LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4855640/1907/19

від 26.02.2020 ·

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/1907/19 Суддя (судді) першої інстанції: Смолій І.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 лютого 2020 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого-судді: Черпіцької Л.Т., суддів: Глущенко Я.Б., Собківа Я.М., секретар судового засідання: Закревської І.Л., за участю: представник позивача Тітов І.С., позивач ОСОБА_1 , представник відповідача Глущенко А.М., представник третьої особи Куденцова О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради Янович Іванни Ярославівни на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 жовтня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради Янович Іванни Ярославівни, третя особа - Міністерство юстиції України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И Л А: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради Янович Іванни Ярославівни, третя особа Міністерство юстиції України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій на об`єкт нерухомого майна що розташований за адресою: м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, будинок 6, корпус 2, квартира 3-4 є ухвала Подільського районного суду м. Києва від 17.01.2014 (справа № 758/486/14-ц), відповідно до якої заборонено вчиняти будь-які дії щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (та обтяжень щодо нього), зокрема квартири АДРЕСА_4 , однак рішенням відповідача №5124545 від 25.01.2014 заборонено вчиняти будь-які дії відносно квартири 4, корпусу 2 будинку 6 по вул. Героїв Сталінграду в м. Києві власником якої є позивач. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 жовтня 2019 року позов задоволено. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що при внесенні запису про заборону вчиняти будь-які дії щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (та обтяжень щодо нього), зокрема, квартири АДРЕСА_4 (загальною площею 181,8 кв.м), відповідачем помилково вчинено запис щодо квартири АДРЕСА_5 , яка належить позивачу. Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Доводи апеляційної скарги аналогічні, викладеним у письмовому відзиві, що міститься в матеріалах справи. Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті. Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно Договору купівлі-продажу квартири від 06.06.2008, укладеного між позивачем та ЗAT «Трест Київміськбуд-1», ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_5 , загальною площею 58,70 кв.м. Згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень в реєстрі зареєстрована заява за № 5124545 від 25.01.2014, тип заяви - рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій на об`єкт нерухомого майна що розташований за адресою: АДРЕСА_4 (опис заборони - постанова про відкриття виконавчого провадження ВП 41634144 від 24.01.2014). Ухвалою Подільського районного суду м.Києва від 17.01.2014 №758/486/14-ц заборонено вчиняти будь-які дії щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (та обтяжень щодо нього), зокрема, квартири АДРЕСА_4 (загальною площею 181,8 кв.м.). Однак, відповідачем вчинено запис № НОМЕР_1 від 25.01.2014, щодо квартири АДРЕСА_5 , яка належить позивачеві. 21.01.2019, з метою виправлення вищевказаної технічної помилки, позивач звернувся з письмовою заявою до Відділу (Центру) надання адміністративних послуг Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації. Державним реєстратором прав на нерухоме майно Янович І.Я., 22.01.2019 прийнято рішення про відмову у внесенні змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №45156720 у зв`язку з наявністю розбіжностей та невідповідностей в поданих документах. Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 №1952-IV (надалі - Закон №1952-IV). Відповідно до ст.2 Закону №1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Згідно п.2 ч.1 ст.6 Закону №1952-IV організаційну систему державної реєстрації прав становлять зокрема державні реєстратори прав на нерухоме майно. Пунктом 2 ч.1 ст.9 Закону №1952-IV передбачено, що до повноважень суб`єктів державної реєстрації прав належить зокрема здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до п.1 ч.3 ст.10 Закону №1952-IV зобов`язує державного реєстратора встановити відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах. Згідно п.5 даної статті, державний реєстратор вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження. Пунктом 10 ч.3 ст.10 Закону №1952-IV передбачено здійснення державним реєстратором інших повноважень, передбачених Законом. Згідно ч. 1 ст. 26 Закону записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав. У разі зміни ідентифікаційних даних суб`єкта права, визначення часток у праві спільної власності чи їх зміни, зміни суб`єкта управління об`єктами державної власності, відомостей про об`єкт нерухомого майна, у тому числі зміни його технічних характеристик, виявлення технічної помилки в записах Державного реєстру прав чи документах, виданих за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), за заявою власника ... вносяться зміни до записів Державного реєстру прав. Зважаючи на правильно встановлені судом першої інстанції обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність законних підстав для задоволення позову. Оскільки при внесенні запису про заборону вчиняти будь-які дії щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (та обтяжень щодо нього), зокрема, квартири АДРЕСА_4 (загальною площею 181,8 кв.м), відповідачем помилково вчинено запис щодо квартири АДРЕСА_5 , яка належить позивачеві, що, в свою чергу, свідчить про відсутність спору щодо речового права на об`єкт нерухомого майна, помилка підлягає виправленню. Разом з цим, аналізуючи всі доводи апеляційної скарги, колегія суддів враховує висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні від 21.01.1999 р. по справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід. Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують. Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради Янович Іванни Ярославівни залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 жовтня 2019 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови виготовлено 02 березня 2020 року. Головуючий суддя:Л.Т. Черпіцька Судді:Я.Б. Глущенко Я.М. Собків

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»