Постанова 4855 № 825/1234/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 825/1234/17 Суддя (судді) першої інстанції: Бородавкіна С.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 березня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого-судді Парінова А.Б., суддів: Беспалова О.О., Ключковича В.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Товариство з обмеженою відповідальністю ''Інвестиційно-розрахунковий центр'' про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року позов задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича щодо не включення ОСОБА_1 до списку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в Публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду та постановити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивач не є вкладником проблемного банку, оскільки відповідно до приписів чинного законодавства вкладом є кошти залучені саме банком, у той час як кошти позивача були залучені фінансовою компанією як позика з подальшим поверненням їх на рахунок позикодавця. Разом з цим, відповідач акцентує увагу суду, що укладені договори є договорами позики, а не банківського вкладу, та укладені між позивачем та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" є двосторонніми, без участі Банку як повіреного, а відтак, такі кошти не є вкладами, а тому гарантії Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" на позивача не поширюються. За наведених обставин, відповідач стверджує, що судом першої інстанції була недостатньо досліджена правова природа Договору, а також його суб`єктний склад. Крім того, апелянт також вказує про те, що Банком було порушено обмеження, встановлені Постановою № 917/БТ зі змінами внесеними постановою № 295, а тому укладення Договору відступлення прав вимоги здійснено з порушенням вимог чинного законодавства та відповідно є нікчемним у відповідності до положень п.п. 2, 7, 8, 9 ч. 3 ст. 38 ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". За наведених обставин, апелянт вважає, що внаслідок неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також неправильного дослідження доказів та застосування норм матеріального права, судом першої інстанції було прийнято незаконне та необґрунтоване судове рішення. Позивачем відзиву на апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" подано не було. У судове засідання учасники судового процесу, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, явку уповноважених представників не забезпечили та про причини їх неявки суду не повідомили. За наведених обставин та керуючись приписами ч. 1 ст. 311 та ч. 2 ст. 313 КАС України, судова колегія вирішила подальший розгляд даної справи здійснювати у порядку письмового провадження. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного. Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 23.10.2015 між ОСОБА_1 (клієнт) та ПАТ "Банк Михайлівський" (банк) укладено договір № 980-054-000000905 банківського рахунку "Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)", за умовами якого банк по ініціативі клієнта відкриває клієнту на його ім`я поточний рахунок № НОМЕР_1 в гривні для зберігання грошей клієнта і здійснює його розрахунково-касове обслуговування за допомогою платіжних документів відповідно до вимог чинного законодавства України, умов цього договору та розпоряджень клієнта, а клієнт зобов`язується оплачувати послуги банку. 22.04.2016 між позивачем та ТОВ "ІРЦ" було укладено договір № 980-054-000226630 "Суперкапітал" (з виплатою процентів щомісячно), за умовами якого ОСОБА_1 передає ТОВ "ІРЦ" у власність грошові кошти в розмірі, порядку та на строк, передбачені цим договором, а ТОВ "ІРЦ" зобов`язується повернути кошти позивачу та виплатити проценти, в порядку та на умовах, встановлених цим договором (п. 1.1 договору). Відповідно до п.1.2 договору ТОВ "ІРЦ" приймає від ОСОБА_1 у власність кошти на наступних умовах: сума коштів - 180 000,00 грн., строк користування коштами - не більше 181 днів, кошти передаються - з дати укладання цього договору по 20.10.2016, розмір процентів за користування коштами - ставка: 33,54% річних, що складає 27% річних після утримання податку з таких процентів, періодичність сплати нарахованих процентів - щомісячно, в дату, що відповідає даті підписання договору, за період з дати попередньої виплати (а для першої виплати - з дня, наступного за датою укладення договору) по дату, що передує даті фактичної виплати процентів, а проценти за місяць, в якому кошти повертаються, в т.ч. при достроковому поверненні коштів - не пізніше дня повернення коштів за період аналогічний вищевказаному, ТОВ "ІРЦ" сплачує позивачу проценти і кошти у безготівковій формі на рахунок № НОМЕР_2 та № НОМЕР_1 в ПАТ "Банк Михайлівський". 22.04.2016 позивачем внесено на поточний рахунок 180 000,00 грн, які були передані ТОВ "ІРЦ", що підтверджується платіжним дорученням № 5516338 (т. 1 а.с. 15). Згідно з даними наявної у справі виписки по особовим рахункам з 19.05.2016 по 31.10.2016 вбачається, що 19.05.2016 на поточний рахунок ОСОБА_1 надійшли кошти від ТОВ "ІРЦ" в розмірі: 180000,00 грн. з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором № 980-054-000226630 від 22.04.2016". В подальшому, на підставі рішення Національного банку України від 23.05.2016 №14/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних" Виконавчою дирекцією Фонду гарантування прийнято рішення від 23.05.2016 № 812 "Про затвердження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора", яким розпочато процедуру виведення ПАТ "Банк Михайлівський" з ринку, шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації. Відповідно до рішення Правління Національного банку України №124-рш від 12.07.2016 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №1213 від 12.07.2016, згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" з 13.07.2016 по 12.07.2018 включно. Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №1702 від 01.09.2016 змінено Уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський", призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський" Волкову О.Ю. з 05.09.2017. Судом також встановлено, з 25.01.2017 Волкову О.Ю. делеговано повноваження з 25.01.2017, визначені ст. 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". 21.07.2016 та 06.12.2016 позивач звертався до Уповноваженої особи із заявами про включення інформації про нього до переліку осіб, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду та виплату йому відшкодування в розмірі 180 000,00 грн. Листом від 16.06.2017 за № 3Г/20948 Уповноважена особа повідомила ОСОБА_1 про те, що договір від 22.02.2016 № 980-054-000226630, укладений ним безпосередньо з ТОВ "ІРЦ", без участі ПАТ "Банк Михайлівський" як повіреного, у зв`язку з чим вказаний договір не відповідає вимогам Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживанням у сфері банківських та інших фінансових послуг" за своїм суб`єктним складом. Листом від 29.07.2016 № ЗГ4/129 позивачу було надано довідку ПАТ "Банк Михайлівський" про стан рахунку НОМЕР_1 , відповідно до змісту якого 19.05.2016 на його поточний рахунок надійшли кошти від ТОВ "ІРЦ" в розмірі: 180000,00 грн. з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором № 980-054-000226630 від 22.04.2016". Зазначеною довідкою також повідомлено позивача, що зараховані кошти на його поточний рахунок НОМЕР_1 з рахунку ТОВ "ІРЦ" № НОМЕР_3 в сумі 180000,00 грн., є нікчемним правочином в силу положень ст. 215 Цивільного кодексу України та п. 7-9 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (а.с.18). Крім того, повідомленням ПАТ "Банк Михайлівський" від 29.07.2016 № ЗГ4/129/1 про нікчемність правочину ОСОБА_1 також проінформовано, що переказ коштів (транзакція), здійснений ТОВ "ІРЦ" 19.05.2016 в сумі 180000,00 грн. з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором № 980-054-000226630 від 22.04.2016 на рахунок НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 , є нікчемним. Позивач не погодившись з бездіяльністю та висновками уповноваженої особи Фонду щодо не включення його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що обставини щодо наявності визначених п.п. 7, 9 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" підстав нікчемності правочину не знайшли свого підтвердження, а відповідач належних та допустимих доказів щодо цього не надав. Відтак, з огляду на те, що Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" містить імперативну вимогу відшкодувати за рахунок Фонду кошти владнику за його вкладом, та за умови недоведеності протиправних дій позивача щодо повернення коштів на його рахунок за договором позики від 22.04.2016 № 980-054-000226630, Уповноважена особа зобов`язана внести ОСОБА_1 до переліку осіб, що мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду та надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про позивача, як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування за вкладом. Переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23 лютого 2012 року № 4452-VI (далі по тексту - Закон № 4452-VI). Відповідно до ч.1 статті 3 Закону України № 4452-VI Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Частина 1 статті 26 Закону № 4452-VI визначає, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 2 Закону № 4452-VI вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти. Вкладником в розумінні п.4 ч.1 статті 2 Закону № 4452-VI - є фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката. Слід зазначити, що статус вкладника банку, з-поміж іншого, передбачає наявність вкладу, залученого, в тому числі, на умовах договору банківського рахунка, у зв`язку з чим та з огляду на встановлені судом обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач є вкладником ПАТ "Банк Михайлівський". Разом з цим, колегія суддів зазначає, що згідно з приписами ч.1-3 статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Частина 6 статті 27 Закону № 4452-VI визначає, що уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону. Аналогічні правові норми визначені також розділом ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року № 14 (далі по тексту - Положення № 14). Крім того, пунктом 6 розділу ІІІ Положення регламентовано, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників. Наведені норми законодавства вказують, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає такі етапи: 1) складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру. При цьому, колегія суддів зауважує, що передбачені Законом гарантії за вкладом поширюються на осіб, які мають правовий статус вкладника неплатоспроможного банку у розумінні статті 2 Закону. Як було встановлено судом, позивача не включено до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, у зв`язку з нікчемністю, на думку відповідача, переказу коштів (транзакції), здійсненого ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" на поточний рахунок позивача на підставі ст.ст. 215, 216 Цивільного кодексу України та ст. 37, п.п. 7,9 ч. 3 ст. 38 Закону №4452-VI. Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, переведені кошти були прийняті банком, що також підтверджено виписками по особовим рахункам позивача, що знаходяться в матеріалах справи, вказані дії вчинялися платником ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" з виконання договору, який на той момент діяв та не був розірваний у судовому порядку з підстав його неналежного виконання стороною. Вказані обставини апелянтом не заперечувались і не спростовані. Відповідно до п.4 ч.2 статті 37 Закону №4452-VI, Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині 2 статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів. Згідно ч.2 статті 38 Закону № 4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов`язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті. Частиною 3 статті 38 Закону № 4452-VI визначено перелік обставин за якими правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема: 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України, 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства. Таким чином, перевірка правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення таких, що є нікчемними, здійснюється відносно правочинів (у тому числі договорів) укладених саме з банком, як стороною відповідного правочину. Посилання відповідача на те, що операції на банківському рахунку позивача, які мали місце 22 квітня 2016 року, мають ознаки нікчемності, судом оцінюється критично з огляду на помилкове ототожнення Уповноваженою особою понять банківської операції (трансакції) та правочину. Трансакція - інформація в електронній формі про окрему операцію із застосуванням платіжної картки, яка сформована за результатами її виконання, що визначено постановою Правління Національного банку України № 620 від 10 грудня 2004 року. Натомість поняття правочину в визначено ст. 202 ЦК України, відповідно до якої правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Отже, відповідач повинен був насамперед встановити, щодо якого правочину виник сумнів, лише після цього встановлювати ознаки нікчемного правочину. При цьому оцінка банківських операції, що здійснені на виконання такого правочину не може впливати на права та обов`язки його сторін. Відповідно до статті 1062 ЦК України на рахунок за банківським вкладом зараховуються грошові кошти, які надійшли до банку на ім`я вкладника від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. При цьому вважається, що вкладник погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про рахунок за вкладом. Кошти, помилково зараховані на рахунок вкладника, підлягають поверненню відповідно до статті 388 цього Кодексу. ПАТ "Банк Михайлівський" при проведенні розрахункових операцій зазначених фактів не було встановлено, а отже операції по перерахунку коштів здійснені правомірно, з дотриманням діючого законодавства України. Отже, кошти на поточному рахунку позивача за договором банківського рахунку, є вкладом у розумінні Закону та підлягають відшкодуванню за рахунок коштів Фонду. Доказів, які б спростовували зазначене або підтверджували наявність підстав для відмови у відшкодуванні коштів за вкладом, передбачених ч. 4 статті 26 Закону, Уповноваженою особою суду не надано. В обґрунтування необхідності скасування судового рішення апелянт зазначає, що між ПАТ "Банк Михайлівський" (новий кредитор) та ТОВ "ІРЦ" (первісний кредитор) укладено договір відступлення права вимоги від 19 травня 2016 року №1, що, за твердженням відповідача, відбулося у порушення постанови Правління Національного банку України від 22 грудня 2015 року №917/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку". Водночас, колегія суддів критично оцінює вказані доводи апелянта, оскільки саме по собі отримання ПАТ "Банк Михайлівський" коштів на рахунки згідно з укладеними позивачем договорами не призводить до автоматичного визнання таких переказів нікчемними, та суперечило б чинному законодавству. Натомість, як було встановлено судом, та не спростовано апелянтом, на банківських рахунках позивача, що відкриті в ПАТ "Банк Михайлівський", перебували грошові кошти, що підтверджується виписками по особовому рахунку. Зазначені кошти, які надійшли від ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр", відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 2, ч. 1 ст. 26 Закону є вкладом та власністю позивача. При цьому, колегія суддів зауважує, Закон не встановлює обмежень в частині походження коштів вкладу, а саме, що вкладом повинні бути кошти, внесені безпосередньо вкладником чи для вкладника. Ключовим є сам факт знаходження на рахунку вкладника грошових коштів. Також суттєвим для вирішення справи є те, що перерахування коштів з рахунку ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" на поточний рахунок позивача здійснено 19 травня 2016 року, тобто до прийняття рішення Національним банком України від 23.05.2016 №14/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних". Крім того, колегія судів звертає увагу, що з метою захисту прав фізичних осіб, які були ошукані за посередництвом банку, в тому числі і клієнтів ПАТ "Банк Михайлівський", та унеможливлення мультиплікації таких схем у майбутньому Верховною Радою України 15 листопада 2016 року прийняті зміни до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Положення п. 15 Прикінцевих Положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг", вступили в силу 19 унеможливлення 2016 року, яким передбачено, що до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим Законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника. Згідно абз. 2 п. 15 Перехідних положень Фонд гарантування вкладів фізичних осіб зобов`язано ретельно вивчити документи щодо кожної фізичної особи, яку прирівняно до вкладника і кошти якої прирівняні до вкладу цим пунктом, і не пізніше 20 робочих днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" розпочати за рахунок коштів Фонду у межах суми відшкодування, визначеної частиною першою статті 26 цього Закону, виплату відшкодування коштів фізичним особам, які набули право на таке відшкодування у зв`язку з їх прирівнянням до вкладників. Зі змісту додатку 1 до акту № 2 Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів), які відповідають критеріям нікчемності від 01 червня 2016 року вбачається, що 11 листопада 2014 року між ТОВ "ІРЦ" та ПАТ "Банк Михайлівський" було укладено Договір доручення № 1 (далі - Договір доручення), згідно з умовами якого Банк, в якості Повіреного, мав здійснювати пошук, залучення та надання фізичним особам (далі - Клієнти) консультацій про умови та можливість передачі останніми у позику грошових коштів на користь Товариства, як Довірителя, на умовах строковості та платності. У відповідності до предмету Договору доручення Банк мав укладати договори, що передбачають отримання/залучення Товариством грошових коштів у позику від фізичних осіб, за формою, передбаченою відповідним додатком до даного Договору доручення. На виконання вищезазначеного Договору доручення Банком від імені Товариства укладались з фізичними особами (Клієнтами) договори позики за встановленою формою, та залучались кошти на рахунок Товариства (далі - Договір позики). Викладеним, на переконання судової колегії, спростовується посилання апелянта на те, у межах спірних правовідносин ПАТ "Банк Михайлівський" не виступав повіреним. Отже, з огляду на встановлені обставини справи та норми чинного законодавства,колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, а тому позивач протиправно не був включений до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів, оскільки в матеріалах справи у наявності належні та допустимі докази щодо підтвердження надходження коштів на рахунок позивача в установі банку. У свою чергу, відповідачем під час судового та апеляційного розгляду даної справи не доведено правомірність прийнятих ним рішень, а наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Разом з цим, колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції було у повній мірі встановлено обставини справи, яким надано належну правову оцінку із дотриманням діючих норм матеріально та процесуального права. За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на зазначене, та враховуючи, що колегією суддів не встановлено порушень судом першої інстанції під час вирішення даної справи, які відповідно до ст. 317 КАС України є підставою для його скасування, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної постанови суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. ст.242, 308, 311, 315-316, 321, 322, 329, 331 КАС України суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича - залишити без задоволення. Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя Парінов А.Б. Судді Беспалов О.О. Ключкович В.Ю.