LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4818622/435/18

від 05.03.2020 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» задовольнити частково. Рішення Золочівського районного суду Харківської області від 26 грудня 2019 року змінити в частині відмови у задоволенні позо…

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 березня 2020 року м. Харків Справа № 622/435/18 Провадження № 22-ц/818/1876/20 Категорія: договірні Харківський апеляційний суд у складі: судді-доповідача: Кіся П.В., суддів: Хорошевського О.М., Яцини В.Б., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Харкові апеляційну скаргу акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» на рішення Золочівського районного суду Харківської області від 26 грудня 2019 року у складі судді Шабас О.С. у цивільній справі № 622/435/18 за позовом акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - встановив: 24.04.2018 року АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулось до суду з позовом в якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № б/н від 26.10.2007 року у сумі 65072,98 грн., а також судові витрати. В обґрунтування позовних вимог АТ КБ «ПРИВАТБАНК» зазначало, що відповідно до укладеного договору № б/н від 26.10.2007 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 21600,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22.80% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Підписанням даної заяви відповідач надав свою згоду на погодження із «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті Приватбанку. Анкета-заява, з Умовами та Тарифами в сукупності складають Договір про надання банківських послуг. Зі свого боку позивач виконав умови договори, надавши відповідачу кредитні кошти. Відповідач всупереч вимог ст.ст.509, 526, 527, 530, 549, 598, 599, 610, 617, 1054 ЦК України свої зобов`язання не виконала, грошові кошти на погашення отриманої суми кредиту не вніс, внаслідок чого утворилась заборгованість яка станом на 01.04.2018 року у розмірі 65072,98 грн., яка складається з наступного: 12148,65 грн. - заборгованість за кредитом; 47237,52 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2350,00 грн. - заборгованість за пенею та комiсiєю; а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 250.00 грн. - штраф (фіксована частина); 3086.81 грн. - штраф (процентна складова). Рішення Золочівського районного суду Харківської області від 26 грудня 2019 року позовні вимоги АТ КБ «ПРИВАТБАНК» задоволені частково. Суд вирішив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість по кредитному договору № б/н від 26.10.2007 року у розмірі 12148,65 грн. та судовий збір в розмірі 328,96 грн. В іншій частині позовних вимог АТ КБ «ПРИВАТБАНК» суд вирішив відмовити. В апеляційній скарзі АТ КБ «ПРИВАТБАНК» просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволені позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, з тих підстав, що судове рішення є незаконним, необґрунтованим, та прийнято з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. В обґрунтування апеляційної скарги АТ КБ «ПРИВАТБАНК» зазначає, що суд першої інстанції зробив помилковий висновок про відсутність підстав для стягнення з відповідача відсотків по кредиту, пені та штрафів в повному обсязі, допустивши грубе порушення норм цивільного права. Також не надав належної оцінки погоджену сторонами та підписану відповідачем заяву від 26.10.2007 року та довідку від 26.10.2007 року про умови кредитування. Встановивши, що банк надав відповідачу кредит, а відповідач його не повернув, місцевий суд не мав жодних підстав відмовляти у стягненні відсотків по кредиту. Відповідач ОСОБА_1 відзив на апеляційну скаргу не подав. Суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. ст. 7, 19, 274, 368, 369 ЦПК України, зважуючи на відсутність обґрунтованих клопотань про наявність підстав для зміни встановленого ухвалою суду порядку апеляційного перегляду справи, розглядає справу за апеляційною скаргою в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи. Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставин справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке. У відповідності до ч. 1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно до ч.4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами досягнення між сторонами згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, в зв`язку з чим позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за відсотками, пенею та штрафів внаслідок порушення відповідачем умов кредитного договору є необґрунтованими. Колегія суддів не може погодитись з такими висновком суду першої інстанції в повному обсязі з огляду на таке. Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договорів та визначенні умов з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, вимог розумності та справедливості . Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. З матеріалів справи вбачається, що відповідно до заяви № б/н від 26.10.2007 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 21600,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,80% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України). Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України). За змістом ст.634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. За змістом ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Частинами першою, другою статті 551 ЦК України, визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Згідно із ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). Згідно зі ст.1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. За таких обставин апеляційний суд не вбачає підстав для застосування до спірних правовідносин правил ч.1ст. 634 ЦК України, за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПРИВАТБАНК» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову. Наданий позивачем Витяг з Умов та правил надання банківських послуг «ПРИВАТБАНКУ», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника. Витяг з Тарифів обслуговування кредитної картки не містить підпису відповідача, тому його не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 26.10.2007 року шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань. Як вбачається з матеріалів справи у заяві позичальника від 26.10.2007 року процентна ставка за кредитом встановлена як 22,80% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Крім того, підтвердженням встановлення відсоткової ставки за користування кредитними коштами та пені, міститься в Довідці про умови кредитування, яка особисто підписана відповідачем ОСОБА_1 26.10.2007 року. Однак суд першої інстанції на це уваги не звернув. Як вбачається з матеріалів справи, а саме із розрахунку заборгованості, Банком, декілька разів змінювалась відсоткова ставка за користування кредитними коштами. Заява на отримання кредиту, підписана позичальником, обумовлює плату за користування кредитом у розмірі 22,80 % річних на залишок заборгованості. Згідно ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже, якщо сторони кредитного договору досягнули домовленості щодо всіх його умов, у тому числі щодо збільшення банком в односторонньому порядку процентної ставки за кредитом з дотриманням певної процедури , то таке збільшення може відбуватися виключно в разі дотримання передбаченої договором процедури підвищення процентної ставки (лише повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди), дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора, тощо. Матеріали справи не містять згоди ОСОБА_1 на збільшення процентної ставки за кредитом скріпленої його особистим підписом. Приписами ч.1 ст. 10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. В своїх додаткових поясненнях до апеляційної скарги, представник позивача Кураксіна О.І. вказує наступне. На підставі поданої Заяви відповідачу було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 . Строк дії картки вказано на лицевій стороні Картки (місяць та рік). Картка діє до останнього календарного дня вказаного місяця. Отже, строк перевипущеної картки до останнього дня 07/2016 року . Також в матеріалах вищевказаної цивільної справи наявна "Довідка про умови кредитування з використанням кредитки "Універсальна, 55 днів пільгового періоду" з якої чітко вбачається, що відповідачу встановлено поточну процентну ставку у розмірі 1,9 % (22,8 % на рік, 0,063 % в день), вказано розміри комісії. У разі не погашення заборгованості на протязі пільгового періоду за користування Кредитом і Овердрафтом Банк нараховує проценти в розмірі, встановленому Тарифами Банку, з розрахунку 360/365 календарних днів на рік. Розмір відсоткової ставки встановлено в Заяві позичальника на рівні 1,9 % на місяць (0,063 % в день) або 22,8 % на рік. Заборгованість за кредитним договором станом на 01.04.2018 року, яка підлягає стягненню, складається з такого: тіло кредиту - 12148,65 грн. (задоволено судом першої інстанції); відсоткова ставка згідно Довідки про умови кредитування - 22,8 % на рік; дата коли виникла прострочка по відсоткам (відповідно до розрахунку заборгованості) - 02.04.2015 року; строк дії картки - 07/2016; остання оплата в рахунок погашення заборгованості - 29.03.2016 та 26.04.2016 роки. Період за який необхідно стягнути заборгованість за відсотками, з урахуванням відсоткової ставки - 22,8 % на рік / 1,9 % на місяць / 0,063 % в день (в межах строків позовної давності в три роки, а також за умови нарахування відсотків до закінчення строку дії картки) - з 02.04.2015 року по 31.07.2016 року = 485 днів прострочки за відсотками. Сума заборгованості за відсотками в межах строків позовної давності складає: 12148,65 грн. (тіло кредиту) х 0,063 % (відсотки за день) / 100 х 485 (днів прострочки за відсотками) = 3712,02 грн. Сума за відсотками, яка підлягає до стягнення - 3712,02 грн. Розмір комісії, відповідно до Довідки про умови кредитування а також Заяви позичальника, яка підлягає стягненню - 1943,78 грн. (з урахуванням кількості місяців з моменту виникнення прострочки за тілом кредиту та строків давності по стягненню комісії). 02.04.2015 року (момент виникнення прострочки за тілом кредиту) - 31.07.2016 року (останній день строку дії картки) складає - 16 місяців. Відповідно до Довідки про умови кредитування, ставка комісії за несвоєчасне погашення заборгованості, складає 1% від заборгованості, але не менше 10 грн. на місяць: 16 місяців х 121,49 грн. (1% від суми заборгованості по тілу) = 1943,78 грн.; сума по комісії, яка підлягає стягненню - 1943,78 грн. З урахуванням викладеного, колегією суддів було перевірено зроблений представником позивача розрахунок заборгованості по відсоткам та комісії. Станом на 01.04.2018 року заборгованість за тілом кредиту становить 12148,65 грн. період нарахування відсотків з 02.04.2015 року по 31.07.2016 року - 485 днів. Розмір нарахованих процентів за період з 02.04.2015 року по 31.07.2016 року складає (12148,65 х 22,80%)* 485 / 365 = 3712,02 грн. Сума по комісі, яка підлягає стягненню - 1943,78 грн. (16 місяців х 121,49 грн. (1% від суми заборгованості по тілу). Таким чином, загальний розмір відсотків та комісії, що підлягає стягненню станом на 01.04.2018 року складає:3712,02 + 1943,78 = 5655,80 грн. За таких обставин рішення суду першої інстанції відповідно до п.2 ч.1 ст. 374 та п.п. 2-4 ст. 376 ЦПК України підлягає зміні в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за відсотками та комісії у загальному розмірі 5 655,80 грн., задовольняючи вимоги позивача у цій частині. Відповідно до ч. 1, ч. 13 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що апеляційний суд задовольняє апеляційну скаргу частково та змінює рішення суду першої інстанції, за правилами п. 2 ч. 2, ч. 13 ст. 141, п.п. б, в п. 4 ч. 1 ст. 382 ЦПК України , здійснює новий розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом справи у суді першої інстанції стягуючи їх з відповідача на користь позивача у розмірі 482,08 грн та відповідно до розміру задоволених вимог стягує судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 723,12 грн. Керуючись ст.ст.367, 368, п.2 ч.1 ст.374, ст.ст.376, 381, 382-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, --

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» задовольнити частково. Рішення Золочівського районного суду Харківської області від 26 грудня 2019 року змінити в частині відмови у задоволенні позову про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» суми заборгованості за відсотками та комісії. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП - НОМЕР_2 ) на користь акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д; адреса для листування: 49094, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50; код ЄДРПОУ 14360570, рахунок НОМЕР_3 ) суму заборгованості по відсоткам та комісії за кредитним договором №б/н від 26.10.2007 року в розмірі 5 655 (п`ять тисяч шістсот п`ятдесят п`ять) грн. 80 коп. Судові витрати перерозподілити. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП - НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д; адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50; код ЄДРПОУ 14360570, рахунок НОМЕР_3 судовий збір у розмірі 482 (чотириста вісімдесят дві) грн. 08 коп. у якості відшкодування судових витрат по оплаті судового збору за подання позовної заяви. В іншій частині рішення Золочівського районного суду Харківської області від 26 грудня 2019 року залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП - НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д; адреса для листування: 49094, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50; код ЄДРПОУ 14360570, рахунок НОМЕР_3 судовий збір у розмірі 723 (сімсот двадцять три) грн. 12 коп, у якості відшкодування витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення лише за наявності підстав, передбачених ст. 389 ЦПК України. Повне судове рішення складено 05 березня 2020 року. Головуючий: П.В. Кісь Судді : О.М. Хорошевський В.Б. Яцина

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»