Постанова 4857 № 300/358/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 лютого 2020 рокуЛьвівСправа № 300/358/19 пров. № СК-857/6658/19 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий-суддя Довга О.І., суддя Запотічний І.І., суддя Матковська З.М, секретар судового засідання Гнатик А.З. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 травня 2019 року про залишення позовної заяви без розгляду (головуючий суддя Микитюк Р.В., м.Івано-Франківськ, проголошено о 11:52:48) у справі № 300/358/19 за адміністративним позовом відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Калуська міська рада, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління житлово-комунального господарства Калуської міської ради про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням, В С Т А Н О В И В: 18 лютого 2019 року відділ державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Калуська міська рада, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в якому просило про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням. Підставою подання даного позову є самовільне будівництво відповідачем - господарської будівлі в плані 3,4 м. на 4,5 м. за адресою: АДРЕСА_1 . Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2019 року залучено до участі в даній адміністративній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління житлово комунального господарства Калуської міської ради. Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 травня 2019 року адміністративний позов залишено без розгляду. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, відділ державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм процесуального права, просить скасувати оскаржене судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт покликається на те, що згідно пункту 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 30 березня 2012 року за загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього, строк позовної давності на вимоги про проведення перебудови самочинно збудованого чи такого, що будується, житлового будинку, прибудови до нього, будівлі, споруди чи іншого нерухомого майна, а також про знесення таких об`єктів не вважається пропущеним незалежно від тривалості часу, який минув після закінчення чи початку будівництва. Відтак, на переконання апелянта, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для залишення адміністративного позову без розгляду. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2019 року апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала. Постановою Верховного Суду від 07 листопада 2019 згадану абзацом вище ухвалу скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. 22 листопада 2019 року справу зареєстровано у Восьмому апеляційному адміністративному суді та передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Макарик В.Я., судді Большакова О.О., Матковська З.М. Ухвалою від 03 січня 2020 року задоволено заяви суддів Макарика В.Я. та Большакової О.О. про самовідвід, справу передано для повторного розподілу між суддями Восьмого апеляційного адміністративного суду. 11 січня 2020 року за результатами повторного автоматизованого розподілу справу 460/2295/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Довга О.І, судді Запотічний І.І., Матковська З.М. Розгляд справи призначено на 17 лютого 2020 року. Особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку. Разом з тим, відсутність сторін у справі, належних чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України, не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до норми ст.205 цього Кодексу. Згідно ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовільнити з огляду на наступне. Як встановлено судом з матеріалів справи, відділ державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради спільно з Калуською міською радою в березні 2018 звернувся до Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 , третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про зобов`язання знести самочинне будівництво і приведення прибудинкової території до попереднього стану. Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23 березня 2018 року відкрито провадження у справі №345/849/18. Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 04 червня 2018 року у справі №345/849/19 закрито провадження за позовом відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради до ОСОБА_1 , третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Управління житлово комунального господарства Калуської міської ради про зобов`язання знести самочинне будівництво і приведення прибудинкової території до попереднього стану у зв`язку з тим, що спори за позовом органу державного архітектурно-будівельного контролю про знесення самочинного будівництва підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства. Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради цю ухвалу не оскаржував в апеляційному порядку, та вона набрала законної сили 20 червня 2018 року. 18 лютого 2019 року Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради звернувся в Івано-Франківський окружний адміністративний суд з тотожним згаданому вище позову, який ухвалою суду від 24 травня 2019 року залишено без розгляду. Суд першої інстанції, залишаючи без розгляду адміністративний позов, дійшов висновку, що позивач пропустив строк на звернення до суду з позовом. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, зважаючи на наступне. Згідно із ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень. Як зазначено у ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Згідно з ч. 4 ст. 123 КАС України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Пунктом 8 ч. 1 ст. 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу. З матеріалів справи слідує, що 18 лютого 2019 року Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням. Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2019 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення недоліків. Вказана ухвала обгрунтована тим, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду та не подано заяви про поновлення такого строку із зазначенням поважності причин його пропуску (т.1, а.с.62-64). У зв`язку з усуненням недоліків позовної заяви та поданням позивачем заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду (т.1 а.с.67-69), ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 березня 2019 року у справі № 300/358/19 відкрито провадження з мотивувальної частини котрої слідує, що позов подано в строк встановлений законом. Однак, за результатами розгляду заяви представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 травня 2019 року позовну заяву Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради до ОСОБА_1 про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням - залишено без розгляду. Разом з тим, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушено принцип правової визначеності, оскільки спершу суд дійшов висновку, що позовну заяву подано в межах строків звернення до суду, а згодом залишив без розгляду мотивуючи тим, що позивач пропустив передбачений ч.2 ст.122 КАС України строк звернення до адміністративного суду, та на час розгляду справи не надав доказів, які б підтверджували та доводили обгрунтованість його пропуску. Так у рішенні у справі «Христов проти України» від 19 лютого 2009 року, заява №24465/04, Євросуд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Відтак колегія суддів вважає, що відкриваючи провадження у справі та зазначивши, що позов подано в строк встановлений законом, позивач правомірно сподівався на принцип правової визначеності. Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права. Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції (Європейська конвенція про захист прав людини і основних свобод 1950 року, ратифікована Законом України від 17.07.1997 №4 75/97), право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення. У справі Bellet v. Frаnсе Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Отже, як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Відтак, рішення суду про залишення позовної заяви без розгляду є передчасним, оскільки застосовані судом першої інстанції наслідки не були пропорційні, обмежили право доступу до суду і стали перешкодою для захисту прав позивача. Відповідно до ст. 320 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, коли має місце неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання. З врахуванням наведеного вище, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи, оскільки винесена з порушенням норм процесуального права та з неповним з`ясуванням обставин справи, що мають значення для справи. Керуючись статтями 139, 229, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради задовольнити. Ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 травня 2019 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 300/358/19 скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення, у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя О. І. Довга судді І. І. Запотічний З. М. Матковська Повний текст постанови складено у строк встановлений ч. 3 ст. 243 КАС України, однак підписаний повним складом суду 03.03.2020р. у зв`язку із тим що член колегії-суддя Матковська З.М. з 24.02.2020р. по 02.03.2020р. відсутня у зв`язку з перебуванням у відпустці.