LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4801127/1103/20

від 13.03.2020 ·

Справа № 127/1103/20 Провадження № 22-ц/801/632/2020 Категорія: 68 Головуючий у суді 1-ї інстанції Антонюк В. В. Доповідач:Медвецький С. К. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 березня 2020 рокуСправа № 127/1103/20м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Медвецького С. К. (суддя-доповідач), суддів: Копаничук С. Г., Оніщука В. В., учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 , розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 03 лютого 2020 року, постановлену у складі судді Антонюка В. В., в с т а н о в и в : У січні 2020 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 20 січня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано їй строк, який не перевищує п`яти днів з моменту отримання копії ухвали, для усунення недоліків поданої заяви, оскільки позивачкою у якості доказів надано податкові декларації платника єдиного податку поганої якості, що позбавляє суд встановити їх зміст. 03 лютого 2020 року, на виконання ухвали суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала заяву про усунення недоліків разом з копіями податкових декларацій за 2017 2019 роки. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 03 лютого 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто позивачці з підстав, передбачених ч. 3 ст. 185 ЦПК України. Постановляючи цю ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 у строк, встановлений судом, не в повній мірі виконано вимоги ухвали про залишення заяви без руху та не надані письмові докази належної якості, що підтверджують вимоги позову. Не погодившись із цією ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить її скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не прийняв до уваги вимоги статей 175, 177 ЦПК України щодо форми та змісту позовної заяви. Жодної вимоги щодо якості копій документів норми ЦПК не встановлюють, відтак відсутні підстави для повернення позовної заяви. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 12 лютого 2020 року для розгляду указаної справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Медвецький С. К., судді: Копаничук С. Г., Оніщук В. В. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 14 лютого 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 24 лютого 2020 року відкрито апеляційне провадження у справі за вищезазначеною апеляційною скаргою та надано іншим учасника справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 02 березня 2020 справу призначено до апеляційного розгляду на 13 березня 2020 року без повідомлення учасників справи в порядку ч. 2 ст. 369 ЦПК України. Відзиви на апеляційну скаргу упродовж встановленого апеляційним судом строку від учасників справи не надійшли. Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. За приписами частини 2 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Оскаржувана ухвала суду першої інстанції у цій справі входить до переліку ухвал, які розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України). Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали заяви, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд дійшов наступних висновків. При перевірці законності ухвали про повернення заяви підлягає також оцінці відповідності нормам цивільного процесуального законодавства й ухвала про залишення заяви без руху. Так, постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя без руху, суд першої інстанції з посиланням на норми статей 175, 177 ЦПК України, виходив з того, що позивачкою у якості доказів надано податкові декларації платника єдиного податку поганої якості, що позбавляє суд встановити їх зміст. На виконання вимог ухвали суду про залишення заяви без руху, ОСОБА_1 подала заяву про усунення недоліків разом з копіями податкових декларацій за 2017 2019 роки. Повертаючи заяву ОСОБА_1 , суд зазначив, що у строк, встановлений судом, недоліки позовної заяви позивачкою у повній мірі не усунуті. Проте з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки суд дійшов його з порушенням норм процесуального права, що згідно з п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України є підставою для скасування ухвали із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому статтями 175 і 177 ЦПК України. Згідно зі статтею 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. З матеріалів слідує, що ОСОБА_1 звернулася в суд із позовною заявою про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя. На виконання вимог ухвали про залишення заяви без руху, ОСОБА_1 до заяви про виправлення недоліків долучила копії податкових декларацій за 2017 2019 роки. На зазначене суд першої інстанції уваги не звернув та дійшов передчасного висновку про повернення позовної заяви позивачці. Крім того, посилання суду першої інстанції на не усунення позивачкою у повній мірі недоліків позовної заяви в частині надання письмових доказів неналежної якості на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються її вимоги, є безпідставним, оскільки суд не вправі через неподання доказів при пред`явленні позову залишати заяву без руху та повертати її позивачу. Також суд першої інстанції не звернув уваги на те, що ОСОБА_1 заявлялися вимоги про розірвання шлюбу, однак в цій частині позовних вимог, суд першої інстанції не вирішив питання щодо відкриття провадження у справі. Частиною 4 статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права. У пункті 55 рішення у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року ЄСПЛ підкреслив, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направленню справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. За таких обставин ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 03 лютого 2020 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий С. К. Медвецький Судді: С. Г. Копаничук В. В. Оніщук

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»