Постанова Вінницький апеляційний суд № 149/2081/19
від 25.02.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДСправа № 149/2081/19 Провадження № 22-ц/801/251/2020 Категорія: 62 Головуючий у суді 1-ї інстанції Войнаревич М. Г. Доповідач:Войтко Ю. Б. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 лютого 2020 року м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ: головуючого (судді-доповідача): Войтка Ю.Б., суддів Міхасішина І.В., Стадника І.М., з участю секретаря судового засідання: Безрученко Н.Р., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 апеляційну скаргу Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області на рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 14 листопада 2019 року, ухвалене під головуванням судді Войнаревича М.Г. в місті Хмільнику Вінницької області, за відсутності учасників справи, у справі № 149/2081/19 за позовом ОСОБА_1 до Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності, встановив: В серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області з позовом до Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності. Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , після смерті якої до успадкування залишилось спадкове майно у вигляді земельної ділянки площею 2,08 га, що розташована на території Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Після смерті ОСОБА_2 відсутні спадкоємці 1, 2, 3 черги. ОСОБА_1 проживала з покійною більше 5-ти років однією сім`єю, як передбачає стаття 1264 ЦК України, що підтверджується довідкою Уланівської сільської ради № 1458 від 13.04.2018, тобто фактично прийняла спадщину. Однак, оформити спадщину в нотаріальному порядку у позивача виявилось неможливим, оскільки позивач проживала разом із спадкодавцем без реєстрації. У зв`язку із вищевикладеним позивач вимушена звернутися до суду із даним позовом. В судове засідання позивач надала суду заяву, просила справу розглянути в її відсутність, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити. Представник відповідача Уланівської сільської ради надіслав до суду заяву з проханням справу розглянути за його відсутності. Позовні вимоги заперечував, оскільки будь яких доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_1 проживала разом із ОСОБА_2 на час відкриття спадщини більше 5-ти років суду надано не було. Рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 14 листопада 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області про встановлення факту юридичного значення та визнання права власності задоволено. Встановлений факт, що ОСОБА_1 проживала разом із ОСОБА_2 , без реєстрації більше п`яти років в будинку АДРЕСА_1 , а саме з 2002 року і до часу відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визнано за ОСОБА_1 , як за спадкоємцем 4-ї черги право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку площею 2,08 га, що розташована на території Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ВН № 00001832 від 09.10.2001 року належала ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Здійснено розподіл судових витрат. В апеляційній скарзі Уланівська сільська рада Хмільницького району Вінницької області просить рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 14 листопада 2019 року скасувати. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду ухвалене при неповному та всебічному з`ясуванні обставин, на які сторони посилаються на підставі своїх вимог і заперечень та недосліджених в судовому засіданні доказів, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Вказала, що як на факт спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, суд першої інстанції посилається на довідку Уланівської сільської ради № 1458 від 13.04.2018 та акт комісії від 05.04.2018. В жодному з даних документів не підтверджується термін на протязі якого позивач проживала та здійснювала догляд за спадкодавцем. Тобто єдиним доказом, який посвідчує факт того, що ОСОБА_1 проживала з спадкодавцем в матеріалах справи є заява ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Довідка була видана Уланівською сільською радою на підставі заяви позивача від 13.04.2018 та на підставі акту комісії в складі депутата Уланівської сільської ради від 05.04.2018. В даній заяві сільська рада посвідчила підписи громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а зміст вважає недостовірним, оскільки володіє зворотною інформацією про те, що громадянка ОСОБА_2 проживала за адресою АДРЕСА_1 , сама, у зв`язку з чим Уланівською сільською радою було подано заяву про заперечення позовних вимог. Однак суд першої інстанції заперечення до уваги не взяв. Крім того, довідка видана Територіальним центром соціального обслуговування Хмільницького району № 01-14-254 від 02.12.2019 свідчить про те, що спадкодавець з 31.08.2004 по 15.04.2009 знаходилася на обліку в територіальному центрі і отримувала соціальні послуги від соціального працівника, що є підтвердженням того, що вона проживала сама з 31.08.2004 по 15.04.2009. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу Уланівської сільської ради залишити без задоволення, а рішення суду від 14.11.2019 без змін. Вказує на те, що судом встановлено вірно встановлено, що вона проживала з ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою Уланівської сільської ради за № 1458 від 13.04.2018, актом комісії за участі депутата від 30.09.2019, заявами ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (довідки знаходяться в матеріалах справи). Забезпечувала ліками та продуктами харчування до дня смерті, прала особисті речі, то готувала їжу. Як ОСОБА_2 померла, провела поховання, що підтверджується довідкою Уланівської сільської ради. № 1458 від 13.04.2018. Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги. У статті 263 ЦПК України визначені наступні вимоги до законності і обґрунтованість судового рішення:
1. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
2. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
3. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
4. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
5. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Вказаним вимогам рішення суду не відповідає. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що факт, що ОСОБА_1 проживала разом із ОСОБА_2 без реєстрації більше п`яти років до часу відкриття спадщини в будинку АДРЕСА_1 , підтверджується: довідкою Уланівської сільської ради № 1458 від 13.09.2018 року; актом комісії в складі депутатів Уланівської сільської ради від 05.04.2018 року; заявою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 04.11.2019 року, відповідно в якій вказано, що з 2001 року ОСОБА_1 проживала разом із ОСОБА_2 , вела спільне господарство та здійснила поховання ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; актом комісії в складі депутатів Уланівської сільської ради від 05.04.2018 року. Суд, врахувавши заяви сторін, дослідивши матеріали справи, з метою захисту прав спадкоємця на спадщину після померлої, вважав можливим задовольнити позовні вимоги, оскільки факт, що ОСОБА_1 проживала разом із ОСОБА_2 більше п`яти років до часу відкриття спадщини в будинку АДРЕСА_1 знайшов своє підтвердження з матеріалів справи, позивач підтримує позовні вимоги, задоволення позову не суперечить вимогам та законним інтересам сторін та відповідає чинному законодавству України, не порушує прав, свобод та інтересів третіх осіб. З такими висновками суду першої інстанції апеляційний суд не погоджується. За змістом статей 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Частинами першої та другої статті 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадщину почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняттям ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу. Статтею 1264 ЦК України визначено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали із спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини. Відповідно до частини другої статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти: спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки, відсутність перебування цих осіб в іншому шлюбі. У пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо. Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 3 СК України сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства. Вказана норма визначає перелік підстав створення сім`ї. Перелік цей не є вичерпним. Підставами створення сім`ї є шлюб (стаття 21 СК України), кровне споріднення, усиновлення (стаття 207 СК України). Також сім`я може створюватися на інших підставах, що не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства. Для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім`єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім`єю. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення з спадкодавцем спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини. Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Посилаючись на факт спільного проживання із спадкодавцем однією сім`ю понад п`ять років, ОСОБА_1 доказів, які б підтверджували пов`язаність їх спільним побутом, наявністю взаємних прав та обов`язків, що є визначальним у вирішенні питання про спадкування на підставі статі 1264 ЦК України, не надала. Крім того, такі обставини спростовуються листом Територіального центру соціального обслуговування Хмільницького району № 01-14-254 від 02.12.2019, який надійшов до відповідача після ухвалення рішення, а тому не був поданий до суду першої інстанції. Зміст листа свідчить про те, що спадкодавець ОСОБА_2 з 31.08.2004 по 15.04.2009 знаходилася на обліку в територіальному центрі і отримувала соціальні послуги від соціального працівника ОСОБА_6 . Посилання позивача у відзиві на доведеність її вимог змістом довідки Уланівської сільської ради за № 1458 від 13.04.2018 не приймаються апеляційним судом, оскільки з апеляційної скарги та пояснень в судовому засіданні представника відповідача судом встановлено, що зміст такої довідки Уланівська сільська рада Хмільницького району вважає недостовірним, оскільки володіє зворотною інформацією про те, що громадянка ОСОБА_2 проживала за адресою АДРЕСА_1 , сама, у зв`язку з чим Уланівською сільською радою було подано заяву про заперечення позовних вимог. А за відсутності належних доказів про те, що позивач мала зі спадкодавцем спільний бюджет, вели спільне господарство письмові покази свідків не є беззаперечними і достатніми доказами на підтвердження тих обставин, що між спадкодавцем та позивачем існували усталені відносини, що притаманні сім`ї в розумінні частини 2 статті 3 СК України. Згідно із положеннями пунктів першого та четвертого частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 14 листопада 2019 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову. В зв`язку із задоволенням апеляційної скарги та відмовою у задоволенні позовних вимог, відповідно до статті 141 ЦПК України слід стягнути з ОСОБА_1 на користь Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1 728 грн 90 коп. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд, - постановив: Апеляційну скаргу Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області задовольнити. Рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 14 листопада 2019 року скасувати та ухвалити нове рішення. В задоволенні позову ОСОБА_1 до Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , на користь Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області, код ЄДРПОУ - 04331834, судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1 728 грн 90 коп. Постанова набирає законної сили із дня її прийняття. Касаційна скарга на постанову може бути подана до Верховного Суду протягом тридцяти днів із дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 28 лютого 2020 року. Головуючий Ю. Б. Войтко Судді: І. В. Міхасішин І. М. Стадник