Постанова 4821 № 705/4218/18

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 лютого 2020 року м. Черкаси Справа № 705/4218/18 Провадження № 22-ц/821/44/20 категорії: 304080000 Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справах: головуючого: Василенко Л. І. суддів: Бородійчука В. Г., Нерушак Л. В. секретаря: Анкудінова О. І. учасники справи: позивачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ; відповідачі - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група», ОСОБА_3 ; третя особа - ОСОБА_4 розглянувши у спрощеному позовному провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 09 жовтня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», ОСОБА_3 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 , про стягнення страхового відшкодування, інфляційних втрат, пені, 3% річних та моральної шкоди, у складі: головуючого судді Гудзенко В. Л., в с т а н о в и в : Описова частина Короткий зміст позовних вимог У вересні 2018 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися в суд з позовом до ТДВ «СТЗВ «Глобус», ОСОБА_3 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 , про стягнення страхового відшкодування, інфляційних втрат, пені, 3 % річних та моральної шкоди. Позовні вимоги мотивовано тим, що 28 листопада 2017 року в м. Умань Черкаської області по вул. Небесної Сотні, 28, сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю автомобіля «Mercedes-Benz SPRINTER 318», р.н. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобіля «Citroen Jampy» р.н. НОМЕР_2 (на час ДТП мав р.н. НОМЕР_3 ), під керуванням водія ОСОБА_2 . На момент ДТП право власності на автомобіль «Citroen Jampy» за р.н. НОМЕР_2 належало третій особі ОСОБА_4 , який довірив ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право володіти, керувати та розпоряджатись вказаним автомобілем, згідно довіреності серії НМХ № 189134 від 16 листопада 2017 року. Після ДТП, 14 червня 2018 року, автомобіль «Citroen Jampy» був зареєстрований за ОСОБА_1 згідно Свідоцтва про реєстрацію т/з серія СХК № НОМЕР_4 і, відповідно, даний транспортний засіб отримав новий реєстраційний номер НОМЕР_2 . Внаслідок ДТП автомобіль «Citroen Jampy» р.н. НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження, чим було спричинено позивачам матеріальної шкоди. Згідно звіту №01/08-2018 від 23 серпня 2018 року, загальна вартість ремонту автомобіля «Citroen Jampy» р.н. НОМЕР_2 складає 13080,00 грн. Вказана подія була оформлена шляхом складання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол), без участі підрозділів Національної поліції, так як учасники події ( ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ) дійшли згоди щодо обставин, причин та умов вчинення даної ДТП, а також вини водія ОСОБА_3 у спричинені шкоди та направлено повідомлення до ТДВ «СТДВ «Глобус», оскільки цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Mercedes-Benz SPRINTER 318», р.н. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_3 , на час вчинення ДТП, була застрахована в ТДВ «СТДВ «Глобус». Однак, ТДВ «СТДВ «Глобус» відмовило потерпілому ОСОБА_2 у здійсненні страхового відшкодування посилаючись на те, що у складеному повідомленні про ДТП (Європротоколі) міститься недостовірна інформація, не заповнені окремі пункти, схема не відповідає вимогам Інструкції щодо заповнення повідомлення про ДТП, що унеможливлює встановити факт ДТП, причини та обставини її настання або розмір заподіяння шкоди і є підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування. Вважають дану відмову безпідставною та спрямованою на уникнення виконання зобов`язань з відшкодування шкоди. Тобто, відмова ТДВ «СТДВ «Глобус» у виплаті страхового відшкодування є незаконною, без будь-яких правових підстав, оскільки не заповнення окремих пунктів Повідомлення про ДТП (Європротокол) не є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування, що становить 13080 грн. У зв`язку з даною відмовою страхового товариства, позивачі змушені звернутися до експерта для визначення вартості спричиненого їм матеріального збитку, вартість проведення експертної оцінки склала 400 грн. Крім того, у зв`язку з відмовою страхового товариства виплатити страхове відшкодування відповідачі зобов`язані також сплатити позивачам пеню за прострочення виплати страхового відшкодування, інфляційні втрати за час прострочення та 3% річних від простроченої суми. Зважаючи на те, що страхове товариство не виконало грошове зобов`язання по виплаті позивачам страхового відшкодування, тому останні набули право на стягнення з відповідачів на свою користь відповідної суми пені, яка складає 2727,09 грн, за період з 15 лютого 2018 року (дати письмової відмови страхового товариства у виплаті страхового відшкодування) по 25 вересня 2018 року (дата подачі позовної заяви до суду). Оскільки страхове товариство прострочило виконання основного грошового зобов`язання, у вигляді відмови у виплаті позивачам страхового відшкодування в розмірі 13080,00 грн, тому позивачі вважають, що мають право, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, стягнути з відповідачів на їх користь інфляційні втрати у розмірі 275,49 грн за період з 15 лютого 2018 року по 25 вересня 2018 року, 3% річних у розмірі 239,00 грн за цей же період та відповідно до ст. 549 ЦК України пеню, яка складає 2727,09 грн за вказаний період та 400 грн за визначення вартості спричиненого позивачам матеріального збитку. Таким чином, загальна сума відшкодування, яку просили стягнути з відповідачів становила 16721,58 грн. Зазначали, що в результаті ДТП, а також в результаті не виплати страхового відшкодування їм була спричинена моральна шкода, яка полягає у погіршенні сну та апетиту, появі головного болю, порушенні життєвого укладу сім`ї, оскільки позивачі зазнали душевні переживання через пошкодження власного майна: автомобіля «Citroen Jampy» р.н. НОМЕР_2 , змушені змінити звичайний спосіб свого життя, бо не можуть користуватись власним транспортом, у них з`явився емоційний дискомфорт, пов`язаний з переживанням. Моральну шкоду позивачі оцінюють в 10000 грн (по 5000 грн кожному). 10 липня 2019 року позивачами було подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій зазначено, що відповідно до висновку експерта №1 за результатами проведення автотоварознавчої експертизи від 12 лютого 2019 року вартість матеріального збитку становить 14241,58 грн, тому позивачі мають право, крім страхового відшкодування на стягнення із відповідачів на свою користь 6971,73 грн пені, 1803,18 грн. інфляційних втрат, 596 грн 3% річних від простроченої суми на загальну суму 23612,49 грн за період з 15 лютого 2018 року по 09 липня 2019 року. Крім цього, їм необхідно відшкодувати 400 грн за проведення оцінки автомобіля, 2400 грн за проведення автотоварознавчої експертизи № 1 від 12 лютого 2019 року та моральну шкоду в розмірі 10000 грн. Тому, остаточно просили суд: стягнути солідарно з відповідачів на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 13206 грн, моральну шкоду в розмірі 5000 грн, а всього на загальну суму 18206, 25 грн. Стягнути солідарно з відповідачів на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 13206 грн, моральну шкоду в розмірі 5000 грн, а всього на загальну суму 18206,25 грн. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 09 жовтня 2019 року позов задоволено частково. Стягнуто з ТДВ «СТДВ «Глобус» на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування в сумі 3560,40 грн, пеню в сумі 3485,87 грн, 3 % річних в сумі 298 грн, інфляційні втрати в сумі 901,59 грн, моральну шкоду в сумі 500 грн, судовий збір в сумі 352,40 грн, витрати за виготовлення звіту в сумі 200 грн та витрат за проведення судової експертизи в сумі 1200 грн, а всього на загальну суму 10498,26 грн. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі 3560,40 грн, моральну шкоду в сумі 500 грн, судовий збір в сумі 352,40 грн, витрати за виготовлення звіту в сумі 200 грн та витрати за проведення судової експертизи в сумі 1200 грн, а всього на загальну суму 5812,80 грн. В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТДВ «СТДВ «Глобус», ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та моральної шкоди відмовлено в повному обсязі. Рішення суду мотивоване тим, що учасниками ДТП є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , тому суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до відповідачів. Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 до відповідачів суд виходив з того, що таких підстав для відмови ОСОБА_2 , які передбачені Законом, страховиком не встановлено, також таких підстав не встановлено і судом під час судового розгляду даної справи. Крім того, ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» має пріоритетне значення в порівнянні з вимогами указаної Інструкції щодо заповнення повідомлення про ДТП, тому відмова у виплаті страхового відшкодування є неправомірною, а зазначені недоліки, під час складання повідомлення про ДТП її учасниками, не являються самостійною та достатньою підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування. Тому, позовні вимоги позивача ОСОБА_2 про стягнення з ТДВ «СТДВ «Глобус» та з відповідача ОСОБА_3 на його користь матеріальної шкоди заподіяної внаслідок ДТП пошкодженням автомобіля в сумі 7120,79 грн підлягають до задоволення, за виключенням солідарного стягнення, шляхом стягнення по 1/2 частині з кожного відповідача, тобто по 3560,40 грн. Також, суд прийшовши до висновку про необхідність стягнення 3% річних, інфляційних втрат та пені, виходив з того, що вказані вимоги в розмірі 1/2 їх частини можуть бути задоволені, за період з 15 лютого 2018 року по 09 липня 2019 року, шляхом стягнення їх із ТДВ «СТДВ «Глобус» на користь ОСОБА_2 , оскільки правовідносини, що виникли між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не є грошовими зобов`язаннями, що виникають з договірних зобов`язань, а є відповідальністю з відшкодування шкоди заподіяної джерелом підвищеної небезпеки. Щодо моральної шкоди, то суд першої інстанції прийшов до висновку про можливість її стягнення із відповідачів у розмірі 1000 грн, оскільки у позивача відсутня вина у вчиненні ДТП та, у зв`язку з нею виникла необхідність докладати додаткові зусилля для організації свого життя, що пов`язано з необхідністю ремонту автомобіля, часу який необхідно затратити на усунення шкоди і відновлення майна до попереднього стану та у зв`язку із відмовою страховика виплатити страхове відшкодування, та вимушеним зверненням з позовом до суду. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу В апеляційній скарзі, поданій 11 листопада 2019 року, ОСОБА_1 , вважаючи рішення суду в частині відмови в задоволенні його позовних вимог в повному обсязі незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалене з грубим порушенням норм процесуального та матеріального права, просив суд скасувати рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 09 жовтня 2019 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі. В цій частині ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ТДВ «СТДВ «Глобус», ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_4 про стягнення страхового відшкодування, інфляційних втрат, пені, 3% річних та моральної шкоди в повному обсязі. Стягнути солідарно з ТДВ «СТДВ «Глобус», ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 13206,25 грн, моральну шкоду в сумі 5000 грн, а всього на загальну суму 18206,25 грн. Судові витрати стягнути з відповідачів. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не враховано, що на момент ДТП обидва позивачі, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , на законних правових підставах володіли, користувалися та розпоряджалися автомобілем «Citroen Jampy» р.н. НОМЕР_2 , оскільки на них обох власником автомобіля ОСОБА_4 була складена відповідна довіреність серії НМХ №189134 від 16 листопада 2017 року. Тому, обидва позивачі мають право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП автомобілю «Citroen Jampy» р.н. НОМЕР_2 . Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 30 січня 2019 року задоволена заява ПАТ «СК «Українська страхова група» про залучення правонаступника та залучено ПАТ «СК «Українська страхова група» у справу в якості відповідача замість ТДВ «СТДВ «Глобус». 20 січня 2020 року надійшов відзив ПАТ «СК «Українська страхова група» на апеляційну скаргу ОСОБА_1 в якому Товариство просило в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі за безпідставністю та необґрунтованістю заявлених вимог. ПАТ «УСГ» звертає увагу суду на той факт, що повідомлення про ДТП було складено 28 листопада 2017 року водієм ОСОБА_3 та водієм ОСОБА_2 , заповнене з порушенням Інструкції щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. Вважає, що ним не було вчинено жодних дій щодо завдання шкоди позивачам. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції Автомобіль «Citroen Jampy» р.н. НОМЕР_3 , на час ДТП, був зареєстрований за ОСОБА_4 - третьою особою у справі, згідно Свідоцтва про реєстрацію т/з серія НОМЕР_7 (т. 1 а.с. 14). Згідно з довіреністю від 16 листопада 2017 року ОСОБА_4 уповноважив ОСОБА_1 та ОСОБА_2 діючи окремо та незалежно один від одного, користуватися, з правом тимчасового використання за межами України, за умови оформлення такого права у встановленому чинним законодавством порядку, а також розпоряджатися від його імені (продати, обміняти, здати в найм (оренду), позичку) належний йому на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7, виданого Гайсинським ВРЕР УДАІ УМВС України у Вінницькій області 18 травня 2013 року, транспортним засобом марки Citroen моделі Jampy, 2004 року випуску, колір білий, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_5 , тип пасажирський - В, реєстраційний номер НОМЕР_3 , зареєстрований у Гайсинському ВРЕР УДАІ УМВС України у Вінницькій області 18 травня 2013 року. (т. 1 а.с. 14). Для цього їм надано право, зокрема, у випадку спричинення транспортному засобу пошкодження в результаті ДТП від ім`я власника укладати договори про відшкодування завданої шкоди, отримувати належне йому відшкодування за завдану шкоду, у судах усіх інстанцій з усіма процесуальними правами та обов`язками, які надано законом позивачу, відповідачу, третій особі (без виключень), потерпілому та суб`єкту оскарження в процесі. В подальшому, після ДТП - 14 червня 2018 року, автомобіль «Citroen Jampy» р.н. НОМЕР_3 був зареєстрований за ОСОБА_1 , згідно Свідоцтва про реєстрацію т/з серія НОМЕР_6 і відповідно даний транспортний засіб отримав новий реєстраційний номер: НОМЕР_2 (т. 1 а.с. 16). 28 листопада 2017 року в м. Умань Черкаської області, по вул. Небесної Сотні, 28, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Mercedes-Benz SPRINTER 318», р.н. НОМЕР_1 , право власності на який належить ОСОБА_5 , під керуванням водія ОСОБА_3 , та автомобіля «Citroen Jampy» р.н. НОМЕР_3 , право власності на який, на час ДТП, належало третій особі: ОСОБА_4 , під керуванням водія ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 56). Відповідно до повідомленням про ДТП від 28 листопада 2017 року, складеного учасниками ДТП водіями: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , та поданого до ТДВ «СТДВ «Глобус», оскільки сторонами визначено винуватця ДТП ОСОБА_3 , цивільно-правова відповідальність якого була застрахована в ТДВ «СТДВ «Глобус», що підтверджується полісом № АК/3095404 (т. 1 а.с. 56-57). 28 листопада 2017 року ОСОБА_3 було подано голові правління ТДВ «СТДВ «Глобус» ОСОБА_6 повідомлення про настання ДТП та виплату страхового відшкодування від страхувальника з додатками: обставинами настання ДТП від 28 листопада 2017 року та копії посвідчення водія із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу - автомобіля «Mercedes-Benz SPRINTER 318», р.н. НОМЕР_1 (т. 1 а.с. 58-60). ОСОБА_2 , учасником даного ДТП, 28 листопада 2017 року, також було подано до ТДВ «СТДВ «Глобус» повідомлення про ДТП, пояснення про обставини ДТП. До повідомлення ОСОБА_2 було додано наступні документи: поліс цивільно-правової відповідальності в ПрАТ «СК «Провідна» № АМ/1065728, паспорт громадянина України, довіреність на право керування та розпорядження автомобілем «Citroen Jampy» р.н. НОМЕР_3 від 16.11.2017 року, посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Citroen Jampy» р.н. НОМЕР_3 (т. 1 а.с. 61-67). Внаслідок ДТП автомобіль «Citroen Jampy» отримав механічні пошкодження, чим було спричинено позивачам матеріальної шкоди у вигляді вартості ремонту автомобіля, яка згідно звіту №01/08-2018 від 23.08.2018 р., складає 13080,00 грн (т. 1 а.с. 17-18).

Мотивувальна частина Позиція Черкаського апеляційного суду Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає до задоволення, виходячи з наступного. Мотиви, з яких виходить Черкаський апеляційний суд, та застосовані норми права Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України). Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Предметом апеляційного перегляду є рішення суду лише в частині відмови в позовних вимогах ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування, інфляційних втрат, пені, 3% річних та моральної шкоди. Рішення суду, в оскаржуваній частині, відповідає вказаним вимогам закону, з огляду на наступне. Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. У ст. 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно з ч. 2, ч. 5 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. Згідно зі ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Судом встановлено, що 28 листопада 2017 року, за участю автомобіля «Mercedes-Benz SPRINTER 318», р.н. НОМЕР_1 , право власності на який належить ОСОБА_7 , під керуванням водія ОСОБА_3 , та автомобіля «Citroen Jampy» р.н. НОМЕР_2 , право власності на час ДТП належало ОСОБА_4 , під керуванням ОСОБА_2 , сталася ДТП. Тобто, учасниками ДТП є саме водії ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Вказані обставини ніким не оскаржувались. Відповідно до правил ст. ст. 386, 395, 396 ЦК України право вимагати відшкодування шкоди, завданої майну мають власники та володільці такого майна. Стаття 395 ЦК України визначає види речових прав на чуже майно до яких належить право володіння. Речове право на чуже майно, як і право власності, носить абсолютний характер. Суб`єкт речового права на чуже майно вступає у відносини з усіма іншими суб`єктами, хто його оточує. Таким чином, абсолютний характер речового права проявляється в тому, що порушником речового права на чуже майно може бути будь-яка особа із числа тих, з ким він вступає у відносини. Відповідно до ст. 396 ЦК України правила про захист права власності, які встановлені главою 29 ЦК України, поширюються на речові права власності на чуже майно. Якщо порушення речового права на чуже майно, з вини третіх осіб, завдало певних майнових збитків особі, якій належить це право, то ця особа може звернутися за захистом належних їй прав на підставі ст. 396 ЦК України. Володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе. Право володіння чужим майном може належати одночасно двом або більше особам (ч. 1-2 ст. 397 ЦК України). Факт правомірності володіння майном є достатньою підставою для особи, яка володіє речовим правом на чуже майно, для звернення за захистом цього права. Відповідно до пп. «а» п. 2.12 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, власник транспортного засобу має право довіряти в установленому порядку розпорядження транспортним засобом іншій особі. Пунктом 2.1 Правил дорожнього руху України передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення). Згідно з пунктом 2.2 вищеназваних Правил, власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб. Таким чином, спричинення шкоди користувачу майна випливає з факту його користування цим майном на достатній правовій підставі відповідно до п. 2.2 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 03 грудня 2014 року у справі № 6-183цс14, постанові Верховного Суду від 07 листопада 2018 року, справа № 200/21325/15-ц, постанові від 20 травня 2019 року у справі № 521/8965/16-ц, постанові від 11 листопада 2019 року, справа № 554/2432/15-ц. У п. 33-1.1. ст. 33-1 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зазначено, що страхувальник, інша особа, відповідальність якої застрахована, водій транспортного засобу, причетного до дорожньо-транспортної пригоди, особа, яка має право на отримання відшкодування (потерпілий), зобов`язані сприяти страховику та МТСБУ в розслідуванні причин та обставин дорожньо-транспортної пригоди, а саме: надати для огляду належний їй транспортний засіб або інше пошкоджене майно, повідомити страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) про всі відомі їй обставини та надати для огляду та копіювання наявні у неї документи щодо цієї дорожньо-транспортної пригоди протягом семи робочих днів з дня отримання нею відповідної інформації або документа. Якщо зазначені особи з поважних причин не мали змоги виконати ці дії, вони мають підтвердити це документально. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися: а) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ; б) прізвище, ім`я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження; в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують; г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих; ґ) підпис заявника та дата подання заяви (п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Згідно п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик (МТСБУ) зобов`язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення. Враховуючи викладені положення закону, водій транспортного засобу, причетного до дорожньо-транспортної пригоди, особа, яка має право на отримання відшкодування (потерпілий) зобов`язані звернутись за таким відшкодуванням. Відтак, суд апеляційної інстанції зазначає, що дійсно, як ОСОБА_2 , так і ОСОБА_1 мали право у відповідності до наданої їм довіреності власником, зокрема, керувати транспортним засобом та отримати внаслідок ДТП відшкодування шкоди, однак, лише ОСОБА_2 під час ДТП керував транспортним засобом. Крім того, після настання ДТП водіями ОСОБА_3 та ОСОБА_2 28 листопада 2017 року було складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, де зазначено, що подія сталася з вини водія ОСОБА_3 , а потерпілим відповідно є ОСОБА_2 . За страховим відшкодуванням до ТДВ «СТДВ «Глобус» звертався, саме ОСОБА_2 , надавав відповідний пакет документів та просив відшкодувати саме йому всю суму страхового відшкодування на відповідний банківський рахунок, де призначення платежу просив вказати ОСОБА_2 , а даних про те, що до страхової компанії звертався ОСОБА_1 матеріали справи не містять (т. 1 а.с. 62 - 70). На ряду з цим лише ОСОБА_2 неодноразово отримував відмову у виплаті страхового відшкодування (т.1 а.с. 23 - 25). Тому, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що ОСОБА_1 не є особою, яка має право на отримання страхового відшкодування на свій рахунок за пошкоджений транспортний засіб в результаті ДТП, яке мало місце 28 листопада 2017 року. Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки поданих та досліджених судом доказів та незгоди із висновками суду першої інстанції. Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року № 63566/00 «Проніна проти України (Pronina v. Ukraine)», § 23). Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відтак апеляційний суд дійшов до переконання що доводи апеляційної скарги не свідчать про порушення судом першої інстанції при розгляді цієї справи норм процесуального права, як і про неправильне застосування норм матеріального права, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду, в оскаржуваній частині, без змін, оскільки суд першої інстанції повно та всебічно дослідив і оцінив фактичні обставини у справі, подані сторонами докази, вірно визначився з характером правовідносин, рішення постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 375 ЦПК України). Враховуючи, що вимоги апеляційної скарги залишено без задоволення судові витрати, у відповідності до вимог ст. ст. 141, 382 ЦПК України та ЗУ «Про судовий збір» між сторонами не розподіляються. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 374, 375, 367, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 09 жовтня 2019 року, в оскаржуваній частині, залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України. Текст постанови складено 21 лютого 2020 року. Головуючий Л. І. Василенко Судді: В. Г. Бородійчук Л. В. Нерушак