Постанова 4857 № 345/5438/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 липня 2020 рокуЛьвівСправа № 345/5438/19 пров. № А/857/3986/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Носа С. П., суддів Кухтея Р. В., Шевчук С. М.; за участю секретаря судового засідання Смолинця А. В.; розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 21 січня 2020 року у справі № 345/5438/19 (головуючий суддя Мигович О. М., м. Калуш) за позовом ОСОБА_1 до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради про скасування постанови про адміністративне правопорушення,- ВСТАНОВИВ: 21 грудня 2019 року Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради про скасування постанови № 02-10/09 від 22.08.2019 про накладення на позивача адміністративного стягнення за правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 96 КУпАП. В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що оскаржена постанова винесена відповідачем незаконно та суперечить вимогам чинного законодавства. Відомості зазначені в приписі, протоколі та акті від 08.08.2019, зокрема щодо відмови позивача від підпису та отримання копії документу, є недостовірними, оскільки жодний з цих документів не складався у її присутності, що є порушенням ст. 268 КУпАП. Також зазначає, що мало місце саме перепланування без втручання в несучі чи огороджувальні конструкції будівлі, а не реконструкцію. Також відповідачем не надано документів на підтвердження того, що об`єкт спірного будівництва відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС2 середні наслідки. Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 21 січня 2020 року відмовлено в задоволенні позову. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивачем ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу, в якій висловлено прохання скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального права. Зазначено, що позивач не була належним чином повідомлена про проведення позапланової перевірки, відповідно не знала про намір проведення перевірки та була відсутня на об`єкті перевірки під час її проведення, тому відповідно не могла вчинити дії по недопуску посадових осіб відповідача на об`єкт будівництва чи відмовитись від підпису в акті перевірки, приписі, протоколі, тощо. У даних документах відповідачем безпідставно вказано про відмову позивача від підпису. Виконані позивачем будівельні роботи належать до переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, а відтак при їх виконанні не можливо порушити положення п. 3 ч. 1 ст. 34 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності». Крім того, апелянт не згоден з віднесенням об`єкта будівництва до класу середніх наслідків СС2. Відповідачем подано до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в якому він просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги. Представник позивача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити. Інші особи, у судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, що відповідно до частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи (клопотання) за їхньої відсутності. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Встановлено, що на підставі направлення від 18.07.2019 № 37/02-03, працівниками відділу ДАБК протягом 01.08.2019 08.08.2019 проведено позапланову перевірку дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності за адресою: АДРЕСА_1 . За наслідками перевірки складено Акт № 08082019022 від 08.08.2019, згідно висновків якого позивачем здійснено будівельні роботи без набуття права на виконання будівельних робіт, чим порушено п.3 ч.1 ст.34 та ч.1 ст.37 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності». Також відповідачем за наслідками перевірки складено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 08.08.2019 та протокол про адміністративне правопорушення від 08.08.2019. На підставі вищенаведених матеріалів, в.о. начальника відділу ДАБК Топоров А. В. виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення № 02-10/09 від 22.08.2019, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст. 96 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17000 грн. Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій відповідача вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне. Частиною 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок № 553, чинний на момент виникнення спірних правовідносин). Пунктом 5 даного Порядку встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Згідно п. 7, п. 8, та п. 16 Порядку № 553 та ч. 3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено право відповідача проводити перевірки суб`єктів господарювання, за результатами яких складати акти, виносити обов`язкові до виконання приписи, розглядати відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладати штрафи. Пункт 17 Порядку № 553 передбачає, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Згідно п. 20 Порядку № 553 протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу. За правопорушення у сфері містобудівної діяльності, передбачені Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», визначено процедуру накладення штрафів постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244 «Про затвердження Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (далі- Постанова № 244). Згідно Постанови № 244 про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності за результатами перевірки складається протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Пунктом 11 Порядку № 553 встановлено, що посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом, видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. За результатами розгляду справи посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає, зокрема, постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Згідно постанови по справі про адміністративне правопорушення № 02-10/09 від 22.08.2019 позивачем здійснено будівельні роботи на об`єкті з реконструкції квартири за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом втручання в огороджувальні конструкції будинку з влаштуванням окремого входу та прибудовою сходової площадки із сходами щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми наслідками (СС2) без набуття права на виконання будівельних робіт, що є порушенням п. 3 ч. 1 ст. 34 та ч. 1 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Згідно п. 3 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) наслідками. Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 затверджено Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт. Крім того, згідно п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України № 466 від 13.04.2011, будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та: подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта; видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками. Частиною 1 статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля», підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Відповідно до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, станом на момент проведення перевірки відомості про реєстрацію документів, що дають право на право виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 » - відсутні. Вказане кваліфікується як виконання будівельних робіт без дозволу на виконання зазначених робіт. Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративна відповідальність. Частиною 6 ст. 96 КУпАП встановлено, що виконання будівельних робіт без дозволу на їх виконання, вчинене щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми наслідками (СС2) тягне за собою накладення штрафу від тисячі до тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Виходячи з наведеного, відповідач при винесенні оскарженої постанови діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Щодо незгоди апелянта з віднесенням об`єкта будівництва до класу середніх наслідків СС2, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Статтею 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що клас наслідків (відповідальності) будівель і споруд (далі - клас наслідків) - це характеристика рівня можливої небезпеки для здоров`я і життя людей, які постійно або періодично перебуватимуть на об`єкті або які знаходитимуться зовні такого об`єкта, матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов`язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об`єкта. Клас наслідків визначається відповідно до вимог будівельних норм, стандартів, нормативних документів і правил, затверджених згідно із законодавством. До незначних наслідків (СС1) не можуть бути віднесені об`єкти: характеристики можливих наслідків від відмови (стану об`єкта, при якому неможливо використовувати його або складову частину за функціональним призначенням) яких перевищують: рівень можливої небезпеки для здоров`я і життя людей, які постійно перебуватимуть на об`єкті, - 50 осіб; рівень можливої небезпеки для здоров`я і життя людей, які періодично перебуватимуть на об`єкті, - 100 осіб; рівень матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов`язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об`єкта, - 2500 мінімальних заробітних плат (до розрахунку збитків не включаються збитки замовників будівництва, які будують об`єкти без залучення коштів державного або місцевого бюджетів, кредитних коштів, наданих під державні гарантії, коштів державних та комунальних підприємств, бюджетних установ); пам`ятки культурної спадщини національного та місцевого значення, визначені відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини»; нове будівництво яких здійснюється в охоронній зоні пам`яток культурної спадщини національного та місцевого значення (розміри охоронної зони не можуть бути менші за два горизонтальні або два вертикальні розміри пам`ятки); об`єкти підвищеної небезпеки, ідентифіковані відповідно до Закону України «Про об`єкти підвищеної небезпеки»; житлові будинки понад чотири поверхи; об`єкти, які підлягають оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» (крім об`єктів, які виробляють електричну енергію з енергії вітру, за умови позитивного висновку уповноваженого органу з оцінки впливу на довкілля). Віднесення об`єкта до певного класу наслідків (відповідальності) здійснюється проектною організацією за погодженням із замовником будівництва. Об`єкту присвоюється найвищий клас наслідків (відповідальності) за одним із критеріїв, встановлених частиною п`ятою цієї статті. Під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю на об`єктах самочинного будівництва клас наслідків таких об`єктів визначається самостійно відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю або із залученням експертної організації чи експерта, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат. Таким чином, об`єкт будівництва «Реконструкція квартири за адресою: АДРЕСА_1 » було віднесено до класу наслідків (відповідальності) середні наслідки - СС2 на підставі ст. 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» за ознакою житлові будинки понад чотири поверхи. Щодо твердження апелянта про те, що виконані на об`єкті роботи відносяться до переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, слід зазначити наступне. Відповідно до ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» реконструкція це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Згідно п. 3.22 ДБН В.2.6-31:2016 «Теплова ізоляція будівель» огороджувальні конструкції це будівельні конструкції, що створюють теплоізоляційну оболонку будинку для збереження теплоти для опалення та/або охолодження приміщень, захисту від кліматичних впливів, поділу будинку на відокремлені частини або приміщення з різними температурними та вологісними умовами експлуатації. Таким чином зовнішня стіна балкону відповідає ознакам огороджувальних конструкцій, а тому в даному випадку має місце втручання в огороджувальні конструкції будинку. Щодо твердження апелянта про неповідомлення відповідачем позивача про проведення перевірки та ненадіслання йому постанови, слід зазначити наступне. Відділом ДАБК 18.07.2019 направлено позивачу повідомлення про проведення позапланового заходу, що підтверджується копією розрахункового документа відділення поштового зв`язку щодо оплати послуг з доставки рекомендованого поштового відправлення № 7730102532868. Під час проведення позапланової перевірки копія направлення для проведення планового (позапланового) заходу була надана позивачу. Даний факт підтверджується особистим підписом позивача на направленні № 37/02-03 від 18.07.2019. Документи складені за результатами проведення позапланової перевірки (акт № 08082019022 від 08.08.2019, протокол про адміністративне правопорушення від 08.08.2019 та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 08.08.2019) були направлені позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується розрахунковим документом відділення поштового зв`язку № 7730405722015. Примірник постанови від 22.08.2019 № 02-10/09 був надісланий позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується розрахунковим документом відділення поштового зв`язку № 7730102537070. Враховуючи, що відповідач при винесенні оскарженої постанови діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, відсутні підстави для задоволення позовних вимог. Згідно з ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає. Керуючись статтями 229, 241, 250, 272, 286, 308, 310, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 21 січня 2020 року у справі № 345/5438/19 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя С. П. Нос судді Р. В. Кухтей С. М. Шевчук Повне судове рішення складено 23.07.2020