Постанова Вінницький апеляційний суд № 145/1929/19

Справа № 145/1929/19 Провадження № 33/801/115/2020 Категорія: 146 Головуючий у суді 1-ї інстанції Ратушняк І. О. Доповідач: Панасюк О. С. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 лютого 2020 року м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі судді Панасюка О. С., розглянувши апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Маліцької І. О. на постанову судді Тиврівського районного суду Вінницької області від 17 грудня 2019 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - в с т а н о в и в: Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 196050 від 30 жовтня 2019 року 30 жовтня 2019 року о 18 год 00 хв на 29 км. а/д М-09 Тернопіль-Львів-Рава-Руська, біля АЗС «ОККО» ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «МАZDA 6», державний номерний знак НОМЕР_1 , виконуючи маневр повороту ліворуч, не надав дорогу автомобілю, який рухався в зустрічному напрямку прямо, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем «MERCEDES Sprinter 412D», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого транспортним засобам завдано механічні пошкодження. Постановою судді Тиврівського районного суду Вінницької області від 17 грудня 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на шість місяців. Стягнуто ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 384 грн 20 к. на користь держави. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Маліцька І. О., посилаючись на неправильне застосування суддею суду першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просила: - поновити строк на апеляційне оскарження; - призначити судову авто-технічну експертизу; - скасувати постанову та закрити провадження у справі. Апеляційна скарга мотивована тим, що всупереч приписам статей 7, 268, 271, 277-2 КУпАП суддя суду першої інстанції розглянув справу без участі ОСОБА_1 , не викликав для допиту потерпілого та свідків, не зазначив у постанові та не надав оцінки доказам у справі, призначив максимальне покарання. Щодо пропущення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції посилалася на те, копію постанови Тиврівського районного суду Вінницької області від 17 грудня 2019 року ОСОБА_1 отримав 10 січня 2020 року. Відповідно до частини другої статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 не належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи (у справі не має його розписки про отримання судової повістки про виклик до суду на 17 грудня 2019 року, натомість у повідомленні про не вручення рекомендованого поштового відправлення зазначено: «інші причини»), а відтак і не був присутній під час розгляду справи 17 грудня 2019 року Тиврівським районним судом Вінницької області. Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення копію постанови ОСОБА_1 отримав 10 січня 2020 року, а апеляційну скаргу подав 18 січня 2020 року. Оскільки підготувати апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції до отримання копії такої постанови особою, яка не була присутня під час її проголошення та не була належним чином повідомлена про час і місце її розгляду, не можливо, апеляційна скарга ОСОБА_1 подана в межах десятиденного стоку з часу отримання копії постанови Тиврівського районного суду Вінницької області від 17 грудня 2019 року, то строк на апеляційне оскарження цієї постанови необхідно поновити. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке. Згідно з частиною першою статті 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Частиною першою статті 277-2 КУпАП встановлено, що повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Пункт 2 частини першої статті 278 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, зокрема питання про те, чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду. Як видно матеріалів справи ОСОБА_1 не був повідомлений про час і місце розгляду справи, оскільки у справі не має його розписки про отримання судової повістки про виклик до суду на 17 грудня 2019 року. Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення не містить причин не вручення судової повістки ОСОБА_1 (зазначено «інші причини»), а тому не може бути доказом належного його повідомлення про час і місце розгляду справи. Повернуте воно було до суду 17 грудня 2019 року, тобто в день розгляду справи, відтак суд не мав підстав для висновку про належне повідомлення ОСОБА_1 про час і місце її розгляду. Таким чином, справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності була розглянута без його повідомлення про час і місце її розгляду, що є безумовною підставою для скасування постанови судді. Відповідно до частини другої статті 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті. Визначення на законодавчому рівні у статті 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов`язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб`єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу. Згідно з пунктом 7 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. При цьому наведена норма не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, в тому числі отримання і перевірки додаткових доказів, зокрема шляхом призначення експертизи, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення. Крім того, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні. Таким чином, при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, першочерговим є встановлення судом дотримання строку накладення адміністративного стягнення, за умови закінчення якого суд або уповноважений орган взагалі позбавлені можливості досліджувати та вирішувати питання про наявність в діях особи ознак адміністративного проступку (до такого висновку прийшов Верховний Суд у справі № 308/8763/15-а, постанова від 11 липня 2018 року). Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вчинив дорожньо-транспортну пригоду 30 жовтня 2019 року, справа до Вінницького апеляційного суду надійшла 31 січня 2020 року та розглянута 17 лютого 2020 року, тобто після закінчення встановлено частиною другою статті 38 КУпАП строку, а тому провадження у ній підлягає закриттю у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення. Керуючись статтями 247, 294 КУпАП апеляційний суд, - п о с т а н о в и в : Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Тиврівського районного суду Вінницької області від 17 грудня 2019 року задовільнити. Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Тиврівського районного суду Вінницької області від 17 грудня 2019 року. Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Маліцької І. О. задовольнити частково. Постанову судді Тиврівського районного суду Вінницької області від 17 грудня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, скасувати, провадження у справі закрити. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя О. С. Панасюк