Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 826/2526/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/2526/18 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Качур І.А. Суддя-доповідач Шурко О.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 лютого 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Шурка О.І., суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В., при секретарі Коцюбі Т.М., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області про визнання протиправним та скасування індивідуального акту, зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області, в якому просив суд: визнати протиправним індивідуальний акт-рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області від 26.01.2018 року №Д/5-6 та скасувати його окремі положення (пункт 2), а саме: в частині накладення на адвоката ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження на підставі п. 3 ч.2 ст. 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (порушення правил адвокатської етики) за скаргами начальника департаменту документального забезпечення Національної поліції України Ковальова Р.Ю. від 05.10.2017 року та від 07.11.2017 року. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2019 року у задоволені позову відмовлено повністю. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким задовольнити позов повністю. 11 лютого 2020 року до апеляційного суду надійшла заява про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, від ОСОБА_2 , мотивована тим, що оскаржуване рішення КДКА стало результатом його звернення зі скаргою про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. Також 11 лютого 2020 року на електронну адресу суду надійшло клопотання від Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області, в якому останній просив: Залучити до участі у справі в якості третіх осіб: Національну асоціацію адвокатів України, Раду адвокатів України, Раду адвокатів міста Києва, Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, заявника за розглядом скарги якого були прийняті оскаржувані рішення - начальника департаменту документального забезпечення Національної поліції України Ковальова Романа Юрійовича; Наступні судові засідання у справі проводити в режимі відеоконференції через Рівненський окружний адміністративний суд. Відповідно до частини другої статті 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку. Згідно з частиною п`ятою статті 49 КАС України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи. Враховуючи доводи заявників та той факт, що рішення у даній справі не може вплинути на права, інтереси та обов`язки осіб, які заявлені до залучення, колегія суддів, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення вказаної вище заяви та клопотання. Що стосується клопотання відповідача проводити наступні судові засідання в режимі відеоконференції, то колегія суддів зазначає наступне. Нормами Кодексу адміністративного суду України участь сторін в судовому засіданні апеляційної інстанції не є обов`язковою, а відповідач має можливість надати письмові пояснення. Також колегія суддів зауважує, що вперше судове засідання по даній справі було призначено на 22 січня 2020 року, однак до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області про проведення судового засідання в режимі відеоконференції з метою забезпечення їх участі у судовому засіданні. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2020 року клопотання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області про проведення судового засідання в режимі відеоконференції було задоволено та судове засідання з вирішення справи № 826/2526/18 призначено в режимі відеоконференції на 12 лютого 2020 року. Однак, 12 лютого 2020 року представник Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області без поважних причин не з`явився на судове засідання в режимі відеоконференції, явку іншого представника КДКА не забезпечила. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції, керуючись ст. 311 КАС України, продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати, виходячи з такого. Як було встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 28.12.2017 року відповідачем стосовно позивача порушено дисциплінарну справу, підставою для якої стали скарги ОСОБА_2 від 05.10.2017 року та від 07.11.2017 року про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за направлення скаржнику листів та складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 212-3 КУпАП (неправомірна відмова у наданні інформації на адвокатський запит). 14.11.2017 року голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії України направив ці скарги до відповідача. 26.01.2018 року відповідачем прийнято оскаржуваний акт про притягнення адвоката - позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження. Не погоджуючись з рішенням відповідача, вважаючи свої права та інтереси такими, що підлягають захисту, позивач звернувся з даним позовом до суду. Суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, доведено правомірність та обґрунтованість прийнятого рішення відносно позивача. З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися з огляду на наступне. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначені Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (№ 5076-VI від 05.07.2012). У відповідності до частин першої та другої статті 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012р. №5076-VI (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Згідно зі статтею 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом. Не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку. Приписами частини першої статті 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України. Водночас, положеннями статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі. За результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката (частина перша статті 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Відповідно до частин другої та третьої статті 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки. Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. В силу статті 40 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення. Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб. Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката. У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки. Розгляд справи про дисциплінарну відповідальність адвоката є відкритим, крім випадків, якщо відкритий розгляд справи може призвести до розголошення адвокатської таємниці. Під час засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ведеться протокол, який підписується головуючим та секретарем засідання. Відповідно до частини першої статті 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу. Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини. При цьому, адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії (частина перша статті 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Так, 28.12.2017 року відповідачем стосовно позивача порушено дисциплінарну справу, підставою для якої стали скарги ОСОБА_2 від 05.10.2017 року та від 07.11.2017 року про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності 26.01.2018 року відповідачем прийнято оскаржуваний акт про притягнення адвоката - позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження. Колегією суддів встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.03.2018 року по справі № 826/689/18 за адміністративним позовом адвоката ОСОБА_1 до КДКА Рівненської області про визнання протиправним та скасування рішення ДП КДКА Рівненської області від 28.12.2017 p., яким було порушено дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_1 , було встановлено, що оскаржуване рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області від 28 грудня 2017 року прийняте з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги є необґрунтованими, безпідставними та задоволенню не підлягають. Вказаним рішенням суду в позові адвокату ОСОБА_1 було відмовлено, однак постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 березня 2018 року - задоволено. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області від 28 грудня 2017 року № Д/4-4 про порушення відносно адвоката ОСОБА_1 дисциплінарного провадження визнано протиправним та скасовано. Як вбачається з тексту судового рішення від 18 червня 2018 року апеляційним судом було скасовано рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області від 28 грудня 2017 року № Д/4-4 про порушення відносно адвоката ОСОБА_1 дисциплінарного провадження з тих підстав, що відповідач приймаючи вказане рішення про порушення відносно адвоката ОСОБА_1 дисциплінарну справу порушив ст. 33 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (надалі - Закон № 5076). Статтею 33 Закону № 5076 визначені загальні умови дисциплінарної відповідальності адвоката. Адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є адвокатом, данні про нього як адвоката внесені до Єдиного Реєстру Адвокатів України і адреса основного робочого місця: АДРЕСА_1 . Отже, враховуючи положення ст.33 Закону № 5076 дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_1 як адвоката може здійснюється лише кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури м. Києва, оскільки його робоче місце знаходиться у м. Києві. Таким чином, судом було встановлено, що рішення від 28 грудня 2017 року № Д/4-4 про порушення відносно адвоката ОСОБА_1 прийнято з порушенням законодавства. Доводи відповідача про те, що вказана норма Закону може бути ним порушена, оскільки п.2.3.18 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, передбачено можливість скерування скарг для розгляду до КДКА, що надійшли стосовно осіб, визначених статтею 66 Правил адвокатської етики, колегія суддів вважає помилковими та такими, що не заслуговують уваги, оскільки в даному випадку підлягає застосуванню правовий акт, який має вищу юридичну силу, підзаконний акт Регламент ВКДКА не має пріоритетної сили над Законом № 5076. Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Суд першої інстанції наведене до уваги не прийняв та зазначив, що відповідно до даних КП "ДСС" адміністративна справа №826/689/18 перебуває на розгляді у Верховному Суді, у зв`язку з оскарженням постанови Київським апеляційним адміністративним судом. У зв`язку з цим, колегія суддів зауважує, що вказана постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2018 року по справі №826/689/18 набрала законної сили з моменту її проголошення, а тому обставини встановлені у ній, не підлягали доказуванню. На думку колегії суддів, наявність порушень процедурного характеру є підставою для скасування спірного рішення, оскільки важливість дотримання і неухильного виконання процедури розгляду скарги безпосередньо пов`язана із забезпеченням права особи, інтересів якої вона стосується, на захист. Тому, невиконання суб`єктом влади вимог законодавства в цій частині зводить нанівець законність всієї процедури розгляду скарги та, як наслідок, прийнятого за її результатами рішення. Висновку про те, що допущені Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури порушення процедурного характеру під час здійснення дисциплінарного провадження є підставою для скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури дійшов також і Верховний Суд у постанові від 15 травня 2019 року по справі № 826/8584/18. Стаття 77 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Враховуючи вищенаведені обставини та встановлені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апелянта заслуговують уваги, оскільки спростовують висновки суду першої інстанції. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2019 року - скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Визнати протиправним індивідуальний акт-рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області від 26.01.2018 року №Д/5-6 та скасувати його окремі положення (пункт 2), а саме: в частині накладення на адвоката ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження на підставі п. 3 ч.2 ст. 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (порушення правил адвокатської етики) за скаргами начальника департаменту документального забезпечення Національної поліції України Ковальова Р.Ю. від 05.10.2017 року та від 07.11.2017 року. У задоволенні заяви ОСОБА_2 та клопотання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області про залучення до розгляду справи третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - відмовити. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Головуючий суддя: Шурко О.І. Судді: Ганечко О.М. Кузьменко В.В.