Постанова 4813 № 521/13426/22

Номер провадження: 22-ц/813/8432/22 Справа № 521/13426/22 Головуючий у першій інстанції Мирончук Н.В. Доповідач Ігнатенко П. Я. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16.11.2022 року м. Одеса Одеський апеляційний суд в складі: головуючого (суддя-доповідач):Ігнатенко П.Я., суддів: Воронцової Л.П., Полікарпової О.М., за участю секретаря: Кузьміч Г.Р. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Фомічова Владислава Олеговича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Малиновського районного суду м.Одеси від 14 вересня 2022 року у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області ПМУМЮ (м.Одеса) Щеглової Є.В,- ВСТАНОВИВ: У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області ПМУМЮ (м.Одеса) Щеглової Є.В., в якій просила суд: визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області ПМУМЮ (м.Одеса) Щеглової Є.В. зі зняття арештів, які накладені постановою про арешт №50692731 від 14.04.2017 року державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області Хлєбникова О.В. та постановою про арешт майна №55576133 від 22.08.2018 року виданою 2-м Київським ВДВС м.Одеси ГТЮ в Одеській області; зобов`язати старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області ПМУМЮ (м.Одеса) Щеглову Є.В. зняти арешти, які накладені вказаними вище постановами. Ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси від 14 вересня 2022 року скаргу повернуто скаржнику без розгляду. В апеляційній скарзі адвокат Фомічов Владислав Олегович, який діє в інтересах ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті. Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив. В ході апеляційного розгляду учасники справи про дату та час судового засідання сповіщені належним чином. Від адвоката Фомічова Владислава Олеговича, який діє в інтересах ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи без їх участі. Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Залишаючи скаргу без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що заявником не наведено та не надано доказів поважності пропуску строку звернення до суду зі скаргою на дії старшого державного виконавця, заяви про поновлення строку звернення зі скаргою до суду скаржником також не надано, в зв`язку з чим, прийшов до висновку, що скаржником не дотримані строки при поданні скарги на дії державного виконавця. Погодитися з таким висновком суду колегія суддів не може з огляду на наступне. Частиною п`ятою статті 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (тут і надалі - Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 11 Закону України «Про виконавче провадження»). Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень. Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду. Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вони вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. У разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем або приватним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження». Положеннями статті 449 ЦПК України передбачено, що скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом. Положення наведених статей дають підстави для висновку, що до суду можуть бути оскаржені не тільки дії державного виконавця, а й бездіяльність. Бездіяльність, на відміну від дії, має триваючий характер та існує до часу початку дій, які свідчать про припинення бездіяльності. Триваюче правопорушення передбачає перебування у стані безперервного тривалого невчинення особою певних дій (бездіяльності), у зв`язку із чим неправомірна бездіяльність може бути оскаржена упродовж усього часу її перебігу. Отже, ухвала про залишення скарги на бездіяльність державного виконавця, яка триває, без розгляду з мотивів пропуску процесуального строку подання скарги є такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права. Аналогічного висновку Верховний Суд дійшов у постановах: від 23 жовтня 2019 року у справі № 127/2-2177/2005 (провадження № 61-38328св18) та від 08 липня 2020 року у справі № 589/6044/13 (провадження № 61-35606св18). Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 14.06.2013р. стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 3197665,80 грн. та судові витрати у розмірі 1914,10 грн, на примусове виконання якого Малиновським районним судом м.Одеси видано виконавчий лист від 29.08.2013р., який було подано на примусове виконання до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (а.с.9-14). За виконавчими провадженнями накладено на майно боржника - ОСОБА_2 арешти: постановою про арешт №50692731, від 14.04.2017р. державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області Хлебникова О.В. (запис про обтяження 19985723); постановою про арешт майна №55576133 від 22.08.2018 р., виданою 2-м Київським ВДВС м.Одеси ГТЮ в Одеській області (запис про обтяження №27607288). 19.07.2022 року представник скаржника звернувся до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою про скасування арештів, які накладені постановою про арешт №50692731 від 14.04.2017 державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області Хлебникова О.В. та постановою про арешт майна №55576133 від 22.08.2018 р., виданою 2-м Київським ВДВС м.Одеси ГТЮ в Одеській області (а.с.33). 31.08.2022 року отримано відповідь про те, що згідно з ЗУ «Про внесення змін до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», від №2129-ІХ до набрання чинності законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором, зупиняється вчинення виконавчих дій, забороняється заміна стягувачів у виконавчих діях, стягувачами за якими є Російська Федерація або, зокрема, громадяни Російської Федерації. ОСОБА_1 є громадянкою РФ, тому в задоволені заяви про скасування арештів відмовлено (а.с.34-35). Зважаючи на те, що предметом скарги є оскарження бездіяльності старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області ПМУМЮ (м.Одеса) Щеглової Є.В щодо не скасування арешту, накладеного на підставі постанови про арешт від 14.04.2017 року та постанови про арешт майна від 22.08.2018 року, а не рішення суб`єкта владних повноважень про відмову у скасуванні арешту, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 звернулася із зазначеною скаргою поза межами процесуального строку, передбаченого статтею 449 ЦПК України. Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 22 грудня 2021 року у справі № 760/19348/20 (провадження № 61-7645св21). Суд першої інстанції не звернув належної уваги на зазначені обставини та в порушення норм діючого законодавства дійшов висновку про повернення скаржнику без розгляду поданої скарги на бездіяльність державного виконавця на підставі положень ст.ст.126,449 ЦПК України. Відповідно п.6 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції у разі порушення судом першої інстанції норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права. З урахуванням встановленого апеляційний суд приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, ухвала суду першої інстанції, як така, що ухвалена без дотримання вимог процесуального закону відповідно до п. 4 ч. 1ст.379 ЦПК України підлягає скасуванню, а справа - поверненню до суду першої інстанції для продовження розгляду скарги ОСОБА_1 на бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області ПМУМЮ (м.Одеса) Щеглової Є.В. Керуючись ст. ст.374,379,381-384 ЦПК України, апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу адвоката Фомічова Владислава Олеговича, який діє в інтересах ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Малиновського районного суду м.Одеси від 14 вересня 2022 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення (постанови) шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції у цивільних справах Верховного Суду. Головуючий П.Я.Ігнатенко Судді: Л.П.Воронцова О.М.Полікарпова