Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/6586/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/6586/18 П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 лютого 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді: Бужак Н. П. Суддів: Костюк Л.О., Епель О.В. За участю секретаря: Гайворонського В.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу адвоката Тилика Тараса Михайловича, який представляє інтереси позивача ОСОБА_1 на окрему ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року, суддя Брагіна О.Є., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, третя особа: Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Денисова Людмила Леонтіївна про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії,- У С Т А Н О В И В: У провадженні Київського окружного адміністративного суду перебуває на розгляді адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про визнання протиправною відмови суб`єкта владних повноважень Державної міграційної служби України її територіального органу та підрозділу у оформленні та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки та зобов`язання оформити і видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України у формі книжечки. 12 грудня 2019 року Київським окружним адміністративним судом винесено по справі окрему ухвалу відповідно до якої зобов`язано опікунську раду при виконавчому комітеті Пилипчанської сільської ради встановити опіку над ОСОБА_1 . Відповідальність за виконання ухвали покладено на голову Пилипчанської сільської ради Білоцерківського району Київської області В.Г. Ярмолу. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, представник позивача адвокат Тилик Тарас Михайлович подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати окрему ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 12.12.2019 року у справі № 320/6586/18 стосовно ОСОБА_1 . Постановити окрему ухвалу стосовно законності дій судді Брагіної О.Є. Згідно з частиною 2 статті 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Оскільки учасники справи в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось. Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як убачається зі змісту окремої ухвали Київського окружного адміністративного суду від 12.12.2019 року, остання прийнята в рамках розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії до закінчення розгляду справи по суті. Під час розгляду справи, як зазначено в окремій ухвалі, було встановлено, що ОСОБА_1 перебував під опікою матері, яка померла у 2018 році. Місце перебування самого ОСОБА_1 не відоме, тоді як 10.12.2018 року до суду від його імені подано зазначену позовну заяву. У подальшому, судом встановлено, що ОСОБА_1 мешкає в с. Пилипча, Білоцерківського району Київської області разом з гр. ОСОБА_2 . Тому, враховуючи, що ОСОБА_1 страждає на психічне захворювання, яке унеможливлює самостійне забезпечення останнім своїх прав, свобод та інтересів, суд прийняв окрему ухвалу з посиланням на Цивільний кодекс України, якою зобов`язав опікунську раду при виконавчому комітеті Пилипчанської сільської ради встановити опіку над ОСОБА_1 . Колегія суддів не може погодитись з доводами суду першої інстанції, викладених в окремій ухвалі з огляду на наступне. Відповідно до ст. 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважегнь для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними. Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. Отже чинним Кодексом адміністративного судочинства чітко визначено підстави та порядок прийняття судом окремих ухвал по справах, що розглядаються судами. Таким чином зі змісту ст. 249 КАС України вбачається, що окрема ухвала суду - це рішення, яким суд реагує на виявлені під час розгляду справи порушення закону, причини та умови, що сприяли вчиненню порушення. Окрема ухвала є формою профілактичного впливу судів на правопорушників і може бути постановлена лише у разі, якщо під час судового розгляду встановлено певне правопорушення. Необхідність їх винесення зумовлена завданнями адміністративного судочинства - захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень органів державної влади, місцевого самоврядування, їхніх посадових, службових осіб у процесі здійснення ними управлінських функцій. Причини та умови, що сприяли вчиненню порушення, можуть полягати у неналежному виконанні посадовими особами обов`язків, перевищенні влади чи зловживанні нею, порушенні строків розгляду звернень, невжитті заходів реагування на заяви громадян тощо. Суд не має права в окремій ухвалі визначати конкретні заходи, які слід вжити для усунення причин та умов, що сприяли правопорушенню, оскільки це виходить за межі його компетенції. Таким чином, колегія суддів вважає, що прийнята судом окрема ухвала в рамках адміністративного позову, фактично носить характер рішення суду, оскільки в ній суд зобов`язав компетенний орган встановити опіку над громадянином. Тобто така ухвала не містить реагування на виявлені під час розгляду справи порушення закону, причини на умови, що сприяли вчиненню порушення, а отже не відповідає завданню адміністративного судочинства. Окрім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 57 ЦК України особа, якій стало відомо про фізичну особу, яка потребує опіки або піклування, зобов`язана негайно повідомити про це орган опіки та піклування. Рішення суду про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання її недієздатною після набрання ним законної сили надсилається органові опіки та піклування. Таке рішення є підставою для призначення фізичної особи, яка обмежена у цивільній дієздатності, піклувальника, а недієздатній фізичній особі - опікуна. Такі спори розглядаються за правилами цивільного судочинства. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про незаконність прийнятої судом першої інстанції у рамках розгляду справи № 320/6586/18 окремої ухвали, якою зобов`язано опікунську раду при виконавчому комітеті Пилипчанської сільської ради встановити опіку над ОСОБА_1 . Відповідно до ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення. Згідно ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Оскільки окрема ухвала постановлена судом з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, підлягає скасуванню у повному обсязі. Щодо прохання представника позивача про постановлення окремої ухвали стосовно незаконних дій судді Брагіної О.Є , то колегія суддів не вбачає підстав для такого реагування. Окрім того, в разі наявності в діях судді порушень, як те зазначив представник позивача, позивач або ж його представник не позбавлені права на звернення з відповідною скаргою до Вищої Ради Правосуддя. Направлений судом першої інстанції висновок судово-психіатричної експертизи №79 стосовно позивача, колегія суддів не може взяти до уваги при розгляді даної апеляційної скарги, оскільки останній складено 05.02.2020 року, тоді як оскаржується у даній справі окрема ухвала від 12 грудня 2019 року. Крім того, колегія суддів зазначає, що даний висновок експертизи є підставою для визнання особи недієздатною у встановленому законом порядку. Керуючись ст. ст. 229, 241, 242, 243, 308, 310, 313, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу адвоката Тилика Тараса Михайловича, який представляє інтереси позивача ОСОБА_1 , задовольнити. Окрему ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, третя особа: Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Денисова Людмила Леонтіївна про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії скасувати. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя-доповідач: Бужак Н.П. Судді: Костюк Л.О. Епель О.В. Повний текст виготовлено: 25 лютого 2020 року.