Постанова 4854 № 540/2828/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 червня 2020 р.м.ОдесаСправа № 540/2828/19 Категорія: 108020200 Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В. А. Час і місце ухвалення: 14:16 год., м. Херсон Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Лук`янчук О.В. суддів Бітова А. І. Ступакової І. Г. при секретарі Черкасовій Є. А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Чорноморської митниці Держмитслужби на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Строй Мир до Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення митного органу про коригування митної вартості товарів № UA508040/2019/000003/2 від 12.12.2019 р.,- В С Т А Н О В И Л А : ТОВ Строй Мир звернулося до суду з позовом до Чорноморської митниці Держмитслужби в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Чорноморської митниці Держмитслужби № UA508040/2019/000003/2 від 12.12.2019 року про коригування митної вартості товарів. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з метою митного оформлення товару - "сантехнічні вироби та запчастини до них", отриманого на умовах поставки FOB SHANGHAI згідно зовнішньоекономічного контракту № CH-UA-18/02/28 від 28.02.2018 р., укладеного з компанією - продавцем HAIYAN DAME SANITARY WARES CO., LTD, позивачем - ТОВ "Строй Мир" самостійно визначено митну вартість товарів за основним методом, а саме, за ціною контракту, яка склала 73 449,21 дол. США у відповідності до статей 57-58 Митного кодексу України. При цьому, на підтвердження числових значень складових митної вартості товару позивачем було надано до митного органу всі необхідні та достатні документи, передбачені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, які чітко ідентифікували товари та містили всі відомості складових митної вартості товарів. Проте, в порушення норм Митного кодексу України відповідач безпідставно прийняв оскаржуване рішення та неправомірно застосував резервний метод визначення митної вартості вказаних товарів, що зумовило позивача надмірно сплатити суму ПДВ - 291 286,67 грн. та суму мита 127 382,75 грн. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Мир" до Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення митного органу про коригування митної вартості товарів № UA508040/2019/000003/2 від 12.12.2019 р. - задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Чорноморської митниці Держмитслужби № UA508040/2019/000003/2 від 12.12.2019 року про коригування митної вартості товарів. Стягнуто з Чорноморської митниці Держмитслужби за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Мир" судовий збір в сумі 6 280,00 грн. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Чорноморська митниця Держмитслужби подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначається, що за наданими до митного оформлення товару документами не можливо було підтвердити його митну вартість за ціною договору через їх неповноту, а додатково подані на вимогу митного органу матеріали не спростували сумніви контролюючого органу у заниженні митної вартості товару, відповідачем правомірно проведено коригування митної вартості товару згідно оскаржуваного рішення. Так, зазначено, що у рахунку-фактурі відсутнє посилання на контракт та банківські реквізити позивача згідно вимог Рекомендацій № 6Європейської економічної комісії ООН. Вказано, що коносамент не містить відомостей про фрахт і договір перевезення, тобто не підтверджено вартість перевезення вантажу, як однієї з складових митної вартості товару. При цьому вказує про факт спрацювання автоматизованої системи з оцінки ризиків зі змістом «По товару можливе заниження митної вартості». Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлені належним чином, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста їх участь в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін. Згідно ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного. Судом першої інстанції встановлено, що 28.02.2018 р. між продавцем компанією HAIYAN DAME SANITARY WARES CO., LTD (Китай) та покупцем ТОВ "Строй Мир" укладено контракт № CH-UA-18/02/28, відповідно до якого продавець зобов`язується на умовах FOB SHANGHAI продати, а покупець оплатити та прийняти "Товар" - сантехнічні вироби та запчастини до них, в номенклатурі, кількості та по ціні згідно супровідним документам. Відповідно до умов вказаного контракту позивач отримав: - вироби побутового призначення для санітарно - технічних цілей, виготовлені з пластмас: піддон акриловий під душові бокси в комплекті з сифоном у асортименті, загальною кількістю 666 шт. (Товар № 1); - вироби побутового призначення для санітарно - технічних цілей: гідро бокси (душові кабіни), загальною кількістю 983 шт. (Товар № 2); - частини до душобоксів, вироби алюмінієві:: дуги алюмінієві для душобоксу, комплектуючі до душобоксу, загальною кількістю 9 шт. (Товар № 3); - частини до душобоксів, дах душобоксу, екран для піддону душобоксу, задня панель для душобоксу з ПВХ, загальною кількістю 8 шт. (Товар №4) Для здійснення митного оформлення товару, поставленого за вказаним контрактом, позивачем через представника ФОП ОСОБА_1 до сектору митного оформлення митного поста "Херсон - центральний " Чорноморської митниці Держмитслужби 11.12.2019 р. було подано митну декларацію № UA508040/2019/100135, відповідно до якої митна вартість товарів визначена позивачем за ціною контракту, зокрема: товару №1 - 9575,01 дол. США, товару № 2 - 63 874,03 дол. США, товару № 3 - 0,09 дол. США, товару № 4 - 0,08 дол. США. Разом із митною декларацією, позивачем до митного оформлення були подані наступні документи: - пакувальний лист б/н від 23.10.2019 р.; - рахунок-фактура (інвойс) №SW190803SA від 23.10.2019 р.; - коносамент №S0119100324 від 29.10.2019 р.; - автотранспортна накладна № 163 від 10.12.2019 р.; - автотранспортна накладна № 587 від 10.12.2019 р.; - автотранспортна накладна № 937 від 10.12.2019 р.; - автотранспортна накладна № 990 від 10.12.2019 р.; - декларація про походження товару №SW190803SA від 23.10.2019 р.; - рахунок - фактура про надання транспортно - експедиційних послуг № 78 від 06.12.2019 р.; - довідка про транспортні витрати № 2923/2019 від 06.12.2019 р.; - зовнішньоекономічний договір (контракт) № CH-UA-18/02/28 від 28.02.2018 р.; - додаткова угода від 12.03.2018 р. до зовнішньоекономічного контракту № CH-UA-18/02/28 від 28.02.2018 р.; - додаткова угода від 15.01.2019 р. до зовнішньоекономічного контракту № CH-UA-18/02/28 від 28.02.2018 р.; - специфікація № 5 від 23.10.2019 р.; - договір транспортно - експедиторського обслуговування від 01.02.2018 р. Під час перевірки митної декларації та вказаних документів спрацювала автоматична система аналізу та управління ризиками щодо можливого заниження митної вартості та у зв`язку з тим, що подані документи містять розбіжності та невідповідності позивачу було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) платіжні та / або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 2) якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) каталоги, специфікації, прайс-листи виробника товару; 5) копію митної декларації країни відправлення; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; У відповідь на повідомлення митного органу стосовно надання додаткових документів, позивачем додатково були надані наступні документи: прайс - лист фірми HAIYAN DAME SANITARY WARES CO., LTD (Китай); комерційна пропозиція фірми HAIYAN DAME SANITARY WARES CO., LTD. У зв`язку з ненаданням декларантом витребуваних документів після проведеної консультації Чорноморською митницею Держмитслужби прийнято рішення від 12.12.2019 року № UA508040/2019/000003/2 про коригування митної вартості товарів, згідно якого відкоригована митна вартість товару №1 склала 16 228,28 дол. США з розрахунку 2,51 дол. США за одиницю кг., товару №2 - 117 287,68 дол. США з розрахунку 1,91 дол. США за одиницю кг., товару №3 - 35,49 дол. США з розрахунку 2,51 дол. США за одиницю кг, товару №4 - 44,16 дол. США з розрахунку 1,52 дол. США за одиницю кг, що призвело до додаткових витрат з боку позивача при сплаті митних платежів на суму 418 669,42 грн. та стало підставою звернення до суду з вказаним позовом. Товар, який надійшов на адресу ТОВ "Строй Мирр", випущено у вільний обіг із застосуванням фінансових гарантій на суму переплати митних платежів відповідно до розділу Х Митного кодексу України. Не погоджуючись з правомірністю вказаного рішення про коригування митної вартості товарів ТОВ «Строй Мир» звернулося з позовом до суду про його скасування. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.77 КАС України покладено обов`язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не доведено, що заявлений ТОВ «Строй Мир» метод визначення митної вартості товарів документально не підтверджено або надані позивачем документи містять розбіжності, які впливають на правильність визначення митної вартості, а тому прийшов до висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення митного органу про коригування митної вартості товарів № UA508040/2019/000003/2 від 12.12.2019 р. Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог товариства та наявність підстав для їх задоволення виходячи з наступного. Порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної митної політики, становлять митну справу, як це передбачено у статі 7 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI ( надалі - МК України). На підставі частини 2 статті 1 МК України Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування. За правилами статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. На підставі 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Згідно з частиною 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4)якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Відповідно до приписів статті 53 МК України митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в поданих документах. За змістом частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи. На підставі частини 5 статті 54 МК України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості. Згідно частин 5, 6 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Відповідно до ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За наслідками здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Отже, виключно у разі наявності розбіжностей у поданих декларантом до митного оформлення документах для підтвердження заявленої митної вартості товару, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані надати додатковий перелік документів. При цьому, витребування митним органом таких документів може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки саме з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Як слідує зі змісту приписів ч.3 ст.318 Митного кодексу України, митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи. Також, зазначене узгоджується і з проголошеними у ст.8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності. До того ж, відповідно до вимог ч.7 ст.54 МК України, у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично. Як вбачається з матеріалів справи, підставою для висновку, що надані ТОВ «Строй Мир» документи містять розбіжності та не містять інформації щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті, Чорноморською митницею Держмитслужби в п.33 спірного рішення про коригування митної вартості товарів вказано, що: - у наданому до митного оформлення рахунку-фактурі від 23.10.2019 № SW190803SА відсутнє посилання на контракт, на виконання якого він виданий, а також банківські реквізити продавця; - за інформацією фрахтового брокера ІМЕХТRANS (www.sea-freight.com.ua/ru/price) вартість доставки 40-футового контейнера підвищеної місткості з порту NINGBO (Китай) до митного кордону України становить від 1800 доларів США. Тоді як, до митного оформлення подано рахунок № 78 від 06.12.2019, згідно якого витрати пов`язані з доставкою товарів кожним контейнером становить 23877,03 гривень (або 1000 доларів США по курсу на дату рахунку); - відповідно до розділу 4 договору про надання транспортно - експедиторських послуг № 34/18 від 01.02.2018 вартість послуг оформляється заявками, яку не надано для підтвердження витрат пов`язаних з доставкою товару; - серед документів, наданих митниці для підтвердження заявленого рівня митної вартості відсутня інформація про те, що товар не страхувався покупцем, що може свідчити про приховування достовірної інформації щодо страхування товару; - додатково наданий прайс-лист має адресний характер та суб`єктивну спрямованість, що суперечить суті прайс-листа як комерційної пропозиції необмеженій кількості потенційних покупців; - у додатково наданій комерційній пропозиції виробника товару адресованій ТОВ "СТРОЙ МИР" відсутня інформація щодо терміну дії цін, тобто не можливо прослідкувати чи діяли зазначені у комерційній пропозиції ціни на день виставлення специфікації до контракту; - декларантом не подані усі необхідні документи, а саме: 1) платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 2) страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) копію митної декларації країни відправлення; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. На вказану обставину посилається апелянт і в обґрунтування вимог апеляційної скарги. Щодо доводу відсутності у рахунку-фактурі від 23.10.2019 № SW190803SА посилання на контракт, на виконання якого він виданий, а також банківські реквізити продавця то колегія суддів зазначає наступне. Як вже зазначалось вище, перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений частиною 2 ст.53 МК України, серед яких рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу). Рахунок-фактура - це вид комерційного рахунка, в якому зазначено суму, що повинна бути сплачена за товар. Окрім свого основного призначення як документа, в якому зазначено суму належного за товар платежу, рахунок-фактура може бути використаний як супровідний документ. Затвердженої форми рахунку-фактури чи рахунку-проформи та вимог щодо їх заповнення законодавством України не передбачено. Згідно з загальносвітовою практикою, рахунок-фактура має містити дату складання, найменування та реквізити продавця і покупця, найменування товарів, їх ціну, загальну вартість рахунку, валюту, ставки та розмір податку. Також, в рахунку фактурі можуть зазначатись реквізити зовнішньоекономічної угоди, відповідно до якого здійснюється поставка, реквізити відвантажувального документа, платіжні реквізити та інші відомості, у разі якщо їх наявність в рахунку-фактурі передбачена умовами договору, такі як умови поставки, умови оплати, місце завантаження, розмір та підстави надання знижок. Таким чином, згідно з загальносвітовою практикою реквізити зовнішньоекономічної угоди не є обов`язковим реквізитом інвойсу. Крім того, вказані обставини не виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості товарів. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05 березня 2019 року, № судового рішення в ЄДРСРУ 80269231. Отже, оскільки законодавством України не затверджено форму рахунку-фактури (інвойсу), посилання митного органу на відсутність того чи іншого реквізиту інвойсу є необґрунтованим та безпідставним. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відсутність банківських реквізитів та посилання на контракт у рахунку-фактурі від 23.10.2019 № SW190803SА жодним чином не впливає на складові митної вартості та не може бути підставою для коригування вартості товару. Щодо доводу митного органу про ненадання декларантом страхових документів, то судом першої інстанції правомірно зазначено, що такі доводи спростовуються матеріалами справи, оскільки за змістом контракту від 28.02.2018 року №CH-UA-18/02/28 умовами поставки спірної партії товару є FOB порт Нінбо (Китай), що відповідно до пунктів А.3. та Б.3. "Договори перевезення та страхування" терміну поставки FOB (FREE ON BOARD (...named port of shipment) Інкотермс 2010, за якими постачався товар позивачу за вказаним контрактом, як у продавця так і покупця відсутні зобов`язання щодо укладення договорів страхування. Відтак, при поставці товару на умовах FOB сторони самостійно вирішують, чи бажають вони застрахувати товар та в якій мірі. При цьому, якщо за твердженням декларанта, страхування не здійснювалося, то декларант не повинен доводити цей факт: декларант повинен підтвердити лише ті факти, які пов`язані з витратами, які, на його думку, входять до митної вартості товарів. Натомість, якщо митниця стверджує, що страхування все ж таки здійснювалося (а значить витрати на страхування включаються до митної вартості), то, на думку колегії суддів, саме Митниця повинна довести наявність цього факту. Крім цього, митний орган, як на підставу для висновку про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору, посилався на відсутність у комерційній пропозиції відправника товару адресованій ТОВ «Строй Мир» інформації щодо терміну дії ціни. При розгляді наданих декларантом каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару контролюючий орган має упевнитись, що інформацію, яка містяться в зазначених документах, можна ідентифікувати з поставкою оцінюваних товарів. В комерційній практиці при просуванні товару на ринок одними із методів встановлення контактів з потенційними покупцями є направлення продавцем комерційної пропозиції (оферти) або прейскуранта (прайс-листа). Під комерційною пропозицією (офертою), зазвичай, розуміється письмова пропозиція продавця, спрямована можливому покупцю або конкретним покупцям про продаж партії товару на певних умовах. Колегія суддів зазначає, що комерційна пропозиція взагалі не є обов`язковим документом відповідно до приписів ч.2 ст.53 МК України, який повинен подаватися декларантом, та в розумінні норм МК України тим документом, який визначає та/або впливає на числові значення складових митної вартості товару. Крім цього, митний орган жодним чином не довів, як відсутність у комерційній пропозиції відправника товару інформації щодо терміну дії цін впливає в даному конкретному випадку на визначення складових митної вартості товару. Щодо посилань митного органу на те, що додатково наданий прайс-лист має адресний характер та суб`єктивну спрямованість, що суперечить суті прайс-листа як комерційної пропозиції необмеженій кількості потенційних покупців, то колегія суддів зазначає, що прайс-лист це документ інформаційного характеру, який містить список цін та слугує способом для продавця розповсюджувати інформацію про товар, та за жодних умов не може бути первинним документом для визначення митної вартості товару. Довід апелянта про те, що згідно відомостей інтернет - ресурсу www.sea-freight.com.ua/ru/price вартість доставки 40-футового контейнера підвищеної місткості з порту NINGBO (Китай) до митного кордону України становить більше, ніж зазначено декларантом, колегія суддів вважає необґрунтованим з огляду на наступне. Так, згідно наданого декларантом до митного оформлення договору № 34/18 транспортно - експедиторського обслуговування № 34/18 від 01.02.2018 р., ТОВ "АРТЕКС - СЕРВІС" (експедитор) зобов`язується організувати за рахунок ТОВ "Строй Мир" (клієнта) транспортно - експедиторське обслуговування, перевезення експортно-імпортних і транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні, а також надання інших транспортно - експедиторських послуг клієнтові за погодженням сторін. Умови перевезення, вид і найменування вантажу, вид транспорту, розмір плати експедиторові, пункти відправлення та призначення, а також інші умови, пов`язані з виконанням цього договору, встановлюються за угодою сторін і оформляються заявками. (п. 1.2 Договору). Згідно рахунку ТОВ "АРТЕКС-СЕРВІС" №78 від 06.12.2019 р., наданого ТОВ "Строй Мир" на виконання договору № 34/18 від 01.02.2018 р., сторони дійшли згоди про те, що вартість перевезення вантажу (чотирьох 40-фунтових контейнерів) за межами державного кордону становить 95 508,14 грн., тобто по 23 877,03 грн. за кожний. Аналогічна інформація містить і у довідці про транспортні витрати № 2923/2019 від 06.12.2019 р., виданій ТОВ "АРТЕКС-СЕРВІС", згідно якої транспортні витрати з доставки вантажу в контейнері № GESU5947990, MRSU3739937, MSKU1980163, TCKU6922587 по коносаменту №S0119100324 від 29.10.2019 р. по маршруту FOB порт Нінгбо (Китай) - порт Південний (Україна) склали 95 508,14 грн. Отже, за наявності інформації щодо узгодженої сторонами суми витрат на перевезення товару, необґрунтованими є посилання апелянта на інформацію з інтернет - ресурсів, як на підставу для коригування митної вартості товарів. Щодо посилання апелянта на ненадання товариством заявки, про яку йдеться у п.4 договору транспортно-експедиторських послуг № 34/18 від 01.02.2018р., то колегія суддів вважає їх необґрунтованими, оскільки як вбачається з матеріалів справи, вартість перевезення підтверджується рахунком перевізника №78 від 06.02.2019р. та довідкою про транспортні витрати №2923/2019 від 06.12.2019р., які було надано до митного органу під час здійснення декларування товару. А відтак, на думку колегії суддів, зазначена обставина не може бути підставою для коригування митної вартості товару. Аргументація митного органу в апеляційній скарзі в обґрунтування своєї позиції про використання інформації з АСАУР не враховується, оскільки судом першої інстанції встановлена та доведена правомірність використання позивачем основного методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29 березня 2018 року, № судового рішення в ЄДРСРУ 73081893. Безпідставними також є посилання митного органу на Методологічні рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, які затверджені наказом Державної фіскальної служби України від 11 вересня 2015 року № 689, з огляду на те, що вони не є нормативно-правовим актом в розумінні статті 117 Конституції України, оскільки не пройшли реєстрацію в Міністерстві юстиції України, а відтак не є джерелом права відповідно до частини другої статті 7 КАС України. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16 квітня 2019 року, № судового рішення в ЄДРСРУ 81180311. Щодо зазначення в рішенні митного органу про те, що декларантом неподані усі необхідні документи, а саме: платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; виписку з бухгалтерської документації; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, то колегія суддів вважає їх також безпідставними, оскільки такі документи згідно з частиною другою статті 53 МК України не є обов`язковими. Так, встановлено, що відповідно до пункту 5.3 Контракту № СН-UA-18/02/28 від 28.02.2018 місце платежу - валютні реквізити продавця, що вказані в даному контракті чи доповненнях до нього (додаткових угодах, інвойсах, специфікаціях), які є невід`ємною частиною цього контракту. Тобто зазначеним пунктом контракту передбачено, що платежі мають здійснюватись на валютні реквізити, вказані у договорі. До того ж за правилами 5.5 договору (додаткової угоди) умови оплати - 100% оплата протягом 30 днів після отримання товару на склад. Відтак, відсутність на день розмитнення товару факту оплати не впливає на митну вартість товару, оскільки за умовами договору оплата за товар здійснюється протягом 30 днів після отримання товару. Тому, відсутність банківських платіжних документів, що стосуються товару та платіжних бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару не може слугувати підставою для незастосування основного методу та коригування митної вартості. Слід також зауважити, що висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, надаються на письмову вимогу митниці виключно у випадку їх наявності у декларанта. Крім того, відсутність таких додаткових документів не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за першим методом, що підтверджується наданими до митного оформлення основними документами. Неподання декларантом зазначених документів під час митного оформлення, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Отже, враховуючи наведене та дослідивши наявні в матеріалах справи документи, що надавались позивачем митному органу, колегія суддів робить висновок, що сукупність таких документів чітко ідентифікує оцінюваний товар, документи не містять розбіжностей та містять дані, що піддаються обчисленню, і підтверджують митну вартість товарів за ціною договору. Митний орган не спростував дійсності поданих до митного оформлення основних документів, достовірності зазначених у них відомостей, , а також не довів об`єктивну неможливість перевірити вартість операції на підставі наданих позивачем документів, а тому помилково прийшов до висновку про неможливість підтвердити складові частини митної вартості товару. Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно дійшов до висновку, що відповідачем не доведено обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товарів за ціною договору, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товарів не встановлено, тобто основні документи містили всі необхідні числові дані для визначення вартості, зазначеної в вантажній митній декларації. Отже, враховуючи, що позивачем під час проведення митного контролю було подано митному органу всі необхідні документи, які чітко ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначені саме митної вартості товарів та підтверджують ціну товарів, вказану в контракті, колегія суддів робить висновок, що рішення про коригування митної вартості товарів № UA508040/2019/000003/2 від 12.12.2019 року є протиправним та підлягає скасуванню. Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Чорноморської митниці Держмитслужби залишити без задоволення. Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року залишити без змін . Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення. Повний текст постанови складено та підписано 03 липня 2020 року. Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук Суддя: А. І. Бітов Суддя: І. Г. Ступакова