Постанова 4821 № 695/2710/15-ц

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження 22-ц/821/232/20Головуючий по 1 інстанції Справа №695/2710/15-ц Категорія: на ухвалу Середа Л. В. Доповідач в апеляційній інстанції Новіков О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 лютого 2020 року : м. Черкаси Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів: Новікова О.М., Храпка В.Д., Бондаренка С.І., за участю секретаря:Матюхи В.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Дмитра Миколайовича на ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 12 грудня 2019 року у справі за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у справі за позовом публічного акціонерного товариства (ПАТ) «Райффайзен банк Аваль» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором - в с т а н о в и в : Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 30 серпня 2018 року позов ПАТ «Райффайзен банк Аваль» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто заборгованість за кредитним договором на загальну суму 8383,31 дол. США. В решті позовних вимог (зокрема, щодо стягнення пені) відмовлено. На виконання вказаного рішення видано виконавчий лист №695/2710/15-ц від 08.10.2018 про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь АТ «Райффайзен банк Аваль» заборгованості за кредитним договором №354411/4669/0324-7 від 22.05.2007 у розмірі 8383,31 дол. США, що в гривневому еквіваленті складає 18 191 грн. 03 коп. На підставі цього виконавчого листа відкрито виконавче провадження. 20 травня 2019 року ОСОБА_1 звернулась з заявою про визнання зазначеного виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Заява обґрунтована тим, рішення суду першої інстанції, на виконання якого видано виконавчий лист, оскаржувалось відповідачем в апеляційному порядку. Таким чином, рішення законної сили не набрало у зв`язку з оскарженням до апеляційного суду, а тому, виконавчий лист був виданий без достатніх на те правових підстав. Окрім того вказаний вище виконавчий лист був надісланий приватному виконавцю Недоступу Д.М., який в подальшому відкрив виконавче провадження про примусове виконання рішення суду, яке не набрало законної сили. За таких обставин заявниця просила суд зупинити виконавче провадження ВП №58771358 від 02.04.2019, витребувати виконавчий лист №695/2710/15-ц від 08.10.2018 від приватного виконавця Недоступа Д.М., визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, а приватного виконавця зобов`язати повернути безпідставно стягнуте майно у вигляді велосипеда червоного кольору без рами, який було вилучено 08 травня 2019 року в ході здійснення виконавчого провадження, відкритого на підставі незаконно виданого виконавчого листа. Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 12.12.2019 заяву задоволено частково. Визнано виконавчий лист Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 08.10.2018 року у справі №695/2710/15-ц таким, що не підлягає виконанню. Зобов`язано приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Д.М. повернути стягнуте в ході виконання виконавчого провадження за виконавчим листом №695/2710/15-ц майно: велосипед «Ardis» червоного кольору без рами, який було вилучено 08 травня 2019 року. У задоволенні решти вимог відмовлено. Ухвала Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 12.12.2019 оскаржена в апеляційному порядку приватним виконавцем Недоступом Д.М. Апелянт вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи. Зокрема, суд не встановив наявність у приватного виконавця фізичної можливості повернути вилучене майно, яке вже продано на торгах та не перебуває в розпорядженні виконавця. Крім того, суд неправильно застосував ч. 4 ст. 432 ЦПК України, за положенням якого, на думку апелянта, суд повинен був вирішувати питання про повернення вилученого та проданого майна не від приватного виконавця, а від стягувача (кредитора). Звертає увагу апеляційного суду на те, що суд першої інстанції не залучив приватного виконавця до розгляду справи, вирішення якої потенційно може вплинути на обсяг прав та обов`язків приватного виконавця, в провадженні якого перебуває виконавчий лист. Також приватний виконавець зазначає, що при відкритті виконавчого провадження він дослідив виконавчий документ на предмет відповідності вимогам ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», не встановив підстав, які б перешкоджали відкриттю виконавчого провадження. Вважаючи ухвалу необґрунтованою та незаконною в частині задоволених вимог заяви, просить її в цій частині скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні заяви у цій частині. На апеляційну скаргу надійшов відзив від ОСОБА_1 , в якому викладені доводи щодо незгоди з аргументами апеляційної скарги. Вказує, що вона 23.04.2019 надавала безпосередньо приватному виконавцю копію апеляційної скарги на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 30.08.2018 та копію постанови апеляційного суду Черкаської області від 14.11.2018, які підтверджують, що виконавчий лист не підлягає виконанню, оскільки рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 30.08.2018 набрало законної сили лише 14.11.2018. З посиланням на п. 1 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» зазначає, що виконавець зобов`язаний був перевірити чи набрало законної сили рішення, на виконання якого видано виконавчий лист. Вважаючи доводи апеляційної скарги безпідставними, просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін. Дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1 ст. 367 ЦПК України ). Відповідно до ч. 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Суд першої інстанції, частково задовольняючи заяву, виходив з того, що виконавчий лист був виданий на виконання рішення, яке ще не набрало законної сили, а тому такий виконавчий лист не породжує юридичні підстави для його примусового виконання. Тому такий виконавчий документ не може вважатись належним, оскільки виданий із порушенням порядку його видачі. За таких підстав, суд дійшов висновку про доведеність вимог заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. На підставі ч. 4 ст. 432 ЦПК України суд зобов`язав приватного виконавця повернути безпідставно стягнуте майно, яке було вилучено 08.05.2019 року в ході примусових виконавчих дій. Колегія суддів не погоджується з таким висновком районного суду. Відповідно до ч. 4 ст. 432 ЦПК Українипро виправлення помилки в виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом. Але процесуальний закон передбачає стягнення на користь боржника безпідставно одержаного стягувачем, а не приватним виконавцем. У даному випадку стягувачем є ПАТ «Райффайзен банк Аваль», який отримав кошти після реалізації майна боржника на прилюдних торгах. Отже доводи приватного виконавця в апеляційній скарзі заслуговують на увагу. Разом з тим, суд апеляційної інстанції, керуючись ч. 4 ст. 367 ЦПК України, вважає за необхідне перевірити правомірність визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Суд першої інстанції, ухвалюючи таке рішення, керувався вищевказаною статтею 432 ЦПК України і виходив з того, що виконавчий документ у даній справі був виданий стягувачу у той час, коли рішення суду першої інстанції не набрало законної сили, тобто виданий помилково. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 432 ЦПК Українисуд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржникавиправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. З матеріалів справи встановлено, що рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 30.08.2018 року (т. 1 а.с. 209 - 210) позовні вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про дострокове солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором задоволені частково та стягнено заборгованість за кредитним договором на загальну суму 8383,31 дол. США. При цьому, підстав для допущення рішення до негайного виконання не встановлено. 04.10.2018 банк звернувся з заявою про видачу виконавчого листа (т. 1 а.с. 219). 08.10.2018 Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області направлено на адресу ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» два виконавчі листи (т. 1 а.с. 221). 04.10.2018 представник ОСОБА_2 оскаржив рішення в апеляційному порядку (т. 2 а.с. 2). При цьому, місцевий суд отримав від апеляційного суду ухвалу про відкриття апеляційного провадження лише 12.10.2018. Апеляційний суд в ухвалі про відкриття апеляційного провадження дію оскаржуваного рішення не зупиняв (т. 1 а.с. 220). За таких обставин не можна стверджувати, що виконавчий лист був виданий помилково. В подальшому, за наслідком апеляційного перегляду вказаного рішення постановою Черкаського апеляційного суду від 14.11.2018 рішення місцевого суду залишено без змін (т. 2 а.с. 76-82). Постанову про відкриття виконавчого провадження приватним виконавцем винесено лише 02 квітня 2019 року, тобто вже після набрання рішення законної сили. Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено обов`язковість судового рішення. Відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Крім того, право на справедливий судовий розгляд, що гарантується статтею 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (справа «Белеш та інші проти Чеської Республіки»). Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід`ємною частиною «права на суд», а ефективний захист сторони у справі, а отже і відновлення справедливості, передбачає зобов`язання виконувати рішення (справа «Горнсбі проти Греції»). Згідно із практикою Європейського суду з прав людини виконання рішення суду розглядається як важлива частина судового провадження (справа «Горнсбі проти Греції») Статтею 1 Закону України від 02 червня 2016 року N 1404-VIII "Про виконавче провадження", передбачено, що виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Відповідно ст. 18 зазначеного Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Дослідивши обставини справи, приведені вище норми, колегія суддів приходить до висновку про відсутність будь-яких підстав для визнання вказаного виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Виконавчий документ виданий судом у відповідності до діючого законодавства та рішення суду, яке набрало чинності, тобто не помилково, для примусового стягнення боргу. Обов`язок боржників сплатити визначені судом кошти не припинявся, борг не сплачений до цього часу. Отже рішення міськрайонного суду про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню не ґрунтується на законі. Доводи боржника ОСОБА_1 , викладені у відзиві на апеляційну скаргу стосуються лише дій приватного виконавця, які не є предметом даного спору. Таким чином приведені вище порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, на думку колегії суддів, є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення. У зв`язку з задоволенням апеляційної скарги, судові витрати у вигляді сплаченого приватним виконавцем судового збору за звернення з апеляційною скаргою, підлягають стягненню із заявника. Керуючись ст.ст. 35, 258, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд постановив: Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Дмитра Миколайовича задовольнити. Ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 12 грудня 2019 року скасувати. Постановити у справі нове судове рішення. Заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення. Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Дмитра Миколайовича судові витрати в розмірі 2102,00 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Судді