LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4852160/12412/20

від 25.05.2021 ·

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 25 травня 2021 року м. Дніпросправа № 160/12412/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач), суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В., за участю секретаря судового засідання Троянова А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі апеляційну скаргу Заступника Генерального прокурора Якубовського Максима Вікторовича на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року (суддя Верба І.О., повний текст рішення складено 14.12.2020) в адміністративній справі за позовом Заступника Генерального прокурора ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області третя особа Адвокат ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - в с т а н о в и в : Заступник Генерального прокурора ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 03.09.2020 № 6-ДПР-20 про закриття дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 , свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю від 30.07.2018 № 3781, видане Радою адвокатів Дніпропетровської області, за відсутності підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності; зобов`язання Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Дніпропетровської області здійснити новий розгляд на стадії розгляду справи скарги заступника Генерального прокурора Любовича А.О. про наявність у діях адвоката ОСОБА_2 ознак дисциплінарного проступку від 17.04.2020. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року у задоволенні позову відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Заступник Генерального прокурора Якубовський Максим Вікторович подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити повністю. Апеляційна скарга ґрунтуються на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Зазначає, що оскаржуване рішення КДКА є необґрунтованим та неправомірним, оскільки відповідачем під час розгляду скарги прокурора не надано належної оцінки доказам, які свідчать про порушення адвокатом вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правил адвокатської етики і Присяги адвоката. Такі порушення виразилися в умисному затягуванні судового розгляду кримінальної справи. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла таких висновків. Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що заступником Генерального прокурора А. Любовичем до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області було подано скаргу від 17.04.2020 за № 14/1-3589-18 на дії адвоката ОСОБА_2 , які мають ознаки дисциплінарного проступку, та просив накласти на адвоката дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік. У скарзі прокурор зазначив, що з моменту укладення договору про надання правової допомоги з обвинуваченою ОСОБА_3 , а саме з 23.09.2019 до теперішнього часу (тобто у строк понад 7 місяців), адвокат ОСОБА_2 не ознайомилася з матеріалами кримінального провадження № 42018000000003089, що призводить до порушення прав обвинуваченої ОСОБА_3 на захист, а інших обвинувачених - на розгляд справи протягом розумного строку, а також унеможливлює взагалі судовий розгляд кримінального провадження внаслідок неявки адвоката та не володіння нею матеріалами справи. Згідно з рішенням дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області від 16.07.2020 № 4/ДПП-20 стосовно адвоката ОСОБА_2 було порушено дисциплінарну справу. В межах даної дисциплінарної справи адвокатом ОСОБА_2 надані пояснення, в яких остання спростовує доводи прокурора, зазначила, що 23.09.2019 уклала договір про надання правової допомоги ОСОБА_3 , після чого звернулася до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з заявами щодо ознайомлення з матеріалами справи та надання аудіо-записів судових засідань. Адвокат ознайомилася з матеріалами справи, які містили лише обвинувальний акт та реєстр кримінального провадження № 42018000000003089, проте не містили матеріалів досудового розслідування. ОСОБА_3 11.02.2020 звернулася до Офісу генерального прокурора щодо направлення матеріалів досудового розслідування до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з метою реалізації обвинуваченою права на ознайомлення з матеріалами справи, відповідь на яке не отримала. Адвокат вважає, що сторона обвинувачення штучно створює умови, за яких завідомо вбачається практична неможливість реалізувати обвинуваченим та його захисником права на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у м. Києві. При цьому захиснику іншого обвинуваченого прокуратурою було надано можливість ознайомлення з матеріалами кримінального провадження у місті Дніпрі, що свідчить про дискримінаційні дії сторони обвинувачення стосовно одного з обвинувачених порівняно з умовами, наданими іншим обвинуваченим у даному кримінальному провадженні з того самого питання, що є порушенням статті 10 КПК України, яка гарантує рівність перед законом і судом та встановлює неприпустимість привілеїв чи обмежень у процесуальних правах, передбачених цим Кодексом. За результатом розгляду дисциплінарної справи Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Дніпропетровської області дійшла висновку про відсутність підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_2 , що стало підставою для прийняття рішення від 03.09.2020 № 6/ДПР-20 про закриття дисциплінарної справи. Згідно з висновками КДКА поведінка адвоката ОСОБА_2 , про яку вказує скаржник, не вплинула на невиправдане затягування судового розгляду справи. Дисциплінарна палата також вважає, що повістки про виклик адвоката до м. Києва від 19.02.2020, 13.03.2020, 23.03.2020 складені в порушення вимог статті 133 КПК України, яка надає право слідчому, прокурору викликати підозрюваного, свідка, потерпілого або іншого учасника кримінального провадження у встановлених цим Кодексом випадках для допиту чи участі в іншій процесуальній дії лише під час досудового розслідування. Більш того такі повістки отримані адвокатом після спливу відповідної дати, на яку така викликалася, що підтверджується відомостями Укрпошти про отримання поштової кореспонденції. Також КДКА взяла до уваги письмові пояснення ОСОБА_3 , в яких остання повідомила, що згоду адвокату на відрядження до м. Києва не надала у зв`язку з відсутністю коштів для оплати, у зв`язку з чим 11.02.2020 направила до Офісу Генерального прокурора заяву про надання можливості ознайомитися з матеріалами досудового розслідування в м. Дніпро. Зазначила, що адвокатом виконано всі дії, що передбачені законом, для її захисту. Відповідач виходив з того, що чинним Кримінальним процесуальним кодексом України, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правилами адвокатської етики, умовами договору про надання правової допомоги від 23.09.2019 не передбачений обов`язок адвоката витрачати власні кошти на відрядження в інтересах клієнта. В той же час КДКА враховано, що розгляд кримінальної справи здійснюється в Жовтневому районному суді м. Дніпропетровська, до складу групи прокурорів, що підтримують обвинувачення, входять прокурори прокуратури Дніпропетровської області, захиснику іншого обвинуваченого прокурором було надано можливість ознайомитися з матеріалами досудового розслідування у м. Дніпро, тоді як доказів надання адвокату ОСОБА_2 можливості ознайомитися з матеріалами досудового розслідування в м. Дніпро скаржником не надано. Апелянт вважає такі висновки необґрунтованими, оскаржуване рішення протиправним, оскільки відповідачем не надано належної оцінки доказам та обставинам, викладеним у скарзі прокурора, які підтверджуються, у тому числі, змістом ухвали судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27.02.2020, в якій зазначено, що прокурором було надано можливість адвокату ОСОБА_2 ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, однак адвокат до сьогоднішнього дня не скористалася своїми процесуальними правами та не ознайомилася з матеріалами кримінального провадження без поважних причин. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає, що за приписами статті 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України. Статтею 34 названого Закону передбачено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом. Згідно зі статтею 40 Закону розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб. Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката. Відповідно до ст. 41 Закону за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу. Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини. Аналіз наведених норм Закону дає можливість дійти висновку, що для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності скаржник має довести, що з боку адвоката мало місце, зокрема, порушення присяги адвоката України, порушення правил адвокатської етики, невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків. Апелянт зазначає, що адвокатом ОСОБА_2 було порушено вимоги статей 2, 4, 11, 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Натомість суд апеляційної інстанції зазначає, що стаття 2 вказаного Закону в редакції, чинній на час звернення до КДКА зі скаргою, розкриває загальні засади адвокатури України, стаття 4 принципи та засади здійснення адвокатської діяльності, а тому є незрозумілим в якій частині адвокат ОСОБА_2 порушила вимоги названих статей. Щодо порушення статті 11 Закону, остання містить зміст присяги адвоката, відповідно до якого адвокат урочисто присягає у своїй адвокатській діяльності дотримуватися принципів верховенства права, законності, незалежності та конфіденційності, правил адвокатської етики, чесно і сумлінно забезпечувати право на захист та надавати правову допомогу відповідно до Конституції України і законів України, з високою відповідальністю виконувати покладені на нього обов`язки, бути вірним присязі. Стаття 21 Закону визначає професійні обов`язки адвоката, до яких відносяться, зокрема: дотримання присяги адвоката України та правил адвокатської етики; виконання обов`язків, передбачених законодавством та договором про надання правової допомоги. Правила адвокатської етики затверджені 09.06.2017 звітно-виборним З`їздом адвокатів України 2017 року з подальшими змінами від 15.02.2019, затвердженими З`їздом адвокатів України 2019 року. Правилами адвокатської етики встановлено, що у своїй професійній діяльності адвокат зобов`язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам. Адвокат зобов`язаний надавати професійну правничу (правову) допомогу клієнту, здійснювати його захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність у врахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення. Кожному дорученню, незалежно від розміру обумовленого гонорару, адвокат повинен приділяти розумно необхідну для його успішного виконання увагу. При виконанні доручення адвокат зобов`язаний використати всі розумно необхідні і доступні йому законні засоби для надання ефективної професійної правничої (правової) допомоги клієнту, здійснення його захисту або представництва. Адвокат повинен намагатися оперативно виконувати доручення клієнта, визначених в договорі про надання правової допомоги, дотримуючись при цьому всіх інших вимог, що пред`являються законом і Правилами. Представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов`язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил. Під час здійснення професійної діяльності в суді адвокат повинен бути добропорядним, поводити себе чесно та гідно, стверджуючи повагу до адвокатської професії. Адвокат має поважати процесуальні права адвоката, який представляє іншу сторону, і не вдаватись до дій, що грубо порушують останні. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи. Апелянт стверджує, що неправомірні дії адвоката ОСОБА_2 пов`язані саме з невиправданим затягуванням судового розгляду справи. Проте встановлені в ході судового розгляду справи обставини, які підтверджені наявними у матеріалах справи доказами, такі доводи спростовують. Так, адвокат, вступивши до участі у розгляді кримінальної справи, як захисник Сухойван В.Є., заявила клопотання про відкладення судового засідання для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, проте останні були відсутні у матеріалах судової справи. Прокуратура направляла на адресу адвоката Галасун Г.І. повідомлення про можливість у відповідний період ознайомитися з матеріалами кримінального провадження № 42018000000003089, проте адвокатом належними доказами доведено, апелянтом не спростовано, що такі повідомлення були отримані після спливу визначених термінів. Щодо направлення Офісом Генерального прокурора повісток про виклик адвоката до м. Києва від 19.02.2020, 13.03.2020, 23.03.2020 для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до статті 133 КПК України прокурор має право викликати підозрюваного, свідка, потерпілого або іншого учасника кримінального провадження у встановлених цим Кодексом випадках для допиту чи участі в іншій процесуальній дії під час досудового розслідування. Враховуючи, що у спірних правовідносинах стадія досудового розслідування у кримінальному провадження № 42018000000003089 закінчилася, у прокурора були відсутні правові підстави викликати адвоката повістками для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, а тому такі обставини не можуть вважатися обґрунтованим доводом про недобросовісне виконання адвокатом професійних обов`язків, визначених законом. При цьому колегія суддів враховує ту обставину, що заявником скарги ані до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ані до суду не надано обґрунтованих пояснень та належних доказів неможливості забезпечення ознайомлення адвоката ОСОБА_2 з матеріалами кримінального провадження у місті Дніпро з огляду на те, що, по-перше, до складу прокурорської групи входив прокурор прокуратури Дніпропетровської області, по-друге, така можливість була надана захиснику іншого обвинуваченого у кримінальному провадженні № 42018000000003089. Щодо посилання апелянта на ухвалу судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27.02.2020, суд апеляційної інстанції зазначає, що вказаним судовим рішенням встановлено, що в проміжок часу з вересня 2019 до дня розгляду клопотання про відвід адвоката Галасун Г.І. остання особисто та за викликом прокурора від 19.02.2020 не з`явилася з метою ознайомлення з матеріалами кримінального провадження без поважних причин. Однак суд дійшов висновку, що дана обставина не можу слугувати підставою для відводу. Натомість в ухвалі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 червня 2020 року викладено висновок, відповідно до якого відкладення та оголошення перерв у судових засіданнях відбулося з об`єктивних причин, зокрема, у зв`язку із неможливістю явки захисників до суду, залученням нових захисників до участі у провадженні, їх клопотаннями про перенесення судового засідання для надання можливості з матеріалами досудового розслідування, що не може вважатися тими обставинами, які свідчать або вказують на упередженість чи небезсторонність головуючого судді, яким такі клопотання задовольнялися, а вказують лише на дотримання суддею вимог кримінального процесуального закону та забезпечення гарантованого Конституцією України права обвинувачених на захист. Крім того досліджені судом апеляційної інстанції журнали судового засідання, а також відео-записи судових засідань дають можливість встановити, що адвокатом ОСОБА_2 дійсно заявлялися клопотання, у тому числі про надання можливості ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, проте вказана обставина жодного разу не була підставою для відкладення судових засідань, що спростовує доводи прокурора щодо затягування судового розгляду кримінальної справи з вини адвоката ОСОБА_2 . Таким чином суд апеляційної інстанції доходить висновку, що апелянтом не доведено належними та допустимими доказами наявність в діях адвоката ОСОБА_2 ознак дисциплінарного проступку. При цьому сама особа ОСОБА_3 надала пояснення, в яких підтвердила, що адвокат ОСОБА_2 виконувала обов`язки захисника в її інтересах та в межах, погоджених з клієнтом. Щодо доводів апелянта про необґрунтованість та невмотивованість оскаржуваного рішення відповідача, суд апеляційної інстанції встановив, що останні спростовуються змістом самого рішення, з якого вбачається, що КДКА надала оцінку кожному доводу, викладеному у скарзі прокурора, з посиланням на досліджені докази, у тому числі в частині не взяття до уваги висновків, викладених в ухвалі судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27.02.2020. Також суд апеляційної інстанції встановив, що розгляд дисциплінарної справи та прийняття рішення відбувся у чіткому дотриманні вимог чинного законодавства, добросовісно та розсудливо. Доводи апеляційної скарги не спростовують встановлені та викладені судом першої інстанції у судовому рішенні обставини справи, так само як і висновки суду першої інстанції. Враховуючи сукупність викладених обставин, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні. Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Заступника Генерального прокурора Якубовського Максима Вікторовича залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року в адміністративній справі № 160/12412/20 залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з 25 травня 2021 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови. Повна постанова складена 25 травня 2021 року. Головуючий - суддя О.В. Головко суддя Т.І. Ясенова суддя А.В. Суховаров

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»