Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/5925/19

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 березня 2020 р.Справа № 520/5925/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Ральченка І.М., Суддів: Катунова В.В. , Бершова Г.Є. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду питання про прийняття додаткової постанови в адміністративній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Кухар М.Д., повний текст складено 23.09.19 року по справі № 520/5925/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію Головного управління ДФС у Харківській області № 2571 /Б/ІІІК/20-40-13-02-11 від 06.06.2019 року. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2019 року позовні вимоги залишено без задоволення. Не погодившись із таким рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просив скасувати оскаржуване рішення, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2019 по справі № 520/5925/19 скасовано. Прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною та скасовано індивідуальну податкову консультацію Головного управління ДФС у Харківській області № 2571 /Б/ІІІК/20-40-13-02-11 від 06.06.2019 року. Представником позивача надано заяву про ухвалення додаткового рішення стосовно вирішення питання про судові витрати, у якій просив здійснити розподіл витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000 грн., понесених позивачем під час розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій. На підставі п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв`язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, вважає заяву про ухвалення додаткового рішення обґрунтованою з огляду на наступне. Відповідно до ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати. Згідно з ч. 1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Положеннями п. 1 ч. 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до ч. 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Так, відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Відповідно до ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. Крім того колегія суддів звертає увагу на положення ч. 6 та ч. 7 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до яких, визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Також, за змістом частини 9 статті 139 КАС при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору. У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) від 23 січня 2014 року (справа «East/West Alliance Limited» проти України» (заява № 19336/04)) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). Відповідачем надано клопотання про зменшення розміру судових витрат, у якому відповідач заперечив проти задоволення клопотання позивача, оскільки вважав витрати не правову допомогу неспівмірними із виконаною роботою. Так, до поданого клопотання про вирішення питання про судові витрати представником позивача додано копію договору 11.06.2019 року між Бавикіним В.М. та адвокатом Орловим О.О. про надання правничої допомоги № 21/Б. Додатком № 1 до договору про надання правничої допомоги № 21/Б від 11.06.2019 сторони погодили вартість робіт та послуг, наданих адвокатом, а саме гонорар адвоката за ведення справи щодо оскарження індивідуальної податкової консультації № 2571 /Б/ІІІК/20-40-13-02-11 від 06.06.2019 року у суді першої інстанції складає 5000 грн., за ведення справи у суді апеляційної інстанції - 10000 грн. Відповідно до акту виконаних робіт від 11.09.2019 року адвокатом Орловим О.О. під час розгляду справи у суді першої інстанції надано наступні послуги: - вивчення документів стосовно предмета позову; - складення та подання позовної заяви у справі № 520/5925/19 з відповідними доказами; - складення та подання клопотання від 25.07.2019 про залучення до участі у справі третьої особи; - складення та подання клопотання від 15.08.2019 про приєднання додаткових доказів до матеріалів справи; - складення та подання клопотання від 21.08.2019 про долучення додаткових доказів; - складення та подання заяву від 01.08.2019 в порядку статті 139 КАС України; - участь у судових засіданнях Харківського окружного адміністративного суду 13.08.2019, 15.08.2019 та 11.09.2019 у справі № 520/5925/19. Також, відповідно до акту виконаних робіт від 15.01.2020 року адвокатом Орловим О.О. під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції надано наступні послуги: - складення та подання апеляційної скарги на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2019 у справі № 520/5925/19; - складення та подання заяви від 04.11.2019 про усунення недоліків; - складення та подання заяви від 26.11.2019 в порядку статті 139 КАС України; - складення та подання заяви про відкладення розгляду справи від 17.12.2019; - складення та подання додаткових пояснень від 17.12.2019. Відповідно до розписок від 16.08.2019, 02.12.2019 про отримання гонорару до договору № 21/Б про надання правничої допомоги від 11.06.2019 позивачем сплачені кошти у якості оплати за юридичні послуги у загальному розмірі 15000 грн. Судовим розглядом встановлено, що за наслідками апеляційного оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2019 року по справі № 520/5925/19, що ухвалене не на користь позивача, апеляційна скарга задоволена, рішення суду першої інстанції скасовано, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Однак, колегія суддів доходить висновку, що частина витрат у зв`язку із наданими послугами не підлягає відшкодуванню з огляду на наступне. Такі послуги як вивчення документів стосовно предмета позову та складення/подання позовної заяви у справі № 520/5925/19 з відповідними доказами за своїм змістом є складовими єдиного процесу щодо підготовки та складення адміністративного позову. Крім того, дослідивши матеріали справи колегія суддів звертає увагу, що позовна заява викладена на 4 аркушах, із яких виклад позиції позивача стосовно предмету спору із зазначенням обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, займає фактично 1 аркуш. В іншій частині позовна заява містить обґрунтування понесених позивачем витрат на правничу допомогу. Також, колегія суддів вважає безпідставним відшкодування витрат, пов`язаних зі складенням та поданням клопотання від 25.07.2019 про залучення до участі у справі третьої особи, оскільки протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2019 у задоволенні такого клопотання відмовлено, отже такі дії адвоката не мали жодних юридичних наслідків для позивача та впливу на рух справи. Стосовно участі представника позивача у судових засіданнях 13.08.2019, 15.08.2019 та 11.09.2019, у яких відповідно до акту виконаних робіт адвокатом надавались пояснення суду, викладались міркування та доводи, колегія суддів звертає увагу на наступні обставини. Судове засідання 13.08.2019 тривало 15 хв., на якому вирішено питання щодо відмови представнику позивача у задоволенні клопотання про залучення третьої особи, до матеріалів справи долучено відзив на позовну заяву, оголошено перерву у зв`язку із витребуванням доказів. Судове засідання 15.08.2019 тривало 3 хв., на якому закінчено підготовче провадження та визнано можливим перейти до розгляду справи по суті. Розгляд справи по суті здійснений у судовому засіданні 11.09.2019, що тривало 50 хв. Отже, загальна тривалість судових засідань у даній справі у суді першої інстанції склала 1 год. 8 хв. Стосовно понесених позивачем витрат у зв`язку із переглядом рішення суду першої інстанції Другим апеляційним адміністративним судом слід вказати наступне. Так, апеляційна скарга позивача викладена на 6 аркушах. При цьому, обґрунтування вимог апеляційної скарги із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права, займає фактично менше 2 аркушів. Інші 4 аркуша містять позицію позивача щодо відшкодування витрат на правничу допомогу. Крім того, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду ввід 18.10.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з огляду на її невідповідність п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України в частині несплати апелянтом судового збору. При цьому, акт виконаних робіт від 15.01.2020 містить послуги адвоката щодо складення та подання заяви від 04.11.2019 про усунення недоліків. Втім у даному випадку слід виходити із того, що витрати, понесені позивачем у зв`язку із необхідністю усунення недоліків апеляційної скарги щодо оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2019, були обумовлені допущеними представником позивача процесуальними порушеннями, які і стали перешкодою відкриття апеляційного провадження та мали своїм наслідком залишення апеляційної скарги без руху. За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для відшкодування позивачу таких витрат. Так, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації понесених у зв`язку з розглядом справи втрат на правничу допомогу необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи. Колегія суддів у даному випадку враховує, що в порушення ч. 4 ст. 134 КАС заявником не надано детального опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом із зазначенням вартості кожної послуги окремо, оскільки актами виконаних робіт визначена загальна вартість послуг єдиною сумою без деталізації, що є необхідним для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат. Відсутність детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, зокрема, із зазначенням витраченого часу на відповідні види робіт, ставить під сумнів, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору. Визначаючи це питання, за встановлених обставин, колегія суддів виходить із того, що спірні правовідносини між сторонами склались з приводу надання податковим органом індивідуальної податкової консультації стосовно необхідності оподаткування податком на прибуток відшкодованих позивачу судових витрат у загальній сумі 7435,07 грн. відповідно до рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2019 та додаткового рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.04.2019. Отже, предмет спору у даній справі містить лише один епізод спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними, а тому суд вважає, що обґрунтованим та пропорційним до предмета спору розміром витрат на правничу допомогу є сума 5000 грн. На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для часткового задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення та стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн. Керуючись ст. ст. 243, 252, 292, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково. Прийняти додаткову постанову, якою стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (61002, м. Харків, вул. Пушкінська, 46; ЄДРПОУ 43143704) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн. Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Ральченко І.М. Судді Катунов В.В. Бершов Г.Є.