Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 580/3646/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/3646/19 Суддя першої інстанції: В.П. Тимошенко ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 лютого 2020 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Степанюка А.Г., суддів - Губської Л.В., Епель О.В., при секретарі - Ліневській В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на прийняту у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 14 січня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И Л А: У листопаді 2019 року ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - Відповідач, ГУ ПФ в Черкаській області), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив: - визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФ в Черкаській області щодо не проведення відповідно до п. 3 постанови КМ України від 21.02.2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільненні з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» нарахування і виплати з 01.11.2019 року ОСОБА_1 щомісяця окремою сумою доплати донарахованої частини пенсії за 2016-2017 роки у розмірі визначеною постановою №103; - скасувати рішення ГУ ПФ в Черкаській області про відмову в поновленні з 01.11.2019 року нарахування і щомісячних доплат до основного розміру пенсії дорахованої частини пенсії за 2016-2017 роки відповідно до п. 3 постанови КМ України №103; - зобов?язати ГУ ПФ в Черкаській області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 04.11.2019 року та у порядку, межах, спосіб і строки, визначені законодавством, прийняти відповідне рішення за наслідками її розгляду з урахуванням правової оцінки, наданої судом за результатом позову ОСОБА_1 до ГУ ПФ в Черкаській області про визнання його бездіяльності протиправною та зобов?язанні вчинити дії, таким чином усунути причини та умови, що сприяли порушенню закону; - зобов?язати ГУ ПФ в Черкаській області виконати п. 3 постанови КМ України від 21.02.2018 року №103 та здійснити з 01.11.2019 року щомісячні нарахування і виплату окремою сумою доплату дорахованої частини пенсії за 2016-2017 роки у розмірі, визначеним постановою №103, та здійснювати такі виплати у подальшому до повної виплати розрахованої суми; - зобов?язати ГУ ПФ в Черкаській області доплатити ОСОБА_1 до основного розміру виплаченої у листопаді 2019 року пенсії суму у розмірі 1160,00 грн. як щомісячну суму доплати дорахованої частини пенсії за 2016-2017 роки, що повинна була бути виплаченою у листопаді 2019 року відповідно до п. 3 постанови від 21.02.2018 року №103. У цій частині допустити рішення до негайного виконання. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 14.01.2020 року закрито провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України у зв`язку з тим, що набрало законної сили рішення суду з фактичного предмету спору і між тими самими сторонами, а аргументи позивача стосуються саме правильності виконання рішення суду у справі №823/582/18. При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що Позивачем оскаржуються дії Відповідача, вчинені останнім на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду у справі №823/582/18, що свідчить про те, що вказаний спір між даними сторонами вирішено, а спірні правовідносини відносяться до стадії виконання судового рішення. Не погоджуючись з викладеним в ухвалі рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Свою позицію обґрунтовує тим, що, по-перше, судом не було враховано відмінність предмету і підстав позову у межах даної справи та у справі №823/582/18 - відмова у виплаті донарахованої пенсії та відмова у перерахунку пенсії, по-друге, дії Відповідача щодо невиконання рішення суду у справі №823/582/18 не є предметом оскарження, по-третє, наявними у матеріалах справи документами підтверджується припинення виплати донарахованої суми пенсії з листопада 2019 року, що не враховано судом першої інстанції, по-четверте, суд безпідставно розглянув дану справу без заслуховування аргументів учасників справи, по-п`яте, приймаючи оскаржуване рішення, Черкаський окружний адміністративний суд фактично позбавив ОСОБА_1 права на доступ до правосуддя, оскільки повторне звернення до суду за даним позовом не допускається. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2020 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 19.02.2020 року. У відзиві на апеляційну скаргу ГУ ПФ в Черкаській області просить в її задоволенні відмовити. Свою позицію обґрунтовує тим, що виплата перерахованої на підставі рішення суду у справі №823/582/18 пенсії здійснюється ОСОБА_1 з урахуванням рішення суду у справі №2340/4212/18 за правилами, визначеними Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року №649. У судовому засіданні Позивач доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд її вимоги задовольнити повністю з викладених у ній підстав. Відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибув. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення позивача, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2018 у справі №823/582/18 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково - рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14.03.2018 року скасовано та адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУ ПФ в Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання перерахувати пенсію задоволено частково: - визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФ в Черкаській області щодо не проведення ОСОБА_1 перерахунку та виплати його пенсії з 01.01.2016 року відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» згідно наданої довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням грошового забезпечення поліцейських; - зобов`язано ГУ ПФ в Черкаській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок відповідних сум грошового забезпечення та виплату пенсії відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», починаючи з 01.01.2016 року, згідно наданої довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням грошового забезпечення поліцейських. Крім того, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 11.03.2019 року у справі №2340/4212/18 частково задоволено позов ОСОБА_1 до ГУ ПФ в Черкаській області: - визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФ в Черкаській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати донарахованої частини пенсії за січень-березень 2018 року; - зобов`язано ГУ ПФ в Черкаській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати донарахованої частини пенсії за січень-березень 2018 року в сумі 130,44 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовити. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2019 року у справі №2340/4212/18 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково - рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11.03.2019 року скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності ГУ ПФ в Черкаській області щодо відмови у виплаті перерахованої пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 01.01.2018 року відповідно до Законів України від 23.12.2015 року №900-VIII, «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 та від 13.11.2008 року №45 та зобов`язання ГУ ПФ в Черкаській області здійснити одноразову виплату ОСОБА_1 донарахованої пенсії за період з 01.01.2016 року по 01.01.2018 року відповідно до вказаних нормативно-правових актів та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 у цій частині задоволено: - визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФ в Черкаській області щодо відмови у виплаті перерахованої пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 01.01.2018 року відповідно до Законів України від 23.12.2015 року №900-VIII, «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 та від 13.11.2008 року №45; - зобов`язано ГУ ПФ в Черкаській області здійснити одноразову виплату ОСОБА_1 донарахованої пенсії за період з 01.01.2016 року по 01.01.2018 року відповідно до Законів України від 23.12.2015 року №900-VIII, «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 та від 13.11.2008 року №45. В іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11.03.2019 року - залишено без змін. На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз положень ст. 129-1 Конституції України, ст. ст. 6, 17, 238, 372, 382, 383 КАС України, ст. ст. 1, 11 Закону України «Про виконавче провадження», а також ряду правових позицій Великої Палати Верховного Суду і Верховного Суду, прийшов до висновку про необхідність закриття провадження у даній справі з огляду на те, що аргументи Позивача стосуються саме правильності виконання рішення суду у справі №823/582/18, у той час як сам спір між даними сторонами вирішений. З такими висновками суду першої інстанції судова колегія не може не погодитися з огляду на таке. Відповідно до ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Згідно ч. 2 ст. 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Положеннями ст. 382 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, до яких належать, зокрема, зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення тощо. Крім того, приписами ч. 1 ст. 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду. У постанові від 22.08.2019 року у справі № 522/10140/17 Верховний Суд підкреслив, що зазначені правові норми КАС України (зміст яких фактично не змінився після 15.12.2017 року), мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі. Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення. Як вбачається з матеріалів справи, у жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФ в Черкаській області із заявою, в якій, з урахуванням рішення суду у справі №2340/4212/18, просив продовжити виплату донарахованої пенсії за період з 01.01.2016 року по 01.01.2018 року до повної виплати розрахованої суми (а.с. 20). Листом від 01.11.2019 року №1344/Л-10 ГУ ПФ в Черкаській області повідомило ОСОБА_1 , що загальна сума доплати до пенсії у розмірі 44 210,46 грн. (130,44 грн. компенсації втрати частини доходу і 44 080,02 грн. залишок нарахованої доплати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 (55 680,02 грн. (нарахована за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року згідно постанови №103) - 11 600,00 грн. (виплачена сума доплати згідно постанови №103 за період з січня 2019 року до жовтня 2019 року)) буде здійснена у порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року №649 (а.с. 21). Крім того, 04.11.2019 року Позивач звернувся до Відповідача із заявою, в якій просив повідомити порядок виконання рішення суду у справі №823/582/18 та плани щодо його подальшого виконання, а також зазначити, на підставі якого документу Кабінету Міністрів України виконувалося (у тому числі з січня 2019 року) рішення суду у справі №823/582/18 та здійснювалися виплати донарахованої частини пенсії за 2016-2017 роки з обґрунтуванням розмірів і відсотків, а також розрахунку розміру суми пенсії, яку необхідно доплатити (а.с. 22). Також, 04.11.2019 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФ в Черкаській області із заявою, в якій просив виконати постанову Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 та рішення судів у справах №823/582/18 та №2340/4212/18 шляхом щомісячної виплати донарахованої пенсії за період з 01.01.2016 року по 01.01.2018 року до повної виплати розрахованої суми та нарахувати і виплатити донараховану частину пенсії за період з 01.01.2016 року по 01.01.2018 року, яка відповідно до норми постанови №103 передбачена до виплати у жовтні 2019 року (а.с. 23-24). Листом від 15.11.2019 року №1432/Л-10 та №1433/Л-10 ГУ ПФ в Черкаській області повідомило ОСОБА_1 про те, що за результатами перерахунку на виконання рішення суду у справі №823/582/18 розмір пенсії зменшився, а відтак доплата пенсії на його виконання відсутня. Також зазначено, що виплата донарахованої пенсії за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року з січня по жовтень 2019 року здійснювалася згідно постанови №103, однак, на виконання судового рішення у справі №2340/4212/18 нараховано загальну суму доплати пенсії у розмірі 44 210,46 грн., яка буде виплачена за правилами, визначеними Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року №649 (а.с. 25). Викладене, у свою чергу, свідчить, що за своєю суттю даний спір виник у зв`язку з неналежним, на переконання ОСОБА_1 , виконанням ГУ ПФ в Черкаській області рішення суду у справі №823/582/18 з урахуванням судового рішення у справі №2340/4212/18. При цьому, спір щодо наявності у ОСОБА_1 права на перерахунок пенсії на підставі ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» і постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», а також спір щодо проведення таких виплати з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» вже вирішений за наслідками розгляду справ №823/582/18 та №2340/4212/18 відповідно. Отже, той факт, що Позивач вважає протиправним припинення Відповідачем нарахування та виплати перерахованої пенсії починаючи з листопада 2019 не свідчить про те, що між даними сторонами виник новий спір. Наведене також підтверджується й тим, що вирішення питання способу виконання рішення суду у справі №2340/4212/18 було предметом поданої ГУ ПФ в Черкаській області заяви про роз`яснення постанови суду від 05.07.2019 року, за наслідками розгляду якої Шостим апеляційним адміністративним судом було постановлено ухвалу від 08.10.2019 року про відмову в її задоволенні (а.с. 39-40). У вказаній заяві, як вбачається зі змісту ухвали суду апеляційної інстанції, Відповідачем ставилося питання щодо порядку виконання постанови суду від 05.07.2019 року, оскільки, на його думку, він повинен з вересня 2019 року припинити виплати Позивачу щомісячних доплат до основного розміру пенсії, передбачені постановою КМ України від 21.02.2018 року №103, а одноразову виплату недоплачених сум провести у порядку, передбаченому постановою Уряду України від 22.08.2018 року №649. Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що обраний Позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. При розгляді позовних вимог Позивача стосовно невиконання окремого судового рішення в іншій справі, суд не може зобов`язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконання судового рішення являє собою завершальну стадію судового провадження. Аналогічна за змістом правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 року у справі № 686/23317/13-а, від 06.02.2019 року у справі № 816/2016/17. Як вже було неодноразово підкреслено вище, зі змісту предмету спору у цій справі вбачається, що він фактично спрямований на виконання іншого судового рішення, а саме постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2018 року у справі №823/582/18 з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2019 року у справі №2340/4212/18. Отже, ОСОБА_1 у цій справі обрав спосіб захисту шляхом подання позову про визнання протиправними дій, фактично вчинених на виконання рішення суду. Разом з тим, спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення, що, в силу вже згаданих приписів ст. ст. 382, 383 КАС України пов`язує наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. Відтак, якщо Позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю Відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред`являти новий адміністративний позов. Таким чином, на переконання судової колегії, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються, оскільки підлягають розгляду у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України. Викладеним, у свою чергу, спростовується посилання Апелянта на те, що із постановленням оскаржуваної ухвали суд першої інстанції позбавив його права на доступ до правосуддя, адже навпаки, Черкаський окружний адміністративний суд з дотриманням норм чинного законодавства вказав ОСОБА_1 на правильний спосіб захисту порушених, на переконання Позивача, прав останнього. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України провадження в справі закривається, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Отже, оскільки є таке, що набрало законної сили рішення суду з того самого спору і між тими самим сторонами, то наявні підстави для закриття провадження у справі згідно п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України, на що було вірно вказано судом першої інстанції. Твердження ОСОБА_1 про безпідставність розгляду судом першої інстанції даної справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, що позбавило його можливості особисто висловити свої доводи й мотиви, судова колегія вважає помилковими, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, за наслідками розгляду відповідного клопотання Позивача суд першої інстанції відмовив в його задоволенні з посиланням на норми п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України, яким передбачено розгляд даної категорії справ за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 238, 242-244, 250, 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 14 січня 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Головуючий суддя А.Г. Степанюк Судді Л.В. Губська О.В. Епель Повний текст постанови складено « 19» лютого 2020 року.