Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 300/2792/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 жовтня 2021 рокуЛьвівСправа № 300/2792/21 пров. № А/857/15196/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Коваля Р.Й., суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М., розглянувши у письмовому провадженні у місті Львові апеляційну скаргу Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Івано-Франківської міської ради на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 липня 2021 року (прийняте у порядку письмового провадження у м. Івано-Франківську суддею Кафарським В.В.) у справі № 300/2792/21 за позовом Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Івано-Франківської міської ради до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : 08 червня 2021 року Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Івано-Франківської міської ради звернулося до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просило зобов`язати ОСОБА_1 привести земельну ділянку до попереднього стану шляхом знесення самочинно збудованої господарської споруди. Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 липня 2021 року позовну заяву повернуто позивачу. На обґрунтування цієї ухвали суд першої інстанції зазначив, що ця справа відноситься до категорії справ, для яких частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлений тримісячний строк звернення до суду, який позивачем пропущено, а наведені у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду обставини є неповажними. Не погодившись із цією ухвалою, її оскаржило Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Івано-Франківської міської ради, яке вважає, що ухвала суду першої інстанції прийнята з неправильним застосуванням норм процесуального права. Тому просила скасувати ухвалу суду першої інстанції і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує загалом тими ж доводами, що є в позовній заяві та заяві про поновлення строку звернення до суду. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що суд першої інстанції у цьому випадку дійшов правильного висновку про неповажність причин пропуску строку звернення до суду, тому апеляційну скаргу необхідно відхилити, а ухвалу суду першої інстанції необхідно залишити без змін. Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України у зв`язку з розглядом справи у письмовому провадженні фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Як видно з матеріалів справи, спір виник внаслідок самочинно збудованої господарської споруди ОСОБА_1 на земельній ділянці кадастровий № 2610100000:03:004:0077 по АДРЕСА_1 . У зв`язку з цим на ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, постанову по справі про адміністративне правопорушення та винесено припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 23.10.2018 з вимогою привести земельну ділянку до попереднього стану. 14.08.2019 посадові особи позивача провели перевірку виконання вимог припису, за результатами якої встановили невиконання відповідачкою припису, про що складено відповідний акт перевірки від 14.08.2019. Також складено протокол про адміністративне правопорушення від 14.08.2019 та постанову по справі про адміністративне правопорушення від 23.08.2019. У зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 припису від 14.08.2019, Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Івано-Франківської міської ради 08 червня 2020 року звернулося до суду з позовом. Колегія суддів зазначає, що враховуючи наведене, ця справа відноситься до категорії справ, для яких частиною другою статті 122 КАС України встановлений тримісячний строк звернення до суду. За приписами вказаної статті такий строк, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Відповідно до частини 1 статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням. З наведеного видно, що позивачем пропущено строк звернення до суду, оскільки 14.08.2019 за результатами проведеної позивачем перевірки, було встановлено невиконання відповідачем вимог припису та, враховуючи вимоги частини 1 статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та частини 2 статті 122 КАС України, саме з цього часу слід обчислювати строк звернення до суду позивача із вказаним позовом. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені статтею 123 КАС України, відповідно до частин першої та другої якої, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу. Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про повернення позовної заяви, оскільки висновки суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви є обґрунтованими та такими, що узгоджуються з вимогами процесуального законодавства, відповідають дійсним обставинам справи, при тому, що належних обґрунтувань обставин та доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом позивачем не наведено та не доведено, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Крім того, колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи скаржника про те, що у вирішенні цієї категорії справ змінилась позиція суду касаційної інстанції щодо обов`язку, а не права органу державного архітектурно-будівельного контролю звертатись до суду з позовом про знесення, не свідчать про поважність причин пропуску строку звернення до суду і носять внутрішній організаційних характер. Крім того колегія суддів апеляційного суду зазначає таке. Право на доступ до правосуддя не є абсолютним з точки зору його практичного забезпечення. У справіпроти Сполученого Королівства ЄСПЛ зазначив, що вказане право в силу своєї природи вимагає державного регулювання (яке може змінюватися залежно від місця та часу, з урахуванням потреб і ресурсів як суспільства, так і конкретних осіб). Разом з тим, таке врегулювання не повинно завдавати шкоди змісту цього права та конкурувати з іншими правами, встановленими Конвенцією. Під такими законними обмеженнями ЄСПЛ розглядає передбачені законом строки давності, заходи забезпечення позову, нормативне регулювання права звернення до суду. У Справі Пономарьов проти України Європейський суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 (справа Мельник проти України) погодився з тим, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. А також вказав, що зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що підстави пропуску строку на звернення до суду є неповажними, а тому позовна заява підлягає поверненню. Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням викладеного, ухвала суду першої інстанції є законною, тому підстави для скасування чи зміни ухвали суду першої інстанції відсутні. Керуючись ст.ст. 229, 243, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Івано-Франківської міської ради залишити без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 липня 2021 року в адміністративній справі № 300/2792/21 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді Л. Я. Гудим О. М. Довгополов