Постанова Житомирський апеляційний суд № 279/3543/19

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №279/3543/19 Головуючий у 1-й інст. Волкова Н. Я. Категорія 43 Доповідач Галацевич О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 лютого 2020 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого - судді Галацевич О.М., суддів: Григорусь Н.Й., Микитюк О.Ю., з участю секретаря судового засідання Гарбузюк Ю.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу №279/3543/19 за позовом ОСОБА_1 до Коростенського комунального підприємства «Водоканал» про визнання бездіяльності незаконною, зобов`язання вчинити певні дії та за зустрічним позовом Коростенського комунального підприємства «Водоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області, ухвалене 14 листопада 2019 року суддею Волковою Н.Я. у м. Коростені, в с т а н о в и в : У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив: визнати бездіяльність Коростенського комунального підприємства «Водоканал» (далі - ККП «Водоканал») у відмові в проведенні перерахунку заборгованості по сплаті платежів за постачання холодної води та водовідведення незаконною; зобов`язати відповідача перерахувати наявну заборгованість в межах норм споживання, вивести середній об`єм спожитої води, помісячно, враховуючи надану йому та членам його сім`ї пільгу по сплаті з моменту виникнення заборгованості та по час подання позову. В обґрунтування позову вказав, що він є особою з інвалідністю внаслідок війни 2 групи і як споживач послуг по водопостачанню та водовідведенню він та члени його сім`ї мають 100% знижку плати за користування такими послугами. Станом на березень 2015 року в нього виникла заборгованість, відповідач перестав приймати від нього показники використаної води та став нараховувати оплату згідно показників контролера, які знімались двічі на рік. Внаслідок таких дій знижка надавалась лише тільки за два місяці кожного року, тобто у ті місяці, коли показники знімались контролером. На його звернення від 10.06.2019 відповідач відмовився зробити перерахунок, що змусило його звернутись до суду. У серпні 2019 ККП «Водоканал» звернулося з зустрічним позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за водопостачання та водовідведення станом на 01.07.2019 року в сумі 3353,94 грн. В обґрунтування позову зазначило, що відповідач згідно укладеного договору №5618 від 10.03.2015 є споживачем послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 , та має 100% пільгу як особа з інвалідністю внаслідок війни 2 групи на споживання 4 м.куб. на одну особу на місяць, а з 01.05.2019 року - 3,6 м.куб. Останнім плата за надані послуги не вносилась, показники водомірного лічильника не передавались, у зв`язку з чим виникла заборгованість (а.с.25-27). Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 03.09.2019 зустрічний позов ККП «Водоканал» прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 . Вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом (а.с. 57). Рішенням цього суду від 14 листопада 2019 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Зустрічні позовні вимоги Коростенського комунального підприємства «Водоканал» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Коростенського комунального підприємства «Водоканал» 3353,94 грн заборгованості за послуги централізованого водопостачання та водовідведення за період з 01.08.2016 по 30.06.2019. Вирішено питання розподілу судових витрат. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове - про задоволення його позову та про залишення без задоволення зустрічного позову. Крім обставин, якими обґрунтовувались позовні вимоги, зазначив, що висновок суду про обов`язок споживача знімати та передавати показники лічильника відповідачу не ґрунтується на діючому законодавстві та не відповідає фактичним обставинам справи і умовам укладеного між сторонами договору. У своїх доводах також вказав, що питання нарахування вартості послуги з урахуванням пільги відноситься до компетенції постачальника цієї послуги, а посилання представника відповідача на ту обставину, що субвенцію на надання йому пільг не виділено у зв`язку із не поданням ним показників лічильника, вважає безпідставними, оскільки вказані обставини не впливають, як на саму пільгу, так і на її розмір. На його думку, така пільга мала бути врахована щомісяця, але це залишено без уваги судом першої інстанції. Крім того, вважає, що судом порушено норми процесуального права, оскільки не залучено інших членів його сім`ї, які користуються пільгою і тих, на яких пільга не розповсюджується. У відзиві на апеляційну скаргу представник ККП «Водоканал» просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на безпідставність апеляційної скарги. ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції не з`явився, просив у апеляційній скарзі розглядати справу у його відсутність. Представники ККП «Водоканал» Немировський В.І. та Волківський В.В. в судовому засіданні апеляційну скаргу не визнали. Заслухавши пояснення учасників справи, які з`явились у судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне. Відносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг, і фізичною та юридичною особою, яка отримує послуги з постачання холодної води, водовідведення, порядок обліку і оплати цих послуг регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 (далі - Правила). Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є споживачем послуг за адресою: АДРЕСА_1 , які надає відповідач згідно укладеного між сторонами Договору №5618 про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення від 10.03.2015 (далі - Договір). Позивач, який має статус особи з інвалідністю внаслідок війни 2 групи, та два члени його сім`ї користуються 100-процентною знижкою плати за користування комунальними послугами в межах середніх норм споживання відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 №409 «Про встановлення державних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування». Згідно із п. 9 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Пунктом 17 (пп.1, пп.4), п.18 (пп.3) Договору передбачено, що споживач зобов`язаний оплачувати послуги у встановлений договором строк, дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг, а надавач послуг має право в свою чергу вимагати від споживача дотримання вимог нормативно-правових актів у вказаній сфері. Відповідно до п.п. 5, 12 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами; надавати виконавцю комунальних послуг або іншій особі, що здійснює розподіл обсягів спожитих послуг, показання наявних приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в квартирі (приміщенні) багатоквартирного будинку, в порядку та строки, визначені договором. Пунктом 20 Правил визначено, що плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку. Пунктом 14 Правил встановлено, що показання квартирних засобів обліку знімаються споживачем щомісяця. Згідно зі абз. 3 п.2 ст.11 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», споживач зобов`язаний щомісячно передавати показники водолічильника. Ухвалюючи рішення про залишення без задоволення первісного позову та задоволення зустрічного позову, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 не виконував обов`язок щодо повідомлення відповідача про обсяг спожитої послуги, у зв`язку із чим останній не мав можливості врахувати надану позивачеві пільгу, тому нарахування проводились відповідно до даних приладу обліку, які двічі на рік знімались контролером відповідача. Суд також вважав обґрунтованими доводи позивача за зустрічним позовом про наявність підстав для стягнення заборгованості згідно наданого розрахунку, враховуючи те, що ОСОБА_1 не доведено правомірність не проведення ним оплати за отриману від відповідача послугу. Такий висновок суду є правильним, відповідає встановленим судом обставинам справи та нормам матеріального права, які регулюють спірні правовідносини. Посилання ОСОБА_1 на те, що висновок суду про обов`язок споживача знімати та передавати показники лічильника відповідачу не ґрунтується на діючому законодавстві та не відповідає фактичним обставинам справи, є безпідставними з огляду на вищевказані норми чинного законодавства, якими покладено обов`язок щомісячно передавати показники водолічильника саме на споживача. Крім того, відповідно до п.п. 3 п. 17, укладеного між сторонами договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення від 10.03.2015, обов`язок зняття контрольних показань засобів обліку води згідно з вимогами нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг покладено на споживача, що спростовує доводи ОСОБА_1 про відсутність такого зобов`язання у цьому договорі. Будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження обставин відмови відповідача у прийнятті від позивача показників приладу обліку, починаючи з початку виникнення заборгованості - березня 2015 року, останній суду не надав. Надана ОСОБА_1 до матеріалів справи скарга на ім`я начальника ККП «Водоканал» подана останнім 10.06.2019, а тому не може підтверджувати обставини відмови відповідача у прийнятті показників щомісяця протягом березня 2015 року - червня 2019 року. Відповідно до п. 10 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги (у редакції на час спірних правовідносин), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 року № 117, підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою «2-пільга». Тому самоусунення від виконання обов`язку по щомісячній передачі показів лічильника води призвело до того, що відповідачем не надавалася щомісячно інформація про витрачені позивачем куби води до Управління праці та соціального захисту населення для подальшого розміщення цієї інформації в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги та як наслідок - відшкодування цієї пільги державою підприємству. Дані про витрачені куби води передавалися тільки тоді, коли контролер підприємства, отримавши доступ до водомірного приладу в помешканні позивача мав змогу зафіксувати їх та передати на опрацювання до абонвідділу ККП «Водоканал». У зв`язку з цим доводи апеляційної скарги щодо безумовного врахування відповідачем пільги щомісяця є безпідставними. Крім того, одна з проживаючих у будинку осіб не користується пільгою, у зв`язку в чим відшкодування за рахунок держаних коштів на цю особу не проводиться, проте, як вбачається із матеріалів справи ні ОСОБА_1 , ні іншими мешканцями будинку жодного разу плата за надані відповідачем послуги не вносилася. Наданий суду розрахунок заборгованості ОСОБА_1 не спростований. Щодо посилання апелянта на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, яке на його думку полягає в незалученні до участі у справі членів його сім`ї, є безпідставними, оскільки саме він є споживачем послуг згідно укладеного договору та власником приміщення, на адресу якого надається послуга, а тому позов про стягнення заборгованості правильно пред`явлений саме до нього. Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та на правильність ухваленого рішення не впливають. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 14 листопада 2019 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий Судді Повний текст постанови складений 17 лютого 2020 року.