Постанова 4818 № 644/9432/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А Іменем України 11 лютого 2020 року м. Харків справа № 644/9432/19 провадження № 22-ц/818/1422/20 Харківський апеляційний суд у складі: Головуючого: Маміної О.В. суддів: Кругової С.С., Пилипчук Н.П., за участю секретаря: Сізонової О.О. учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 - голова управління акціонерного товариства «Державний Ощадний Банк України» розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 голови управління акціонерного товариства «Державний Ощадний Банк України» про захист прав споживачів за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 29 листопада 2019 року, постановлену під головуванням судді Глібко О.В., в місті Харкові, - в с т а н о в и в: У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 -голови управління акціонерного товариства «Державний Ощадний Банк України» про захист прав споживачів. Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 29 листопада 2019 року відкрито провадження у справі. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу за вказаним позовом направити за встановленою підсудністю до Оболонського районного суду м. Києва. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права; зазначає, що позовні вимоги не стосуються захисту прав споживачів, оскільки їх предметом є порушення відповідачем вимог Закону України «Про звернення громадян», Закону України «Про інформацію». Відповідач вважає, що на спірні правовідносини розповсюджуються загальні правила територіальної підсудності, а саме: позов має бути пред`явлений позивачем за місцем проживання відповідача. ОСОБА_2 , як голова управління акціонерного товариства «Державний Ощадний Банк України» зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , тому справа за вказаним позовом має бути направлена за встановленою підсудністю до Оболонського районного суду м. Києва. ОСОБА_1 надав пояснення до апеляційної скарги, просив відмовити відповідачу у задоволенні апеляційної скарги та направити справу до Орджонікідзевського районного суду міста Харкова для розгляду по суті позовних вимог. Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного. Відкриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява ОСОБА_1 підсудна Орджонікідзевському районному суду м.Харкова. Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи. За загальним правилом, відповідно до ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Стаття 28 ЦПК України визначає правила альтернативної підсудності за вибором позивача. Зокрема, згідно ч.5 ст. 28 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору. Правила підсудності справ за вибором позивача, називають альтернативною підсудністю. Альтернативною є підсудність, за якою декілька судів є компетентними розглянути справу. Не виключаючи можливість звернення особи до суду за правилами загальної підсудності (за місцезнаходженням відповідача), вона встановлює можливість звертатися до іншого або інших судів, тобто встановлює альтернативу - можливість для позивача обрати один із двох чи більше судів. Альтернативна підсудність є пільговою, вона встановлена для невеликої категорії справ, які мають особливо важливе значення для громадян. Специфіка цього виду підсудності полягає в тому, що в залежності від характеру матеріальних правовідносин та предмету спору, особистих обставин (стан здоров`я, малолітні діти тощо) позивач може обирати серед двох, трьох чи більшої кількості судів, які будуть компетентними розглянути таку справу. Судом встановлено, що у листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 - голови управління акціонерного товариства «Державний Ощадний Банк України» про захист прав споживачів. Просив суд визнати незаконними дії голови управління акціонерного товариства «Державний Ощадний Банк України» Пишного Андрія Григоровича по нерозгляду його заяв від 12.08.2019 року та від 26.10.2019 року такими, що грубо порушують його права, закріплені Законом України «Про захист прав споживачів» та ст. 40 Конституції України; визнати незаконними дії відповідача по банківській операції по перерахунку грошей з рахунку на рахунок; зобов`язати голову правління акціонерного товариства «Державний Ощадний Банк України» ОСОБА_2 в п`ятиденний строк видати на руки в письмовому вигляді споживачу послуг банка відповіді на заяви, а також зобов`язати відповідача виплатити позивачу матеріальну та моральну шкоду у відповідності до вимог п.2 ст. 22 та п. 9 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживача». При цьому посилався на те, що є споживачем послуг АТ «Державний Ощадний Банк України», проте внаслідок фальсифікації посадовими особами АТ «Державний Ощадний Банк України» документів, він позбавлений можливості отримувати пенсію. Звертаючись з даним позовом до Орджонікідзевського районного суду м.Харкова, позивач виходив з того, що на спірні правовідносини, поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів», тому позов може бути поданий також і за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача ( АДРЕСА_2 ). Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації політики у сфері захисту прав споживачів. Сам позивач визначає підставу та предмет позову, а тому якщо у позовній заяві міститься посилання на порушення відповідачем прав позивача як споживача, право вибору суду для звернення з таким позовом належить позивачу. Коли ж пред`явлення позову не пов`язано із захистом прав споживачів, встановлена для цих позовів альтернативна підсудність не поширюється. Висновок суду першої інстанції про те, що справа підсудна Орджонікідзевському районному суду м.Харкова, - відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи. Посилання відповідача на те, що позовні вимоги не стосуються захисту прав споживачів, оскільки їх предметом є порушення відповідачем вимог Закону України «Про звернення громадян», Закону України «Про інформацію», - не приймаються до уваги, оскільки суд на стадії відкриття провадження у справі не вправі робити висновок про те, чи порушені права та інтереси позивача як споживача та чи поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів» на спірні правовідносини. Зазначені обставини суд може встановити лише під час розгляду справи по суті. Тому колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду про відкриття провадження у справі постановлена з додержанням вимог закону. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 залишити без задоволення. Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 29 листопада 2019 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, і в силу п.2 ч.1 ст. 389 ЦПК України оскарженню у касаційному порядку не підлягає. Головуючий: О.В. Маміна Судді: С.С. Кругова Н.П. Пилипчук Повне судове рішення виготовлено 12.02.2020 року.