Постанова 4801 № 127/2-3667/08

Справа № 127/2-3667/08 Провадження № 22-ц/801/143/2020 Головуючий у суді 1-ї інстанції Вохмінова О. С. Доповідач:Матківська М. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 лютого 2020 рокуСправа № 127/2-3667/08м. Вінниця Вінницький апеляційний суд в складі: Головуючого: Матківської М. В. Суддів: Сопруна В. В., Стадника І. М. Секретар: Константинов А. К. За участю: заявника ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 21 листопада 2019 року у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, заінтересована особа боржник Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, Ухвалу постановила суддя Вохмінова О. С. Ухвалу постановлено о 15.57 год у м. Вінниці Вінницької області Повний текст ухвали складено 26 листопада 2019 року, встановив: У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся в суд зі скаргою на бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Онопрієнко І. В. в процесі негайного виконання рішень суду у виконавчих провадженнях ВП № 13689527, ВП № 24254306, ВП № 27605579, ВП № 33374156 та в.о. начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Ярушевської І.І. у відсутності контролю за законністю, повнотою і своєчасністю дій державного виконавця. 7 липня 2017 року ОСОБА_1 надав заяву про уточнені вимоги скарги, в якій просив визнати протиправною бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Онопрієнко І. В. при виконанні рішень суду у виконавчих провадженнях ВП № 24254306, ВП № 27605579, ВП № 33374156 та в.о. начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Ярушевської І.І. у відсутності контролю за законністю, повнотою і своєчасністю дій державного виконавця і зобов`язати державного виконавця відділу ПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Онопрієнко І.В. негайно вжити дії згідно Закону України «Про виконавче провадження» для завершення виконавчих проваджень ВП № 24254306, ВП № 27605579, ВП № 33374156 і направити вимоги: до боржника та до ДАК «Укрресурси» і до Печерського районного відділу ДВС м. Києва про наявність суми боргу повного розрахунку перед ним та видачі наказу про звільнення і заповнення трудової книжки і про їх виконання повідомити суд і його, а також зобов`язати в.о. начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України ОСОБА_2 І.І. негайно здійснити контроль за діями виконавця по завершенню виконавчих проваджень ВП № 24254306, ВП № 27605579, ВП № 33374156, що перебувають на виконанні у відділі, де він є стягувачем та за направленням вимог державного виконавця до боржника та до ДАК «Укрресурси» і до Печерського районного відділу ДВС м. Києва і про їх отримання та виконання ухвали суду повідомити суд і його в місячний строк, згідно вимог статті 389 ЦПК України. Свої вимоги ОСОБА_1 мотивував тим, що у відділі примусового виконання рішень Департаменту ДВС України на виконанні у різних державних виконавців перебуває більше десяти виконавчих проваджень з виконання різних виконавчих листів, виданих місцевими судами м. Вінниці та Вінницьким міським судом Вінницької області. Він неодноразово оскаржував бездіяльність державних виконавців, яка визнавалась судом протиправною. Виконавчі провадження передавались від одного виконавця до іншого, але ефективних і своєчасних мір та належного контролю для виконання судових рішень не вживалось. На початку 2017 року із всіх виконавчих проваджень чотири передані державному виконавцю відділу Онопрієнко І.В., в тому числі по трьох із них вона вчиняла виконавчі дії, зокрема: 03 березня 2017 року і 04 березня 2017 року вона провела заміну сторони боржника у провадженнях: ВП № 24254306 з виконання виконавчого листа № 2-3667-2008, виданого 18 березня 2009 року; ВП № 27605579 з виконання виконавчого листа № 4-с-84-2011, виданого 30 червня 2011 року; ВП № 33374156 з виконання виконавчого листа № 206/3369/2012 , виданого 26 червня 2012 року на ГТУЮ у м. Києві та в цей же день направила новому боржнику письмові вимоги по виконанню рішення суду, в яких попередила про накладення штрафу. Однак, для завершення зазначених виконавчих проваджень необхідно виконати рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 01 березня 2004 року, яке з 2004 року знаходиться на виконанні у Печерському районному відділі ДВС м. Києва і станом на 07 липня 2017 року є невиконаним, виконавче провадження не закінчене. У зв`язку з цим він направив державному виконавцю ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 26 січня 2017 року, що набула законної сили, щодо зобов`язання Печерського районного відділу ДВС м. Києва, яке, в свою чергу, зобов`язано вжити міри до АК «Укрресурси» по видачі зміненого наказу про його звільнення та належно заповнену трудову книжку і провести із ним повний розрахунок на нову дату звільнення, відповідно до вимог законодавства. Вжиття мір по закінченню виконання рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 01 березня 2004 року є передумовою для завершення усіх 18-ти виконавчих проваджень, що перебувають на виконанні у відділі, в тому числі ВП № 24254306, ВП № 27605579, ВП № 33374156. Зазначеними постановами і виконавчими листами посадові особи ГТУЮ у м. Києві зобов`язані негайно і в примусовому порядку виконати низку судових рішень стосовно його звільнення і повного розрахунку та зазначається необхідність негайного виконання рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 01 березня 2004 року. Пройшло більше чотирьох місяців з дня виставлення вимог, але державним виконавцем Онопрієнко І.В. не було вжито мір до боржника, який не виконує рішення суду у виконавчих провадженнях ВП № 24254306, ВП № 27605579, ВП № 33374156. Така ситуація, на його думку, склалася через відсутність контролю за діями державного виконавця. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 03 травня 2017 року залучено до участі у справі заінтересовану особу боржника Головне територіальне управління юстиції у м. Києві (том 1 а. с. 10). Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 11 грудня 2017 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Онопрієнко І.В. і в.о. начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Ярушевської І.І. при виконанні виконавчих проваджень № 24254306, № 27605579 і № 33374156 (том 2 а. с. 171-172). Постановою Апеляційного суду Вінницької області від 14 лютого 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 11 грудня 2017 року залишено без змін (том 2 а. с. 230-233). Постановою Верховного Суду від 31 липня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 11 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Вінницької області від 14 лютого 2018 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції (том 3 а. с. 25-30). 21 листопада 2019 року Вінницький міський суд Вінницької області залучив до участі у справі посадову особу начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України відповідно до частини 3 статті 450 ЦПК України, оскільки особи, бездіяльність яких оскаржується, державний виконавець Онопрієнко І.В. і в. о. начальника відділу ПВР Ярушевська І. І., звільнені з посад. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 21 листопада 2019 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України відмовлено. В апеляційній скарзі заявник ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати; його скаргу задовольнити частково: визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Відділу при виконанні 3-х виконавчих проваджень з дня їх отримання, 02 лютого 2017 року і до дати його звернення в суд 07 жовтня 2017 року; визнати протиправною бездіяльність посадових осіб Відділу у відсутності контролю за своєчасністю дій державними виконавцями при виконанні трьох виконавчих проваджень, з дня, коли суд останній раз встановлював протиправну бездіяльність виконавця (кілька ухвал суду є у справі) і до часу його звернення із скаргою до суду; зобов`язати начальника Відділу здійснити контроль і перевірку повноти та своєчасності дій уже закінчених виконавчих проваджень і по результату перевірки прийняти рішення аж до їх скасування. Зазначив, що ухвалу суду вважає такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права. Суд неправильно застосував матеріальний закон та при ухваленні рішення не врахував висновки і вказівки Верховного Суду у справі, а також суд не дослідив висновок і вказівку Верховного Суду у постанові від 23 жовтня 2019 року, якою переглянуто судові рішення у справі № 127/2-2177/05 і скасовано дві ухвали Вінницького міського суду від 15 березня 2018 року, що стосується предмету і підстав справи, бо у виконавчих листах і виконавчих провадженнях та ухвалах, зазначених в них це рішення також. Фактично суд встановив контроль за виконанням рішення районного суду. Заінтересована особа боржник Головне територіальне управління юстиції у м. Києві та посадова особа начальник відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України відзив на апеляційну скаргу не надали. У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу і просить її задовольнити. Заінтересована особа боржник Головне територіальне управління юстиції у м. Києві та посадова особа начальник відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України у судове засідання не з`явилися. Суд апеляційної інстанції, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення заявника, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення за таких підстав. Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив із того, що рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 01 березня 2004 року, Рішення Європейського суду з прав людини від 17 липня 2014 року виконані в повному обсязі, виконавчі провадження правомірно завершені і дані обставини в силу статті 82 ЦПК України не потребують доказування, тому немає підстав для визнання протиправною бездіяльність державного виконавця Онопрієнко І. В. та в.о. начальника відділу примусового виконання рішень Ярушевської І. І. у завершених виконавчих провадженнях, а також відсутні підстави для зобов`язання начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України для вжиття заходів контролю та перевірки на предмет правильності і повноти виконання виконавчих проваджень ВП № 24254306, ВП № 27605579, ВП № 33374156, оскільки дані виконавчі провадження завершені 9-10 листопада 2017 року. Такий висновок суду першої інстанції є правильним. Відповідно до статті 383 ЦПК України (в редакції чинній станом на квітень 2017 року подачі скарги) сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи. За правилами статті 387 ЦПК України (в редакції чинній станом на квітень 2017 року подачі скарги) за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу (ч. 1). У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи (ч. 2). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (ч. 3). З 15 грудня 2017 року діє Цивільний процесуальний кодекс України в редакції, яка є чинною на час розгляду справи. Відповідно до ст. 447 ЦПК України (чинної) сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. За правилами статті 450 ЦПК України (чинної) скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються (ч. 1). Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду (ч. 2). Якщо суд встановить, що особа, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються, звільнена з посади (не здійснює відповідну діяльність), він залучає до участі в справі посадову особу, до компетенції якої належить вирішення питання про усунення порушення права чи свободи заявника (ч. 3). Відповідно до статті 451 ЦПК України (чинної) за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу (ч. 1). У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника) (ч. 2). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (ч. 3). Судом встановлено, що рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 01 березня 2004 року частково задоволено позов ОСОБА_1 до ДАК «Укрресурси» про зміну дати наказу про звільнення та стягнення середнього заробітку, зобов`язано ДАК «Укрресурси» змінити дату наказу № 25-а-к від 07 березня 2002 року про звільнення ОСОБА_1 , виданого на виконання рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 25 січня 2001 року та провести з ним повний розрахунок. Стягнуто з ДАК «Укрресурси» на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані з розглядом трудового спору в сумі 900 грн. та на оплату адвоката в сумі в сумі 100 грн., всього 1 000 грн. У зв`язку із тривалим невиконанням рішення суду ОСОБА_1 звернувся за захистом свого порушеного права до Європейського суду з прав людини. 17 липня 2014 року Європейський суд з прав людини прийняв рішення по справі «Яворовенко М.М. та інші проти України», яким встановлено, що у справах наведених у додатку № 1 до рішення було порушено: пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтю 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; статтю 12 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; вирішено, що: а) упродовж трьох місяців держава-відповідач має виконати рішення національних органів, ухвалені на користь заявників, які підлягають виконанню та виплатити по 2 000 євро кожному із заявників (або його правонаступникам), наведених у додатку відшкодування матеріальної і моральної шкоди, компенсацію судових витрат та інших витрат з урахуванням будь-яких податків, що можуть нараховуватися заявникам на зазначені суми, які мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу; б) із закінченням зазначеного тримісячного строку і до остаточного розрахунку на цю суму нараховується простий відсоток у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої може бути додано тривідсоткові пункти. Таким чином рішення Європейського суду з прав людини мало бути виконане у тримісячний строк, тобто до 17 жовтня 2014 року. Виконавчі провадження: № 24254306 відкрито за виконавчим листом № 2-3667-2008, виданим 18 квітня 2009 року; № 27605579 відкрито за виконавчим листом № 4-с-84-2011, виданим 30 червня 2011 року; № 33374156 відкрито за виконавчим листом № 206/3369/2012, виданим 26 червня 2012 року, стосуються виконання боржником Головним територіальним управлінням юстиції у місті Києві судових рішень щодо бездіяльності з виконання рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 01 березня 2004 року. Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 11 травня 2017 року в адміністративній справі № 802/2019/16-а за заявою ОСОБА_1 про судовий контроль за виконанням судового рішення в порядку частини 9 статті 267 КАС України, в адміністративній справі № 802/3745/15-а за позовом ОСОБА_1 до Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини, Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії, встановлено, що 17 липня 2014 року Європейським судом з прав людини прийнято рішення у справі № 25663/02 «Яворовенко та інші проти України», яким зобов`язано державу Україну упродовж трьох місяців виконати рішення національних органів, ухвалені на користь заявників, які підлягають виконанню, та виплатити по 2 000 євро кожному із заявників (або його правонаступникам), наведених у додатку, у відшкодування матеріальної і моральної шкоди та компенсації судових витрат і інших витрат плюс будь-які податки, що можуть нараховуватися заявникам на вищезазначені суми, які мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу. Згідно з додатком до цього рішення Європейського суду з прав людини за заявою ОСОБА_1 підлягають до виконання: рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 01 березня 2004 року; рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 28 березня 2006 року; рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 16 жовтня 2006 року; рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 06 квітня 2007 року; рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 27 листопада 2006 року. Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року у справі № 802/82/16-а, яка набрала законної сили згідно ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2016 року, встановлено, що сума заборгованості, яка підлягає виплаті ОСОБА_1 , згідно рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 01 березня 2004 року і на виконання рішення Європейського суду з прав людини, є визначеною і становить 1 900 147,03 грн. Також судом встановлено, що ОСОБА_1 виплачені кошти на загальну суму 711 209,73 грн., які входять в суму повного розрахунку при звільненні з ДАК «Укрресурси» станом на жовтень 2015 року, тобто сума заборгованості становить 1 188 937,30 грн. 24 червня 2016 року службовою запискою № 5023/12.0.1/48-16 Урядовий уповноважений звернувся до Департаменту державної виконавчої служби з проханням терміново вжити заходів щодо виконання рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 01 березня 2004 року в рамках рішення Європейського суду з прав людини «Яворовенко та інші проти України». 08 липня 2016 року державним виконавцем Департаменту державної виконавчої служби надіслано Державній казначейській службі України вимогу № 65/23 щодо виконання рішень національного суду. 01 серпня 2016 року державним виконавцем Департаменту державної виконавчої служби на адресу Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Міністерства юстиції України направлено вимогу № 65/23 щодо проведення дій, спрямованих на виконання рішення Європейського суду з прав людини від 17 липня 2014 року у справі «Яворовенко та інші проти України» щодо перерахування на користь ОСОБА_1 1 188 937,30 грн. заборгованості, визначеної постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року у справі № 802/82/16-а, про що також було проінформовано Урядового уповноваженого. Платіжним дорученням Міністерства юстиції України № 2994 від 03 серпня 2016 року ОСОБА_1 виплачена заборгованість на загальну суму 1 188 937,30 грн., платіжним дорученням № 3225 від 22 серпня 2016 року виплачена ОСОБА_1 пеня у розмірі 20,37 грн. за несвоєчасне виконання рішення суду. Такі обставини послужили підставою для прийняття 29 серпня 2016 року Вінницьким окружним адміністративним судом звіту про повне виконання постанови суду від 18 квітня 2016 року № 802/82/16-а. Державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби 13 вересня 2016 року виніс постанову про закінчення виконавчого провадження № 44360795 з примусового виконання рішення Європейського суду з прав людини від 17 липня 2014 року у справі «Яворовенко та інші проти України» у зв`язку з фактичним повним його виконанням, правомірність якої також була підтверджена у судовому порядку. ОСОБА_1 , не погодившись із постановою державного виконавця від 13 вересня 2016 року про закінчення виконавчого провадження № 44360795, оскаржив її до Вінницького окружного адміністративного суду, заявивши одночасно вимогу про зобов`язання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перерахувати кошти в сумі 1 441 074,23 грн. як складову повного розрахунку не виплаченого станом на 01 вересня 2016 року, встановлену рішеннями місцевих судів, що набрали законної сили. Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2016 року у справі № 802/1462/16-а, яка набрала законної сили згідно ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року, у задоволенні вимог ОСОБА_1 відмовлено. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 грудня 2016 року у відкритті касаційного провадження в даній справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 відмовлено у зв`язку з її необґрунтованістю. Ухвалою Верховного Суду України від 16 березня 2017 року відмовлено ОСОБА_1 у допуску справи за його позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії, до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 21 грудня 2016 року. Таким чином, судом встановлено повне виконання рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 01 березня 2004 року в частині проведення розрахунку із ОСОБА_1 . Також судом першої інстанції встановлено, що наказом ДАК «Укрресурси» № 06/09/17-1Б від 06 вересня 2017 року звільнено громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з посади заступника директора з питань будівництва Винницького заводу «Модуль» з 26 грудня 2015 року згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України (у зв`язку з ліквідацією підприємства). Змінено дату запису про звільнення у трудовій книжці громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01 грудня 2015 року на 26 грудня 2015 року у відповідності до рішення Вінницького міського суду Вінницької області по справі № 127/25888/16 від 11 січня 2017 року (том 3 а. с. 196). Даний наказ ДАК «Укрресурси» № 06/09/17-1Б від 06 вересня 2017 року прийнятий на виконання рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 01 березня 2004 року, Рішення Європейського суду з прав людини та рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 11 січня 2017 року. На підставі даного наказу 06 вересня 2017 року внесений відповідний запис у трудову книжку ОСОБА_1 , копію якої надав та посвідчив сам заявник ОСОБА_1 (том 5 а. с. 197). При розгляді даної скарги ОСОБА_1 судом першої інстанції також встановлено, що державний виконавець Онопрієнко І.В. виконуючи судові рішення вчинили певні дії. Так, по виконавчому провадженню № 33374156 03 березня 2017 року надіслала вимогу боржнику Головному територіальному управлінню юстиції у м. Києві про виконання рішення Замостянського районного суду м. Вінниці у справі № 206/3369/2012 і надання суду і відділу повної інформації про стан виконання (том 3 а. с. 185); отримала витяг з реєстру щодо виконання рішення (том 3 а. с. 193-194). Постановою по ВП № 33374156 головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Єжова М.В. від 10 листопада 2017 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 206/3369/2012, виданого 26 червня 2012 року Замостянським районним судом м. Вінниці про зобов`язання посадових осіб Головного управління юстиції у м. Києві негайно і в примусовому порядку виконати виконавчий лист № 2-2588, виданий 11 серпня 2009 року Замостянським районним судом м. Вінниці, і про результат його виконання повідомити в місячний строк суд та стягувача, закінчено, оскільки державним виконавцем вжито всіх дій, спрямованих на виконання рішення Замостянського районного суду м. Вінниці у справі № 2-2177 (том 3 а. с. 195). Постанова по ВП № 33374156 від 10 листопада 2017 року про закінчення виконавчого провадження оскаржена заявником і ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 31 серпня 2018 року по справі № 127/25607/17 у задоволенні скарги відмовлено. Постановою Вінницького апеляційного суду від 05 грудня 2018 року ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 31 серпня 2018 року по даній справі залишено без змін (том 3 а. с. 197-206). У виконавчому провадженні ВП № 27605579 державний виконавець Онопрієнко І.В. 04 березня 2017 року винесла постанову про зміну назви сторони виконавчого провадження боржника, на відділ примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у м. Києві (том 4 а. с. 27); 03 березня 2017 року за № 20.1-27605579/26 надіслала вимогу боржнику, якою вимагала виконати рішення Замостянського районного суду м. Вінниці по справі № 4-с-84-2011 та надати суду і Відділу повну інформацію про стан виконання (том 4 а. с. 28). Постановою ВП № 27605579 від 09 листопада 2017 року головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Єжова М.В. закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 4-с-84-2011, виданого 30 червня 2011 року Замостянським районним судом м. Вінниці, у зв`язку з тим, що платіжним дорученням Міністерства юстиції України від 03 серпня 2016 року № 2994 сплачена заборгованість на загальну суму 1 188 937,30 грн. і платіжним дорученням Міністерства юстиції України від 22 серпня 2016 року № 3235 сплачена пеня за несвоєчасне виконання рішення Європейського суду з прав людини від 17 липня 2014 року № 25663/02 у справі «Яворовенко та інші проти України» у розмірі 20,37 грн. (том 4 а. с. 36). Постанова ВП № 27605579 від 09 листопада 2017 року про закінчення виконавчого провадження оскаржена заявником і ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 31 серпня 2018 року по справі № 127/25607/17 у задоволенні скарги відмовлено. Постановою Вінницького апеляційного суду від 05 грудня 2018 року ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 31 серпня 2018 року по даній справі залишено без змін (том 4 а. с. 38-47, 48-54). У виконавчому провадженні ВП № 24254306 державний виконавець Онопрієнко І.В. 03 березня 2017 року за № 20.1-24254306/26 надіслала вимогу боржнику, якою вимагала виконати рішення Замостянського районного суду м. Вінниці по справі № 2-3667-2008 та надати суду і Відділу повну інформацію про стан виконання (том 4 а. с. 92-93); 04 березня 2017 року винесла постанову про зміну назви сторони виконавчого провадження боржника Головне управління юстиції у м. Києві на Головне територіальне управління у м. Києві (том 4 а. с. 95-96). Постановою по ВП № 24254306 головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Єжова М.В. від 10 листопада 2017 року закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-3667-2008, виданого 18 березня 2009 року Замостянським судом м. Вінниці, у зв`язку з тим, що платіжним дорученням Міністерства юстиції України № 2994 від 03 серпня 2016 року сплачена заборгованість на загальну суму 1 188 937,30 грн. та платіжним дорученням Міністерства юстиції України № 3225 від 22 серпня 2016 року сплачена пеня за несвоєчасне виконання рішення Європейського суду з прав людини від 17 липня 2014 року № 25663/02 у справі «Яворовенко та інші проти України» у розмірі 20,37 грн. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2016 року прийнято звіт Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про виконання постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року № 802/82/16-а. Також відповідно до платіжного доручення Міністерства юстиції України від 16 липня 2014 року № 2611 ОСОБА_1 виплачена заборгованість за рішеннями національних судів, які підлягали виконанню в рамках рішення Європейського суду з прав людини у справі «Вінник та інші проти України" у загальному розмірі 360 439,50 грн. (том 4 а. с. 111). Постанова по ВП № 24254306 від 10 листопада 2017 року про закінчення виконавчого провадження оскаржена заявником і ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 31 серпня 2018 року по справі № 127/25607/17 у задоволенні скарги відмовлено. Постановою Вінницького апеляційного суду від 05 грудня 2018 року ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 31 серпня 2018 року по даній справі залишено без змін (том 4 а. с. 123-129, 113-122). Зазначена цивільна справа № 127/25607/17, що розглянута Вінницьким міським судом Вінницької області і за результатами розгляду якої 31 серпня 2018 року ухвалено рішення, порушувалася за скаргою ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Єжова М.В., за участю заінтересованих осіб: ДАК «Укрресурси», Головне територіальне управління юстиції в м. Києві, головний державний виконавець Головного управління юстиції у м. Києві Магда С.Г., Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання дій та бездіяльності державного виконавця неправомірними і зобов`язання вчинити дії. Цією скаргою ОСОБА_1 оскаржував дії і бездіяльність державного виконавця та його постанови про закінчення виконавчих проваджень, у тому числі виконавчих проваджень № 24254306, №27605579, № 33374156. У скарзі заявник просив: визнати протиправними дії та бездіяльність головного державного виконавця ВПВР ДДВС МЮУ Єжова М.В. при виконанні, у тому числі і цих виконавчих проваджень; скасувати постанови про закінчення виконавчих проваджень, як незаконні; визнати бездіяльність начальника Відділу ПВР ДДВС Ярушевської І.І. у відсутності контролю за законністю, повнотою і своєчасністю дій державного виконавця, неправомірною; зобов`язати головного державного виконавця ВПВР ДДВС МУЮ Єжова М.В. при виконанні виконавчих проваджень негайно вжити дії згідно Закону України «Про виконавче провадження» для їх відновлення та направлення вимог до боржника та до ДАК «Укрресурси», Печерського районного відділу ДВС м. Києва про наявність залишку суми боргу повного розрахунку перед стягувачем, видачі наказу про звільнення і заповнену трудову книжку, згідно рішень суду і законодавства; зобов`язати начальнику Відділу ПВР ДДВС Ярушевську І.І. негайно здійснити контроль за вчиненням державним виконавцем зазначених дій та про їх виконання повідомити заявника в місячний строк. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 31 серпня 2018 року по справі № 127/25607/17 у задоволенні скарги відмовлено. Постановою Вінницького апеляційного суду від 05 грудня 2018 року ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 31 серпня 2018 року по даній справі залишено без змін. Відмовляючи у задоволення скарги ОСОБА_1 , суд першої інстанції у своїй ухвалі від 31 серпня 2018 року (справа № 127/25607/17) зазначив про те, що представником особи, дії якої оскаржуються, доведені обставини виконання рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 01 березня 2004 року, а також всіх судових рішень національного суду, винесення яких спрямоване на виконання вищезазначеного судового рішення про стягнення з ДАК «Укрресурси» на користь заявника грошових коштів. Одночасно доведено обставини виконання рішення Європейського суд з прав людини від 17 липня 2014 року. При цьому суд прийшов до висновку про відсутність підстав для скасування рішень державного виконавця від 09 і 10 листопада 2017 року, оскільки судові рішення, на виконання яких видавались виконавчі документи, постанови про закінчення виконання, є виконаними, а тому в діях державного виконавця відсутні ознаки протиправності дій і протиправної бездіяльності, а навпаки, державний виконавець, закінчуючи виконавчі провадження на підставі пункту 9 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», діяв в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством. Також виконане рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 01 березня 2004 року в частині видачі наказу про звільнення ОСОБА_1 , про що свідчить наказ Арбітражного керуючого ліквідатора ДАК «Укрресурси» Менчака В.В. № 06/09/17-1Б від 06 вересня 2017 року про звільнення громадянина ОСОБА_1 та зміну дати звільнення у трудовій книжці громадянина ОСОБА_1 . Пунктом 1 наказу звільнено ОСОБА_1 з посади заступника директора з питань будівництва Вінницького заводу «Модуль» з 26 грудня 2015 року згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України (у зв`язку з ліквідацією підприємства). Пунктом 2 наказу змінено дату запису про звільнення у трудовій книжці ОСОБА_1 з 01 грудня 2015 року на 26 грудня 2015 року у відповідності до рішення Вінницького міського суду Вінницької області п справі № 127/25888/16 від 11 січня 2017 року. Відповідні зміни внесені у трудову книжку ОСОБА_1 , копія витягу із якої надана та відповідність із оригіналом посвідчена заявником ОСОБА_1 (том 5 а. с. 196, 197). Крім цього факт повного виконання у цій частині рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 01 березня 2004 року також встановлений постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04 жовтня 2018 року по справі № 802/82/16-а (том 3 а. с. 77-80); рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 16 серпня 2019 року у справі № 120/1567/19-а, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2019 року уданій справі (том 6 а. с. 75-80, 81-84). Отже, з урахуванням викладеного, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відсутність визначених законом підстав для визнання протиправною бездіяльність державного виконавця Онопрієнко І.В. і в. о. начальника відділу примусового виконання рішень Ярушевської І.І. у завершених виконавчих провадженнях, а також про відсутність правових підстав для зобов`язання начальника відділу примусового виконання Департаменту ДВС Міністерства юстиції України вжити заходів контрою і перевірки на предмет правильності і повноти виконання виконавчих проваджень ВП № 24254306, ВП № 27605579, ВП № 33374156, оскільки ці виконавчі провадження завершені, про що державним виконавцем 9 і 10 листопада 2017 року винесені відповідні постанови. Доводи апеляційної скарги в тому, що судом не виконані вказівки Верховного Суду при скасуванні судових рішень по даній справі, є надуманими та не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, скасовуючи ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 11 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Вінницької області від 14 лютого 2018 року, у своїй постанові від 31 липня 2019 року зазначив, що судом встановлено, що рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 01 березня 2004 року виконано в повному обсязі в частині проведення розрахунку із ОСОБА_1 , проте суди не дослідили належність виконання даного рішення від 01 березня 2004 року в частині видачі нового наказу про звільнення ОСОБА_1 з датою його звільнення з 26 грудня 2015 року, а наявна в матеріалах справи копія витягу із трудової книжки серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що видана 07 квітня 1999 року, містить запис № 11 від 06 вересня 2017 року, якою змінено дату звільнення заступника директора заводу «Модуль» на підставі пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України із 01 грудня 2015 року на 26 грудня 2015 року, згідно рішення суду у справі № 127/25888/16 від 11 січня 2017 року (том 2 а. с. 63-65). Такий запис до трудової книжки внесений на підставі наказу № 06/09/17-1Б від 06 вересня 2017 року, в той час матеріали справи не містять копії вказаного наказу, що унеможливлює перевірку відповідностей внесеного до трудової книжки запису щодо дати звільнення ОСОБА_1 та перевірку повноти виконання державним виконавцем рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 01 березня 2004 року. Відповідно до статті 417 ЦПК України вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи (частина 1). Постанова суду касаційної інстанції не може містити вказівок для суду першої або апеляційної інстанції про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи (частина 2). На виконання вимог зазначеного процесуального закону судом першої інстанції проведено дослідження належного виконання державним виконавцем рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 01 березня 2004 року в частині видачі нового наказу про звільнення ОСОБА_1 з датою його звільнення з 26 грудня 2015 року і за заявою ОСОБА_1 (том 5 а. с. 177) до матеріалів справи залучено документи на 20-ти аркушах, у тому числі на 19-му аркуші доданих документів, що відповідає аркушу справи 196 у томі 5, залучено копію наказу Арбітражного керуючого ліквідатора ДАК «Укрресурси» Менчака В.В. № 06/09/17-1Б від 06 вересня 2017 року про звільнення громадянина ОСОБА_1 та зміну дати звільнення у трудовій книжці громадянина ОСОБА_1 , із якого вбачається, що пунктом 1 наказу звільнено ОСОБА_1 з посади заступника директора з питань будівництва Вінницького заводу «Модуль» з 26 грудня 2015 року згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України (у зв`язку з ліквідацією підприємства); пунктом 2 наказу змінено дату запису про звільнення у трудовій книжці ОСОБА_1 з 01 грудня 2015 року на 26 грудня 2015 року у відповідності до рішення Вінницького міського суду Вінницької області по справі № 127/25888/16 від 11 січня 2017 року. Відповідні зміни внесені у трудову книжку ОСОБА_1 , копія витягу із якої надана та відповідність із оригіналом посвідчена заявником ОСОБА_1 (том 5 а. с. 196, 197 і том 2 а. с. 63-65). Інші доводи апеляційної скарги є безпідставними, на висновки суду не впливають і їх не спростовують та не підтверджують наявності фактів порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, про що наведено вище. Таким чином оскаржувана заявником бездіяльність державного виконавця і начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, не знайшла свого підтвердження у судовому засіданні, їх дії та рішення були вчинені відповідно до закону, в межах їх повноважень, право заявника не було порушено, що згідно вимог частини 3 статті 451 ЦПК України стало підставою для суду першої інстанції для постановлення ухвали про відмову в задоволенні скарги. За наведених обставин апеляційний суд вважає, що ухвала суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, постановленою з дотриманням норм матеріального і процесуального права, в зв`язку з чим не підлягає до скасування, а апеляційна скарга не підлягає до задоволення, оскільки наведені в ній доводи правильність висновків суду не спростовують. Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 21 листопада 2019 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. ГоловуючийМ. В. Матківська СуддіВ. В. Сопрун І. М. Стадник Повний текст судового рішення складено 10 лютого 2020 року