект» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток з півріччя та три квартали 2018 року та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП» (код ЄДРПОУ 41163865) у червні липні 2018 року та ТОВ «ДПС-ДНІПРО» (код ЄДРПОУ 42045866) у липні серпні 2018 року, за результатами якої складено Акт № 7358/08-01-14-07/32420051 від 26.11.2018 року. Відповідно до висновків наведеного акту перевірки, податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем: - п.44.1, п.44.2 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п. 135.1 ст.135 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 3 квартали 2018 року на загальну суму 2 409 230 грн., в т.ч. за півріччя 2018 року - 1 055 952 грн.; - п.п.14.1.36, п.п.14.1.181, п.п.14.1.231, п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до державного бюджету на загальну суму 2 233 571 грн., у т.ч.: за червень 2018 року на суму 1 173 280 грн.; за липень 2018 року на суму 1 060 291 грн. та встановлено завищення від`ємного значення з податку на додану вартість на суму 443 351 грн., у тому числі: за серпень 2018 року на суму 443 351 грн. Вказані висновки обґрунтовані тим, що проведеною перевіркою не підтверджено документально реальність здійснення господарських операцій у перевіряємому періоді з ТОВ «СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП» (код ЄДРПОУ 41163865) та ТОВ «ДПС-ДНІПРО» (код ЄДРПОУ 42045866). На підставі Акту перевірки № 7358/08-01-14-07/32420051 від 26.11.2018 та вказаних порушень, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 22.12.2018 року: - № 0020511407, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 3 350 356,50 грн., з яких за податковими зобов`язаннями 2 233 571 грн., за штрафними санкціями 1 116 785,50 грн.; - № 0020521407, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 443 351 грн. (т.1 а.с.19); - № 0020501407, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 3 011 537,50 грн., з яких за податковими зобов`язаннями 2 409 230 грн., за штрафними санкціями 602 307,50 грн. Не погодившись з обґрунтованістю прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів. Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що складені між позивачем та ТОВ «СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП» і ТОВ «ДПС-ДНІПРО» первинні документи не свідчать про реальність господарських операцій між цими суб`єктами господарювання, а тому спірні податкові повідомлення - рішення винесені правомірно, у межах повноважень, наданих відповідачу законодавством України. Суд апеляційної інстанції не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником). Згідно із п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Витрати, що не враховуються при визначені оподатковуваного прибутку, визначені ст.139 ПК України. Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). Відповідно до п.п. 200.1-200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використанням придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Відповідно до п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов`язкові реквізити. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст.201 Податкового кодексу України). Згідно з п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України). Отже, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з`ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку. Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно зі ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Враховуючи вищезазначені норми, у ході розгляду справи судом повинні оцінюватися документи, надані платником податків на підтвердження свого права на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ. В силу викладеного будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для цього є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. За відсутності факту придбання товарів (послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу валових витрат та податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції. Як свідчать встановлені обставини справи, позивач при здійсненні своєї господарської діяльності мав господарські відносини з ПАТ «Запоріжсталь» та ПрАТ «ЄВРАЗ Дніпровський металургійний завод». Так, між ПАТ «Запоріжсталь» (Замовник) та ТОВ «Архінформ-Проект» (Підрядник) було укладено наступні договори підряду: - договір підряду № 20/2017/3637 від 20 грудня 2017 року, предметом якого є роботи з капітального будівництва об`єкта ПАТ «Запоріжсталь» «Реконструкція системи технологічної газоочистки агломашини № 1»; - договір підряду № 20/2018/106 від 01 січня 2018 року, предметом якого є капітальний ремонт будівлі ЦХП-1 інв. № 10100181 (зливова каналізація) ПАТ «Запоріжсталь»; - договір підряду № 20/2018/93 від 09 січня 2018 року, предметом якого є капітальний ремонт корпусу агломерації інв. № 10100001 аглоцеху ПАТ «Запоріжсталь»; - договір підряду № 20/2018/507 від 18 січня 2018 року, предметом якого є капітальний ремонт будівлі насосної інв. № 10100771 (система охолодження хімічно очищеною водою холодильних плит заплечників та шахти із застосуванням водо-водяних теплообмінних апаратів до системи регулювання інтенсивності охолодження холодильних плит ДП-5) доменного цеху ПАТ «Запоріжсталь»; - договір підряду № 20/2018/511 від 19 січня 2018 року, предметом якого є капітальний ремонт водопроводу технічної води від вузла № 12 до насосної інв. №10300251 ЦВС ПАТ «Запоріжсталь» в обсягу, передбаченому затвердженими Замовником кошторисами або проектами; - договір підряду № 20/2018/633 від 16 лютого 2018 року, предметом якого є роботи з капітального ремонту будівлі насосної інв. № 10100771 (система охолодження хімічно очищеною водою холодильних плит заплечників та шахти із застосуванням водо-водяних теплообмінних апаратів до системи регулювання інтенсивності охолодження холодильних плит ДП-5) доменного цеху ПАТ «Запоріжсталь»; -договір підряду № 20/2018/540 від 20 лютого 2018 року, предметом якого є роботи з поточного ремонту механічного обладнання стану «слябінг 1150» інв. № 10502909 Обтискного цеху ПАТ «Запоріжсталь»; - договір підряду № 20/2018/856 від 01 березня 2018 року, предметом якого є роботи із ремонту змінного обладнання стану «слябінг 1150» інв. № 10502909 Обтискного цеху ПАТ «Запоріжсталь»; - договір підряду № 20/2018/1047 від 23 березня 2018 року, предметом якого є роботи з капітального ремонту будівлі насосної інв. № 10100771 (система охолодження хімічно очищеною водою холодильних плит заплечників та шахти із застосуванням водо-водяних теплообмінних апаратів до системи регулювання інтенсивності охолодження холодильних плит ДП-5) доменного цеху ПАТ «Запоріжсталь»; - договір підряду № 20/2018/1207 від 06 квітня 2018 року, предметом якого є роботи з поточного ремонту механічного обладнання стану HTJIC-1680, АПР-2, АПР-3, АПР-4 ЦГПТЛ та трансферкарного шляху ЦХП-1 ПАТ «Запоріжсталь»; - договір підряду № 20/2018/1018 від 11 квітня 2018 року, предметом якого є роботи з капітального ремонту ковпака газового клапана, груп 8, 12, 13 інв. № 10502908 обтискного цеху ПАТ «Запоріжсталь»; - договір підряду № 20/2018/1162 від 23 квітня 2018 року, предметом якого є роботи з капітального ремонту ДП-5 інв. № 10500210 доменного цеху ПАТ «Запоріжсталь»; - договір підряду № 20/2018/1217 від 26 квітня 2018 року, предметом якого є роботи з поточного ремонту основи під кабельним тунелем в районі скіпової ями ДП-3 інв. №10200641 ЦСП ПАТ «Запоріжсталь»; - договір підряду № 20/2018/1286 від 04 травня 2018 року, предметом якого є роботи з капітального ремонту корпусу агломерації (монтаж мереж зв`язку) інв. № 10100001 агломераційного цеху ПАТ «Запоріжсталь»; - договір підряду № 20/2018/1531 від 28 травня 2018 року, предметом якого є роботи з капітального ремонту методичної печі № 3 (енергообладнання) інв. № 10500943 ЦГПТЛ ПАТ «Запоріжсталь»; -договір підряду № 20/2018/1635 від 31 травня 2018 року, предметом якого є роботи з ліквідації основних засобів: недіючих трубовопроводів інв. № 10100174 обтискного цеху ПАТ «Запоріжсталь»; - договір підряду № 20/2018/1486 від 01 червня 2018 року, предметом якого є роботи з капітального ремонту методичної печі № 3 (металоконструкцій та каркасу) інв. №10500943 ЦГПТЛ ПАТ «Запоріжсталь»; - договір підряду № 20/2018/1689 від 13 червня 2018 року, предметом якого є роботи з капітального ремонту виробничої будівлі інв. № 10100181 ЦХП-1 ПАТ «Запоріжсталь»; - договір підряду № 20/2018/2005 від 02 липня 2018 року, предметом якого є роботи з капітального ремонту методичної печі № 3 (футеровочні роботи) інв. № 10500943 ЦГПТЛ ПАТ «Запоріжсталь»; - договір підряду № 20/2018/2161 від 02 серпня 2018 року, предметом якого є роботи з капітального ремонту газоочистки МП-2, газовий цех інв. № 10505454 ПАТ «Запоріжсталь»; - договір підряду № 20/2018/2308 від 15 серпня 2018 року, предметом якого є роботи з поточного ремонту обладнання методичної печі № 4, футерування, ЦГПТЛ інв. №10500944 ПАТ «Запоріжсталь». З метою належного виконання частини робіт за вказаними договорами підряду, позивачем було залучено ТОВ «ДПС-Дніпро» та ТОВ «Спец-Альянс Груп» на підставі договорів субпідряду. Так, між ТОВ «Архінформ-Проект» (Підрядник) та ТОВ «Спец-Альянс Груп» (Субпідрядник) було укладено договір субпідряду від 03 червня 2018 року № 0306/18, відповідно до положень якого, предметом його є виконання Субпідрядником робіт на об`єкті ПАТ «Запоріжсталь» з капітального ремонту ЦХП-1, ЦГПТЛ, ЦПС, демонтаж металоконструкцій, ліквідація 03 ТЕЦ, ЦХП-1, ЦХП-3, капітальний ремонт агломераційних цех, капітальний ремонт ДП-2, ДП-3, капітальний та поточний ремонт, обтискний цех, монтаж електричних та ручних талей, відновний ремонт, ДП-4, зниження витрат електроенергії на ТВД котла 5, поточний ремонт, агломераційний цех, обтискний цех, капітальний ремонт ДП-5 ЦХП-1, ЦГПТЛ, а Підрядник зобов`язується їх прийняти та оплатити. Також, між ТОВ «Архінформ-Проект» (Підрядник) та ТОВ «Спец-Альянс Груп» (Субпідрядник) було укладено договір субпідряду від 08 червня 2018 року № 0806/18, відповідно до положень якого, предметом його виконання є будівельно-ремонтні роботи на об`єкті ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» Капітальний ремонт ІІ розряду доменної печі 3 (ДП-3). На підтвердження виконання умов наведеного договору, відповідачем до суду були подані копії податкових накладних від 27.06.2018 року № 63, від 27.06.2018 року № 62, від 27.06.2018 року № 61, від 27.06.2018 року № 65, від 27.06.2018 року № 64, від 27.06.2018 року № 67, від 27.06.2018 року № 66, від 27.06.2018 року № 68, від 27.06.2018 року № 81, від 27.06.2018 року № 75, від 27.06.2018 року № 72, від 27.06.2018 року № 70, від 27.06.2018 року, № 76, від 27.06.2018 року № 78, від 27.06.2018 року № 85, від 27.06.2018 року № 82, від 27.06.2018 року № 84, від 13.07.2018 року № 11, від 13.07.2018 року № 18, від 13.07.2018 року № 12, від 13.07.2018 року № 15, від 13.07.2018 року № 14, від 13.07.2018 року № 16, від 13.07.2018 року № 13, від 13.07.2018 року № 19, від 13.07.2018 року № 20, від 13.07.2018 року № 31, від 13.07.2018 року № 25, від 13.07.2018 року № 22, від 13.07.2018 року № 26, від 13.07.2018 року № 29, від 13.07.2018 року № 35, від 13.07.2018 року № 27, від 13.07.2018 року № 30, від 13.07.2018 року № 28, від 13.07.2018 року № 21, від 13.07.2018 року № 21, від 13.07.2018 року № 32, від 13.07.2018 року № 41, від 13.07.2018 року № 40, від 13.07.2018 року № 38, від 13.07.2018 року № 39, від 13.07.2018 року № 34, від 13.07.2018 року № 33, від 13.07.2018 року № 36, від 13.07.2018 року № 37, від 13.07.2018 року № 23, від 13.07.2018 року № 17, від 13.07.2018 року № 10, від 13.07.2018 року № 24, акти приймання виконаних будівельних робіт № 61, № 63, № 62, № 64, № 65, № 66, № 67, № 68, № 81/1, № 81/3, № 84/1, № 84/2, № 84/3, акт прийомки-передачі виконаних робіт № 81/4, від 27.06.2018 року № 72, від 27.06.2018 року № 75, від 27.06.2018 року № 76, від 27.06.2018 року № 78, від 27.06.2018 року № 85, Розрахунки за виконані роботи здійснювався у безготівковій формі, що підтверджується виписками з банківських рахунків позивача. Поряд з вказаним, між ТОВ «Архінформ-Проект» (Підрядник) та ТОВ «ДПС-Дніпро» (Субпідрядник) було укладено договір субпідряду від 16 квітня 2018 року № 569/2018/09, відповідно до умов якого, Підрядник доручає, а Субпідрядник бере на себе зобов`язання із виконання робіт з капітального ремонту доменної печі № 3 (частина проекту «Капітальний ремонт 2-го розряду доменної печі № 3), а Підрядник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи на умовах Договору згідно з Актом прийому-передачі виконаних робіт, інших документів, передбачених Договором. На підтвердження виконання умов наведеного договору, відповідачем до суду були подані копії податкових накладних від 06.07.2018 року № 1, від 31.08.2018 року № 1, від 13.07.2018 року № 2, від 31.08.2019 року № 2, від 19.07.2018 року № 3, від 31.08.2018 року № 3, від 31.07.2018 року № 4, від 31.07.2018 року № 5, акти на виконання послуг № 01-01, № 01-02, № 01-03, № 01-04, акти прийому-передачі виконаних робіт від 31.08.2018 року № 08/07-15/СП-1, від 31.08.2018 року № 08/07-15-СП-2, від 31.08.2018 оку № 08/07-15-СП-3. Розрахунки за виконані роботи здійснювався у безготівковій формі, що підтверджується виписками з банківських рахунків позивача. Дослідивши наведені спірні документи, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що останні містять всі обов`язкові реквізити, що передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в розумінні вказаного Закону є первинними та такими, що в повній мірі підтверджують здійснення відповідних господарських операцій з надання послуг, фактичний рух активів та зміни у майновому стані позивача. Що стосується посилань податкового органу на відсутність документів, які підтверджують надання працівникам ТОВ «ДПС-Дніпро» та ТОВ «Спец-Альянс Груп» допуск на територію ПрАТ «ЄВРАЗ Дніпровський металургійний комбінат» та ПАТ «Запоріжсталь», як на підставу нереальності господарських операцій між позивачем та наведеними контрагентами, то колегія суддів апеляційного суду вважає їх необґрунтованими, оскільки позивачем до суду були подані копії заявок на оформлення тимчасових пластикових пропусків від 20.12.2017 року № 655, від 21.12.2017 року, від 29.03.2018 року № 954, від 30.03.2018 року № 885, від 17.04.2018 року № 51, від 17.04.2018 року № 1052, в яких перелічені працівники ТОВ «ДПС-Дніпро» та ТОВ «Спец-Альянс Груп», номери їх паспортів, адреси проживання, телефони, графіки роботи та режим роботи на території ПрАТ «ЄВРАЗ Дніпровський металургійний комбінат» та ПАТ «Запоріжсталь». Вказані обставини також спростовують можливість застосування до спірних правовідносин правових висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 28.10.2019 по справі № 280/5058/18, оскільки в спірних правовідносинах по наведеній справі, письмові заявки для оформлення тимчасових перепусток для працівників, залучених до виконання робіт, позивач не подавав, а на підписання актів прийому-передачі виданих (повернутих) тимчасових перепусток не посилався, що свідчить про відмінність спору по наведеній справі від спірних правовідносин по даній справі. Відносно посилань податкового органу на відсутність ділової мети та економічного ефекту при укладенні позивачем господарських договорів з ТОВ «ДПС-Дніпро» та ТОВ «Спец-Альянс Груп», як на підставу обгрунтованості прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, то колегія суддів апеляційного суду вважає їх необгрунтованими, оскільки наданими первинними документами належним чином підтверджується факт проведення наведених господарських операцій та як наслідок, досягнення позивачем ділової мети, а зворотнього відповідачем, з урахуванням приписів ч. 2 ст. 77 КАС України, підтверджено не було. Щодо посилань податкового органу на відсутність у контрагентів позивача основних засобів, недостатньої кількості трудових ресурсів, невідповідність придбаних та реалізованих товарів, віднесення податковим органом певних контрагентів до ймовірних учасників схем ухилення від оподаткування та не знаходження останніх за місцем реєстрації, то суд апеляційної інстанції зазначає, що якщо контрагент порушив податкове законодавство, не забезпечив належне ведення бухгалтерського обліку, збереження первинних бухгалтерських документів, тощо, то відповідно, з урахуванням приписів ч. 2 ст. 61 Конституції України, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування валових витрат та податкового кредиту, якщо останній має необхідні документальні підтвердження їх розміру. Так, за умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об`єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення виконавцем послуг правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на валові витрати чи податковий кредит. Платник податків (покупець товару) не має обов`язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням виконавцем послуг вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів, а надто тих, з якими у позивача відсутні взаємовідносини. Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію. Європейський суд з прав людини, розглянувши справу "Інтерсплав проти України" (рішення від 09.01.2007 року (заява № 803/02), вказав на те, що коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань. Таким чином, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування платником даних свого податкового обліку, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи. Так само невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків. Вказана правова позиція також відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним в постановах від 18.12.2018 року по справі № 816/1118/17, від 15.01.2019 року по справі №809/2918/13-а, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України. Відносно посилань податкового органу на наявність кримінального провадження № № 4201808102000006 та протоколів допиту співробітників відділу охорони праці ПАТ «Запоріжсталь», то колегія суддів апеляційного суду зазначає, що наявність зареєстрованого кримінального провадження, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами, тому як відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Як свідчать встановлені обставини справи, вироки відносно позивача та його контрагентів відсутні, а зворотного відповідачем не доведено. Окрім того, суд також зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства. Також, відповідно до ч. 4 ст. 95 Кримінального процесуального кодексу України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. Таким чином, протоколи допиту, отримані на стадії досудового слідства, можуть бути визначені, як докази лише в разі їх відображення під час розгляду кримінальної справи в суді, а тому до винесення вироку в рамках кримінального провадження, протокол допиту досудового розслідування не може вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 27.03.2018 року по справі № 816/809/17, від 06.11.2018 року по справі № 822/551/18, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України. Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідачем, з урахуванням приписів ч. 2 ст. 77 КАС України, не було доведено правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 22.12.2018 № 0020511407, № 0020501407, № 0020521407, що свідчить про їх протиправність та необхідність скасування, а тому апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Архінформ-Проект" підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового про задоволення позову. При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд керується приписами ст. 139 КАС України. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 310, ст. 315, ст. 317 КАС України суд, - ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Архінформ-Проект" - задовольнити. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.11.2019 року в адміністративній справі № 280/1266/19 скасувати та прийняти нову постанову. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Архінформ-Проект" задовольнити. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 22.12.2018 року № 0020511407. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 22.12.2018 року № 0020501407. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 22.12.2018 року № 0020521407. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Архінформ-Проект"сплачений судовий збір за подання адміністративного позову у розмірі 19210.00 грн. та за подання апеляційної скарги у розмірі 28815.00 грн. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених ч. 4 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя С.М. Іванов суддя О.М. Панченко суддя В.Є. Чередниченко