Постанова 4813 № 501/811/19

Номер провадження: 22-ц/813/4159/20 Номер справи місцевого суду: 501/811/19 Головуючий у першій інстанції Смирнов В. В. Доповідач Цюра Т. В. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13.02.2020 року м. Одеса Одеський апеляційний суд в складі: Головуючого: Цюри Т.В., Суддів: Сегеди С.М., Гірняк Л.А., розглянувши в порядку письмового провадженняцивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 23 квітня 2019 року про направлення справи за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва по цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренко Сергія Володимировича та бездіяльність відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького,13, код ЄДРПОУ 00015622) щодо нерозгляду та ненадання відповіді на неодноразові заяви стягувача та невиконання рішення Європейського суду з прав людини № 64511/12 від 19.11.2015 року під час виконання судового рішення у виконавчому провадженні №49868375,- В С Т А Н О В И В : У березні 2019 року, ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренко Сергія Володимировича та бездіяльність відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького,13, код ЄДРПОУ 00015622) щодо не розгляду та ненадання відповіді на неодноразові заяви стягувача та невиконання рішення Європейського суду з прав людини № 64511/12 від 19.11.2015 року під час виконання судового рішення у виконавчому провадженні №49868375. Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 23 квітня 2019 року цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренко Сергія Володимировича та бездіяльність відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького,13, код ЄДРПОУ 00015622) щодо не розгляду та ненадання відповіді на неодноразові заяви стягувача та невиконання рішення Європейського суду з прав людини № 64511/12 від 19.11.2015 року під час виконання судового рішення у виконавчому провадженні №49868375 - направлено за підсудністю до Печерського районного суду міста Києва (місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Хрещатик, 42-А). Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав до суду апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить суд скасувати ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 23 квітня 2019 року, якою направлено матеріали скарги за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, а саме до Іллічівського міського суду Одеської області. Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Згідно ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37- 40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Предметом оскарження є ухвала суду про направлення справи за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва (п.9 ст.353 ЦПК України). Враховуючи вищенаведене, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами без повідомлення учасників справи, як малозначна у зв`язку з її незначною складністю ( ч.2 ст. 369, ч. 1 ст. 368, ч.ч. 1, 2, 4 ст. 274, ч.ч. 4, 6 ст. 19 ЦПК України). У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оскаржувана ухвалу суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам закону, з огляду на наступне. Так, судом першої інстанції встановлено, що до Іллічівського міського суду Одеської області надійшла скарга ОСОБА_2 на бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренко Сергія Володимировича та бездіяльність відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, код ЄДРГІОУ 00015622) щодо не розгляду та не надання відповіді на неодноразові заяви стягувача та невиконання рішення Європейського суду з прав людини № 64511/12 від 19.11.2015 року під час виконання судового рішення у виконавчому провадженні № 49868375. Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 23 квітня 2019 року суду цивільну справу за даною скаргою направлено за підсудністю до Печерського районного суду міста Києва. Оскаржувана ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що процесуальні питання, пов`язані з виконанням рішень (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення (ч.2 ст.446 ЦПК України) та відповідно до ст.27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням. Апеляційний суд не погоджується із таким висновком районного суду, оскільки він не відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи, з огляду на наступне. Відповідно до ч.1 ст.74 Закон України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду (п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України). Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Особливості розгляду окремих категорій справ, а саме порядок примусового виконання судових рішень визначений Законом України «Про виконавче провадження», який є спеціальним законом у даних правовідносинах. Частиною 1 статті 74 зазначеного Закону передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. З матеріалів справи вбачається, що скаржник звернувся до суду зі скаргою щодо не розгляду та ненадання відповіді на неодноразові заяви стягувача та невиконання рішення Європейського суду з прав людини № 64511/12 від 19.11.2015 року під час виконання судового рішення у виконавчому провадженні №49868375. В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що 20.01.2016 року на підставі розгляду службової записки в.о. Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини про виконання рішення Європейського суду з прав людини № 64511/12 від 19.11.2015 року, було відкрито виконавче провадження № 49868375, про що прийнято відповідну постанову. Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд встановив, що рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 27 квітня 2018 року по адміністративній справі № 501/536/17 адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено частково. Визнано протиправними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренко С.В. щодо внесення відомостей до Вимоги державного виконавця № 467/23 від 23.08.2016 року про встановлення розміру заборгованості перед ОСОБА_1 . Скасовано Вимогу державного виконавця № 467/23 від 23.08.2016 року про виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду та Постанову від 13.09.2016 року щодо закінчення виконавчого провадження ВП № 49868375. В іншій частині вимог - відмовлено. 05.11.2018 року ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області по адміністративній справі № 501/2675/18 скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України -задоволено. Визнано неправомірною бездіяльність Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького,13) щодо виконання рішення Іллічівського міського суду Одеської області по адміністративній справі № 501/536/17 від 27.04.2018 року. Зобов`язано Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вжити необхідних заходів щодо виконання посадовцями Міністерства юстиції України рішення Європейського суду з прав людини №64511/12 від 19.11.2015 року в частині вирішення питання щодо відновлення провадження судом України у зв`язку з виключеними обставинами відповідно до вимог п.3 ч.5 ст.361 КАС Україна по справі №2-а-5830/10/1570. Зобов`язано Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м.Київ, вул.Городецького,13) здійснити примусове виконання рішення Іллічівського міського суду Одеської області по адміністративній справі №501/536/17 від 27.04.2018р. Відповідно до ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Оскільки саме Іллічівським міським судом Одеської області було визнано неправомірною бездіяльність Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, тому відповідно до ст. 448 ЦПК України справа підсудна до розгляду саме Іллічівському міському суду Одеської області. Суд першої інстанції при розгляді скарги ОСОБА_1 неправильно застосовано норми матері аль ного права та порушено норми процесуального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали та є підставою для скасування ухвали і направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст.ст.367, 368, 379 ч.1 п.4, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 23 квітня 2019 року - скасувати, та цивільну справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає , крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України. Повний текст судового рішення складено 13.02.2020 року. Головуючий Т.В. Цюра Судді: С.М. Сегеда Л.А.Гірняк