Постанова Харківський апеляційний суд № 644/5156/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 лютого 2020 року м. Харків Справа № 644/5156/19 Провадження № 22-ц/818/972/20 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Кругової С.С., суддів Бурлака І.В., Пилипчук Н.П., секретаря Кучер Ю.Ю., Учасники справи : Позивач: ОСОБА_1 , Відповідачі: Приватне акціонерне товариство «Укртелеком», керівник Приватного акціонерного товариства «Укртелеком» Курмаз Юрій Вікторович, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 20 листопада 2019 року, ухвалене суддею Саркісян О.А., за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Укртелеком», керівника Приватного акціонерного товариства «Укртелеком» Курмаза Юрія Вікторовича про розірвання договору про надання послуг, визнання дій неправомірними, відшкодування матеріальної шкоди,- в с т а н о в и в : У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнень просив розірвати угоду про надання послуг ПАТ «Укртелеком» без сплати коштів за користування наданими приладами у зв`язку з порушенням умов угоди ПАТ «Укртелеком», що полягає у завищенні вартості послуг у вигляді сплати комісійного збору, застосувати наслідки розірвання угоди та стягнути з ПАТ «Укртелеком» на його користь матеріальну шкоду при сплаті коштів за послуги через банкомат за січень, лютий, березень, квітень, травень місяці, що склало суму 10 гривень, заграти на звернення з заявою до керівника ПАТ «Укртелеком» рекомендованим листом вартістю 17 гривень. Відтак, позивач визначив ціну позову, яка складає 27 грн., як загальна сума усіх вимог. Також, просив визнати дії ПАТ «Укртелеком» неправомірними, у зв`язку з порушенням умов угоди та Закону України «Про звернення громадян», про що свідчить відсутність відповіді на звернення від 16 березня 2019 року, а є лише відповідь без підпису у вигляді пояснень щодо сплати за послуги. Позов мотивований тим, що позивач на свій розсуд визначив коло відповідачів з огляду на те, що ОСОБА_2 є керівником ПАТ «Укртелеком» та несе відповідальність за своїх підлеглих, зокрема, і міський центр телекомунікацій №322 в м. Харкові з філією обслуговування абонентів в Індустріальному районі міста Харкова. По суті позову зазначає, що 24 січня 2018 року в центрі обслуговування абонентів за адресою АДРЕСА_1 була складена угода щодо надання послуги користування пакетом Інтернет та ТП «Вільний» по акції щодо сплати за послуги певного часу, проте, йому довелося сплачувати повну вартість за весь час, тобто умови акції до нього не застосовувались. Вказує, що фахівці «Укртелекому» постійно стверджували про подорожчання вартості на їх послуги та вимагали підвищену сплату за послуги про що свідчать фіскальні чеки про сплату. Також, з січня 2019 року при сплаті вартості послуг через банкомати встановлені в приміщенні центру обслуговування абонентів по АДРЕСА_1 83 почав стягуватися комісійний збір з будь-якої суми в розмірі 2 грн., тобто вартість послуги зросла, що не було передбачено угодою. Відносно цього питання позивач неодноразово звертався до центру обслуговування абонентів, але фахівці установи відмовлялися брати й нього письмові заяви та пропонували дзвонити по номеру гарячої лінії НОМЕР_1 . Зазначає, що 16 березня 2019 року позивач звернувся до посадової особи ПАТ «Укртелеком» Курмаза О.П., додавши до заяви докази про стягнення комісії. 22 березня 2019 року він отримав відповідь без будь-якого підпису з роз`ясненнями про можливість сплати послуг через інтернет, тобто, позивач не отримав відповіді на свою заяву, що є порушеннями його права на відповідь. Крім того, зазначив, що він не відмовлявся від отримання рахунків у паперовому виді, тому дзвонити по вказаному номеру у відповіді не мав наміру. Стверджує, що Законом України «Про захист прав споживачів» встановлено, що предметом правового регулювання є правовідносини між споживачем товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг. Оператори, провайдери зобов`язані забезпечувати правильність застосування тарифів та не мають права під час здійснення розрахунків стягувати плату за послугу, яку споживач не замовляв, яка підлягає поверненню. Щодо судових витрат, які він поніс у зв`язку з розглядом справи зазначає, що вони складаються з вартості паперу, ксерокопій листів позову, орієнтовна сума яких складні вартість ксерування одного листа 01 грн.25 коп.., вартість паперу 01 грн., а разом 35 грн. ПАТ «Укртелеком» в особі представника у своїх письмових поясненнях та відзиві на позов вказує, що Центр телекомунікацій №322 та Центр обслуговування абонентів №31 не є юридичними особами в розумінні положень ЦК України, а до юридичної особи ПАТ «Укртелеком» не заявлено жодної позовної вимоги. Зазначає, що договір укладений між позивачем та Товариством є публічним, його умови розміщені на офіційному сайті ПАТ «Укртелеком», відповідно до нього до вартості телекомунікаційних послуг не входить вартість комісійної винагороди, яка сплачується на користь суб`єктів господарювання, які відповідно до законодавства мають право приймати платежі, тому доводи позивача щодо збільшення вартості послуги шляхом стягнення комісійного збору у розмірі 2 грн. при сплаті через банкомати є неправомірним, а ПАТ «Укртелеком» не порушував умови договору таким шляхом. Щодо витрат позивача у розмірі 17 грн. на надсилання рекомендованого листа керівнику ПАТ «Укртелеком» вказує, що факт направлення позивачем листа підтверджує укладення публічного договору між позивачем та оператором поштового зв`язку, відповідно до якого ОСОБА_1 добровільно зобов`язався оплатити виконавцеві надані за договором послуги. Вважає, що суми у розмірі 10 та 17 грн., які просить стягнути позивач, не є матеріальною шкодою та не пов`язані з деліктними зобов`язаннями в розумінні норм ЦК України, а також зазначає, що вимоги щодо надання відповіді на його звернення були виконані в повному обсязі. У відповіді на відзив позивач посилається на положення Закону України «Про захист прав споживачів» та зазначає про несправедливість умов договору про надання послуг, повідомлення про зміну відсоткової ставки не надходила, а суми у розмірі 10 та 17 грн. є не матеріальною шкодою, а судовими витратами. Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 20 листопада 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Рішення суду мотивоване тим, що позивачем не надано доказів та не підтверджено у судовому засіданні порушення ПАТ «Укртелеком» умов договору про надання телекомунікаційних послуг, позивач добровільно сплатив кошти на отримання послуг поштового зв`язку. Також, позивач на підтвердження позову в частині стягнення 10 грн. матеріальної шкоди, не надав суду доказів та не зазначив у судовому засіданні ким саме та коли йому було завдано матеріальну шкоду, спільними діями яких фізичних та юридичних осіб, або їх працівниками, тому вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди у розмірі 27,00 грн. необґрунтовані та не підлягають задоволенню. Щодо вимог в частині визнання дій ПАТ «Укртелеком» неправомірними у зв`язку з порушенням Закону України «Про звернення громадян» та зобов`язання посадової особи Курмаза ОСОБА_3 керівника ПАТ «Укртелеком» надати відповідь на звернення зазначила суд зазначив, що позивачем на адресу директора ПАТ «Укртелеком» Курмаза Ю.П. 16.03.2019 року була направлена заява щодо досудового врегулювання спору за домовленістю між собою, не чекаючи пред`явлення позову, звернення позивача було розглянуто відповідачем та направлено відповідь за №04569646, вих.63і260 від 18.04.2019 року. Таким чином, суд дійшов до висновку, що заявлені позовні вимоги позивача не ґрунтуються на законі, не обґрунтовані та не доведені доказами. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 через канцелярію суду 3 грудня 2019 року звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що в уточненій позовній заяві просив про розгляд справи в загальному позовному провадженні, проте дана вимога судом була проігнорована, крім того, справа розглядалась надто довго, дані порушення обмежили позивача у можливості користування своїми правами. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що 24 січня 2019 року між сторонами була укладена угода, яка є публічною, також з січня 2019 року без будь-якого попередження споживача термінал ПАТ «Укртелеком» почав стягувати комісійну винагороду з будь-якої суми у розмірі 2 грн., тобто змінив умови угоди, які стали несправедливими. Стверджує, що суд не взяв до уваги посилання позивача на Постанову №295 Кабміну від 11.04.2012 та не з`ясував належність терміналів, встановлених в приміщенні Центру «Укртелеком» по пр. Олександрівському, 83, якими позивач бажає користатись в силу свого стану здоров`я, замість інших способів. Зазначає, що він не є стороною в договорі з банківською установою при публічній оферті та йому не відомі обставини належності терміналу і умов договору між Центром обслуговування абонентів ПАТ «Укртелеком» та володільцем терміналу. Також не погоджується зі змістом відповіді від 25.10.2019 за №06150004 відносно конфіденційності інформації. Роз`яснює, що матеріальні збитки в розмірі 10 грн. є сплатою у вигляді комісійної винагороди ПАТ «Укртелеком», оскільки інша інформація відсутня відносно володільця терміналу та вважає, що саме ПАТ повинно сплачувати вказану винагороду, яку він переклав на споживача, а кошти у розмірі 17 грн. є судовими витратами в розумінні п.9 ч.3 ст.175 ЦПК України. У відзиві на апеляційну скаргу представник ПАТ «Укртелеком» зазначає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права та посилається на доводи, що були викладені у письмових поясненнях та відзиві на позов. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Судом встановлено, що 24 січня 2018 року між позивачем та ПАТ «Укртелеком» було укладено договір про надання телекомунікаційних послуг. Цей договір є публічним і регламентує порядок та умови надання ПАТ «Укртелеком» телекомунікаційних послуг абонентам. Цей договір є договором приєднання , що укладається з урахуванням вимог ст.ст. 633,634, 641, 642 ЦК України шляхом приєднання абонента до умов цього договору. Відповідно до Постанови Національного банку України №42 від 12 лютого 2013 року «Про врегулювання питань щодо приймання готівки для подальшого її переказу» операції з приймання готівки в гривнях для подальшого її переказу (далі - операції з приймання готівки) за допомогою платіжних пристроїв та через пункти надання фінансових послуг здійснюють виключно: банки; комерційні агенти банків - юридичні особи, які уклали агентські договори з банками; небанківські фінансові установи та оператори поштового зв`язку, які мають ліцензію Національного банку України на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків і є платіжними організаціями та/або учасниками платіжної системи та здійснюють свою діяльність відповідно до узгоджених Національним банком України правил платіжної системи. Комерційні агенти банків та небанківські фінансові установи зобов`язані: 1) відкрити в банку/банках окремий поточний рахунок/рахунки для зарахування готівки в гривнях, прийнятої для подальшого її переказу; 2) забезпечити зарахування готівки в гривнях, прийнятої для подальшого її переказу, на окремий поточний рахунок/рахунки, відкритий у банку/банках. Комерційний агент банку перераховує кошти з окремого поточного рахунку виключно банку, з яким укладено агентський договір. Комерційні агенти банків зобов`язані зазначати в касовому документі (квитанція/чек тощо), що видається платнику за результатами здійснення операції з приймання готівки для подальшого її переказу, інформацію щодо найменування комерційного агента та банку, від імені якого цей комерційний агент надає послуги. Комерційні агенти банків, небанківські фінансові установи та оператори поштового зв`язку, зазначені в пункті 1цієї постанови, не мають права передавати іншим особам свої повноваження щодо здійснення операцій із приймання готівки. Облік операцій із приймання готівки здійснюється відповідно до законодавства України з питань бухгалтерського обліку. Здавання готівки, прийнятої для подальшого її переказу, здійснюється відповідно до нормативно-правового акта Національного банку України з питань ведення касових операцій. Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що до вартості телекомунікаційних послуг не входить вартість комісійної винагороди, а тому судова колегія погоджується з висновком суду про відсутність підстав для розірвання договору. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а зводяться до переоцінки доказів , яким суд надав оцінку. Що стосується визнання дій відповідачів неправомірними, слід зазначити про таке. Відповідно до ст. 19 Закону України "Про звернення громадян" від 02.10.96 р. N 393/96-ВР, органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам. Згідно відповіді за №04569646-вих-63і260 від 18.04.2019 на звернення позивача від 16 березня 2019 року надано відповідні роз`яснення. Апеляційна скарга в цій частині не містить доводів, а в позовній заяві позивач зазначив лише про відсутність підпису в листі, що на думку судової колегії не є підставою для задоволення позову в цій частині, оскільки відповідно до вимог ст. 19 Закону України "Про звернення громадян", відповідачем об`єктивно, всебічно і вчасно перевірено звернення та надано обґрунтовану відповідь. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389,390, 391 ЦПК України суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 20 листопада 2019 року-залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня проголошення, і протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду, у випадках передбачених ст.389 ЦПК України. Головуючий С.С. Кругова Судді І.В. Бурлака Н.П. Пилипчук повний текст постанови складено 14 лютого 2020 року