Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 813/2555/16
від 13.10.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 жовтня 2020 рокуЛьвівСправа № 813/2555/16 пров. № А/857/8910/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого-судді Кузьмича С. М., суддів Улицького В.З., Шавеля Р.М., за участю секретаря Мельничук Б.Б., представника відповідача Стрепко Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 червня 2020 року (ухвалене головуючим суддею Братичак У.В. о 15 год. 55 хв. у м. Львові, повний текст судового рішення складено 19 червня 2020 року) у справі № 813/2555/16 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області про визнання незаконним рішення, ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просить визнати незаконним та скасувати рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області № 6 від 24.06.2016 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що 24.06.2016 Дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області прийнято рішення №6 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Позивач вважає таке рішення незаконним, а результати перевірки, за якими прийнято таке рішення, такими, що не дають підстав для висновку, що в діях адвоката є порушення п. 2 ст. 7 Правил адвокатської етики. Окрім того, посилається на те, що в оскаржуваному рішенні не зазначено які саме правопорушення вчиняв клієнт і яка саме порада адвоката йому пригодилася, тобто полегшила вчинити правопорушення, також не зазначено докази, якими підтверджується вина адвоката. У зв`язку з наведеним вважає таке рішення необґрунтованим та просить позовні вимоги задовольнити. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11.06.2020 в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що встановлено наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою складеною перевіряючим за результатами перевірки скарги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 23.05.2016, витягом з протоколу засідання Дисциплінарної палати від 26.05.2016 та витягами із медичної картки малолітньої дитини ОСОБА_2 . В свою чергу суд звернув увагу на те, що позивачем не спростовано фактів порушення ним пп. 3, 5, 7 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики. Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив позивач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. Зокрема в апеляційні скарзі зазначає, що суд не встановив жодного факту, який би свідчив про вчинення ним дисциплінарного проступку. Крім цього вважає, що суд не мав права брати до уваги докази отримані з порушенням закону, а саме покликається на ч.1 ст. 74, ч. 3 ст. 79, ч. 9 ст. 79, ст. 94 КАС України. Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги та надав пояснення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Апелянт в судове засідання на виклик суду не з`явився, явку уповноваженої особи не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений, що не перешкоджає розгляду справи за його відсутності згідно з ч. 2 ст. 313 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, з наступних підстав. З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 є особою, яка здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії № 1375, виданого 16.07.2008 Львівською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури. До Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області надійшла скарга ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 . Підставою для подання такої скарги стали наступні обставини. Адвокатом ОСОБА_1 було укладено договори про надання правової допомоги з ОСОБА_5 06.11.2015 та з ОСОБА_6 21.11.2015 з приводу володіння і користування квартирою, а також надання консультацій при конфліктах з третіми особами щодо квартири. У скарзі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зазначають, що 06.11.2015 адвокат ОСОБА_1 керуючись злочинними діями ОСОБА_5 по вилому дверей в квартирі АДРЕСА_1 , надавав настанови як зрізати вхідні двері, а також міжкімнатні двері, де знаходилась неповнолітня дитина ОСОБА_7 . 19 листопада 2015 року повторно зрізались двері ОСОБА_5 у вказаній квартирі у присутності адвоката ОСОБА_1 , який надавав настанови ОСОБА_5 . Також, 21.11.2015 вже за іншою адресою по АДРЕСА_2 , адвокат ОСОБА_1 намагався провести ті самі дії по вилому дверей та надавав настанови по проникненню до квартири ОСОБА_6 у відсутності співвласника квартири ОСОБА_8 . Адвокат ОСОБА_1 буз ознайомлений зі скаргою, у своїх поясненнях не заперечує, що дійсно був присутній, коли ОСОБА_5 намагався потрапити до квартири, співвласником якої він є, і лише пояснив, що він має право заходити до квартири, оскільки не існує жодних заборон. Пояснив, що аналогічна ситуація повторилася на АДРЕСА_2 , але як пояснив адвокат ОСОБА_1 , все, що він робив, так це консультував ОСОБА_6 , що вона має право входити у свою квартиру. На засіданні комісії ОСОБА_2 були подані копії із медичної картки її сина ОСОБА_9 , які підтверджують стан дитини після ситуації, яка виникла у квартирі, звернення до лікарів та лікування. Адвокат ОСОБА_1 на засіданні Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області підтвердив, що на місці 06.11.2015 року та 19.11.2015 року надав консультації ОСОБА_5 про те, що він може зрізати болгаркою двері та заходити у квартиру, адже є її співвласником. Також встановлено, що адвокатом ОСОБА_1 надавались поради клієнту ОСОБА_5 , які призвели до вчинення ним протиправних дій, що стали підставою для відкриття кримінального провадження. У зв`язку з наведеним, 26.05.2016 Дисциплінарна палата Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області ухвалила рішення № 5 про порушення дисциплінарної справи відносно ОСОБА_1 . В ході розгляду дисциплінарної справи щодо позивача Дисциплінарна палата прийшла висновку, що у діях адвоката ОСОБА_1 є ознаки дисциплінарних проступків, передбачених пп. 3, 5, 7 ч. 2 ст. 34 Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», неналежне виконання своїх професійних обов`язків, порушення правил адвокатської етики. 24.06.2016 Дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області прийнято рішення №6, яким скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , майдан Андрія Миколайовича задоволено, адвоката ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді попередження. Позивач вважаючи, що оскаржуване рішення відповідача є протиправним, звернувся до суду з відповідними позовними вимогами. Проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про правильне застосування норм матеріального та процесуального права та повне з`ясування обставин справи судом першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон України № 5076-VI), адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Статтею 2 Закону України № 5076-VI визначено, що адвокатура - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. Частиною 3 ст. 2 Закону України № 5076-VI встановлено, що з метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування. Згідно з ч. 1 ст. 4 вказаного Закону, адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України № 5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики. Згідно зі ст. 33 Закону України № 5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України. Статтею 34 Закону України № 5076-VI передбачено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом. Згідно з ч.1 ст.35 Закону України № 5076-VI за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 36 Закону України № 5076-VI право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки. Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності. Статтею 37 Закону України № 5076-VI дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі. Статтею 41 Закону України № 5076-VI визначено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу. Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини. Аналізуючи наведене вище, колегія суддів зазначає, що на законодавчому рівні встановлено підстави та алгоритм дій прийняття рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення Так, ст. 34 Закону України № 5076-VI визначено підстави для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, якими є, зокрема, порушення присяги адвоката України та порушення правил адвокатської етики. Відтак Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачає дотримання Правил адвокатської етики як одного з основних професійних обов`язків адвоката. У Преамбулі до Правил адвокатської етики, затверджених Установчим З`їздом адвокатів України 17.11.2012, зазначено, що вони слугують обов`язковою для використання адвокатами системою орієнтирів при збалансуванні, практичному узгодженні ними своїх багатоманітних та іноді суперечливих професійних прав та обов`язків відповідно до статусу, основних завдань адвокатури та принципів її діяльності, визначених Конституцією України, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законодавчими актами України, а також закріплюють єдину систему критеріїв оцінки етичних аспектів поведінки адвоката у дисциплінарному провадженні кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури (далі - Правила). Статтею 7 вказаних Правил передбачено, що у своїй професійній діяльності адвокат зобов`язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам. Відповідно до ст. 12 Правил, всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов`язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підриву престижу адвокатури та адвокатської діяльності. Стаття 14 Правил визначає підстави для надання адвокатом правової допомоги. Адвокат надає правову допомогу відповідно до законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність на підставі договору про надання правової допомоги. Згідно зі ст. 19 Правил адвокатської етики, адвокату забороняється приймати доручення, якщо результат, якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких клієнт наполягає, є протиправними або якщо доручення клієнта виходить за межі професійних прав і обов`язків адвоката. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам. Суд апеляційної інстанції встановив, що доказами, які були досліджені Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області під час дисциплінарного провадження та які покладені відповідачем в основу спірного рішення від 24.06.2016 № 6 є довідка складена перевіряючим за результатами перевірки скарги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 23.05.2016, витяг з протоколу засідання Дисциплінарної палати від 26.05.2016 та витяги із медичної картки малолітньої дитини ОСОБА_2 . Колегія суддів за результатом перевірки цих доказів в межах судового контролю дійшла висновку про правильність висновку дисциплінарного органу щодо доведеності факту вчинення адвокатами дисциплінарного проступку. Разом з цим суд апеляційної інстанції погоджується з твердженням суду першої інстанції, що позивачем не спростовано фактів порушення ним ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики. Щодо доводів апелянта про те, що суд не мав права брати до уваги докази отримані з порушенням закону, оскільки такі не надісланні йому у відповідності до КАС України, то колегія суддів зазначає таке. Дійсно, як слідує з матеріалів справи, на електронну адресу суду першої інстанції відповідачем було надіслано письмові пояснення з копією витягів із медичної картки малолітньої дитини ОСОБА_2 та копією витягу з протоколу засідання Дисциплінарної палати від 26.05.2016. Вказані письмові пояснення підписано електронним цифровим підписом, що підтверджується відповідною відміткою (а.с. 121). Відповідно до ч. 2 ст. 79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. Оскільки докази подані до суду в електронній формі, то у відповідача був відсутній обов`язок надіслання таких іншим учасникам справи, що в свою чергу спростовує доводи апелянта про недотримання судом першої інстанції вимог КАС України. З огляду на встановлене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги, оскільки відповідач з підстав в межах повноважень прийняв оскаржуване рішення про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції. Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється. Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 червня 2020 року у справі № 813/2555/16 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді В. З. Улицький Р. М. Шавель Повне судове рішення складено 19 жовтня 2020 року