Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 540/1732/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 лютого 2020 р.м.ОдесаСправа № 540/1732/19 Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: доповідача - судді Косцової І.П., суддів - Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О. за участі секретаря - Стефанцевої Ю.П. представника апелянта - Нівакшонової Н.В. представника позивача - Корнелюка В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Чорноморської митниці Держмитслужби(правонаступника Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі) на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАСКО-ІМПОРТ" до Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, - В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовних вимог. Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАСКО-ІМПОРТ" (далі - ТОВ "ВАСКО-ІМПОРТ") звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі (далі - Митниця ДФС у Херсонській області) про коригування митної вартості товарів від 05.06.2019 року № UA508120/2019/000008/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA508120/2019/00062 від 05.06.2019 року. В обґрунтування позову зазначило, що висновки контролюючого органу про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору є необґрунтованими, оскільки під час митного оформлення Товариство надало всі необхідні документи, які підтверджують митну вартість товару, отже у відповідача не було правових підстав для її корегування. Короткий зміст рішення суду першої інстанції. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року позов Товариства задоволено. Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив із того, що Товариство надало до митного органу всі необхідні документи, які підтверджують заявлену в декларації митну вартість товарів, однак відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів, що подані документи є недостатніми чи такими, які викликають сумніви щодо їх достовірності. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву (заперечень). Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального права, Митниця ДФС у Херсонській області просить скасувати його та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування своїх доводів митний орган зазначив, що суд першої інстанції при вирішенні спору не дав належної правової оцінки доводам митного органу з приводу того, що за умовами міжнародного контракту товар ввезено на умовах поставки FOB- NINGBO (Китай), за ціною, яка включає в себе вартість тари, упаковки, маркування та доставку товару на умовах, визначених контрактом, проте подані декларантом до митного оформлення документи, зокрема, кошториси підрядника та замовника товару не містять інформації про вартість тари, упаковки, маркування, доставки тощо. Крім цього, відповідно до Міжнародних правил Інкотермс 2010 термін «франко-борт», або FOB зобов`язує покупця за власний рахунок укласти договір перевезення товару від порту відвантаження до порту перетину митного кордону України, однак позивач під час митного оформлення не надав договір перевезення товару, або коносамент. В свою чергу, наданий Товариством коносамент від 30.11.2018 року на підтвердження транспортних витрат не містить інформації про вартість послуг з перевезення товару, як не надано і бухгалтерських документів щодо оплати послуг з перевезення. Також апелянт наголосив на тому, що згідно правил Інкотермс 2010 на умовах поставки FOB- NINGBO продавець зобов`язаний надати покупцю на його прохання, на його ризик і за його рахунок (при наявності витрат) інформацію, необхідну для отримання страхування. Однак серед документів, наданих митниці для підтвердження заявленого рівня митної вартості, відсутня інформація про те, що товар не страхувався покупцем. Зазначені обставини, на думку апелянта, свідчать, що митниця ДФС, приймаючи оскаржувані рішення, мала обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом вартості товару, а відтак, правомірно відмовила у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товару та скоригувала митну вартість задекларованого позивачем товару. ТОВ "ВАСКО-ІМПОРТ" відзив на апеляційну скаргу не надало. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого за клопотанням апелянта, на підставі ст.52 КАС України, проведено заміну відповідача у справі - Митницю ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі на її правонаступника - Чорноморську митницю Держмитслужби. Фактичні обставини справи. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 02 липня 2012 року між ТОВ "ВАСКО-ІМПОРТ" та фірмою «OZER TICARET INSAAT MALZ. VE GIDA MAD. SAN. LTD. SТІ» (Туреччина), укладений Генеральний договір №1, відповідно до умов якого продавець зобов`язався на умовах Інкотермс-2010: CFR Херсон (Україна) продати, а покупець оплатити та прийняти "Товар" - будівельні матеріали, в номенклатурі, кількості і ціні згідно супровідних документів. Відповідно до п.1.4 Договору ціни на товар узгоджуються сторонами на умовах Інкотермс-2010: FOB Мерсин (Туреччина) до початку відвантаження на морський транспорт, тара і упаковка включені у вартість товару. На виконання умов вказаного вище Договору позивачем імпортовано на митну територію України будівельні матеріали на загальну суму 320 996,83 доларів США. З метою митного оформлення товару Товариство подало до митного органу декларацію №UA508120/2019/002480 від 05.06.2019 року, в якій заявило, що митна вартість товарів складає 8 696 979,64 грн., що була визначена за ціною договору (перший метод визначення митної вартості). У підтвердження заявленої митної вартості декларант надав наступні документи: рахунок-фактуру (інвойс) EF12019000000024 від 24.05.2019 року; пакувальний лист б/н від 24.05.2019 року, додатки до контракту, лист - роз`яснення та інші документи, передбачені законодавством. Однак в процесі здійснення контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості товарів, митний орган дійшов висновку, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, зокрема: договір (угода, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, оскільки відправник товару не є виробником; виписка з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосується відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкова інформація щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію) та інші документи, згідно вимог митного органу. 05.06.2019 року позивачем додатково надано декларацію країни-виробника №19330100EX094194 ВІД 24.05.2019, в якій зазначена митна вартість товару в розмірі 320 996,83 доларів США, проте митний орган в той же день прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA508120/2019/000008/2, яким скориговано митну вартість товару на рівні 0,1126 USD за кг/нетто та сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA508120/2019/00062 від 05.06.2019 року. Законність вказаних рішень є предметом спору у даній справі. Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та позиція суду апеляційної інстанції щодо доводів апеляції та висновків суду першої інстанції. Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного. Відповідно до пунктів 23, 24 статті 4 Митного кодексу України (далі - МК України) митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку. На підставі приписів Митного кодексу України орган доходів і зборів здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою, відповідно до ст.49 МК України, є їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Поняття митної вартості є базовою категорією у системі митного законодавства з питань державної митної справи, оскільки саме на основі митної вартості здійснюється розрахунок митних платежів. Вказане узгоджується з положеннями ст.50 МК України, якою передбачено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки. Відповідно до Брюсельської Конвенції про створення уніфікованої методології визначення митної вартості товарів 1950 року (Конвенція про оцінку товарів у митних цілях), митна вартість була визначена як номінальна ціна товару, за якою відповідний товар може бути проданий в країну призначення в момент подання митної декларації (тобто ціна, що укладається між незалежними один від одного продавцем і покупцем на умов повної ринкової конкуренції). Відповідно до Генеральної угоди про тарифи і торгівлю (ГАТТ), підписаної 30 жовтня 1947 року, оцінка імпортованого товару для митних цілей (митна вартість) повинна ґрунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито. За змістом частини 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Частинами 1, 2 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Згідно ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Тобто, заявлення митної вартості товарів здійснюється виключно декларантом без жодного втручання митних органів, за винятком проведення певних консультацій за бажанням та зверненням декларанта для отримання певної інформації, необхідної йому для визначення митної вартості товарів. Водночас, відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначено вказаною нормою. Згідно частин 5, 6 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Відповідно до ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За наслідками здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Отже, виключно у разі наявності розбіжностей у поданих декларантом до митного оформлення документах для підтвердження заявленої митної вартості товару, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані надати додатковий перелік документів. При цьому, витребування митним органом таких документів може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки саме з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. При цьому, як слідує зі змісту приписів ч.3 ст.318 Митного кодексу України, митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи. Аналогічні положення містяться і в п.3.16 та п.6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011р. №3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими, в свою чергу, запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства. Також, зазначене узгоджується і з проголошеними у ст.8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності. До того ж, відповідно до вимог ч.7 ст.54 МК України, у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично. Як вбачається з матеріалів справи, підставою для висновку, що надані ТОВ "ВАСКО-ІМПОРТ" документи містять розбіжності та не містять інформації щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті, Митницею ДФС у Херсонській області в п. 33 спірного рішення про коригування митної вартості товарів від 05.06.2019 р. № UA508120/2019/000008/2, серед іншого, зазначено про відсутність документів, що підтверджують вартість послуг доставляння товару до порту призначення. З цього приводу судова колегія зазначає, що п. 3 умов Генерального договору №1 від 02 липня 2012 р. визначено, що поставка товару здійснюється морським транспортом на умовах CFR Херсон (Україна) ИНКОТЕРМС-2010. Так, за правилами Інкотермс 2010, поставка товару на умовах CFR Херсон (Україна) означає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати на транспортування товару до порту призначення (фрахт), отже посилання митного органу на ненадання декларантом документів, що підтверджують вартість послуг перевезення вантажу до порту призначення є необґрунтованими. Наведення відповідачем в апеляційній скарзі нових розбіжностей, які не зазначались при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості товарів, суперечить принципу верховенства права в частині забезпечення правової передбачуваності та правової визначеності, та не може бути причиною виникнення сумніву у задекларованій позивачем митній вартості товару, оскільки на стадії декларування товару вони не були заявлені. Положеннями п.2.1 розділу ІІ Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012р. №598, чітко встановлено про необхідність у рішенні при визначенні митної вартості відповідно до положень ст.ст. 59, 60 та 64 МК України, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, робити пояснення щодо зроблених коригувань. Діюче законодавство з питань державної митної політики не передбачає іншого документа, в якому орган доходів і зборів зобов`язаний давати свої висновки щодо причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, аніж рішення про коригування митної вартості товарів. Повідомлення відповідачем на стадії судового розгляду справи інших підстав неприйняття заявленої декларантом митної вартості, ніж ті, що були зазначені в його рішеннях про коригування митної вартості, не може бути причиною виникнення сумніву у задекларованій ТОВ "ВАСКО-ІМПОРТ" митній вартості товару, оскільки на стадії декларування товару вони не були заявлені. Із положення, закріпленого у ч.1 ст.2 КАС України, випливає, що метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. При цьому, адміністративний суд не призначений для виконання функцій суб`єктів владних повноважень у випадках, коли ці суб`єкти з якихось причин не виконали покладені на них функції. Згідно пункту 27 висновків Постанови Пленуму ВАСУ №2 від 13.03.2017р. дослідження судом обставин, які не були досліджені органом доходів та зборів при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів, є не що інше, як виконання судом функції митного контролю замість органів доходів та зборів, а тому суперечить частині 1 статті 2 КАС України, а також не відповідає конституційному принципу розподілу влад. Суд не має права досліджувати обставини, які стосуються митної вартості, але які не були предметом дослідження органу доходів і зборів при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів. Аналогічна правова висловлена Верховним Судом у постанові від 23.01.2018р. по справі К/9901/6239/18 (815/469/15). Конституційний Суд України в мотивувальні частині Рішення від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005 зазначив, що складовими принципу верховенства права є, зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність, які необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його обсяг та зміст ними буде реалізовано. На підставі викладеного, колегія суддів також не вбачає підстав надання правової оцінки «розбіжностям», які не зазначено Митницею у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів. Зазначивши в рішенні про коригування митної вартості товарів від 05.06.2019 р. № UA508120/2019/000008/2, що позивачем заявлено не повні відомості про складові митної вартості, зокрема, щодо фактурної вартості та транспортних витрат, митним органом не конкретизовано в чому саме це виразилось. Колегія суддів також не приймає до уваги посилання апелянта, що у наданих позивачем документах не міститься інформації про страхування імпортованого підприємством товару, оскільки як вже зазначалось вище, поставка вказаного товару здійснювалась морським транспортом на умовах CFR Херсон (Україна) ИНКОТЕРМС-2010, яка не передбачає обов`язку страхування. Інших обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем не наведено. Так само й інших юридичних фактів, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, судом не встановлено. Колегія суддів зазначає, що наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 320, 322, 325, 328 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі - залишити без задоволення. Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАСКО-ІМПОРТ" до Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий суддя Косцова І.П. Судді Осіпов Ю.В. Скрипченко В.О. Повне судове рішення складено 21.02.2020року.