Постанова 4872 № 916/1202/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 січня 2020 року м. ОдесаСправа № 916/1202/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Будішевської Л.О. суддів Таран С.В., Аленіна О.Ю. при секретарі судового засідання Бендерук Є.О. за участю представників учасників справи: від ФОП Данилова С.М. - не з`явився, від ФОП Семери В.А. - Семера В.А. особисто, від ФОП Загоренко Л.М. - не з`явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Данилова Сергія Михайловича на рішення господарського суду Одеської області від 11.10.2019, ухвалене суддею Цісельським О.В., м. Одеса, повний текст складено 22.10.2019 у справі № 916/1202/19 за позовом Фізичної особи-підприємця Данилова Сергія Михайловича до Фізичної особи-підприємця Семери Вікторії Анатоліївни за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фізичної особи-підприємця Загоренко Людмили Миколаївни про стягнення 314754,57 грн. . ВСТАНОВИВ: У квітні 2019 року Фізична особа-підприємець Данилов Сергій Михайлович (далі ФОП Данилов С.М.) звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Семери Вікторії Анатоліївни (далі ФОП Семера В.А.), в якому просив суд стягнути з останньої 314754,57 грн., з яких: 267050,05 грн. основного боргу та 47704,52 грн. інфляційних втрат. Позов мотивований тим, що ФОП Даниловим С.М. в період з 17.03.2017 по 15.05.2018 помилково, без правових підстав та в силу неуважності перераховано ФОП Семері В.А. 267050,05 грн. Ці обставини підтверджуються відповідними платіжними дорученнями. Проте, жодного товару від відповідача, вказаного у платіжних дорученнях у графі «призначення платежу», позивач не отримував, будь-яких перемовин щодо поставки цього товару не було. 23.05.2019 від ФОП Данилова С.М. надійшло клопотання про долучення до матеріалів даної справи копій рахунків № 3 від 17.03.2017 на суму 20050,05 грн., № 11 від 03.04.2017 на суму 42000 грн., № 8 від 28.02.2018 на суму 90000 грн., № 32 від 15.05.2018 на суму 115000 грн. Позивач зазначив, що вказані рахунки виставлялись йому Фізичною особою-підприємцем Загоренко Л.М. (далі ФОП Загоренко Л.М.) і саме на підставі цих рахунків ним у було помилково перераховано кошти ФОП Семері В.А. У відзиві на позовну заяву ФОП Семера В.А. зазначила про те, що здійснена ФОП Даниловим С.М. в період з 17.03.2017 по 15.05.2018 оплата рахунків на загальну суму 267050,05 грн. свідчить про прийняття ним, як покупцем, пропозиції щодо придбання товару. На підставі здійсненої позивачем оплати цих рахунків відповідачем здійснено відправлення товару та сформовано видаткові накладні, які направлено разом із товаром позивачу. Позивач та відповідач у даній справі є суб`єктами господарювання в розумінні ст. 55 ГК України, між якими виникли господарські відносини з поставки товару з укладанням договорів у спрощений спосіб. Надані позивачем рахунки, що начебто виставлені йому ФОП Загоренко Л.М. не можуть прийматись до уваги, як належні докази, оскільки вони сфальсифіковані та підроблені. Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.07.2019 ФОП Загоренко Л.М. залучено до участі у даній справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача. 12.08.2019 від ФОП Загоренко Л.М. надійшли пояснення по суті спору, в яких вона зазначила, зокрема, що вже давно здійснює господарську діяльність з ФОП Даниловим С.М., на підтвердження чого надала виписки по її рахунку з інформацією про зарахування коштів від ФОП Данилова С.М. Щодо даного спору зазначила, що ФОП Данилов С.М. повідомив, що у нього є замовлення на товар, якого він не має, у зв`язку із чим просив виставити рахунки на його оплату. Рахунки були виставлені, проте поставка не відбулась з причин не змоги закупити запитуваний товар у постачальників ФОП Загоренко Л.М. на прохання ФОП Данилова С.М.. Рішенням господарського суду Одеської області від 11.10.2019 у справі №916/1202/19 у задоволенні позову ФОП Данилова С.М. відмовлено повністю. Місцевий господарський суд виходив з того, що між сторонами були укладені договори у спрощений спосіб, оскільки ними вчинені фактичні дії, які свідчать про укладення договорів на придбання товару шляхом виставлення рахунків та їх оплати. Суд дійшов висновку що отримані відповідачем кошти, як передоплата і оплата за товар, набуті за наявності правових підстав для цього, а тому не можуть бути витребувані з підстав, визначених у ст. 1212 ЦК України, як безпідставно отримані. Не погодившись з рішенням суду, позивач подав на нього апеляційну скаргу, яка мотивована тим, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які підтверджують виникнення між сторонами господарських відносин та відповідних господарських зобов`язань. Скаржник зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що між сторонами було укладено договори у спрощений спосіб, оскільки в матеріалах даної справи відсутні первинні документи, які б підтверджували постачання відповідачем товару, а надані відповідачем дублікати рахунків фактично є односторонніми документами та не підтверджують жодних відносин між позивачем та відповідачем. Враховуючи викладене, позивач просив скасувати рішення господарського суду Одеської області від 11.10.2019 у справі №916/1202/19, прийняти нове рішення про задоволення позову. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.11.2019 за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження, встановлено ФОП Семері В.А. та ФОП Загоренко Л.М. строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 02.12.2019, роз`яснено учасникам справи про їх право в строк до 02.12.2019 подати до суду будь-які заяви чи клопотання стосовно процесуальних питань. 26.11.2019 від ФОП Семери В.А. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про її безпідставність та необґрунтованість. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.12.2019 справу № 916/1202/19 призначено до розгляду на 16.01.2020 о 10:30 год. В судове засідання 16.01.2020 з`явилась ФОП Семера В.А., просила залишити апеляційну скаргу ФОП Данилова С.М. без задоволення, рішення господарського суду Одеської області від 11.10.2019 у справі №916/1202/19 - без змін. Представники ФОП Данилова С.М. та ФОП Загоренко Л.М. в судове засідання 16.01.2020 не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про поважність причин неявки не повідомили, у зв`язку з чим судова колегія у відповідності до положень п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України дійшла висновку про можливість розгляду даної справи за їх відсутності. Крім того, ухвалою суду апеляційної інстанції від 06.12.2019 явка представників учасників справи не визнавалась обов`язковою, учасників справи попереджено, що незабезпечення в судове засіданні апеляційної інстанції своїх представників не буде перешкоджати розгляду справи. Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, заслухавши ФОП Семеру В.А., перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне. Як вбачаються із матеріалів справи, в період з 17.03.2017 по 15.05.2018 ФОП Даниловим С.М. перераховано на банківський рахунок ФОП Семері В.А. грошові кошти на загальну суму 267050,05 грн., що підтверджується наступними платіжними дорученнями: - №226 від 17.03.2017 у розмірі 20050,05 грн., призначення платежу: «за добриво зг.рах.№3 від 17.03.2017». - №231 від 03.04.2017 у розмірі 42000 грн., призначення платежу: «за торф зг.рах.№11 від 03.04.2017». - №359 від 28.02.2018 у розмірі 90000 грн., призначення платежу: «за товар зг.рах.№8 від 28.02.2018». - №390 від 15.05.2018 у розмірі 115000 грн., призначення платежу: «за товар зг.рах.№32 від 15.05.2018». В матеріалах даної справи також містяться виставлені ФОП Семерею В.А. ФОП Данилову С.М. дублікати рахунків на оплату: - № 3 від 17.03.2017 на суму 20050,05 грн., (постачальник: ФОП Серемера В.А., покупець: ФОП Данилов ( НОМЕР_1 ), товар: мінеральні добрива); - № 11 від 03.04.2017 на суму 42000 грн. (постачальник: ФОП Серемера В.А., покупець: ФОП Данилов (НОМЕР_1), товар: торф`яний субстрат); - № 8 від 28.02.2018 на суму 90000 грн., (постачальник: ФОП Серемера В.А., покупець: ФОП Данилов (НОМЕР_1), товар: торф`яний субстрат); - № 32 від 15.05.2018р. на суму 115 000,00грн., (постачальник: ФОП Серемера В.А., покупець: ФОП Данилов ( НОМЕР_1 ), товар: ґрунт субстрат, магній сірчанокислотний, мінеральні добрива фертимікс). Крім того, в матеріалах даної справи містяться оформлені ФОП Семерою В.А. дублікати видаткових накладних, а саме: - №17/3 від 17.03.2017 на суму 20050,05 грн. (а.с.124 т.1); - №03/4 від 03.04.2017 на суму 42000 грн. (а.с.129 т.1); - №28/02 від 28.02.2018 на суму 90000 грн. (а.с.130 т.1); - №15/5 від 15.05.2018 на суму 115000грн. (а.с.131, т.1). Предметом спору у даній справі є вимога ФОП Данилова С.М. стягнути з ФОП Семери В.А. 314754,57 грн. (267050,05 грн. основний борг та 47704,52 грн. інфляційних втрати, 3% річних) як безпідставно набутих коштів (статті 1212, 1213 ЦК України). Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив з того, що між сторонами були укладені договори у спрощений спосіб, оскільки ними вчинені фактичні дії, які свідчать про укладення договорів на придбання товару шляхом виставлення рахунків та їх оплати. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Згідно з ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Частино. 2 ст. 642 ЦК України встановлено, що якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. За змістом положень статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення глави 83 ЦК застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи. Аналіз наведеної норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов`язань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали. Частиною 1 ст. 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України). Проаналізувавши матеріали справи, колегією суддів встановлені наступні обставини: - рахунки сплачувались ФОП Даниловим С.М. в день їх виставлення; - всього ФОП Даниловим С.М. було здійснено 4 платежі (17.03.2017, 03.04.2017, 28.02.2018, 15.05.2018), тобто вбачається певна системність та те, що між кожним платежем є значний проміжок часу. - товар згідно видаткових накладних також відправлявся ФОП Семерею В.А. в день виставлення та фактичної сплати рахунків; - в період з останньої оплати (15.05.2018) до дати направлення ФОП Семері В.А. вимоги повернути грошові кошти (05.04.2019) пройшло більше ніж 10 місяців. Судовою колегією при цьому також враховується, що із наявних в матеріалах даної справи банківських виписок ФОП Семери В.А. (а.с.123 т.1) та ФОП Данилова С.М. (а.с.187-193 т.1) вбачається, що між сторонами існували господарські правовідносини, кошти перераховувались і за іншими рахунками, окрім спірних. Наявність копій рахунків від ФОП Загоренко Л.М., у сукупності з іншими доказами та встановленими вище обставинами справи, не виключає наявності рахунків, виставлених ФОП Семерою В.А. Неодноразове перерахування ФОП Даниловим С.М. в період з 17.03.2017 по 15.05.2018 грошових коштів ФОП Семері В.А. із зазначенням в платіжних дорученнях рахунків, в оплату яких здійснюється платіж, спростовує доводи позивача про допущену помилку. Враховуючи вищевикладені обставини та оцінивши в сукупності наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів приходить до висновку, що між сторонами у справі був укладений договір поставки товарів у спрощений спосіб шляхом направлення відповідачем рахунків на оплату товару та здійснення позивачем їх безпосередньої оплати, спірні кошти сплачено позивачем на виконання договору, відповідно, такі кошти набуті відповідачем за наявності правової підстави, а тому їх не може бути витребувано згідно з положеннями статті 1212 ЦК України як безпідставно набуте майно. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що правова природа, заявленої до стягнення ФОП Даниловим С.М. грошової суми, як помилково перерахованої, не підтверджена матеріалами справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду та не можуть бути підставою для його скасування або зміни. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника. Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283 ГПК України, Південно-західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ: Рішення господарського суду Одеської області від 11.10.2019 у справі № 916/1202/19 залишити без змін. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Данилова Сергія Михайловича залишити без задоволення. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Фізичну особу-підприємця Данилова Сергія Михайловича. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 ГПК України. Повний текст постанови складено 20.01.2020. Головуючий суддя Л.О. Будішевська Суддя С.В. Таран Суддя О.Ю. Аленін