LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КГС ВС916/1202/19

від 24.02.2020 · Господарська
Резолютивна:Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Данилова Сергія Михайловича на рішення Господарського суду Одеської області від 11.10.2019 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.01.2020 у справ…

УХВАЛА 24 лютого 2020 року м. Київ Справа № 916/1202/19 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду: Чумака Ю. Я., перевіривши матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця Данилова Сергія Михайловича на рішення Господарського суду Одеської області від 11.10.2019 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.01.2020 у справі за позовом Фізичної особи-підприємця Данилова Сергія Михайловича до Фізичної особи-підприємця Семери Вікторії Анатоліївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Фізична особа-підприємець Загоренко Людмила Миколаївна, про стягнення 314 754,57 грн, ВСТАНОВИВ: 18.02.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Фізичної особи-підприємця Данилова Сергія Михайловича на рішення Господарського суду Одеської області від 11.10.2019 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.01.2020 у справі № 916/1202/19, подана 03.02.2020. Перевіривши матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця Данилова Сергія Михайловича, судом встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, що діяла до набрання чинності Законом України ?Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ? від 15.01.2020 № 460-ІХ, та яка відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону застосовується для розгляду касаційних скарг на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом) виходячи з такого. Згідно з частиною 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти, розміри ставок судового збору, порядок сплати та звільнення від сплати судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір". За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду розмір ставки судового збору складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час подання позовної заяви у цій справі) ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а з позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Як убачається з матеріалів справи, позов у цій справі поданий у 2019 році, предметом позову є вимога про стягнення 314 754,57 грн. Відтак, ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви у цій справі складала 4 721,31 грн (314 754,57 грн х 1,5%). З огляду на викладене при поданні касаційної скарги мав бути сплачений судовий збір у сумі 9 442,63 грн (4 721,31 грн х 200%). Проте скаржником згідно з поданою квитанцією від 03.02.2020 № ПН2949 сплачено лише 1 000,00 грн, тобто у меншому розмірі ніж встановлено Законом України "Про судовий збір". У зв`язку з цим, з метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги скаржнику слід доплатити судовий збір у сумі 8 442,63 грн, який має бути перерахований за такими реквізитами УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; номер рахунку (IBAN): UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; символ звітності банку: 207 та надати належні докази сплати судового збору касаційному суду. Ураховуючи викладене касаційна скарга, подана без додержання відповідних вимог чинного процесуального законодавства, підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України. Окрім того, згідно з частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на день подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 цього Кодексу (у редакції, чинній на день подання касаційної скарги) у касаційній скарзі повинно бути зазначено обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). За змістом частин 1 і 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на день подання касаційної скарги), якою визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права; суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній скарзі Фізична особа-підприємець Данилов Сергій Михайлович зазначає, що рішення Господарського суду Одеської області від 11.10.2019 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.01.2020 у цій справі ухвалено із неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та з неповним з`ясуванням усіх обставин справи, в обґрунтування чого посилається на положення статті 218 Цивільного кодексу України, статті 181 Господарського кодексу України, статті 1 Закону України ?Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні?, статті 78 Господарського процесуального кодексу України. Хоча у касаційній скарзі і наведено посилання на ці статті, проте воно зводиться до переліку норм, викладених у касаційній скарзі, і при цьому скаржник не зазначає будь-якого обґрунтування, у чому саме полягає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій таких норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що мало наслідком прийняття оскаржуваних судових рішень. За таких обставин, заявнику касаційної скарги необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме: надати оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору, а також навести обґрунтування, в чому саме полягає неправильне застосування судів попередніх інстанцій норм матеріального права чи порушення процесуального права. Згідно з частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою. Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Данилова Сергія Михайловича на рішення Господарського суду Одеської області від 11.10.2019 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.01.2020 у справі №916/1202/19 залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення недоліків до 10 березня 2020 року, але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів з дня вручення її скаржникові.

2. У разі невиконання вимог Суду, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику без розгляду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя Ю. Я. Чумак

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»