LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4805279/4298/19

від 10.02.2020 ·

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №279/4298/19 Головуючий у 1-й інст. Шульга О. М. Категорія 26 Доповідач Микитюк О. Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 лютого 2020 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого Микитюк О.Ю. суддів Григорусь Н.Й. Галацевич О.М. при секретарі Гайдамащук Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі справу №279/4298/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 15 жовтня 2019 року, ухвалене під головуванням судді Шульги О.М. у м. Коростені, встановив: 27 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в солідарному порядку боргу за договором позики в сумі 34000грн., 25500 грн. відсотків за користування коштами; 1750 євро та 525 євро відсотків за користування коштами, що еквівалентно 63085,75 гривень, а всього 122585,75 гривень, а також судові витрати.Зазначав, що 27.08.2015 надав у борг ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 34000грн. під 25% річних та 1750 євро під 10% річних з зобов`язанням повернення боргу до 27.08.2016, про що ОСОБА_2 особисто написала розписку. В якості поруки виконання зобов`язання ОСОБА_3 - чоловік ОСОБА_2 поручився по даному зобов`язанню, про що власноруч зазначив у розписці. В установлений строк відповідачі взяті на себе зобов`язання не виконали. Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 15 жовтня 2019 року позов задоволено. Солідарно стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики від 25.08.2015 в сумі 120951,92грн. (яка складається з наступного: 34000грн. боргу + 25459,20грн. 25% річних + 1750 Євро боргу, що є еквівалентом 47742,80грн., 504 Євро 10% річних, еквівалент 13749,92грн.). Вирішено питання про судові витрати. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Апелянт посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що свої зобов`язання в частині повернення коштів виконала в повному обсязі, проте позивач після отримання коштів відмовився написати відповідну розписку та повернути їй борговий документ. При вирішенні вимоги про стягнення процентів суд не застосував позовну давність, про яку вона заявляла у відзиві на позовну заяву, підстав для солідарного стягнення немає, підстави для нарахування процентів після закінчення строку дії договору позики відсутні. Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. Встановлено, що ОСОБА_2 27.08.2015 отримала від позивача в борг 34000грн. під 25% річних, 1750 Євро під 10 % річних, які зобов`язалась повернути до 27.08.2016, про що склала розписку, яка знаходиться у ОСОБА_4 у даній розписці поручився за виконання зобов`язання. У вказаний в розписці строк відповідачі отриману позику не повернули. Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Згідно із частиною другою статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. Отже, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику. Укладений між сторонами договір відповідає формі договору позики, передбаченої вказаною нормою закону. Згідно ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Правочин щодо забезпечення зобов`язання вчиняється у письмовій формі (ч.1 ст.547 ЦК України). За таких обставин суд першої інстанції зробив правильний висновок, що борг підлягає стягненню з відповідачів в солідарному порядку, проте всупереч положенням ст.1046 ЦК України стягнув увесь борг, частину якого складають валютні кошти, у гривневому еквіваленті. Крім того, проценти за користування коштами стягнуті судом безпідставно. Після спливу визначеного договором строку кредитування право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти за позикою припиняється (правовий висновок, викладений у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/0519/12). Щодо вимоги про стягнення процентів в межах дії договору позики пропущена трирічна позовна давність, про застосування якої ОСОБА_2 заявила у відзиві на позовну заяву, надісланому до суду першої інстанції 09.10.2019 року (а.с.45-47). За таких обставин рішення належить скасувати і ухвалити нове судове рішення про часткове задоволення позову, стягнути з відповідачів в солідарному порядку 34000грн. та 1750 євро. Оригінал розписки знаходиться у позивача, належних та допустимих доказів на підтвердження повернення боргу або його частини апелянт суду першої та апеляційної інстанції не надала. Відповідно до п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Малозначними є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч.9 ст.19 ЦПК України). Дана справа є малозначною в силу вимог закону. Керуючись ст.ст. 259, 268,367, 368, 374, 376, 381 - 384, 389-391 ЦПК України, суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково. Скасувати рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 15 жовтня 2019 рокуі ухвалити нове судове рішення про часткове задоволення позову. Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 в солідарному порядку борг за договором позики в розмірі 34000грн. та 1750 євро. Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 по 313грн. судового збору з кожного. В решті вимог відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Головуюча: Судді:

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»