Ухвала КГС ВС № 916/195/20

УХВАЛА 01 лютого 2021 року м. Київ Справа № 916/195/20 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Кролевець О.А., розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.11.2020 (головуючий - Таран С.В., судді Будішевська Л.О., Поліщук Л.В.) та додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 23.07.2020 (суддя Желєзна С.П.) у справі №916/195/20 за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Терешкової 45" про визнання недійсним рішення загальних зборів, ВСТАНОВИВ: 21.12.2020 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся з касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.11.2020 та додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 23.07.2020 у справі №916/195/20, разом з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження. Перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 , Суд дійшов висновку, що вказана касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на наступне. Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено форму і зміст касаційної скарги. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб). Однак в порушення вказаних вимог, скаржником у касаційній скарзі не зазначено місцезнаходження Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Терешкової 45" (далі - ОСББ "Терешкової 45"). Враховуючи зазначене, скаржнику необхідно усунути зазначені недоліки, а саме належним чином виконати вимоги ст. 290 ГПК України щодо форми і змісту касаційної скарги, шляхом подання уточненої касаційної скарги, в якій зазначити місцезнаходження ОСББ "Терешкової 45". Крім того, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 цього Кодексу підстави (підстав). Згідно з ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у п.п. 1, 4 ч. 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених ч.ч. 1, 3 ст. 310 ГПК України. У разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України у касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні, та скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування вказаного висновку. У разі подання касаційної скарги на підставі п. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. При поданні касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України скаржник повинен чітко зазначити норму права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній. У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у ч.ч. 1, 3 ст. 310 ГПК України. Якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. Крім того, заявник касаційної скарги повинен враховувати, що за змістом п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в ч. 2 ст. 287 ГПК України, є вичерпним, тому суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. Таким чином процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати про неправильне застосування конкретних норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судами при прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування, яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень, а також зазначити виключний (виключні) випадок (випадки), передбачений (передбачені) п.п. 1 - 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України щодо підстави (підстав), на якій (яких) подано касаційну скаргу. Враховуючи вищевикладене, при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити: 1) формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується скаржник, із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах; або 2) обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення; або 3) зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи. Зі змісту касаційної скарги скаржника вбачається, що скаржник не погоджується з судовими рішеннями місцевого та апеляційного господарських судів, оскільки вони дійшли помилкового висновку про недоведеність факту надання ОСОБА_1 правової допомоги, а також те, що стягнення передбаченого додатковою угодою №1 від 10.01.2020 умовного гонорару не є безумовним обов`язком суду, натомість останній повинен встановити реальність професійної правничої допомоги (факт її отримання позивачем) та розумність розміру витрат на зазначену допомогу. Крім того, скаржник вказує, що при постановленні оскаржуваних судових рішень судами не враховано висновків сталої практики Європейського суду з прав людини стосовно гонорару успіху адвоката. Звертаючись з касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.11.2020 та додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 23.07.2020 у справі №916/195/20 ОСОБА_1 , в якості підстав для касаційного оскарження вищезазначених судових рішень посилається на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судами попередніх інстанцій у випадку, що передбачений п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, а саме в оскаржуваних судових рішеннях застосовано норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, від 16.04.2020 у справі №727/4597/19, від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 16.05.2019 у справі №823/2638/18, від 20.12.2018 у справі №316/1923/16-а, від 24.11.2020 у справі №911/4242/15, від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц та від 19.11.2020 у справі №910/7844/19. Разом з тим, скаржником не дотримано вимог п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України, оскільки при поданні касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України лише цитує висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, які не були враховані судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень, водночас скаржником чітко не зазначено які саме норми матеріального права неправильно застосовано та які саме норми процесуального права порушено судами першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях. Отже у визначений Верховним Судом строк, ОСОБА_1 слід належним чином виконати вимоги ст. 290 ГПК України та уточнити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав) у спосіб, передбачений п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України. Згідно з ч. 2 ст. 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 290 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. З огляду на викладене, касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.11.2020 та додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 23.07.2020 у справі №916/195/20 підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 ст. 292 ГПК України, із наданням скаржнику строку протягом десяти днів з дня вручення ухвали для усунення зазначених недоліків, шляхом подання до Верховного Суду заяви про усунення недоліків з зазначенням відомостей щодо місцезнаходження ОСББ "Терешкової 45", а також уточнити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав) у спосіб, передбачений п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України. Враховуючи викладене, касаційна скарга вважається поданою без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, і підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 ст. 292 ГПК України. Суд звертає увагу скаржника на те, що заяву про усунення недоліків, в якій буде усунуто вищезазначені недоліки, слід подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати Суду докази надіслання копії зазначеної заяви, в якій будуть усунені вищевказані недоліки касаційної скарги іншим учасникам справи. Згідно з ч. 4 ст. 174 та ч. 2 ст. 292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою. Враховуючи викладене, касаційна скарга вважається поданою без додержання відповідних вимог процесуального законодавства і підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 ст. 292 ГПК України. Крім того, оскільки Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги скаржника без руху, то клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження не розглядається. Керуючись статтями 174, 234, 235, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.11.2020 та додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 23.07.2020 у справі №916/195/20 залишити без руху.

2. Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

3. Наслідки невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали встановлені статтею 292 Господарського процесуального кодексу України. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя О.А. Кролевець